Рішення № 109394302, 23.02.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2023 Справа № 914/2431/22

Господарський суд Львівської області у складі

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України, м.Київ;

до Відповідача: Мурованської сільської ради Територіальної громади Львівського району Львівської області, Львівська область, Львівський район, с.Сороки-Львівські;

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м.Київ;

про: стягнення заборгованості

ціна позову: 429367,57грн.

Представники:

Позивача: Пронюк В.Я. представник, адвокат (довіреність від 04.08.2022р. №04/08-2022/7);

Відповідача: не з`явився;

Третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

03.10.2022р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю газопостачальна компанія Нафтогаз України від 26.09.2022р. вих. №119/07-15568-2022 (вх. №2641) за позовом до Мурованської сільської ради Територіальної громади Львівського району Львівської області про стягнення заборгованості; ціна позову: 429367,57грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем зобов`язань з оплати поставленого Позивачем як постачальником останньої надії природного газу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.10.2022р. у цій справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 20.10.2022р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Ухвалою суду від 17.10.2022р. у цій справі суд постановив заяву представника Позивача адвоката Пронюка В. Я. від 14.10.2022р. б/н (вх.№21230/22 від 14.10.2022р.) про участь у засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відхилити.

Ухвалою суду від 20.10.2022р. у цій справі судом постановлено відкласти підготовче судове засідання на 03.11.2022р.

Ухвалою від 31.10.2022р. у цій справі суд постановив заяву представника Позивача від 25.10.2022р. б/н (вх. №22549/22 від 31.10.2022р.) про участь у засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Позивача можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2431/22, яке призначено на 03.11.2022р. о 15:00год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення Easycon.

Ухвалою від 03.11.2022р. у цій справі судом постановлено залучити до участі у справі в якості Третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1; ідентифікаційний код: 42399676); відкласти підготовче судове засідання на 24.11.2022р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Судове засідання 24.11.2022р. не відбулось з підстав відключення будівлі суду від електричної енергії через аварійно-відновлювальні роботи, що підтверджується Актом про відключення електроенергії від 25.11.2022р. б/н. Ухвалою від 25.11.2022р. у цій справі судом постановлено призначити підготовче судове засідання на 01.12.2022р.

Ухвалою від 28.11.2022р. у цій справі суд постановив заяву представника Позивача від 17.11.2022р. б/н (вх.№24299/22 від 25.11.2022р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Позивача можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2431/22, яке призначено на 01.12.2022р. о 14:15год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «Easycon».

Ухвалою від 01.12.2022р. у цій справі постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 8 днів; відкласти підготовче судове засідання на 13.12.2022р.

Ухвалою від 08.12.2022р. у цій справі суд постановив заяву представника Позивача від 07.12.2022р. б/н (вх.№25360/22 від 08.12.2022р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Позивача можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2431/22, яке призначено на 13.12.2022р. о 16:10год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «Easycon».

Ухвалою від 13.12.2022р. у цій справі постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 22 дні; відкласти підготовче судове засідання на 05.01.2023р.

Ухвалою від 02.01.2023р. у цій справі постановлено заяву представника Позивача від 30.12.2022р. б/н (вх.№27177/22 від 30.12.2022р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Позивача можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2431/22, яке призначено на 05.01.2023 р. о 10:40 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення Easycon.

Ухвалою від 05.01.2023р. у цій справі суд постановив клопотання Відповідача про поновлення та продовження строку для подання доказів від 07.12.2022р. вх. №25324/22 задоволити частково; поновити Відповідачеві строк для подання доказів по 07.12.2022р.; долучити до матеріалів справи копію листа №2024/02.0-1.1 від 28.02.2022р.; в решті клопотання відхилити; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 26.01.2023р.

Ухвалою від 23.01.2023р. у цій справі суд постановив заяву представника Позивача від 19.01.2023р. б/н (вх.№1396/23 від 19.01.2023р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Позивача можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2431/22, яке призначено на 26.01.2023р. о 13:15год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «Easycon».

Ухвалою суду від 26.01.2023р. у цій справі судом постановлено відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 23.02.2023р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою; заяву представника Позивача від 23.01.2023р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволити; надати представнику Позивача можливість участі в судовому засіданні у справі №914/2431/22, яке призначено на 23.02.2023р. о 10:00год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення «Easycon».

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, згідно ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердив представник Позивача в судовому засіданні, йому відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання з`явився, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав до задоволення позову, зазначив про неможливість врегулювання спору між Сторонами у добровільному порядку та подання Позивачем всіх доказів, на які покликається як на підставу заявлених позовних вимог.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Представник Третьої особи в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

У поданих 15.11.2022р. за вх. №23666/22 Письмових поясненнях від 08.11.2022р. Третя особа, серед іншого, просить суд розглядати справу за відсутності повноважного представника Третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Позиція Позивача:

Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 322905,73грн. вартості поставленого Позивачем як постачальником останньої надії у період з 01.11.2021р. по 09.12.2021р. природного газу, а також 47683,89грн. пені, 4803,77грн. 3% річних та 53974,18грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2022р. по 31.07.2022р. за порушення порядку і строку оплати поставленого природного газу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що він, відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017р. №880, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020р. №917-р Позивач визначений постачальником «останньої надії».

