Ухвала суду № 109400491, 28.02.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 лютого 2023 року Справа № 160/19300/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Казакової Л.А.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Мицак Н.Т.

представника відповідача - Петрушанської І.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Дніпро заяву відповідача - Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про залишення без розгляду позовної заяви по адміністративній справі №160/19300/22, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02.12.2022 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яку направив засобами поштового зв`язку 24.11.2022 року, в якій з урахуванням уточнення від 27.12.2022 року, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №60-к від 06.01.2022 року «З особового складу», яким вважати днем звільнення ОСОБА_2 , начальника Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), першим робочим днем після закінчення відпустки відповідно до п.9 ч.2 ст.65 та п.4 ч.1 ст.66, п.4 ч.ч.1, 5 статті 87 Закону України «Про державну службу».

- поновити його на посаді начальника Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду. Вказаною ухвалою визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено строк звернення до суду по адміністративній справі №160/19300/22 та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

До суду 08.02.2023 року від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 був доведений до його відома шляхом направлення на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складно відповідний протокол 10.01.2022 року. В свою чергу з позовом до суду позивач звернувся у грудні місяці 2022 року. На думку відповідача, в силу приписів частини четвертої статті 9-1 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_1 вважається обізнаним із оскаржуваним наказом №60-к починаючи з 15.01.2022 р. При цьому в клопотанні про поновлення строку на звернення до суду позивачем не було зазначено причини, які перешкоджали йому звернутися до суду з позовом із січня місяця 2022 року, тобто ще до початку оголошення воєнного стану в Україні. Відтак, посилання на факт війни проти України не може обґрунтовувати причини пропуску строку на звернення до суду у період з 15.01.2022 р. до 23.02.2022 р., оскільки в даний проміжок часу воєнний стан в Україні не оголошувався. Таким чином, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду, то на думку відповідача наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

27.02.2023 року від позивача надійшли додаткові пояснення щодо заяви про залишення позовної заяви без розгляду, в якому вказано, що війна проти України є поважною причиною для поновлення процесуального строку. Крім того, він посилається на постанову Верховного Суду якою суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. Враховуючи викладене, позивач просив відмовити у задоволенні зави відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

В підготовчому засіданні представник відповідача підтримала доводи, викладені у заяві про залишення позовної заяви без розгляду, просила заяву задовольнити з підстав заявлених в ній.

Позивач та його представник в підготовчому засіданні заперечували проти задоволення цієї заяви, оскільки строк для звернення до суду з позовом був пропущений з поважних причин.

Розглянувши дану заяву суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч.5 ст.122 КАС України обумовлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи видно, що 10.01.2022 року на електрону адресу позивача направлено оскаржуваних наказ від 06.01.2022 року №60-к про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади (а.с.87, т.ІІІ).

Згідно з протоколом про доведення наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 06.01.2022 року №60-к до ОСОБА_2 начальника Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), складеного 10.01.2022 р. о 09:15 год. за адресою: пр.Дмитра Яворницького, 21-а, м.Дніпро, поверх 5, каб.508, в якому зокрема зазначено, що з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено копію наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 06.01.2022 р. № 60-к .

Додатком до вказаного протоколу є копія наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 06.01.2022 року №60-к на 2 арк.; копії знімків екрану телекомунікаційного зв`язку на 1 арк. в 1 прим.

Так, статтею 91 Закону України "Про державну службу" передбачено, що доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.

Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Відповідно до п.2 Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженим постановою КМУ від 11.11.2019 року №1042 (далі - Порядок №1042) інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі.

Згідно із п.3 Порядку №1042 факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).

Доведення інформації та документів до відома державного службовця засобами телекомунікаційного зв`язку, повідомленого державним службовцем, свідчить про ознайомлення останнього, як з інформацією, що була надіслана, так і зі змістом документів, які були прикріплені до цієї інформації.

Вказана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 09.08.2022 року у справі №380/876/21 та від 22.12.2022 року у справі №160/8601/20.

Таким чином, з урахуванням норм ч.4 ст.91 Закону України "Про державну службу" та Порядку №1042, позивач вважається належним чином повідомленням про прийнятий наказ №60-к, з 15.01.2022 року, однак з позовом до суду звернувся лише 24.11.2022 року.

Позивач, обґрунтовуючи причини пропуску строку посилався на те, що в травні 2022 року йому стало відомо про наявність оскаржуваного наказу про звільнення. Після чого він звернувся до адвоката для надання правової допомоги. З 01.06.2022 року адвокатом почалася проводитися робота з підготовки матеріалів для звернення до адміністративного суду, а в середині червня місяця були отримані витребувані документи. Далі, протягом червня-жовтня 2022 року зв`язок з адвокатом було втрачено, що й стало підставою для розірвання договору з адвокатом та укладено договір про надання правової допомоги з іншим адвокатом. Крім того, позивач зазначив, що з Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №2102-ХІ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р.. Строк дії воєнного стану продовжується, і запровадження воєнного стану є поважними причинами для поновлення процесуального строку.

Так, Верховний Суд неодноразово у своїх судових рішеннях наголошував, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Крім того, в ухвалах Верховного Суду у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 суд зазначив, що питання поновлення строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Проте, ні в додаткових поясненнях від 27.02.2023 року, ні в підготовчому судовому засіданні, позивачем та його представником не надано доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з позовом до запровадження воєнного стану (з 16.01.2022 року по 23.02.2022 року). Посилання на запровадження воєнного стану, що саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, тим більш, пропуск строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 р., зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Частиною 4 статті 123 КАС України передбачено, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, суд вважає можливе адміністративний позов залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.118-123, 180, 181, 240, 248, 250 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву відповідача - Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про залишення без розгляду позовної заяви по адміністративній справі №160/19300/22.

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Повний тест ухвали виготовлено 06.03.2023 року.

Суддя К.С. Кучма