Рішення № 109401237, 06.03.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2023 року Справа № 280/7108/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиданні відповідного наказу та нездійсненні нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260;

стягнути з відповідача на користь позивача недоплачену матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в сумі 27 919,23 грн.

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 3500,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправною невиплатою відповідачем на підставі рапорту матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. Зазначено, що сумарний період перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок захворювань нервової та серцево-судинної систем, які пов`язані з проходженням військової служби становить 31 день. 03.08.2022 позивачу було встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку з хворобою, що пов`язана із захистом Батьківщини. З наведених підстав позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 26.12.2022 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.01.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

На підставі матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

Наказом Міністра Оборони України по особовому складу №224 від 26.04.2019 полковника ОСОБА_1 призначено начальником відділу підготовки управління ракетних військ і артилерії управління Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Витязі з Наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.08.2022 №720 зазначено: відповідно до п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», полковника ОСОБА_1 , начальника відділу підготовки управління ракетних військ і артилерії управління Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України звільнити з військової служби у запас за пп. «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини (необхідністю постійного стороннього догляду за хворими своїми батьками, що підтверджується відповідним медичним висновком метко-спеціальної комісії).

Відповідно до Витягу з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.09.2022 №246, полковника ОСОБА_1 , начальника відділу підготовки управління ракетних військ і артилерії, звільненого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.08.2022 №720, у запас за пп. «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини (необхідністю постійного стороннього догляду за хворими своїми батьками, що підтверджується відповідним медичним висновком метко-спеціальної комісії), відповідно до п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 15.09.2022 вважати таким, що справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий обік до Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області.

З 15.09.2022 виключити зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

Виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 140 % посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років з 01.09.2022 по 15.09.2022.

Відповідно до вимог Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану" та внесеними змінами до неї постановою уряду від 07 березня 2022 року № 217, рішення Міністра оборони України від 07 березня 2022 року № 248/1217. Порядку документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з нацональної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затвердженого Головнокомандувачем Збройних Сил України 06 березня 2022 року, виплатити додаткову винагороду на період дії воєнного стану у розмірі 30000 гривень 00 копійок пропорційно дням участі з 01 вересня 2022 року по 15 вересня 2022 року.

Припинити доступ до роботи з відомостями, що містять державну тасмницю,

Щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана.

Відповідно до наказу Министра оборони України від 07.06.2018 № 260 пункту 1 розділу XXII, виплатити грошову допомогу для оздоровления за 2022 рік в розмірі 29399 гривень 23 копійок.

Відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10 Закону України. "Про соціальний та правовий захист військовослужбовнія та членів їх сімей" виплатити грошову компенсацію за 35 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік в розмірі 34299 гривень 10 копійок.

Відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань 2022 рік в розмірі 1480 гривень 00 копійок.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплатити грошову компенсацію за дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини 1 статі 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2015-2022 роки у кількості 107 діб в сумі 101474 гривень 76 копійок.

Виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, у розмірі 25% місячного грошового забезпечения за 12 календарних років у розмірі 88197 гривень 69 копійок.

У відповідності до "Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби. Державно спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсаці вартості за не отримане речове майно", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у розмірі 42683 (сорок дві тисячі шістсот вісімдесят три) гривні 41 копійка.

Постійним або службовим житлом за рахунок Міністерства оборони України не забезпечений, на квартирному обліку перебуває.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.07.2022 № 1184, позивач, у період з 16.07.2022 по 22.07.2022 перебував у стаціонарі. Повний діагноз: гіпертонічна хвороба II стадія, ступінь 2. ризик 4 кризовий перебіг з частими гіпертонічними кризами. Гіпертензівне серце (гіпертрофія лівого шлуночку). IXC: стенокардія напруги 1 ФК. Дифузний кардіосклероз. CH 1. Диспрікуляторна енцефалопатія II ст. змішаного ґенезу переважно у вертебрально-базилярному басейні у вигляді дисоційованих розладів чутливості, атактичного, цефалічного, вертигіозного, астенічного синдромів та з помірними порушеннями функцій. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Поширений міжхребцевий остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом та незначними порушеннями функцій.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 22.07.2022 № 485, позивачу проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_2 22 липня 2022 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Гіпертонічна хвороба ІІ стадія, ступінь 2, ризик 4 кризовий перебіг з частими гіпертонічними кризами. Гіпертензіяне серце (гіпертрофія лівого шлуночку). IXC: Стенокардія напруги 1 ФК. Дифузний кардіосклероз. СН 1. Дисцікуляторна енцефалопатія ІІ ст. змішаного генезу переважно у вертебрально-базилярному басейні у вигляді дисоційованих розладів чутливості, атактичного, цефалічного, вертигіозного, астенічного синдромів та з помірними порушеннями функцій. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей.

Зазначено: захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини та, що позивач обмежено придатний до військової служби.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 01.08.2022 №1254, Позивач у період з 23.07.2022 по 01.08.2022 перебував у стаціонарі терапевтичного відділення. Повний діагноз: гіпертонічна хвороба II стадія. ступінь 3, ризик 4 кризовий прогресуючий перебіг, часті (2-3 рази на тиждень) гіпертонічні кризи. Гіпертензівне серце (гіпертрофія лівого шлуночку). ІХС: Стенокардія напруги ФК ІІ. Дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз. СН ІІА ст. Церебральний атеросклероз. Дисціркуляторна енцефалопатія II ст. змішаного генезу переважно у вертебрально-базилярному басейні у вигляді помірно вираженого тетрапарезу, дисоційованих розладів чутливості, атактичного цефалічного, Вертигіозного, астенічного синдромів, вегетативних кризів середньо важкого та важкого перебігу. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Поширений міжхребцевий остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта з м`язково-тонічним больовим синдромом та з порушеннями стадодінамічних функцій.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23.08.2022 № 1254. Позивач у період з 10.08.2022 по 23.08.2022 перебував у стаціонарі терапевтичного відділення. Повний діагноз: гіпертонічна хвороба II стадія. ступінь 3. ризик 4, кризовий прогресуючий перебіг, часті (2-3 рази на тиждень) гіпертонічні кризи. Гіпертензіяне серце (гіпертрофія лівого шлуночку). ІХС: Стенокардія напруги ФК ІІ. Дифузний дрібновогнищевий кардіосклероз. СН ІІА ст. Церебральний атеросклероз. Дисціркуляторна енцефалопатія IІ ст. змішаного генезу переважно у вертебрально-базилярному басейні у вигляді помірно вираженого тетрапарезу дисоційованих розладів чутливості, атактичного, цефалічного, вертигіозного, астенічного синдромів, вегетативних кризів середньо важкого та важкого перебігу. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Поширений міжхребцевий остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта з м`язково-тонічним больовим синдромом та з порушеннями стадодінамічних функцій.

03 серпня 2022 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності у зв`зку із хворобою, що пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджуються посвідченням серії НОМЕР_3 від 09.08.2022 та довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №532493 від 03.08.2022.

09.09.2022 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом, в якому просив надати йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення. До рапорту позивач додав: копію посвідчення офіцера; копію посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; копії виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого; копію висновку МСЕК.

Однак відповіді на зазначений рапорт та виплату матеріальної допомоги позивач не отримав.

Відповідно до Витягу з Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.09.2022 №246, позивачу було виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань 2022 рік в розмірі 1480 гривень 00 копійок (в розмірі окладу за військовим званням).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік в розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на військовій службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про збройні Сили України» соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов`язки служби у військовому резерві, військовозобов`язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших нормативно-правових актів.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011 встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону № 2011 визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня та вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), набрала чинності 01.03.2018, виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1, ч. 3 п. 7, п. 9 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Відповідно до пункту 6 наказу Міністерства оборони України № 30 від 31.01.2022 Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2022 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям, які отримують грошове забезпечення, в розмірі одного окладу за їх військовими званнями.

Виплату матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення здійснювати виключно за наявності таких підстав:

смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;

поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;

у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:

онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія);

захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;

безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (сумарно більше 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів, які пов`язані з захистом Батьківщини;

сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтерновані в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

У межах залишку коштів за фондом грошового забезпечення у грудні 2022 року виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям здійснювати в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, після здійснення військовослужбовцям всіх виплат, передбачених пунктом 5 та абзацом другим цього пункту наказу, на підставі рапорту військовослужбовця. При цьому розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не може бути меншим розміру одного окладу за військовим званням.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 22.07.2022 № 485, позивачу проведено медичний огляд ВЛК військової частини НОМЕР_2 22 липня 2022 року. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Гіпертонічна хвороба ІІ стадія, ступінь 2, ризик 4 кризовий перебіг з частими гіпертонічними кризами. Гіпертензіяне серце (гіпертрофія лівого шлуночку). IXC: Стенокардія напруги 1 ФК. Дифузний кардіосклероз. СН 1. Дисцікуляторна енцефалопатія ІІ ст. змішаного генезу переважно у вертебрально-базилярному басейні у вигляді дисоційованих розладів чутливості, атактичного, цефалічного, вертигіозного, астенічного синдромів та з помірними порушеннями функцій. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей.

