Рішення № 109394272, 07.03.2023, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Харків Справа № 913/84/22

Провадження №15/913/84/22

За позовом Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (вул. ім. М. Грушевського, буд. 7, м. Лисичанськ Луганської області, 93100)

до Фізичної особи-підприємця Чабанної Катерини Михайлівни ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби (вул. Свердлова, буд. 347, м. Лисичанськ Луганської області, 93113)

про стягнення 84 381 грн 61 коп.

Суддя Смола С.В.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (далі - Лисичанська міська ВЦА) 07.02.2022 (дата оформлення відповідного поштового відправлення) звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Чабанної Катерини Михайлівни (далі - ФОП Чабанна К.М. ) про стягнення безпідставно збережених коштів несплачених за оренду землі в сумі 84 381 грн 61 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що на підставі рішення Лисичанської міської ради від 25.12.2014 №77/1233 між ОСОБА_2 та Лисичанською міською радою укладений договір оренди землі від 05.01.2015 відносно земельної ділянки кадастровий номер 4411800000:44:001:0004 площею 0,0872 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , наданої для експлуатації автомобільного газозаправного пункту.

04.02.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 23810070001009283 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право спадщини власником об`єкта нерухомого майна - автомобільного газозаправного пункту за адресою: АДРЕСА_2 , з 23.01.2020 є Чабанна Катерина Михайлівна .

Позивач з посиланням на приписи ст.ст.83, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ст.31 Закону України «Про оренду землі» просить стягнути з Чабанної Катерини Михайлівни безпідставно збережені кошти не сплачені за оренду земельної ділянки за період з 23.01.2020 по 01.01.2022 у сумі 84 381 грн 61 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2022 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою суду від 15.02.2022 позовну заяву Лисичанської міської ВЦА залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін; залучено до участі у справі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 17.11.2022 зобов`язано надати суду наступні відомості із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо Чабанної Катерини Михайлівни , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 : дані про фактичне місце проживання на дату звернення; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; номер телефону.

Ухвалою суду від 18.11.2022 зобов`язано Держану податкову службу України невідкладно надати суду: наявні відомості щодо засобів зв`язку з ФОП Чабанною К.М. , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (номери мобільних телефонів, адреси електронної пошти, відомості щодо адрес місця знаходження та/або перебування та адрес місця здійснення господарської діяльності); довідку про наявність за ФОП Чабанною К.М. , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , заборгованості з плати за землю відносно земельної ділянки кадастровий номер 4411800000:44:001:0004 площею 0,0872 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; декларації з плати за землю відносно цієї земельної ділянки за 2019-2021 роки та уточнюючі розрахунки до них (за наявності).

Листом від 12.12.2022 №11813/5/99-00-24-02-01-05, який надійшов на адресу суду 11.01.2023, Державна податкова служба України повідомила, що за даними, отриманими з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та наявними в інформаційно-комунікаційній системі (далі - ІКС) ДПС станом на 29.11.2022 щодо ФОП Чабанної К.М. : місцезнаходження (місце проживання) - АДРЕСА_1 ; місцезнаходження об`єкта оподаткування - АДРЕСА_3 ; телефон - НОМЕР_2 ; email - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3

Також зазначила, що інформація щодо наявності податкового боргу у ФОП Чабанної К.М. за вказану земельну ділянку відсутня. ФОП Чабанна К.М. податкову декларацію з плати за землю за зазначену земельну ділянку за 2019-2021 роки не подавала.

Листом від 17.11.2022 №913/84/22, який надійшов на адресу суду 15.12.2022, Міністерство соціальної політики України повідомило, що станом на 24.11.2022 Чабанна К.М. , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб на обліку не перебуває.

Ухвалою суду від 12.01.2023 залучено до участі у господарській справі №913/84/22 Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, як правонаступника позивача - Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області; замінено сторону (позивача) у справі №913/84/22 - Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, її правонаступником - Лисичанською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області.

Відповідачка відзив на позовну заяву не подала, хоча про розгляд справи була повідомлена належним чином, зокрема шляхом надсилання електронних примірників ухвал суду від 19.05.2022 та від 12.01.2023 на адресу електронної пошти ФОП Чабанної К.М. : ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідними роздруківками, та розміщення відповідних повідомлень на сайті судової влади, що підтверджується відповідними роздруківками.

Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідачки є: АДРЕСА_1 .

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Лисичанської міської територіальної громади з 03.07.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи -також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Як зазначив позивач, на підставі рішення Лисичанської міської ради від 25.12.2014 №77/1233 між ОСОБА_2 та Лисичанською міською радою було укладено договір оренди землі від 05.01.2015 строком до 03.08.2021 по земельній ділянці з кадастровим номером 4411800000:44:001:0004, площею 0,0872 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , наданій для експлуатації автомобільного газозаправного пункту (АГЗП).

04.02.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис 23810070001009283 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину власником об`єкта нерухомого майна - автомобільного газозаправного пункту за адресою: АДРЕСА_2 , з 23.01.2020 є Чабанна Катерина Михайлівна .

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відносно звернення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з цим позовом до суду суд бере до уваги наступне.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

За приписами п.3 ч.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках передбачених Законом України «Про військово-цивільні адміністрації».

Відповідно до ч.5 ст.78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Частиною 1 ст.3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» передбачено, що військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. У день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження: сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).

Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної відповідної ради (ч.11 ст.3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).

Відповідно до Указу Президента України від 19.02.2021 №62/2021 було утворено Лисичанську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області.

З інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 02.03.2021 внесено запис до про державну реєстрацію Лисичанської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Відтак, повноваження Лисичанської міської ради припинилися у відповідності до Указу Президента України від 19.02.2021 №62/2021 в силу Закону, натомість з 02.03.2021 почалися повноваження Лисичанської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, правонаступником якої відповідно до Указу Президента України від 11.06.2022 №406/2022 «Про утворення військової адміністрації» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» стала Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області.

Ураховуючи викладене суд приходить до висновку, що Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області є належним позивачем за заявленими позовними вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України (у редакції на момент укладення договору оренди) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України (у редакції на момент укладення договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Рішенням Лисичанської міської ради від 25.12.2014 №77/1233 «Про надання земельної ділянки оренду» вирішено затвердити громадянину ОСОБА_2 технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (п.2 рішення); надати громадянину ОСОБА_2 в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0872 га для експлуатації автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4411800000:44:001:0004.

На підставі вказаного рішення 05.01.2015 між Лисичанською міською радою як орендодавцем та громадянином ОСОБА_2 укладено договір оренди землі (номер запису про державну реєстрацію речового права від 03.08.2016 №15795420), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації автомобільного газозаправного пункту (АГЗП) кадастровий номер 4411800000:44:001:0004, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (п.1 договору оренди).

Відповідно до п.2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0872 га, у тому числі: під капітальну одноповерхову - 0,0021 га; під проїздами, проходами та площадками - 0,0328 га, під іншими - 0,0524 га.

На земельній ділянці розташований автомобільний газозаправний пункт (АГЗП), що належить орендарю на праві приватної власності (п.3 договору оренди).

Згідно п.5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 205 808 грн 32 коп.

Договір укладено на 5 років, починаючи з дати державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію права оренди (п.8 договору оренди).

Відповідно до п.35 договору оренди діє договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з абз.5 ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.

04.02.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис 23810070001009283 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю.

Ураховуючи викладене договір оренди землі припинився 04.02.2019.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину власником об`єкта нерухомого майна - автомобільного газозаправного пункту за адресою: АДРЕСА_2 , з 23.01.2020 є Чабанна Катерина Михайлівна .

Суд зауважує, що предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина 1 ст.93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ст.125 ЗК України).

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» ч.1 ст.96 ЗК України).

Принцип платного використання землі також передбачено ст.206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.пп.14.1.72, 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).

Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Разом з тим, згідно зі ст.ст.122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі».

Проте ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

Отже, положення глави 15, ст.ст. 120, 125 ЗК України, ст.1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Подібний правовий висновок викладено зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17.

Отже, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (з 23.01.2020) ФОП Чабанна К.М. як власник такого майна стала фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідачки виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розміщено майно.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідного договору між відповідачкою та територіальною громадою укладено не було.