26.10.2021р. набула чинності Постанова КМУ від 25.10.2021р. №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015р. №809 і від 9 грудня 2020р. №1236», п.2 якої визначено зобов`язання АТ «Магістральні газопроводи України», ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Також, згідно доводів Позивача, Відповідач є бюджетною установою в значенні Бюджетного кодексу України, а відтак, у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021р. автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Позивача, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС від 05.07.2022р. №ТОВВИХ-22-7030, інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00004A9JN00U, а також відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00004A9JN00U.

Згідно п.1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2496 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п.3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633-634, 641-642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання та вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно п.п.4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ згідно умов договору розподілу природного газу.

Згідно п.2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М). Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/ спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

При цьому, Позивач вказує, що з 01.10.2021р. ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною у п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015р. №809 в редакції Постанови КМУ №1102. Цією ж Постановою КМУ №1102 на період постачання з 01.10. по 30.11.2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8грн. за 1м3 з урахуванням податку на додану вартість. Протягом жовтня-листопада 2021р. розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8грн. за 1м3, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8грн. за 1м3.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті Позивача.

Згідно доводів Позивача, згідно п.4.4. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Позивач підсумовує, що укладений між сторонами Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст.173-175 ГК України, ст.ст.11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, всі відносини між Споживачем та Постачальником після укладання договору регулюються Цивільним кодексом та іншими нормативними актами, а саме, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2501.

З наведеного Позивач зазначає про виконання в повному обсязі взятих на себе зобов`язань відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі. Всього поставлено природного газу в обсягах 29,85тис.м.куб. на загальну суму 704911,35грн. з урахуванням вартості транспортування, а Відповідач не здійснив оплату за поставлений газ у передбаченому Договором порядку та розмірах, внаслідок чого утворився борг з оплати поставленого Позивачем та прийнятого Відповідачем природного газу в розмірі 322905,73грн.

За порушення порядку і строку оплати поставленого за Типовим договором природного газу Позивачем нараховано Відповідачу 47683,89грн. пені, 4803,77грн. 3% річних та 53974,18грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2022р. по 31.07.2022р.

Також, Позивачем у поданій позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, згідно якого судові витрати Позивача складаються із суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 6440,51грн.

У поданій 20.10.2022р. за вх.№21722/22 Відповіді на відзив Позивач, в спростування викладених Відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечень проти заявленого позову в частині стягнення суми основного боргу зазначає, що у своєму відзиві Відповідач зазначає, що 07.12.2021 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та Мурованською сільською радою Територіальна громада Львівського району Львівської області, укладено Договір постачання природного газу №12-1583/21-БО-Т, згідно якого Відповідач отримував в грудні 2021р. (спірний період) природний газ від ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

Слід зазначити, що посилання на Договір №12-1583/21-БО-Т не підтверджує факт постачання природного газу Відповідачу у спірний період (01.11.2021-09.12.2021), саме з боку ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», з огляду на те, що згідно п.1 розділу І Правил ці Правила розроблені на виконання п.17 ч.3 ст.4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем (п.3 розд.ІІІ Правил).

Підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника (п.1 розділу ІІ Правил).

Разом із цим, згідно п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС, Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним постачальником у розрахунковому періоді. Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно п.п.1-2 гл.5 розд.ІV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником Оператором ГТС за участю операторів ГРМ об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 по 09.12.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТзОВ «ГК «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

З підстав наведеного Позивач зазначає, що факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 по 09.12.2021, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 05.07.2022 №Т0ВВИХ-22-7030, інформацією щодо споживачів, які зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10) та роздруківкою з екрану інформаційної платформи оператора ГТС.

Таким чином, враховуючи дані з Інформаційної платформи оператора ГТС в період з 01.11.2021 по 09.12.2021, Позивач вказує, що саме він здійснював постачання природного газу Відповідачу як постачальник «останньої надії», натомість в зазначений період на Інформаційній платформі відсутня інформація щодо постачання природного газу Відповідачу в той же період з боку ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

В доповнення викладених доводів Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до пункту 3.2 Договору постачання природного газу №12-1583/21-БО-Т, укладеного між Відповідачем та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», постачання газу за цим Договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі (п.3.1 Договору). Згідно п.3.5 вказаного Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі природного газу.

Такий акт, що підтверджував би постачання природного газу Відповідачу іншим постачальником за Договором, в період з 02.12.2021 по 09.12.2021, в матеріалах справи відсутній. При цьому в матеріалах справи відсутні докази включення Відповідача до Реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у період з 02.12.2021 по 09.12.2021. Натомість, в матеріалах справи наявні докази включення Відповідача в означений період саме до Реєстру споживачів Позивача. Таким чином, доводи Відповідача про наявність у нього іншого постачальника в період з 02.12.2021 безпідставні та спростовуються наведеними аргументами Позивача та наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо заперечень Відповідача проти позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат Позивач зазначає, що, згідно п.4.5. Типового договору постачання природного газу, постачальником «останньої надії» у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Вказаний пункт Типового договору узгоджується зі ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

При цьому, оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Що стосується нарахованих 3% річних, то ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки сторони в Договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Отже, обставини, на які посилається Відповідач, не звільняють його від обов`язку здійснити своєчасний розрахунок з Позивачем, а також сплатити пеню та нарахування, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України (3 % річних та інфляційних втрат).

Щодо заперечень Відповідача з підстав ненадіслання повідомлень про постачання природного газу Позивач зазначає, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором ГТС за участю операторів ГРМ об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021р. по 09.12.2021р. автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТзОВ «ГК «Нафтогаз України», і спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого Відповідачем газу до портфеля постачальника «останньої надії» з цих підстав підтверджується: листом оператора ГТС від 05.07.2022 №ТОВВИХ-22-7030, інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00004A9JN00U; інформацією оператора ГРМ (Форма №10) щодо зареєстрованих в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії»; відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з цим ЕІС-кодом.

Згідно п.1 розд.VI Правил постачання природного газу договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п.3 розд.VI, з урахуванням вимог ст.ст.205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Позивач зазначає, що договір постачання природного газу між Сторонами, вважається укладеним з 29.10.2021 з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії». При цьому, порядок здійснення оплати визначений пунктом 4.4. Договору, яким передбачено, що Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Таким чином, укладений між сторонами публічний типовий Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

В листопаді 2021 Позивачем виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі - поставлено Відповідачу природний газ в обсязі 22,738тис.м.куб. загальною вартістю 382005,62грн. В свою чергу, Відповідачем 29.12.2022 за поставлений природний газ у листопаді 2021, було сплачено у сумі 382005,62грн. у повному обсязі.

Відповідно до інформації про надходження коштів на рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (наявна в матеріалах справи) в графі «Призначення платежу» зазначено, за природний газ за договором №638 від 28.12.2021 та акту №21500. Таким чином, твердження Відповідача про відсутність інформації щодо постачання природного газу за період з 01.11.2021 по 09.12.2022 не відповідає обставинам справи.

Окремо Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, зокрема: «...що у період з 29.10.2021 до 09.12.2021 постачання природного газу здійснювалося постачальником останньої надії, яким визначено ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України…». Таким чином, Відповідач підтверджує факт того, що постачальником природного газу у спірний період був ТОВ «ГК «Нафтогаз України».

Позиція Відповідача:

Відповідач у поданому 19.10.2022р. за вх.№21539/22 Відзиві на позовну заяву вважає заявлений позов безпідставним та необґрунтованим і просить суд відмовити Позивачу в його задоволенні з огляду на те, що на виконання МЕМОРАНДУМУ ПРО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ ЩОДО ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ У СФЕРІ ПОСТАЧАННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ТА ПОСТАЧАННЯ ГАРЯЧОЇ ВОДИ В ОПАЛЮВАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ 2021/2022 рр. з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про ринок природного газу», Правил постачання природного газу, Кодексу ГТС, Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», Постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019 «Про встановлення тарифів для ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки», Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Протоколом №26 позачергового засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 11.10.2021р., Протоколом експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайної ситуації ДСНС України від 12.10.2021р. №15/09-21 між Відповідачем, згідно договору СПОЖИВАЧ, та Постачальником Третьою особою укладено договір №12-1583/21-БО - Т від 07.12.2021 про постачання природного газу.

Відповідач зазначає, що згідно інформації, розміщеної на сайті постачальника останньої надії (Позивача) саме 30.11.2021р. спливав пільговий період для бюджетних установ, закладів охорони здоров`я державної власності та закладів охорони здоров`я комунальної власності, які отримували газ за ціною 16,8 грн/м3 з ПДВ від постачальника «останньої надії», а тому, враховуючи наведене Споживачем (Відповідачем) з метою недопущення в подальшому розтрати бюджетних коштів, укладено вищезгаданий договір постачання природного газу 07.12.2021, що на виконання умов МЕМОРАНДУМУ.

У період з 29.10.2021р. та до 09.12.2021р. Відповідачу постачання природного газу здійснювалося постачальником останньої надії, яким визначено Позивача.

Однак, Відповідач наголошує, що основний договір з Постачальником Третьою особою укладений 07.12.2021р. №12-1583/21-БО-Т.

Відтак, на думку Відповідача, із врахуванням того, що період встановлений КМУ для усіх бюджетних установ та організацій, які отримують постачання природнього газу від ПОН, та відповідно до змін позачергового засідання обласної комісії ТЕБ і НС Львівської обласної державної адміністрації на якому Протоколом №26 про ситуацію, яка склалася на території області Львівської області у зв`язку з відсутністю постачання природного газу бюджетним установам на осінньо-зимовий період 2021/2022, визнано такою, що в подальшому може спричинити виникнення загрози життю та здоров`ю населення області та завдати значних матеріальних збитків, відповідно до п.24 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України, надзвичайною, рівень - регіональний, пільгова ціна ПОН для Споживачів за ціною 16,8грн. за куб. м не більше, ніж до 30.11.2021р.

Враховуючи зміст вищезгаданого договору, замовленою потужністю на грудень 2021р. Споживача було 49,567тис.м3 газу, яке надалі оплачено авансовим платежем на суму 820531,87грн., однак, Відповідач звертає увагу, що Споживачем фактично використано лише 25,56724тис.м3 на суму 423239,96грн. Переплату в сумі 397291,91грн. згідно листа №323 від 23.03.2022р. та банківської виписки повернуто споживачу.

Попри наведене Відповідач наголошує, що згідно п.2.1 Договору Постачальник Третя особа передає Споживачу на умовах цього Договору обсяг природного газу у період з грудня 2021 року по грудень 2022 року включно.

Згідно Кодексу ГТС Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; у разі якщо за п`ять днів до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов`язками або постачальника «останньої надії», назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов`язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочали заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об`єкти такого споживача.

