Ухвала суду № 109394216, 17.02.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"17" лютого 2023 р. Справа № 911/1916/22

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі

до ОСОБА_1

про стягнення 161 354,29 гривень

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі

про визнання акта та рішення недійсними

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: Лещенко І.А. (довіреність № 374/2022 від 18.08.2022)

від відповідача за первісним позовом: Костюченко О.В. (ордер серії АІ № 1308230 від 09.11.2022)

установив:

У загальному позовному провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/1916/22 за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення 161 354,29 гривень, з яких: 121 065,47 гривень нарахованих за необліковану електричну енергію, 5 900,70 гривень 3% річних та 34 388,12 гривень інфляційних втрат, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про визнання недійсним акта № К042910 від 09.10.2022 про порушення; визнання недійсним рішення Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», оформлене протоколом № 013 від 09.12.2020 засідання комісії про розгляду акта № К042910 від 09.10.2020 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Так, зокрема, зустрічні позовні вимоги обґрунтовано обставинами відсутності договірних правовідносин між сторонами, необґрунтованого внесення до акту про порушення відомостей стосовно порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, складення вказаного акту за відсутності уповноваженого представника Гідіон І.Ю., а також невідповідністю проведеного відповідачем розрахунку електричної енергії, розгляду акта про порушення поза межами передбачених Правилами строків.

За доводами ОСОБА_1 акт про порушення № К042910 від 09.10.2022 підлягає визнанню недійсним, оскільки був складений за відсутності Гідіон І.Ю. чи її представника, копія такого акта їй не надсилалась, а розгляд вказаного акта комісією здійснено з порушенням строків п. 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.02.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 03.02.2023 у справі № 911/1916/22, оголосив перерву в судовому засіданні до 17.02.2023.

У судовому засіданні 17.02.2023 суд з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, дійшов таких висновків стосовно зустрічної позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним акта про порушення № К042910 від 09.10.2022.

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 922/2831/19 дійшов висновку, що способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Своєю чергою, суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

За положеннями статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

На час складання акта про порушення № К042910 від 09.10.2022 набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Відповідно до пп. 1.1.2, 8.5.2. ПРРЕЕ терміни вживаються в таких значеннях: акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Отже, в цій справі саме рішення комісії є обов`язковим до виконання, а не акт про порушення № К042910 від 09.10.2022, який відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ є документом установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

З вказаного вбачається, що cкладений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПРРЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, а тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Суд вважає за необхідне зауважити, що п. 8.2.7 VIII ПРРЕЕ передбачено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Відсутність спору, своєю чергою, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Такий правовий висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду, який неодноразово розглядав справи з аналогічними правовідносинами. Зокрема, правові позиції висловлені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, від 06 лютого 2019 у справі № 522/12901/17-ц

Враховуючи, що належним способом захисту права споживача є оскарження саме рішення комісії, оформленого протоколом, при цьому акт про порушення не є актом в розумінні статті 20 ГК України, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна вимога про визнання недійсним акта про порушення № К042910 від 09.10.2022 не відповідає встановленим способам захисту прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження в означеній справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання недійсним акта про порушення ПРРЕЕ не підлягає розгляду не лише у порядку господарського судочинства, але і взагалі не підлягає судовому розгляду, оскільки обраний нею спосіб захисту прав сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження в справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. 20, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Закрити провадження у справі № 911/1916/22 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі в частині вимоги про визнання недійсним акта про порушення № К042910 від 09.10.2020.

Повний текст ухвали складено 06.03.2023, ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко