Рішення № 109398691, 07.03.2023, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2996/18

Провадження № 2/466/62/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 року Шевченківський районний суд міста Львова у складі

головуючої судді Зими І.Є.

за участю секретаря с/з Колодій Я.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Паращича В.

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Лілія Володимирівна, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та припинення права власності, -

встановив:

24.04.2018р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою до відповідачів, в якій, остаточно уточнивши свої вимоги 04.07.2022р., просив суд ухвалити рішення, яким:

- скасувати рішення Державного реєстратора Обласного КП Львівської обласної ради « БТІ та ЕО» Бірак Євгенія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2017 р. за індексним номером 37287466, згідно з яким право власності на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку площею 0,1080 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим номером 4610166300:10:002:0231 було зареєстровано на праві власності за ОСОБА_4 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га, кадастровий номер: 4610166300:10:002:0231, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що був укладений між ОСОБА_4 , як продавцем, та ОСОБА_5 , як покупцем, і посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В. 07 серпня 2018 року за реєстровим номером 1204 ;

- припинити право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 14.06.1994р. виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради народних депутатів, згідно рішення № 231 йому передано безоплатно у власність для індивідуального садівництва земельну ділянку АДРЕСА_2 , площею 1500 кв.м.

20.12.1994р., на підставі цього ж рішення, йому видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ 731118315, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 315.

3 того часу ним не здійснювалось жодних дій щодо переоформлення права власності на вказану земельну ділянку в користь третіх осіб.

У жовтні 2017 року, за місцем знаходження даної земельної ділянки прибули невідомі особи, які повідомили позивача, що бажають придбати цей об`єкт на умовах, визначених в оголошенні.

Жодних оголошень про продаж земельної ділянки, позивач не подавав та не мав наміру таку відчужувати. Однак йому стало відомо із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 25.09.2017р. державним реєстратором ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_7 , право власності на належну йому земельну ділянку було перереєстровано за іншою особою - ОСОБА_4 .

Підставою виникнення права власності у ОСОБА_4 , державним реєстратором вказано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданий 08.09.2017р. та рішення про надання у приватну власність такої для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд: гр. ОСОБА_4 , серія та номер: 525, виданий 26.12.1995р., видавник: Виконавчий комітет Брюховицької селищної ради народних депутатів.

Разом з тим, листом виконкому Брюховицької селищної рали № 186 від 06.02.2018 року позивача повідомлено, що рішення Брюховицької селищної ради народних депутатів за № 231, на підставі якого був виданий Державний акт на право приватної власності на спірну ділянку, сільрадою не скасовувалося. Щодо оформлення права власності на вказану нерухомість за ОСОБА_4 , Брюховицька селищна рада не володіє інформацією.

Окрім цього позивач зазначає, що згідно листа архівного відділу Львівської міської ради від 19.04.2018р.№ 110003-391, в рішенні виконкому Брюховицької селищної ради № 525 від 26.12.1995р., яке стало підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_4 , даних про надання земельних ділянок ОСОБА_4 не значиться. Відтак, останнім було набуто у власність спірну земельну ділянку, без жодних правових підстав.

Згодом позивачу стало відомо, що право власності на земельну ділянку було переоформлено ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2018р. З огляду на викладене, позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою судді від 17.05.2018р. заяву прийнято розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

03.10.2018р., відповідач ОСОБА_5 подав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача заперечував. Свою позицію мотивував тим, що жодної перереєстрації на належну позивачу земельної ділянки у вересні 2017 року, як це зазначено у позовній заяві, ніхто і ні за ким не здійснював, в тому числі і за гр. ОСОБА_4 . Вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610166300:10:002:0231 є новоствореною та зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства, при цьому жодної перереєстрації права власності належної ОСОБА_3 земельної ділянки не здійснювалося. Так само, не відповідає дійсності твердження позивача, що у серпні 2018 року було переоформлено право власності на належну йому земельну ділянку в користь ОСОБА_5 . Натомість, 07.08.2018 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений та нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею: 0.108 га, кадастровий номером 4610166300:10:002:0231, яка на праві власності належала ОСОБА_4 . Тобто предметом даного договору є інша земельна ділянка, ніж та, яка належала на праві власності позивачу. Також не погоджується з твердженнями позивача щодо фіктивності та удаваності договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Амбросійчук Л. В. 07.08.2018, реєстрацiйний номер 1204.

20.10.2018р. позивач ОСОБА_3 подав відповідь на відзив, в якому наполягав на первісно заявлених вимогах.

12.11.2018р. відповідач ОСОБА_5 подав заперечення на відповідь на відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.

05.08.2022р. Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні вимог, пред`явлених до вказаного Управління, оскільки позивачем не доведено яким чином воно порушило та чи взагалі порушило його права чи інтереси, таке являється неналежним відповідачем. Також зазначає, що однією з вимог позивача є припинення право приватної власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку. Однак, згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 26 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що набрав чинності з 26.07.2022, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну, реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. Таким чином, припинення речових прав у відповідності до чинної редакції вказаного Закону не передбачене, а тому дана вимога не підлягає до задоволення.

Головне управління Держгеокадастру у Львівській області у своєму відзиві від 12.09.2022р. вказує, що така позовна вимога як скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га., кадастровий номер 1610166300:10:002:0231 не підлягає задоволенню з огляду на те, що її виконання призведе до втручання в діяльність кадастрового реєстратора.

21.02.2023 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 подали суду заяву, якою визнали позов в частині заявлених до них вимог, просили проводити розгляд справи без їх участі.

Ухвалою суду від 21.02.2023р. закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні представник позивача Перунов В. позовні вимоги підтримав, зіславшись на викладені в уточненій заяві обставини та факти, просив позов задовольнити.

Представник Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Паращич В. надав суду пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, а саме просив відмовити у задоволенні вимоги, пред`явленої до вказаного Управління, що стосується припинення права власності на спірну земельну ділянку.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Треті особи - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Лілія Володимирівна, ОСОБА_6 в судове засідання повторно не з`явились.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, 14.06.1994р. виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради народних депутатів, згідно рішення за № 231, позивачу - ОСОБА_3 , було передано безоплатно у власність для індивідуального садівництва земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м.

20.12.1994р., згідно вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування, ОСОБА_3 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ 731118315, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 315.

08.09.2017р. у Державному земельному кадастрі зареєстровано новостворену земельну ділянку площею: 0.108 га за кадастровим номером 4610166300:10:002:0231.

25.09.2017р. державним реєстратором ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Бірак Є.В. право власності на земельну ділянку площею: 0.108 га за кадастровим номером 4610166300:10:002:0231 було зареєстровано за ОСОБА_4 .

07.08.2017р. ОСОБА_4 відчужив земельну ділянку площею: 0.108 га за кадастровим номером 4610166300:10:002:0231 в користь ОСОБА_5 , згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Амбросійчук Л. В. 07.08.2018, реєстрацiйний номер 1204.

17.10.2022 року рішенням № РВ-6100082612022 ОСОБА_3 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема, з підстави розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Із висновку щодо перевірки електронного документа вбачається, що з земельною ділянкою Позивача перетинається земельна ділянка з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 на 66.7878%.

Таким чином, на момент реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 така на 66,7878% накладалася на ділянку позивача.

В ході судового розгляду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано ту обставину, що ділянка з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 на 66.7878% накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 .

Таким чином, як визнають самі сторони та як вбачається з технічної документації, наданої позивачем, на момент реєстрації у Державному земельної ділянки з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231, така ділянка на 66,7878% накладалася на ділянку позивача.

За таких обставин дослідження інших доводів позовної заяви не впливає на розгляд спору по суті та не досліджується судом.

Проаналізувавши дійсні обставини справи, враховуючи визнання позову ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Що стосується вимоги про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку, розташовану за адресою, АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га, кадастровий номер 1610166300:10:002:0231, номер запису про право власності 27385373 від 17.08.2018, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В., суд зазначає наступне.

Як вказувалось вище, 14.06.1994р. виконкомом Брюховицької сільради, згідно рішення за № 231 позивачу ОСОБА_3 , було передано безоплатно у власність для індивідуального садівництва земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м. 20.12.1994р. останньому було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ЛВ 731118315.

Правові підстави набуття права власності та права користування земельною ділянкою до 1 січня 2002 року визначалися статтями 6, 7 Земельного Кодексу України 1990 року.

Так, згідно з ч. 5 ст. 7 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час прийняття рішення про надання позивачу у користування земельної ділянки), у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЗК України (у редакції, що була чинною на дату прийняття рішення про надання у власність земельної ділянки), передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

У відповідності до ст. 49 Закону України "Про власність", який був чинний на час отримання позивачем у власність земельної ділянки, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 328 ЦК України, відповідно до якої право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З аналізу наведених положень, суд приходить до висновку, що позивач набув право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 площею 1500 кв.м.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Оскільки право власності на спірну земельну ділянку було набуто 1995 року, то на сьогоднішній день така ділянка є сформованою.

Як встановлено судом, у подальшому позивач звернувся до ТзОВ «ГЕО ЕКО ТЕРРА" з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У подальшому позивач звернувся до Відділу № 7 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Тернопольській області зі заявою про внесення відомостей про спірну земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Рішенням № РВ-6100082612022 від 17.10.2022 року позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема, з підстави розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

З Висновку щодо перевірки електронного документа вбачається, що з земельною ділянкою Позивача перетинається земельна ділянка з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 на 66.7878%.

Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 належить ОСОБА_5 на підставі укладеного з ОСОБА_4 договору купівлі-продажу від 07.08.2018р.

В ході судового розгляду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано ту обставину, що ділянка з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 на 66.7878% накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 ..

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як визнають самі сторони та як вбачається з технічної документації, наданої позивачем, на момент реєстрації у Державному земельної ділянки з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 така ділянка на 66,7878% накладалася на ділянку позивача.

На момент реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею: 0.108 га, кадастровий номером 4610166300:10:002:0231 у 2017 році у межах цієї ділянки знаходилася ділянка позивача, яка була сформована у 1995 році, тобто раніше .

Таким чином, суд приходить до висновку, що реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 за ОСОБА_5 порушує право власності ОСОБА_3 на належну йому земельну ділянку, відтак таку державну реєстрацію необхідно скасувати. Зазначений спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам п.3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до абз. 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 12. 05. 2022 року, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Відповідачем за вказаною вимогою є саме ОСОБА_5 , оскільки задоволення такої вимоги впливає саме на його права та обов`язки.

Водночас, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради не є неналежним відповідачем у даному спорі .

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Таким чином, вказана позовна вимога може бути виконана будь-яким суб`єктом реєстраційної діяльності, який визначений у ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у тому числі, але не виключно, Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

Враховуючи викладене, а також визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позову, позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку, розташовану за адресою, АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га, кадастровий номер 1610166300:10:002:0231, підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про припинення права приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,1080 га кадастровий номер 1610166300:10:002:0231, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно абз. 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 12. 05. 2022 року, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

З наведеної норми вбачається, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде скасування державної реєстрації речового права ОСОБА_5 на земельну ділянку, розташовану за адресою, АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га, кадастровий номер 1610166300:10:002:0231, яке автоматично тягне за собою припинення його права власності на таку ділянку.

З огляду на наведене, припинення права приватної власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку відбувається у результаті скасування державної реєстрації речових прав у порядку передбаченому ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у результаті скасування державної реєстрації речових прав.

Суд відхиляє доводи позивача в частині необхідності задоволення вимоги про припинення права власності ОСОБА_5 , оскільки такі вимоги грунтуються на нечинних положеннях абз. 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 07. 05. 2022 року

З огляду на вказане, у даному випадку немає необхідності задовільняти вимогу про припинення права приватної власності ОСОБА_5 на земельну ділянку.

Окрім того, як встановлено судом, ділянка з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 на 66.7878% накладається на земельну ділянку ОСОБА_3 ..

Таким чином, як визнають самі сторони та як вбачається з технічної документації, наданої позивачем, на момент реєстрації у Державному земельної ділянки з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 така ділянка на 66,7878% накладалася на ділянку Позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Судом встановлено, що на момент реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею: 0.108 га, кадастровий номером 4610166300:10:002:0231 у 2017 році у межах цієї ділянки знаходилася ділянка позивача, яка була сформована у 1995 році.

З огляду на наведене, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 проведена за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, що вказує на незаконність такої державної реєстрації і на переконання суду є підставою для її скасування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 порушує право власності ОСОБА_3 на належну йому земельну ділянку.

Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Зі змісту даних положень законодавства випливає, що суд вправі ухвалити рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки за наявності для цього підстав, які законом чітко не визначено.

Як вбачається з приписів частини четвертої статті 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» і пункту 57 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 скасування державної реєстрації земельної ділянки здійснюється шляхом закриття поземельної книги. У такому випадку Державний кадастровий реєстратор проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі електронну позначку про факт її закриття за власним кваліфікованим електронним підписом, а також проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначку про факт її закриття за формою згідно з додатком 9.

У формі позначки про факт закриття поземельної книги, наведеної у додатку 9 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, передбачено зазначення, окрім іншого, даних про дату її проставлення.

Отже, дата проставлення Державним кадастровим реєстратором позначки про закриття поземельної книги є датою скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №826/19769/16.

Водночас, обов`язок з вчинення таких дій виникає у відповідного органу державної реєстрації лише після набрання законної сили судовим рішенням про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Вказане зазначене у Постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі 826/9603/17.

З системного аналізу вказаних положень випливає, що скасування державної реєстрації земельної ділянки судом за наявності визначених законом підстав не можна вважати втручанням в діяльність кадастрового реєстратора. З огляду на це, суд відхиляє такі доводи ГУ Держгеокадастру у Львівській області.

Враховуючи викладене, а також визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позову, позовна вимога про скасування державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га., кадастровий номер 1610166300:10:002:0231 підлягає задоволенню.

Відповідно до абз. 4 ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

У цій частині суд зазначає, що вимога у частині скасування речових прав ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 є вирішена і така реєстрація підлягає скасуванню. Скасування рішення про державну реєстрацію речових прав тягне за собою припинення таких речових прав на підставі абз. 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і немає потреби ухвалювати рішення суду про припинення таких прав.

Отже, судом вже вирішене питання щодо припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1610166300:10:002:0231.

Окрім того, підлягає до задоволення вимога про скасування рiшення державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської міської ради «Бюро Технiчноi інвентаризації та експертної оцінки» Бiрака Євгенія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2017 індексний номер 37287466, згiдно з яким право власності на спірний об`єкт нерухомого майна було зареєстроване на праві власностi за ОСОБА_4 .

Відповідно абз. 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 12. 05. 2022 року, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

27.09.2017 року право власності на вказану земельну ділянку за кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 було зареєстровано за ОСОБА_4 .Державна реєстрація проведена на підставі рiшення державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської інвентаризації та експертної оцінки» Бiрака Євгенія Васильовича про державну реєстрацію права «Бюро Технiчноi реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2017 індексний номер 37287466.

Як зазначалося вище, на момент Державної реєстрації у Державному земельному кадастрі, вказана земельна ділянка перетиналася з раніше сформованою земельною ділянкою Позивача, що є підставою для відмови у проведенні такої реєстрації.