В доповнення Відповідач зазначає, що Кодексом ГТС передбачено й те, що Постачальник, який має намір постачати природний газ споживачу, який включений до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», має право за одну добу до кінцевого терміну подання номінації на газову добу (І)), визначеного цим Кодексом, включити такого споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу.

Відповідач підсумовує, що з врахуванням наведеного та загальнодержавну ситуацію із постачанням природного газу для бюджетних організацій, закладів охорони здоров`я державної власності та закладів охорони здоров`я комунальної власності, та заздалегідь визначеного постачальника, а саме Третьої особи, в останнього була можливість включити такого споживача до власного Реєстру споживачів, оскільки період постачання природного газу відповідно до Договору №12-1583/21-БО-Т від 07.12.2021 становив з грудня 2021 до 31.12.2022 включно.

На підставі наведеного Відповідач не погоджується щодо оплати Позивачеві та одночасно виставленого рахунка на оплату на суму 322905,73грн. згідно акта приймання-передачі природного газу №31542 від 31.12.2021, оскільки механізму та відповідних коштів сплати бюджетних зобов`язань за 2021 рік у Замовника немає.

Також Відповідач у поданому відзиві вказує на те, що у даній ситуації з моменту підписання договору з 07.12.2021 Третя особа мала право включити споживача до власного Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі, вказавши період постачання природного газу такому споживачу, зокрема виходячи із змісту Договору №12-1583/21-БО-Т від 07.12.2021 і упродовж грудня 2021 зобов`язувалося постачати природній газ згідно Договору. Отже, з 07.12.2021 кредитором згідно договору №12-1583/21-БО-Т від 07.12.2021 є Позивач, крім цього, згідно даного Договору Кредитором виставлено рахунок, відповідно до якого постачання здійснювалося протягом грудня, а Споживачем здійснено повний розрахунок за спожитий газ.

Враховуючи наведене, Позивачем згідно платіжного доручення оплачено вартість постачання газу саме Третій особі.

На підставі Договору №12-1583/21-БО-Т від 07.12.2021 між постачальником та споживачем зафіксовано ціну в сумі за 1м3 на рівні 16554грн. за 1000м3. А тому Відповідач вважає неприпустимим нарахування оплати упродовж грудня 2021 на загальну суму 322905,73грн. з ПДВ Позивачем, що в подальшому призведе до розтрати бюджетних коштів, а такі дії посадових осіб можуть бути розцінені як об`єктивна сторона кримінального правопорушення.

Однак, згідно доводів Відповідача, в порушення умов основного договору, та відповідно до одержаних рахунків на оплату природнього газу та акта приймання-передачі природного газу, постачання останнього здійснювалося надалі ПОН, ціна якого на той час складала вдвічі більшу суму, що в даному випадку є неприпустимим.

З підстав вказаного Відповідач підсумовує, що згідно п 6.2 Типового договору постачальника "останньої надії" 6.2. Постачальник зобов`язується: 2) забезпечувати належну якість надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього Договору; 3) обчислювати і виставляти рахунки Споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами постачання та цим Договором; 4) протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати Споживача про здійснення постачання природною газу Постачальником (із зазначенням дня початку постачання га діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу Споживача, однак Позивачем не надіслано жодних повідомлень про постання природного газу та зазначення дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання.

Враховуючи вищенаведений зміст, а також беручи до уваги умови Договору №12-1583/21-БО-Т від 07.12.2021, укладений між Третьою особою та Відповідачем, умови Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», одержаного на початку січня 2022, акт приймання-передачі природного газу щодо оплати за спожитий газ в період грудня 2021, не погоджуючись на виконання Споживачем грошового зобов`язання, яке виникло у зв`язку із неналежним виконанням постачальниками природного газу Третьою особою та Позивачем, що у подальшому може призвести до розтрати бюджетних коштів, Відповідач просить взяти до уваги обґрунтовані належним чином вимоги. Спір щодо оплати суми боргу за спожитий природний газ у разі недосягнення згоди щодо спірних питань шляхом переговорів Сторони мають право звернутися із заявою про вирішення спору до Регулятора чи його територіального підрозділу та/або передати спір на розгляд суду.

Позиція Третьої особи:

Третя особа у поданих 15.11.2022р. за вх.№23666/22 Письмових поясненнях зазначає, що між нею (надалі - Товариство, Постачальник) та Відповідачем (надалі - Споживач) укладено договір постачання природного газу від 07.12.2021 №12-1583/21-БО-Т (далі - Договір), відповідно до умов якого Договір набирає чинності з дати його укладання. Разом з тим, згідно п.3.2 Договору постачання природного газу за Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно, Товариство 07.12.2021 подало запит на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника. Цей запит було підтверджено 07.12.2021 та зареєстровано Споживача в реєстрі споживачів Постачальника з датою початку постачання з 10.12.2021. Необхідно зазначити, що згідно п.7 розд.IV Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу»: «Зміна постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється в порядку, визначеному главою 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, та з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу» щодо зміни постачальника протягом періоду, який не перевищує 21 день з моменту ініціювання споживачем (чи за дорученням споживача його постачальником) зміни постачальника».

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу (п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС).

Враховуючи вищевикладене, Товариством було забезпечено своєчасну реєстрацію Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС в реєстрі споживачів постачальника. Загальний обсяг природного газу, використаний Споживачем у грудні 2021 з ресурсів Товариства (з 10.12.2021 по 31.12.2021) складає 25567,24м3, про що було складено та направлено Споживачу для підписання відповідний акт приймання передачі.

