Рішення № 109401685, 03.03.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2023 року справа № 340/1865/20

провадження № 2-кас/340/17/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брегея Р.І.,

за участі секретаря судового засідання Батаєвої І.О.,

представників позивача Буняка Ю.І.

і відповідача Данілова С.О., Мальованої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) у порядку загального позовного провадження адміністративний позов Акціонерного товариства «Ельворті» (далі Товариство) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі Управління) про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2020 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість за листопад 2019 року на суму 985090 грн.

У судовому засіданні представник підтримав вимогу позову і пояснив, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі протиправного наказу про призначення документальної позапланової перевірки.

Стверджував, що ПК України заборонено проводити двічі перевірку з того ж самого питання і не існувало підстав її призначення.

Зазначив, що заява про бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість, яка перевищує 100000 грн, не є достатньою підставою призначення документальної перевірки.

Водночас пояснив, що платник податків правильно сформував податковий кредит і зобов`язання з податку на додану вартість і, отримавши від`ємне значення суми податку, набув право на бюджетне відшкодування в межах суми, яка фактично сплачена постачальнику.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 2 а.с.167-173).

У судовому засіданні представники пояснили, що документальну перевірку призначено на законних підстав, оскільки заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість перевищила 100000 грн.

Зазначили, що ПК України встановлює заборону повторного призначення перевірки одного і того ж виду з одного й того ж питання.

Стверджували, що предметом камеральної перевірки є правильність арифметичних дій при складанні податкової звітності.

Пояснили, що за наслідками камеральної перевірки рекомендовано провести документальну перевірку, оскільки виникли питання стосовно правомірності задекларованої суми бюджетного відшкодування, що не пов`язано з арифметичною помилкою.

Висновок про безпідставність бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 985090 грн пояснили тим, що у листопаді 2019 року платник податків придбав електричну енергію, частину якої у тому ж звітному періоді реалізував іншим платникам податків, задекларувавши податковий кредит та зобов`язання за придбанням й реалізацією одного і того ж товару.

11 червня 2020 року судом відкрито загальне позовне провадження (Том 1 а.с.84).

08 серпня 2022 року Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанції і направив справу на новий розгляд (Том 2 а.с.111-122).

29 серпня 2022 року суддя Брегей Р.І. прийняв справу до свого провадження (Том 2 а.с.125-126).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, 20 грудня 2019 року Товариство подало податкову звітність з податку на додану вартість за листопад того ж року (Том 1 а.с.14-22).

Від`ємне значення суми податку склало 5395844 грн.

Платник податків заявив до бюджетного відшкодування суму у 4056442 грн (Том 1 а.с.17 (на звороті)).

Позивач у розрахунку суми бюджетного відшкодування розшифрував суми податку, фактично сплаченої у попередніх і звітному періодах постачальникам товарів/послуг.

У таблиці 2 розрахунку суми бюджетного відшкодування зазначено про сплату у листопаді 2019 року коштів (податку на додану вартість) у сумі 1224587 грн ДП «Оператор ринку» (далі Товариство 2) за придбану електроенергію.

Частину електроенергії Товариство використало у господарській діяльності (податок на додану вартість у сумі 239497 грн), а решту реалізувало іншим платникам податків у листопаді 2019 року (податок на додану вартість 985090 грн) (Том 1 а.с.33-52).

Позивач включив до податкового кредиту і зобов`язання з податку на додану вартість за листопад 2019 року за операціями з електроенергії кошти у сумі 1224587 грн та 985090 грн.

14 січня 2020 року податковий орган провів камеральну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2019 року (Том 1 а.с.116-118).

Висновок не встановлено арифметичних і методологічних порушень при складанні податкової звітності, однак наявні підстави проведення документальної позапланової перевірки відповідно до приписів підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

14 січня 2020 року Управління прийняло наказ №82 про призначення документальної позапланової перевірки відповідно до приписів підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України стосовно правомірності нарахування від`ємного значення і суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2019 року (Том 1 а.с.32).

17 лютого 2020 року складено акт перевірки (Том 1 а.с.33-52).

Висновок правильно сформовано податковий кредит і зобов`язання; правильно обчислено від`ємне значення суми податку; відмовлено у бюджетному відшкодуванні суми у 985090 грн по постачальнику Товариство 2, так як частину товару реалізовано у цьому ж звітному періоді іншим платникам податків, за що отримано кошти.