З огляду на це, державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 у Державному земельному кадастрі підлягає скасуванню.

Суд приходить до висновку, що рiшення державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської міської ради «Бюро Технiчноi інвентаризації та експертної оцінки» Бiрака Євгенія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2017 індексний номер 37287466, згiдно з яким право власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,1080 за кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 було зареєстроване на праві власностi за ОСОБА_4 порушує право власності позивача на належну йому земельну ділянку, яка перетинається зі земельною ділянкою за кадастровим номером 1610166300:10:002:0231.

Відповідно до пунктів 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції від 12. 05. 2022 року відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Скасування рішення держаного реєстратора у даному випадку є належним способом захисту порушеного права Позивача.

Позов у частині вимоги про скасування рiшення державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської міської ради «Бюро Технiчноi інвентаризації та експертної оцінки» Бiрака Є.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2017 індексний номер 37287466, згiдно з яким право власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,1080 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будiвель та споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 було зареєстроване на праві власностi за ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Також слід визнати недійсним договору купівлі-продажу земельноi дiлянки, розташованої за 2. адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га кадастровий номер 1610166300:10:002:0231, посвідчений приватним нотаріусом Львiвського МНО Амбросійчук Л.В. 07.08.2018, реєстрацiйний номер 1204.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що позивач не є стороною договору купівлі-продажу земельноi дiлянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га кадастровий номер 1610166300:10:002:0231, посвідчений приватним нотаріусом Львiвського МНО Амбросійчук Л.В.

У даному випадку позивач є заінтересованою особою, оскільки вказаний правочин порушує його права на належну йому земельну ділянку, яка перетинається зі земельною ділянкою, що є предметом договору купівлі-продажу від 07.08.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Існування оспорюваного правочину, предметом якого є частина земельної ділянки позивача створює правову невизначеність у питанні власності на спірне нерухоме майно. Усунути таку правову позицію можливо шляхом визнання вказаного договору недійсним як такого, що порушує право власності позивача.

З огляду на це, суд задовільняє позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельноi дiлянки, розташованої за 2. адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га кадастровий номер 1610166300:10:002:0231, цільове призначення для будiвництва та обслуговування житлового будинку, господарських будiвель та споруд (присадибна ділянка), посвідчений приватним нотаріусом Львiвського МНО Амбросійчук Л.В.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га., кадастровий номер 1610166300:10:002:0231.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку, розташовану за адресою, АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га, кадастровий номер 1610166300:10:002:0231, номер запису про право власності 27385373 від 17.08.2018, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Лілії Володимирівни.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельноi дiлянки, розташованої за 2. адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1080 га кадастровий номер 1610166300:10:002:0231, цільове призначення для будiвництва та обслуговування житлового будинку, господарських будiвель та споруд (присадибна ділянка), посвідчений приватним нотаріусом Львiвського мiського нотаріального округу Амбросійчук Лілією Володимирівною 07.08.2018, реєстрацiйний номер 1204

Скасувати рiшення державного реєстратора Обласного комунального підприємства Львівської міської ради «Бюро Технiчноi інвентаризації та експертної оцінки» Бiрака Євгенія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2017 індексний номер 37287466, згiдно з яким право власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,1080 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будiвель та споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 1610166300:10:002:0231 було зареєстроване на праві власностi за ОСОБА_4 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Позивач: ОСОБА_3 , прож: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_5 , прож: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , прож: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту ЛМР, м. Львів, вул. Городоцька, 299.

Відповідач: Головне управління держгеокадастру у Львівській області, м. Львів, пр. Чорновола, 4.

Третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Лілія Володимирівна, м. Львів, вул. Куліша, 41/4.

Третя особа: ОСОБА_2 , прож: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_6 , прож: АДРЕСА_3 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 суму судового збору в розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 березня 2023 року.

Суддя І. Є. Зима