З підстав наведеного Третя особа підсумовує, що постачання нею природного газу Відповідачу за Договором здійснюється з 10.12.2021 включно, що підтверджується доданими до цих пояснень доказами, а саме - відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточних відборів природного газу споживача - Відповідача по справі. Загальний обсяг природного газу, використаний Відповідачем у грудні 2021 з ресурсів Товариства (з 10.12.2021 по 31.12.2021), складає 25567,24м3.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 ГПК України, надання Відповідачу можливості для подання відзиву на позов суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності повноважних представників Відповідача та Третьої особи за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наданих Учасниками справи доказів, наведених доводів та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2501 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії»» постановлено затвердити Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", що додається (надалі Типовий договір).

Цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником "останньої надії" (далі - Постачальник) (п.1.1. Типового договору).

Згідно п.1.3. Типового Договору цей Договір є договором приєднання; при укладенні цього Договору зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника; цей Договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Пунктом 2.1. Типового договору встановлено, що за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п.3.1. Типового договору).

Відповідно до п.4.1. Типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

Згідно п.4.2. Типового договору об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Пунктом 4.3. Типового договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу(п.4.4. Типового договору).

Відповідно до п.4.5. Типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Постановою НКРЕКП від 04.07.2017р. №880 постановлено видати Позивачу ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України Позивачу (код ЄДРПОУ 40121452).

Листом від 29.09.2020р. вих. №ТОВВИХ «Про погодження форми електронного документообігу» ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» повідомило НКРЕКП про те, що постановою Регулятора від 23,09.2020 № 1752 було внесено зміни, зокрема, до Кодексу ГТС.

Згідно п.2 гл.5 розд.IV Кодексу ГТС (в редакції наведеної постанови НКРЕКП) оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

У зв`язку з цим ТОВ «Оператор ГТС України» подало на погодження розроблену Форму 10 «Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії»», що додається, та просила Регулятора розглянути і погодити її у встановленому порядку.

Листом від 30.09.2020р. вих.№10261/16.3.2/7-20 НКРЕКП, за результатами опрацювання поданої Оператором ГТС форми 10 електронного документообігу, погодило її без зауважень.

Розпорядженням КМУ від 22.07.2020р. №917-р «Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії»» визначено Позивача постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу.

Пунктом 2 постанови КМУ від 25.10.2021р. №1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015р. N809 і від 9 грудня 2020р. N1236» доповнено постанову КМУ від 09.12.2020р. N1236 пунктами 417 і 418 такого змісту:

"417. Установити з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. граничну ціну на природний газ за договорами постачання:

між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість);

між споживачами, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії" - на рівні 16,8 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

418. З метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року:

1) акціонерному товариству "Магістральні газопроводи України", товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторам газорозподільних систем:

забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником;

забезпечити безумовне відновлення газопостачання бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);

забезпечити внесення операторами газорозподільних систем до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи інформації щодо всіх захищених споживачів, приєднаних до газорозподільної системи, із зазначенням відповідної категорії, до якої належить такий споживач:

- побутові споживачі;

- бюджетні установи (в значенні Бюджетного кодексу України);

- заклади охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та заклади охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо);

- виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об`єктів, не пристосованих до зміни палива;

2) акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом з Міністерством розвитку громад та територій, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичним особам теплоенергетики державної та комунальної форм власності забезпечити:

укладення до 1 грудня 2021р. договорів постачання газу між бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) та постачальником "останньої надії";

укладення підприємствами теплоенергетики, які перебувають в портфелі постачальника "останньої надії", з постачальником "останньої надії" та товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанії "Нафтогаз Трейдинг" договорів постачання природного газу.

Для укладення побутовими споживачами, бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) договорів постачання природного газу з новим постачальником природного газу споживач подає новому постачальнику такі документи:

заяву про укладення договору, в якій зазначає свій персональний ЕІС-код та очікувані об`єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору;

належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт споживача;

копії документів на право укладення договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах.

Оператори газорозподільних систем в одноденний строк забезпечують передачу постачальнику "останньої надії" інформацію про побутових споживачів, постачання яким розпочав постачальник "останньої надії", зокрема ЕІС-код, прізвище, ім`я, по батькові, поштову адресу об`єкта споживача, з метою укладення договорів для забезпечення безперервності постачання природного газу.".

Позивачем виставлено Відповідачу до оплати рахунок на оплату (природний газ) від 10.12.2021р. №34239 за період 01-30.11.2021р. на оплату 22,73843тис.м3 природного газу за ціною 13863,424грн. за 1000м3 без ПДВ та послуги транспортування 22,73843тис.м3 природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС (тариф) за ціною 136,576грн. за 1000м3 без ПДВ всього на суму 318338,02грн. без ПДВ. Сума Рахунку з урахуванням ПДВ становить 382005,62грн. Рахунок 22.12.2021р. надіслано Відповідачу, що підтверджується відповідним Списком рекомендованих відправлень (ф.103 Рекомендовані листи) №20.12.2021 ЮРИКИ КЦ 23 та Поштовою квитанцією (касовим чеком) від 22.12.2021р.

Також, Позивачем виставлено Відповідачу до оплати рахунок на оплату (природний газ) №2176 за період 1-31 грудня 2021р. на оплату 7,11755тис.м3 природного газу за цінами станом на кожну календарну добу 01-09.12.2021р. та послуги транспортування 7,11755тис.м3 природного газу для внутрішньої точки виходу з ГТС (тариф) за ціною 124,16грн. за 1000м3 без ПДВ всього на суму 269088,11грн. без ПДВ. Сума Рахунку з урахуванням ПДВ становить 322905,73грн. Рахунок 19.01.2022р. надіслано Відповідачу, що підтверджується Списком рекомендованих відправлень (ф.103 Рекомендовані листи) №17.01.2022 (юріки) Ткаченко та Поштовою квитанцією (касовим чеком) від 19.01.2022р.

Роздруківкою з веб-сайту Позивача, розміщеною в мережі Інтернет за посиланням: https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, підтверджується Архів ціни ПОН для непобутових споживачів за період з 01.10.2021р. по 23.05.2022р.

Довідкою Позивача від 07.02.2022р. б/н підтверджується ціна природного газу, що постачався Позивачем як постачальником «останньої надії» для споживачів, що є бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенних підприємств та/або державних установ тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальних некомерційних підприємств та/або комунальних установ, та/або спільних комунальних підприємств тощо) становила: у період 01-31.10.2021р. - 16,8грн. за 1м3 з ПДВ; у період 01-30.11.2021р. - 16,8грн за 1м3 з ПДВ; у період 01.12.2021р. по 31.01.2022р. і надалі ціна розраховувалася згідно формули п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015р. №809, в редакції постанови КМУ від 25.10.2021р. №1102 та становила значення, наведені в таблиці.

Згідно Інформації про надходження коштів на рахунки Позивача за період з 01.10.2021р. по 04.08.2022р. Відповідачем 30.12.2021р. згідно Платіжних доручень №12951 на суму 9710,04грн., №12952 95709,32грн., №12953 259434,16грн. та №12954 на суму 17152,10грн. сплачено на користь Позивача 382005,62грн.

Адвокатським запитом про надання інформації та копій документів Позивач звертався до ТзОВ «Оператор газотранспортної системи України» про надання інформації щодо фактичних обсягів споживання природного газу наступних споживачів за період з 01.10.2021р. по 31.03.2022р., зокрема, щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00004A9JN00U.

У відповіді від 05.07.2022р. вих.№ТОВВИХ-22-7030 на вказаний лист зазначено, що згідно абз.1 п.2 гл.5 розд.IV Кодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених п.6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Згідно з абз.10 п.2 гл.5 розд.IV Кодексу ГТС реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Положеннями абз.11 п.2 гл.5 вказаного розділу Кодексу ГТС визначено, що дата початку постачання природного газу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі. Водночас максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», визначається Правилами постачання природного газу.

Щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00004A9JN00U Оператор ГТС повідомив, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS00004A9JN00U був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) у періоди з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 09.12.2021 (з різними періодами постачання по окремим точкам обліку). З огляду на викладене інформуємо, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS00004A9JN00U у вказані періоди та внесений в алокацію постачальника «останньої надії» Позивача (ЕІС-код 56X930000008780В), становить з 29.10.2021р. по 31.10.2021р. 0,00м3; з 01.11.2021 по 30.11.2021 22738,43м3; з 01.12.2021 по 09.12.2021 7117,55м3.

Окрім того, обставина реєстрації в реєстрі Відповідача за Позивачем у спірний період (01.11.2021-09.12.2021р.) підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою скріншоту Реєстру пар споживачів на 01.01.2020р. ПОН портфель та Інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

07.12.2021р. між Третьою особою (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №12-1583/21-БО-Т (надалі Договір від 07.12.2021), за умовами якого (п.1.1. Договору від 07.12.2021) Постачальник зобов`язувався поставити Споживачеві природним газ, а Споживач зобов`язувався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору від 07.12.2021 Постачальник передає Споживачу на умовах Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з грудня 2021р. по грудень 2022р. у кількості 239,207тис.м3, в тому числі по місяцях: грудень (2021р.) 49,567; (2022р.: січень 38,150; лютий 34,100; березень 29,100; квітень 29,250; травень 0,400; червень 0,100; липень 0,100; серпень 0,100; вересень 0,100; жовтень 6,360; листопад 26,550; грудень 25,330).

Згідно п.3.5. Договору від 07.12.2021 приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п.13.1. Договору від 07.12.2021).

Вказаний Договір від 07.12.2021 підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору від 07.12.2021.

Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2021р. Третьою особою передано, а Відповідачем прийнято природний газ за Договором від 07.12.2021р. в обсягах 25,56724тис.м.куб. на суму 423239,96грн. з ПДВ.

Вказаний Акт підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток юридичних осіб Сторін Договору від 07.12.2021.

Обставина реєстрації в реєстрі Відповідача за Третьою особою в період з 10.12.2021р. підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою скріншоту Реєстру пар споживачів на 07.12.2021р. Комерційний портфель з кабінету Третьої особи на інформаційній платформі.

Окрім того, роздруківкою скріншоту Попередніх/остаточних відборів з кабінету Третьої особи на інформаційній платформі підтверджується відбір Відповідачем природного газу за Договором від 07.12.2021р. в період з 10.12.2021р. по 31.12.2021р.

10.05.2022р. та 14.06.2022р. Відповідач звертався до Позивача та Третьої особи із Претензією від 09.05.2022р. вих.№438 та від 10.06.2022р. вих.№523 із вимогою розглянути пред`явлену претензію в 15-ти денний строк з дня одержання та повідомити письмово про результати її розгляду; скасувати надіслані Позивачем рахунки на оплату; Третій особі надати Позивачу належну та достовірну інформацію та акти взаємозвірки постачання природного газу.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 19.06.2022р. звертався до Відповідача із Вимогою про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику «останньої надії» від 07.06.2022р. вих. №119/4.3-7154-2022, у якій вимагав сплатити заборгованість за природний газ в розмірі 322905,73грн. до 20.06.2022р. та зазначав, що у разі несплати такої в вказаний строк Позивач вимушений буде звертатись до суду для захисту своїх інтересів, внаслідок чого, окрім заборгованості, будуть стягнуті пеня, 3% річних, інфляційні втрати та судові витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу. Відповідачем вказану вимогу залишено без відповіді та реагування. Докази повного або часткового задоволення Відповідачем вимоги від 07.06.2022р. в матеріалах справи відсутні, станом на час проведення судового засідання з розгляду спору по суті Учасниками справи суду не заявлені та не подані.

З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 322905,73грн. вартості поставленого Позивачем як постачальником останньої надії у період з 01.11.2021р. по 09.12.2021р. природного газу, а також 47683,89грн. пені, 4803,77грн. 3% річних та 53974,18грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2022р. по 31.07.2022р. за порушення порядку і строку оплати поставленого природного газу.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України).

Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частинами 2,3 ст.180 ГК України (які кореспондує ч.1 ст.638 ЦК України) визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Взаємовідносини операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів, об`єкти яких підключені до газорозподільних систем регулюються Кодексом Кодекс ГРС. Крім цього, правові засади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України «Про ринок природного газу», який заснований на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Згідно п.п.19, 26 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник "останньої надії" - визначений КМУ постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Відповідно до п.2 глави 1 розділу І Кодексу ГРС цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу; доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об`єктів будівництва або існуючих об`єктів (умови технічного доступу); доступу суб`єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу.

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів, об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників (п.3 гл.1 розд.І Кодексу ГРС).

Згідно пункту 1 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРС встановлено, що фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.1 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Згідно п.6 глави 3 розділу IX Кодексу ГРС визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Система обміну інформацією використовується для обміну відомостями, пов`язаними з виконанням функцій, передбачених цим Кодексом, між Оператором ГРМ та суміжними суб`єктами ринку природного газу, зокрема споживачами, які підключені до/через ГРМ, та їх постачальниками (п.1 гл.1 розд.XIV Кодексу ГРС).

Згідно п.3 гл.1 розд.І Кодексу ГТС дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Відповідно до п.1 гл.5 розд.ІV Кодексу ГТС постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника "останньої надії", не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згідно до п.2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи (крім випадку наявності заборгованості оператора газорозподільної системи перед постачальником "останньої надії") здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках: відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії"; відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 01.11.2021 по 09.12.2021 автоматично було включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Позивача, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Згідно пункту 5 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму вебсайті: інструкцію з користування інформаційною платформою, а також витяги з нормативно-правових актів, пов`язаних із користуванням інформаційною платформою; контактні дані (прізвище, ім`я, по батькові, номери факсів та телефонів, електронні адреси) працівників оператора газотранспортної системи, які є відповідальними за працездатність інформаційної платформи та взаємодію з учасниками ринку природного газу, контактну інформацію та графік роботи служби підтримки інформаційної платформи; інформацію про центри сертифікації ключів, необхідних користувачам інформаційної платформи для забезпечення ними електронного цифрового підпису (ЕЦП) у випадках, передбачених цим Кодексом; іншу інформацію, передбачену цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Пунктом 3 глави І Правил постачання природного газу (надалі Правила), встановлено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем; постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Відповідно до п.1 розділу VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. N2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів; договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника; договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу; договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу ГТС.

При цьому суд зазначає, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення Позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок Позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного Позивачем максимального розміру заборгованості.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 02.03.2018 у справі №927/467/17, від 21.05.2018 №904/10198/15, від 22.01.2019 №905/305/18, від 28.01.2019 №922/3782/17, від 14.02.2019 №922/1019/18, від 05.03.2019 №910/1389/18, від 27.05.2019 №910/20107/17.

Як передбачено ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020р. у справі №910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи твердження та подані Учасниками справи на їх підтвердження докази, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені Позивачем обставини включення Відповідача у спірний період на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи в Реєстр споживачів Позивача, як постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи, а відтак, з врахуванням підтвердження матеріалами справи факту споживання Відповідачем газу у спірний період за відсутності іншого постачальника суд дійшов висновків про акцептування Відповідачем публічної оферти Позивача і укладення між Сторонами договору постачання природного газу постачальником «останньої наді» на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії» в редакції постанови НКРЕКП від 30.09.2015р. №2501 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії»».

Окрім того, матеріалами справи підтверджується обставина поставки Позивачем Відповідачу природного газу в обсягах 29,855тис.м3 на загальну суму 704911,35грн., в тому числі в листопаді 2021р. в об`ємі 22738,43м3 на суму 318338,02грн.; з 01 по 09.12.2021р. в об`ємі 7117,55м3 на суму 322905,73грн. на умовах і в порядку, передбаченому Типовим договором, а також часткова оплата Відповідачем поставленого Позивачем природного газу в розмірі 382005,62грн., внаслідок чого утворився борг з оплати поставленого Позивачем та прийнятого Відповідачем природного газу за Типовим договором на суму 322905,73грн.

З врахуванням визнання Відповідачем обставини того, що «…У період з 29.10.2021р. у Замовника Мурованська сільська рада ТГ та до 09.12.2021р. постачання природного газу здійснювалося постачальником останньої надії, яким визначено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» код за ЄДРПОУ 40121452….», а відтак, доведеності обставин здійснення Позивачем господарських операцій поставки природного газу за Типовим договором, так і щодо обсягів поставки, беручи до уваги доведення Позивачем належними засобами доказування обставини надіслання Відповідачу рахунків на оплату поставленого природного газу в порядку, передбаченому п.4.3. Типового договору суд дійшов висновків про виникнення у Відповідача у відповідності до п.4.4. Типового договору обов`язку оплатити обсяги поставленого Позивачем природного газу в порядку та строки, передбачені умовами Типового договору.

Таким чином, сума заборгованості Відповідача з оплати поставленого Позивачем як постачальником «останньої надії» та прийнятого Відповідачем природного газу за спірний період становить 322905,73грн., а відтак право Позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є порушеним, а позовні вимоги про стягнення 322905,73грн. суми основної заборгованості є мотивованими та обґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що постачання Третьою особою Відповідачу природного газу за Договором від 07.12.2021р. у грудні 2021р. не спростовує обставину реєстрації Відповідача на інформаційній платформі за Позивачем, як постачальником «останньої надії», в період з 01.12.2021р. по 09.12.2021р., так як матеріалами справи підтверджується обставина реєстрації Відповідача за Третьою особою на інформаційній платформі лише з 10.12.2021р.

Щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 47683,89грн. пені за період з 01.02.2022р. по 31.07.2022р. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.5. Типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ст.ст.549, 611, 625 ЦК України, ст.230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій, відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання господарською організацією (ч.ч.6, 7 ст.231 ГК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч.2 ст.231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Окрім того, суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено у пункті 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що такий проведено Позивачем вірно, а відтак, сума пені за заявлений Позивачем до стягнення період становить 47683,89грн.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 47683,89грн. пені є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення повністю.

Щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 4803,77грн. 3% річних та 53974,18грн. інфляційних втрат за період з 01.02.2022р. по 31.07.2022р.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також суд зазначає, і аналогічні правові позиції викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі № 686/21962/15-ц, що ст.625 ЦК України розміщена у розд.І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розд.І кн.5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Окрім того, суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97р.

Перевіривши правильність розрахунку 3% річних суд встановив, що такий проведено Позивачем невірно, оскільки не враховано часу виникнення заборгованості, періодів її існування, розміру заборгованості з врахуванням приписів ч.5 ст.254 ЦК України щодо моменту виникнення прострочки з оплати поставленого за Типовим договором газу. Відтак, сума 3% річних за заявлений Позивачем період становить 4803,78грн., інфляційних втрат 53974,19грн.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 4803,77грн. 3% річних та 53974,18грн. інфляційних втрат є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення повністю в межах заявлених позовних вимог.

При цьому суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а станом на момент вирішення спору по суті заяв про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 3% річних та інфляційних втрат Позивачем не подавалось і не заявлялось, в матеріалах справи така заява відсутня.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст.ст. 73, 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на balance of probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.

Аналогічний підхід продемонстрував і Верховний Суд у своїй постанові від 06.11.2019 у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного Учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт укладення між Сторонами публічного договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» на умовах Типового договору, здійснення на його підставі господарських операцій поставки природного газу постачальником «останньої надії» в період з 01.11.2021р. по 09.12.2021р. на загальну суму 704911,35грн., порушення Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати поставленого йому природного газу, беручи до уваги наявність вини Відповідача щодо такої несплати, перевіривши розрахунок суми позовних вимог, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 322905,73грн. вартості поставленого природного газу та 47683,89грн. пені є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі; позовні вимоги про стягнення 4803,77грн. 3% річних та 53974,18грн. інфляційних втрат є мотивованими та обґрунтованими, підлягають до задоволення у повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2022 року для працездатних осіб в розмірі 2481 гривень.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого судові витрати Позивача складаються із суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 6440,51грн.

Як доказ сплати судового збору Позивачем подано Платіжне доручення від 20.09.2022р. №5102 про сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 6440,51грн., оригінал якого є додатком №1 до позовної заяви. Окрім того, суд зазначає що Відповідач та Третя особа наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористались.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу І ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 6440,51грн., недоведення Відповідачем та Третьою особою розміру понесених судових витрат у справі, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі, а саме сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 6440,51грн. слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та стягнути з Відповідача на користь Позивача 6440,51грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.1,3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 235, 236, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 179, 180, 193, 216, 217, 218, 229, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 509, 510, 525, 526, 530, 547, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 655, 692, 693, 699, 712, 714 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Мурованської сільської ради Територіальної громади Львівського району Львівської області (81120, Львівська область, Львівський район, с.Сороки-Львівські, вул.Польова, буд.65; ідентифікаційний код: 04369707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1; ідентифікаційний код: 40121452) 322905,73грн. суми основного боргу, 47683,89грн. пені, 4803,77грн. 3% річних, 53974,18грн. інфляційних втрат та 6440,51грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

5.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 06.03.2023р.

Головуючий суддя Фартушок Т.Б.