Ухвала суду № 109395031, 07.03.2023, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви про відкриття провадження

у справі про неплатоспроможність без руху

07 березня 2023 року Справа № 926/901-б/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали

за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , с. Білоусівка Дністровського району Чернівецької області,

про неплатоспроможність боржника фізичної особи,

ВСТАНОВИВ :

02.03.2023 до Господарського суду Чернівецької області звернулася фізична особа ОСОБА_1 , подавши в системі Електронний суд заяву від 01.03.2023 про неплатоспроможність фізичної особи або фізичної особи-підприємця, в якій просить відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.

Дослідивши матеріали заяви про неплатоспроможність фізичної особи, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

Відповідно до преамбули КУзПБ встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно зі статтею 113 Книги четвертої Відновлення платоспроможності фізичної особи КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Вимоги до заяви боржника про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені статтею 116 КУзПБ.

Відповідно до пункту 3 частини 2 цієї статті Кодексу у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.

Як на підставу звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, заявниця вказує на сукупність факторів, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Проте, заява ОСОБА_1 не містить викладу обставин (фактів) про те, боржниця припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, що розмір прострочених зобов`язань перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати та не вказано у заяві і не додано до неї доказів на їх підтвердження (в тому числі й про дату, з якої починається обчислення двомісячного строку та доказів цієї дати).

У заяві також не наведено обставин, у чому саме полягає загроза неплатоспроможності ОСОБА_1 , заявниця обмежилася лише тим, що вказала, що за її особистими підрахунками загальна сума заборгованості складає приблизно 379460,82 грн.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

Однак, у доданому до заяви Конкретизованому списку моїх кредиторів і боржників (далі Конкретизований список) зазначено поточну заборгованість за кредитами на загальну суму 379460,82 грн. та загальні строки повернення кредитів/позик, інформації про розмір власне прострочених зобов`язань та строків їх виконання, а також про суми неустойки (штрафу, пені) в ньому не відображено.

Крім того, Конкретизований список містить незрозумілі і суперечливі відомості щодо кредитора АТ Сенс-Банк (нова назва АТ Альфа-Банк), а саме: зазначені у ньому реквізити договору не відповідають договору, копія якого додана до заяви, а на підтвердження заборгованості перед АТ Сенс-Банк за кредитними картками подано розписки ОСОБА_2 , де вона стверджує про укладення договорів типу: кредитна картка і визначила суми боргу без будь-якого документального підтвердження.

Також до Конкретизованого списку включено дані щодо заборгованості перед ТОВ Качай гроші на підставі кредитного договору № 00-2793855 від 12.03.2021, при цьому до заяви додано копію договору з ТОВ Качай гроші № 00-2643369 від 22.02.2021. Аналогічна ситуація з інформацією щодо заборгованості перед ТОВ Бізпозика.

Таким чином, наданий заявником Конкретизований список не може братись судом до уваги як належний доказ виконання пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20 висловлено позицію про те, що на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов`язань.

До заяви ОСОБА_1 не додано копії жодного з договорів, номер і дата яких відповідали б реквізитам зазначених у Конкретизованому списку кредитних договорів і договорів позики, укладених з усіма десятьма кредиторами, сукупною заборгованістю перед якими заявниця обгрунтувала свою заяву. Крім того, до Конкретизованого списку включено кредиторів, перед якими згідно відомостей Українського бюро кредитних історій заборгованість відсутня або кредити перед якими продані без будь-яких пояснень і обґрунтувань, яким чином у такому випадку визначені розмір і строк прострочених зобов`язань.

Також ОСОБА_1 не додала до своєї заяви доказів отримання кредитних коштів, їх часткового повернення (як-от виписки по позичкових рахунках), претензії кредиторів, судові рішення тощо), які б підтверджували ознаки її неплатоспроможності та розмір боргу перед кредиторами.

Відсутність первинної документації, на підставі якої можна судити про підстави виникнення заборгованості та про суми такої заборгованості і періоди її існування, позбавляє суд можливості надати оцінку щодо права боржниці звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019р. № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність у декларації у Розділі XIV. Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України мають зазначатися відомості про фінансові зобов`язання та витрати боржника і членів його сім`ї, в тому числі: погашення основної суми позики (кредиту), погашення суми процентів за позикою (кредитом), добровільне страхування, недержавне пенсійне забезпечення, інші грошові зобов`язання, витрати на придбання майна, товарів або оплату послуг, витрати на утримання майна, витрати на побутові потреби, інші грошові витрати.

Оглянувши подані заявницею декларації за 2020, 2021, 2022 роки, суд констатує, що відповідний розділ містить відмітки про відсутність фінансових зобов`язань та витрат боржника. У той же час, з доданої до заяви довідки Українського бюро кредитних історій видно, що у період 2020-2021 роки боржниця отримала і повернула кредитні кошти на суму більш ніж 250 тис. грн. Однак в деклараціях за 2020 і 2021 роки не відображено інформації про відповідні витрати ОСОБА_1 на погашення сум кредитів на більш ніж чверть мільйона гривень.

Також заявницею не надано доказів здійснення авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, як це визначено пунктом 12 частини 3 статті 116 КУзПБ.

Згідно з частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Частиною 2 статті 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік установлено місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2684 гривні.

Таким чином, станом на дату звернення заявниці із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розмір авансування винагороди керуючому реструктуризацією повинен становити 40260,00 гривень (2684,00 грн. х 5 х 3 міс.).

Положеннями частини 3 статті 116 КУзПБ передбачено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) у відповідному розмірі в обов`язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

У заяві про неплатоспроможність ОСОБА_1 просить затвердити кандидатуру арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни та призначити її керуючою реструктуризацією боргів. На підтвердження виконання вимог пункту 12 частини 3 статті 116 КУзПБ заявниця надала договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 27.01.2023, укладений між ОСОБА_1 та арбітражним керуючим Белінською Н.О., дві квитанції про перерахування коштів на рахунок господарського суду, код отримувача 03500074 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ Господарського суду Чернівецької області суд): № 0.0.2846995517.1 від 07.02.2023 на суму 4260,00 грн., № 0.0.2876992225.1 від 24.02.2023 на суму 4000,00 грн.

Указаний договір визначає порядок оплати послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Кодексу та Заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника (п. 1.1).

Згідно пунктів 2.1.1, 2.1.2 договору арбітражний керуючий Белінська Н.О. має право отримувати плату за надані послуги в розмірі та порядку, що встановлені цим договором та ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство, отримувати відшкодування витрат, пов`язаних з виконанням покладених на нього обов`язків. Оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 40260,00 грн. за весь строк виконання повноважень арбітражного керуючого, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією (пункт 3.1 договору). Пунктом 3.3 договору встановлено, що Грамчук О.В. вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4026,00 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, якщо інше не передбачено Законом (пункт 7.1 договору).

Однак, указаний договір не підписаний його стороною Грамчук О.В., отже, є неукладеним.

Крім того, суд зазначає, що інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструктуризацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов`язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020 у справі № 927/203/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).

Заявниця подала вказані вище квитанції як докази авансування винагороди арбітражного керуючого на рахунок господарського суду на загальну суму 8260,00 грн., однак призначенням платежу в цих квитанціях зазначено оплата за товари/послуги.

Частиною 4 статті 116 КУзПБ передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Приписами частини 2 статті 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

Частиною 3 статті 124 КУзПБ передбачено, що план реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо). Однак, доданий до заяви проект плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 наведеним вимогам не відповідає, позаяк не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів, у тому числі щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, не містить інформацію щодо черговості задоволення вимог кредиторів із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.

Більше того, у плані реструктуризації боргів ОСОБА_1 визначила від`ємну суму для погашення вимог кредиторів, тобто фактично ніякої реструктуризації боргів (у вигляді заходів, передбачених статтею 124 КУзПБ) заявниця не запропонувала.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, суд зауважує, що Грамчук О.В., посилаючись на скрутне фінансове становище та неможливість виконання боргових зобов`язань перед кредиторами і загрозу неплатоспроможності, у порушення вимог статті 116 КУзПБ не вказала конкретних обставин, які свідчать про її неплатоспроможність/загрозу неплатоспроможності, та не додала належних доказів на підтвердження наявності підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Крім того, подавши заяву в системі Електронний суд, заявниця долучила до заяви документи в електронній формі у кількості 271 (!) аркуш. З об`єктивних причин у зв`язку із вкрай обмеженим фінансуванням на такі потреби як придбання паперу і витратних матеріалів для друку, така велика кількість додатків не може бути роздрукована господарським судом і долучена справи про неплатоспроможність, яку належить сформувати в паперовому вигляді. При цьому, додатки на аркушах 128, 129 подані в сканованих копіях, які не придатні для читання ані в електронному, ані в друкованому вигляді.

Пунктом 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (зі змінами), визначено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.

З метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення судочинства в умовах скрутного фінансового забезпечення судів Рада суддів України у рішенні від 05.08.2022 № 26 рекомендувала судам звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів).

Рада суддів звернула увагу, що практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії від 07 липня 1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі Тойшлер проти Германії від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України і Кодексом України з процедур банкрутства.

Враховуючи те, що заява ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи містить вище вказані недоліки, суд залишає дану заяву без руху.

Визначаючи строк, протягом якого заявниці необхідно усунути недоліки заяви, суд враховує, що згідно даних АС Діловодство спеціалізованого суду ОСОБА_1 уже зверталася до Господарського суду Чернівецької області із заявою від 08.02.2022 про неплатоспроможність боржникафізичної особи, яка містила такі самі недоліки, які вказані в даній ухвалі.

Ухвалою від 13.02.2023 у справі № 926/579-б/23 заява ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи від 08.02.2023 була залишена без руху, при цьому, господарським судом детально та обґрунтовано зазначено, які недоліки містить заява, та що необхідно заявниці вчинити для їх усунення (суддя Дутка В.В.).

Відтак, ураховуючи повторне подання ОСОБА_1 заяви з аналогічними недоліками, суд вважає за належне встановити заявниці семиденний строк для їх усунення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 3, 4 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 37, 113, 115, 116, п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника-фізичної особи залишити без руху.

2. Встановити заявниці 7-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, а саме подати до Господарського суду Чернівецької області:

2.1) письмове викладення конкретних обставин, які підтверджують наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначені в заяві про неплатоспроможність боржника фізичної особи від 01.03.2023, а саме що:

- розмір дійсно прострочених зобов`язань боржника перед кредиторами не менший ніж 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

- боржником припинено погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

- існують реальні обставини, які свідчать про загрозу неплатоспроможності;

2.2) належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо: загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені), періодів прострочення (з урахуванням викладеного в мотивувальній частині ухвали);

2.3) первинні документи, що підтверджують суми грошових зобов`язань (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором, зокрема але не виключно: кредитні договори з кредиторами вказаними в Конкретизованому списку кредиторів, докази отримання кредитних коштів, їх часткового повернення (як-от виписки по позичкових рахунках), претензії кредиторів, судові рішення тощо, якими б підтверджувалися ознаки неплатоспроможності заявниці);

2.4) докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань (банківські виписки, довідки із фінансових установ із зазначенням останнього здійсненого боржником платежу, претензії відповідних осіб тощо);

2.5) заповнені належним чином декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021 роки із внесенням до відповідних розділів декларації відомостей про витрати боржника за фінансовими зобов`язаннями з повернення кредитів у відповідні періоди (з урахуванням викладеного в мотивувальній частині даної ухвали);

2.6) докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому законодавством порядку та розмірі;

2.7) проект плану реструктуризації боргів, який би містив інформацію та пропозиції щодо реструктуризації боргів, заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, та інші відомості, які визначені у статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;

2.8) виготовлені належним чином електронні копії додатків до заяви під номерами аркушів 128, 129;

29) виготовлені у паперовому вигляді копії всіх додатків до заяви про неплатоспроможність фізичної особи від 01.03.2023.

3. Копію ухвали надіслати фізичній особі ОСОБА_1 .

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Ковальчук