Рішення № 109401677, 06.03.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4629/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ-40108709; адреса: вул. Чміленка, 41, м. Кропивницький, 25006)

про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, в якому (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області щодо непроведення остаточного розрахунку в день звільнення ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- стягнути на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, ід. код включення до ЄДРПОУ 40108709, за рахунок бюджетних асигнувань витрати на відрядження в сумі 7620 грн;

- стягнути на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, ід. код включення до ЄДРПОУ 40108709, за рахунок бюджетних асигнувань середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 142439,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день звільнення ОСОБА_2 відповідач не виплатив йому грошову компенсацію за витрати на відрядження та середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

Відповідач скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що позивач до бухгалтерської служби не звертався для отримання авансу, тому кошти на відрядження авансом виділені не були. Згодом до УФЗБО ГУНП в Кіровоградській області надано звіт про використання коштів, але на момент отримання листа УФЗБО ГУНП в Кіровоградській області щодо відшкодування коштів, який надійшов 06.07.2021 року, ОСОБА_1 був звільнений та не вважався співробітником ГУНП в Кіровоградській області, а тому відшкодувати кошти за відрядження не представлялось за можливе. Також зазначає, що правовідносини між позивачем та відповідачем регулююся спеціальним законодавством та ці нормативно-правові акти не містять норм щодо порядку та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні з поліції.

Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача спростував та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

04 січня та 18 квітня 2022 року позивач надіслав до суду заяви про збільшення позовних вимог в частині суми стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку.

18 квітня 2022 року позивач повідомив суд про зміну прізвища з ОСОБА_3 на Штром.

Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:

- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року адміністративний позов було залишено без руху;

- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Кіровоградської області.

Відповідно до наказу ГУНП в Кіровоградській області№1679 від 25 листопада 2020 року позивач перебував у відрядженні з 30 листопада по 26 грудня 2020 року у місті Києві.

Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №211о/с позивача звільнено з 31.05.2021 зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням).

22 червня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування витрат на відрядження та подав: звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт; посвідчення про відрядження № 00050; рахунки та фіскальні чеки за проживання; проїзні квитки.

Однак, листом від 06 липня 2021 року № Т-70/01/28-21 відповідач відмовив у відшкодуванні позивачеві витрат на відрядження.

Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2, 3 розділу І Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2017 року №672, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 №1042/30910 (далі - Інструкція № 672), службовим відрядженням вважається поїздка поліцейського за наказом, підписаним керівником органу поліції або особою, яка виконує його обов`язки, його першим заступником або заступниками відповідно до їх компетенції, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.

Пунктом 2 розділу II Інструкції № 672 встановлено, зокрема, що строк відрядження не може перевищувати 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі, але з дозволу керівника органу поліції або особи, яка виконує його обов`язки строк відрядження може бути продовжено, при цьому загальний строк відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 8 розділу ІІІ Інструкції №672 поліцейському, який направляється у службове відрядження, видається посвідчення про відрядження з талоном посвідчення про відрядження та карткою автоматизованої інформаційної системи «Відрядження» (далі - картка АІС «Відрядження»), які оформлюються відрядженою особою.

Орган (підрозділ) поліції самостійно забезпечує виготовлення бланків посвідчень про відрядження.

На бланку посвідчення про відрядження проставляється відповідні серія та номер.

Виїзд поліцейського у службове відрядження без посвідчення про відрядження не дозволяється.

Посвідчення про відрядження підписується керівником органу поліції або його першим заступником, заступниками відповідно до їх компетенції та скріплюються гербовою печаткою.

Поліцейський, який виїжджає у службове відрядження, зобов`язаний у підрозділі документального забезпечення органу (підрозділу) поліції отримати посвідчення про відрядження, заповнити всі його реквізити, після чого у разі необхідності подати талон посвідчення про відрядження до бухгалтерської служби органу (підрозділу) поліції для отримання авансу.

Як встановлено з матеріалів справи позивач, на підставі наказу ГУНП в Кіровоградській області №1679 від 25 листопада 2020 року, відбув у відрядження до міста Києва з 30 листопада по 26 грудня 2020 року терміном на 27 діб. Фактичний період перебування у відрядженні склав 25 діб.

На виконання вимог Інструкції від 02.08.2017року № 672 позивачу видано посвідчення про відрядження № 00050, згідно з яким термін відрядження становить 27 днів, з 30.11.2020 року по 16.12.2020 року.

Згідно з пунктом 9 Інструкції №672 витрати на службове відрядження відшкодовуються відповідно до постанови КМУ № 98 та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за №218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 №362) (із змінами).

Так, Постановою КМУ №98 установлено, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів відшкодовуються: 1) витрати: на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті); на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях.

Пунктом 16 Розділу ІІІ Інструкції №672 встановлено, що після повернення зі службового відрядження протягом п`яти робочих днів поліцейський зобов`язаний подати до бухгалтерської служби картку АІС «Відрядження» у паперовому вигляді, посвідчення про відрядження та звіт про використання коштів.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до бухгалтерської служби відповідача для отримання авансу; кошти на відрядження авансом позивачеві виділені не були.

Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Інструкції, якщо до бухгалтерської служби звіт про використання коштів подано заповненим неповністю, з помилками та/або без підтвердних документів, його разом зі всіма документами повертають поліцейському без виконання.

Поліцейський у строк до трьох робочих днів з часу повернення звіту про використання коштів повинен подати до бухгалтерської служби виправлений звіт про використання коштів та підтвердні документи.

Отже, Інструкцією № 672 встановлено обов`язок подати документи про перебування у відрядженні саме у строк п`яти робочих днів після повернення зі службового відрядження.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, позивач подав звіт (без зазначення дати) про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт разом з документами на підтвердження використання коштів, лише 22 червня 2021 року, тобто через півроку з моменту закінчення відрядження та після свого звільнення. Причиною несвоєчасності подання звіту позивач вказав на те , що чекав заміну документів з місця проживання (про що зазначено в заяві від 22 червня 2021 року).

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано вимоги Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом МВС України від 02.08.2017 року № 672 щодо надання до ГУНП у п`ятиденний термін відповідних документів, підтверджуючих понесені витрати під час відрядження. За таких умов у відповідача відсутній обов?язок щодо виплати позивачеві понесених витрат.

За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Так само суд не вбачає правових підстав і для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в сумі 142439,92 грн., оскільки той факт, що позивачеві не виплачені при звільненні будь-які належні йому до виплати суми, у спірних правовідносинах не підтверджено.

Судові витрати, які у зв?язку із відмовою у задоволенні позовних вимог підлягали б розподілу на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ-40108709; адреса: вул. Чміленка, 41, м. Кропивницький, 25006) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку - відмовити повністю.

Копію рішення вручити (скерувати) учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук