Ухвала суду № 109394178, 06.03.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.03.2023Справа № 910/1446/23

Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чікен Стар"

про визнання недійсним договору, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Чікен Стар" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп"; витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Чікен Стар" на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Як вбачається з аркушу № 18, позовна заява підписана ОСОБА_1 .

Однак, до матеріалів позовної заяви не додано копії паспорта або інших відповідних документів на підтвердження особи заявника ОСОБА_1 .

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Таким чином, позивачу необхідно надати належним чином завірену копію паспорта або іншого документа, який посвідчує особу заявника.

Враховуючи наведене, дана позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпункту 1 та 2 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання вимоги немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.

У відповідності до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви на розгляд суду передано 1 позовну вимогу немайнового характеру (визнання недійсним договір) та 1 вимога майнового характеру (витребування з незаконного володіння нерухомого майна).

Таким чином, розмір судового збору, який має бути сплачений становить 2684,00 грн (за 1 вимогу немайнового характеру) та 900 529,20 грн за вимогу про витребування, оскільки відповідно до відомостей вартість майна станом на день звернення із позовом до суду становить 60 034 680,00 грн.

Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору за подання вказаного позову у встановленому порядку та розмірі.

Водночас, позивачем заявлено клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у зв`язку з тим, що розмір судового збору значно перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема, розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру та звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Водночас, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

Питання про звільнення від сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, ті інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачем надано до матеріалів позову в якості доказу про майновий стан копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.01.2023, відповідно до яких, за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року у ОСОБА_1 дохід становить 133 000,00 грн.

Отже, позивачем подано належні та допустимі докази, які свідчать, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Надані докази є належними та допустимими доказами, які підтверджують відсутність коштів на оплату судового збору, які суд має враховувати при вирішенні питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у рішенні від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України" (заява №24003/07) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17.01.2012 у справі "Станев проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява №36760/06).

Відтак, згідно з практикою ЄСПЛ необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви (скарги) або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи наведене, дослідивши обставини викладені позивачем у клопотанні та надані у їх обґрунтування докази, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, ст. 164, ст. 172, ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_1 від сплату судового збору у розмірі 903 213,20 грн за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Промінвестгруп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Чікен Стар" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна.

3. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

4. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Гулевець