Зазначено: захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини та, що позивач обмежено придатний до військової служби.

В матеріалах справи містяться копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.07.2022 № 1184, відповідно до якої позивач, у період з 16.07.2022 по 22.07.2022 перебував у стаціонарі); копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 01.08.2022 №1254, відповідно до якої позивач у період з 23.07.2022 по 01.08.2022 перебував у стаціонарі терапевтичного відділення; копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 23.08.2022 № 1254, відповідно до якої позивач у період з 10.08.2022 по 23.08.2022 перебував у стаціонарі терапевтичного відділення.

03 серпня 2022 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності у зв`зку із хворобою, що пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджуються посвідченням серії НОМЕР_3 від 09.08.2022 та довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ №532493 від 03.08.2022.

Однак, в порушення підпункту 3 пункту 5 Постанови № 704, пунктів 1, 7, 9 розділу XXIV Порядку № 260, абзацу 2 пункту 6 наказу Міністерства оборони України № 30 від 31.01.2022 , відповідач, без вагомих на то підстав, в порушення вказаних норм, протиправно не нарахував та не виплатив позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

Конституція України та інші норми права виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.

До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо.

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше ж в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Як вже зазначалось судом, абзацом 2 пункту 6 наказу Міністерства оборони України №30 від 31.01.2022 чітко передбачено, що виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення здійснюється за наявності ряду підстав, в тому числі у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини.

При цьому суд враховує, що позивачем були виконані усі необхідні дії з метою отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення, зокрема: було подано за підпорядкуванням рапорт про нарахування та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та було надано відповідні документи про стан його здоров`я, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Суд зазначає, що відповідач зобов`язаний за наявності визначених умов виплатити таку допомогу та не вправі вирішувати це питання на власний розсуд у випадку виконання військовослужбовцем для отримання такої допомоги всіх залежних від нього дій.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та не виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, є протиправною.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Тому, нарахування та виплата конкретної суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік належить до дискреційних повноважень відповідача.

За встановленими у даній справі обставинами, відповідачем не було проведено нарахування допомоги в повному обсязі, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності підстав для нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», та відповідних витрат не поніс.

У позові заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5).

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано:

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001208 від 05.01.2017;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1092076;

- Договір про надання правової допомоги №63/1-ш від 10.10.2022 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надати Замовнику у відповідності до умов Договору, правову допомогу з юридичних питань, які цікавлять Замовника, а Замовник зі свого боку зобов`язаний прийняти вказані послуги та своєчасно їх оплатити (пункт 1.1 Договору). Гонорар узгоджується Сторонами, що зазначений у Додатковій угод, яка додається до цього Договору (пункт 3.2 Договору);

- Додаткова угода №4 від 16.12.2022 до Договору№63/1-ш про надання правової допомоги, відповідно до умов якої, виконавець зобов`язується надати консультаційну та правову допомогу Замовнику щодо стягнення з військової частини НОМЕР_1 недоплачену ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік (пункт 1.1. Додаткової угоди), сторонами погоджено вартість окремих видів адвокатських послуг (додаток №1 до Додаткової Угоди) (пункт 1.3. Додаткової угоди);

- Акт надання послуг №4 від 16.12.2022 (Додаткова угода №4 від 16.12.2022 ,Договір про надання правничої допомоги №63/1-ш від 10.10.2022), згідно з яким Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги: надання консультації 500,00 грн., підготовка позовної заяви - 4000,00 грн.; підготовка розрахунку ціни позову 500,00 грн.; всього 5000,00 грн.;

- Розрахунок витрат на правову допомогу №3 від 16.12.2022 згідно з Додатковою угодою №4 від 16.12.2022 до Договору про надання правничої допомоги №63/1-ш від 10.10.2022 щодо надання консультації 2 год. 500,00 грн., підготовка позовної заяви - 7 год. - 4000,00 грн.; підготовка розрахунку ціни позову 1 год. - 500,00 грн.;

- Квитанція до прибуткового касового ордера №63-3/ш від 16.12.2022, відповідно до якої Клієнт, відповідно до Договору від 10.10.2022, додаткової угоди №4 до договору, сплатив, а Адвокат отримав грошові кошти у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) в якості оплати наданих правничих послуг.

Судом прийнято до уваги, що дана справа є справою незначної складності, а, отже, не потребує витрат значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги.

Заявником документально та нормативно не обгрунтовано кількість витраченого часу щодо надання професійної правничої допомоги.

Також, суд вважає вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначену у наданих до суду документах, не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами.

Отже, судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На думку суду, з урахуванням вимог ч.5 ст.134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу в розмірі 1000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/ перебування: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова