Рішення № 109401407, 07.03.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року справа №320/1574/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся) ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Змістом позову є вимога позивача провести перерахунок та виплату пенсії виходячи з 80% грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром та в подальшому при здійсненні щорічної індексації пенсії.

Станом на 01.03.2023 року від відповідача відзиву не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи було встановлено наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2021 року в справі № 640/14538/20 було захищено право позивача отримувати пенсійну виплату в розмірі 80% від грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2022 року в справі № 640/29685/21 було задоволено вимогу позивача про перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, предметом розгляду даної справи є вимога позивача здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 30 грудня 2021 року № 17810 починаючи з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром та виплачувати її в такому розмірі в подальшому при здійсненні щорічної індексації пенсії.

Позивач звернувся 28.11.2022 року до відповідача з заявою провести перерахунок та виплату пенсії виходячи з 80% грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром та в подальшому при здійсненні щорічної індексації пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 06.01.2023 року відмовило у такому перерахунку посилаючись на те що за Законом розмір максимальної пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Щодо обмеження пенсії 70% від розміру грошового забезпечення відповідача зазначив, що в рішенні від 26.05.2022 року у справі № 640/29685/21 на нього не було покладено зобов`язань здійснити перерахунок в розмірі 80% від розміру грошового забезпечення.

Позивач вважає таку вимогу не обґрунтованою посилаючись на рішення Конституційного суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року та на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2021 року в справі № 640/14538/20 та рішення від 26.05.2022 року в справі № 640/29685/21.

Правова позиція суду.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Вимога позивача виплачувати йому пенсію в ромірі 80% від грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром в подальшому при здійсненні щорічної індексації пенсії є передчасною та направленою лише на можливе порушення прав.

Така вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ефективний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача повинно бути здійснено шляхом визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у перерахунку і виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром -- протиправною, та зобов`язати перерахувати і виплати пенсію без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України перебачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368), щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 квітня 2019 року з 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження виплати пенсії максимальним розміром.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 квітня 2019 року із розрахунку основного розміру пенсії 80% грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) призначену пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.04.2019.

4. Стягнути із відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073 грн 60 коп.

5. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.