Керівник Управління погодився з висновком ревізорів і 10 березня 2020 року прийняв податкове повідомлення-рішення, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість за листопад 2019 року на суму 985090 грн (Том 1 а.с.54).

22 травня 2020 року Державна податкова служба України відмовила Товариству в задоволені скарги на податкове повідомлення-рішення (Том 1 а.с.60-63).

04 червня 2020 року платник податків подав позов до суду (Том 1 а.с.82).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Щодо правомірності наказу про призначення документальної позапланової перевірки.

Так, приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України (в редакції станом на 14 січня 2020 року) встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.гривень.

Приписами підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Отже, бюджетне відшкодування форма від`ємного значення податку на додану вартість, щодо якого наявний позитивний висновок податкового органу.

Бюджетне відшкодування передбачає обов`язкову перевірку, форму проведення якої обирає податковий орган.

Таким чином для призначення документальної позапланової перевірки стосовно заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість не є обов`язковим, щоб його величина перевищила 100000 грн.

Така вимога встановлена виключно для перевірки правильності від`ємного значення податку на додану вартість.

Законодавець передбачив самостійне і сукупне існування двох підстав призначення перевірки, оскільки бюджетне відшкодування є похідним від від`ємного значення.

Утворення від`ємного значення не обов`язково потягне реалізацію права на бюджетне відшкодування, тому законодавець встановив різну їх мінімальну величину, як підставу призначення документальної позапланової перевірки.

Товариство задекларувало від`ємне значення і бюджетне відшкодування податку у сумах, які перевищують 100000 грн.

Водночас суд зазначає наступне.

Приписами підпункту 78.2.2 пункту 78.2 статті 78 ПК України встановлено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Обмеження стосується перевірок, коли попередня перевірка була документальна або фактична, під час яких податковий орган досліджував документи платника податків.

У цьому випадку документальній перевірці передувала камеральна.

Відповідно до приписів підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, у камеральної і документальної перевірки різні предмети дослідження.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про правомірність наказу про призначення документальної позапланової перевірки.

Щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування на суму 1224587 грн стосовно взаємовідносин з Товариством 2.

Перш за все, податковий орган оспорює правомірність відшкодування податку в частині суми у 985090 грн, вважаючи, що кошти сплачено Товариству покупцями електроенергії у періоді, в якому придбало її у Товариства 2.

Приписами пункту 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Управління встановило, що позивач правильно задекларував податкові зобов`язання і кредит й обчислив від`ємне значення податку на додану вартість за листопад 2019 року.

Приписами підпункту 200.4.«б» пункту 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Отже, бюджетному відшкодуванню підлягає тільки та сума від`ємного значення, яка сформована за рахунок податкових накладних, за котрими набуто право на податковий кредит і сплачено кошти постачальникам.

ПК України не встановлює інших умов настання права на бюджетне відшкодування.

Товариство включило до бюджетного відшкодування податку за листопад 2019 року кошти у сумі 1224587 грн на підставі податкової накладної, яка складена Товариством 2 (постачальником) і за котрою проведено повний розрахунок у тому ж звітному періоді.

Тому дії платника податків відповідають вимогам податкового законодавства.

Логіка податкового органу зводиться до того, що якщо Товариство не реалізувало би електроенергію іншим платникам податків у листопаді 2019 року, то мало би право на бюджетне відшкодування всієї суми.

Тобто Управління вважає, що покупці електроенергії відшкодували Товариству податок на додану вартість, який сплачено Товариству 2 за той же товар.

Відповідач пропонує розглядати бюджетне відшкодування по окремим операціям звітного періоду стосовно реалізації і придбання одного і того ж товару.

Відповідно до сукупності приписів підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пункту 200.1 статті 200 і підпункту 200.4.«б» пункту 200.4 статті 200 ПК України бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість цілого періоду, який налічує сукупність господарських операцій.

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність і скасування податкового повідомлення-рішення.

Тому позов належить задовільнити.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 16878,35 грн (Том 1 а.с.12).

Суд розподіляє їх відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 10 березня 2020 року, яким Акціонерному товариству «Ельворті» відмовлено у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість за листопад 2019 року на суму 985090 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області на користь Акціонерного товариства «Ельворті» судові витрати у сумі 16878,35 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07 березня 2023 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. Брегей