Рішення № 109401263, 06.03.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2023 року Справа № 280/7040/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012) про бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в якому позивач просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку з виключенням невигідних коефіцієнтів заробітку та стажу роботи ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах протиправною та зобов`язати провести перерахунок пенсії на підставі часини 4 статті 40 ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням найбільш вигідного індивідуального коефіцієнту заробітку з 01 січня 2019 року.

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією з 01 січня 2019 року у розмірі не до отриманої пенсії 79606,70 гривень.

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 компенсацією судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, просить поновити строк звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах. Посилаючись на статтю 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» вказує, що відповідач при здійсненні розрахунку його пенсійної виплати та її перерахунку не вірно розраховано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період роботи з 01 липня 2000 року по 30 листопада 2014 року 3,78122 і як наслідок розраховано пенсію за віком на пільгових умовах з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати, який є значно нижчім, ані ж той, який є найбільш оптимальним для перерахунку пенсії та її оптимізації. Бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку її пенсії на вказаних умовах вважає протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 19 грудня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №280/7040/22; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. 1646 від 11 січня 2023 року), в якому пояснив, Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. 1646 від 11 січня 2023 року), в якому пояснив, що з Позивачу з 04 грудня 2014 року призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунку 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На момент призначення пенсії страховий стаж позивача склав 41р. 01м.27дн., в т.ч. пільговий стаж за провідними професіями -20 р.0м. 01 день, врахований по 03.12.2014р., коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 складав 0,52763. Середньомісячний заробіток складав 10 213,00 грн., розрахований за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000р. По 03.12.2014 р., із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2013р. -2700,98 грн, індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 3,78122. 23 січня 2017 року позивач звернувся до відділу з особистою заявою встановленого зразка на перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону з приміткою "по стажу, вразі доцільності по заробітку". Після зазначеного перерахунку з 01 лютого 2017 року страховий стаж позивача склав 43 р. 9 м. 25дн., в т.ч. пільговий стаж за провідними професіями 20 р.7м.28 дн., врахований по 31 грудня 2016 року коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 складав 0,58275. При обчисленні пенсії позивача на виконання абз. 1,2 ч.4 ст. 42 Закону, було проведено попередній перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі (доходу), обчисленій за даними персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року та індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 3,72.Таким чином, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшився з позначки 3,78122 до позначки 3,72, тому проводити зазначений перерахунок відповідно до абз.1,2 ч.4 ст.42 Закону 1058 недоцільно. 24 січня 2019 року позивач звернувся до відділу з особистою заявою встановленого зразка на перерахунок пенсії по стажу. Після зазначеного перерахунку з 01 лютого 2019 року страховий стаж позивача склав 47 р., 02м., 25 дн., в т.ч. пільговий стаж за провідними професіями 22 р., 0м., 0 дн., врахований по 31 грудня 2018 року, коефіцієнт стажу склав 0,47167.

При обчисленні пенсії позивача на виконання абз. 1,2 ч. - 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" було проведено попередній перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі (доходу), обчисленій за даними персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 31 року 2018 року та індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 3,61678. Таким чином індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшився з позначки 3,78122 до позначки 3,61678, тому проводити зазначений перерахунок відповідно до абз. 1,2 ч.4 ст. 42 Закону 1058 недоцільно. Вважає, що пенсію позивачу обчислено згідно вимог чинного законодавства та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 , з 04 грудня 2014 року перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду як отримувач пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Як вбачається із розрахунку страхового стажу позивача, після перерахунку з 01 лютого 2019 року його страховий стаж склав 47 р. 02 міс. 25 дн.; крім того, пільговий стаж за провідними професіями 22 р. 0 міс. 00 дн., врахований по 31 грудня 2018 року коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 складав - 0,47167.

Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, з виключенням з розрахунку невигідних, на його думку, періодів, проте листами від 28 вересня 2021 рок, від 26 листопада 2021 року, 09 грудня 2021 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило, що пенсія ОСОБА_1 обчислена відповідно до діючого законодавства.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (даліЗакон № 1058-IV; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульовано статтею 40 Закону № 1058-IV.

Так, зокрема, за правилами частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 40 Закону № 1058-IV при обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, у тому числі членів їхніх сімей, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також для осіб, зазначених у частині дев`ятій статті 12 цього Закону та в абзаці першому частини дев`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за формулою:

З=Ф:Тх100%, де,

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (страхові внески) за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Ф - сума фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (страхового внеску) у фіксованому розмірі за відповідний місяць;

Т - розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (страхового внеску до солідарної системи), встановлений для відповідної категорії осіб у відповідному місяці, а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - у місяці, в якому укладено договір про добровільну участь.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач самостійно обчислює індивідуальний коефіцієнт заробітної плати на рівні 3,78122, при цьому для такого обчислення використовує відомості про заробітну плату з виключенням періодів з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2000 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, тобто визначені ним самостійно 54 місяці.

Разом із тим, як вже зазначалось вище, за приписами частини 1 статті 40 Закону №1058-IV при обчисленні пенсії можуть виключатися періоди до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Проте, визначені позивачем місяці розташовані не підряд (як то з 01 липня 2000 по 31 грудня 2000 року, а потім одразу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року).

Також, страховий стаж позивача, який був зарахований йому в одинарному розмірі складає 24 р. 2 міс. 25 дн., тобто повних 290 місяців. При цьому, 54 місяці, які позивач бажає виключити з розрахунку, становлять більше ніж 10% від тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі 290 місяців (а саме 18,6%).

Тобто, не здійснюючи позивачу перерахунок пенсії на вказаних умовах, відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивачем не спростовано належними та достовірними доказами розрахунок розміру її заробітку при обчисленні пенсії, який був проведений відповідачем.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку з виключенням невигідних коефіцієнтів заробітку та стажу роботи ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання провести перерахунок пенсії на підставі частини 4 статті 42 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням найбільш вигідного індивідуального коефіцієнту заробітку та стажу роботи з 01 січня 2019 року не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають вимогам статті 40 Закону № 1058-IV.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у вищенаведеній частині, позовні вимоги щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача різниці між фактично отриманою та перерахованою пенсією з 01 січня 2019 року у розмірі недоотриманої пенсії 79606,70 гривень задоволенню також не підлягають, як похідні вимоги.

Враховуючи, що у задоволенні позовної заяви відмовлено, розподіл судових витрат, в тому числі і витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69057, ЄДРПОУ 20490012) про бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 06 березня 2023 року.

Суддя Д.В. Татаринов