Водночас Верховним Судом у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі №922/391/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, неодноразово зазначалося, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі несплаченої орендної плати) є сформованим об`єктом цивільних прав з присвоєним кадастровим номером 4411800000:44:001:0004 та була таким протягом усього періоду, зазначеного у позові, а саме з 23.01.2020 по 01.01.2022.

Відповідно до інформаційної довідки від 10.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка кадастровий номер 4411800000:44:001:0004, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у комунальній власності, право власності на неї зареєстроване 03.08.2016 за територіальною громадою м. Лисичанська в особі Лисичанської міської ради.

Як убачається із наданих позивачем до матеріали справи доказів, з 23.01.2020 по 01.01.2022 спірна земельна ділянка перебувала у фактичному володінні і користуванні відповідача, проте у зазначений період право користування (оренди) чи інші речові права ФОП Чабанна К.М. на земельну ділянку кадастровий номер 4411800000:44:001:0004, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані за відповідачкою не були.

Відтак і орендну плату за користування цією земельною ділянкою відповідачка на користь позивача не сплачувала.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок безпідставно збережених коштів не сплачених за оренду земельної ділянки за період з 23.01.2020 по 01.01.2022 у сумі 84 381 грн 61 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.34, 35 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно закону питань регулювання земельних відносин, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно положень ст.ст.269, 270, 271 ПК України платниками земельного податку є, зокрема, землекористувачі. Об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Рішенням Лисичанської міської ради від 10.07.2017 №33/445 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанська» затверджені розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанська у відсотках нормативної грошової оцінки землі по різним видам цільового використання земельних ділянок згідно із додатком, п.13 якого для АЗС та АГНКС розмір орендної плати за землю у відсотках нормативної грошової оцінки землі встановлено на рівні 10%.

Відповідно до витягу від 07.02.2017 №31-28-0.2-178/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 4411800000:44:001:0004, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки площею 872 кв. м складає 454 840 грн 49 коп.

Суд бере до уваги, що позивачем правильно визначено період розрахунку без нарахування плати за землю за березень 2020 року, зокрема враховано, що 02.04.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до п.524 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з яким земельний податок та орендна плата за земельні ділянки не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Підсумовуючи викладене суд вважає наведений позивачем розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів не сплачених за оренду земельної ділянки за період з 23.01.2020 по 01.01.2022 у сумі 84 381 грн 61 коп. обґрунтованим, правильним, зробленим у відповідності до норм діючого законодавства.

Відповідачка розмір заборгованості не оспорила, доказів її погашення суду не надала.

Водночас суд зауважує наступне.

Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено підпунктом 69.14, яким передбачено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, фактично законодавцем на період дії воєнного стану фактично введено мораторій на стягнення плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Як уже зазначалось, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Лисичанської міської територіальної громади з 03.07.2022 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ураховуючи викладене, з огляду на те, що земельна ділянка кадастровий номер 4411800000:44:001:0004 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , тобто на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, наразі стягнення з ФОП Чабанної К.М. безпідставно збережених коштів не сплачених за оренду земельної ділянки за період з 23.01.2020 по 01.01.2022 у сумі 84 381 грн 61 коп. є неможливим.

Ураховуючи викладене у задоволенні позову слід відмовити.

Водночас суд звертає увагу позивача на те, що після закінчення строку дії мораторію на нарахування та стягнення плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, він не позбавлений права повторно звернутися з відповідним позовом до суду.

Судовий збір у сумі 2 481 грн 00 коп. покладається на позивача згідно зі ст.129 ГПК України.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області до Фізичної особи-підприємця Чабанної Катерини Михайлівни відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

3. Учасники справи:

Позивач: Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, вул. ім. М. Грушевського, буд. 7, м. Лисичанськ Луганської області, 93100, ідентифікаційний код 44044068.

Відповідач: Фізична особа-підприємець Чабанна Катерина Михайлівна , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби, вул. Свердлова, буд. 347, м. Лисичанськ Луганської області, 93113.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повне рішення складено 07.03.2023.

Суддя Сергій СМОЛА