Вирок № 109392948, 07.03.2023, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/74/23

Провадження № 1-кп/517/10/2023

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 при секретареві ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду смт. Захарівка Одеської області обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості від 07.03.2023 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022162390000470 від18 жовтня 2022 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Йосипівка Роздільнянського району Одеської області, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

сторони захисту:

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2022 року в період часу з 10 години 30 хвилин по 12 годину 30 хвилин, ОСОБА_3 діючи умисно, всупереч встановленому порядку заготівлі лісової деревини, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток або лісовий квиток), в порушення вимог ст.ст. 4, 8, 69 Лісового кодексу України та порядку спеціального використання лісових ресурсів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» від 23.05.2007 за №761, самовільно, для власних потреб, знаходячись в захисному лісовому насадженні (польова лісосмуга) не наданого в користування в 2 км. на південному сході від межі с. Йосипівка на території Роздільнянського району Одеської області (адміністративна територія Захарівської селищної ради), маючи на меті здійснити незаконну порубку лісових насаджень, за допомогою заздалегідь приготованого знаряддя правопорушення - бензинової, ланцюгової пилки, помаранчево-білого кольору, невідомої марки, б/в, здійснив незаконну порубку 11 дерев, а саме: 3-х сироростучих дерев породи «Клен» діаметром пнів 41.5 см., 12.75 см., 8.5 см.; 4-х сухостійних дерев породи «Клен» діаметром пнів 45 см., 41.5 см., 65.5 см., 47.5 см.; 1-го сироростучого дерева породи «Вишня» діаметром пня 13.75 см.; 3-х сироростучих дерев породи «Дуб звичайний» діаметром пнів 46 см., 32.5 см., 53.5 см., відокремивши стовбури дерев від коріння, які в подальшому планував використати для власних потреб. Вказаними діями ОСОБА_3 заподіяв шкоду інтересам Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на загальну суму 78338,48 грн. (сімдесят вісім тисяч триста тридцять вісім гривень 48 коп.), що у шістдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян та, як вбачається з примітки до ст. 246 КК України, є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив дії передбачені ч. 4 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев, захисних насаджень, що спричинили тяжкі наслідки.

Представник потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_5 надав прокурору письмову заяву про згоду на укладення угоди про визнання винуватості в порядку п. 1 ч. 4ст. 469 КПК України,про добровільність написання якої підтвердив в судовому засіданні.

07 березня 2023 року за письмовою згодою представника потерпілого ОСОБА_5 між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. ст.468,469,472 КПК Україниукладено по кримінальному провадженню № 12022162390000471 від18 жовтня 2022 року угоду про визнання винуватості, відповідно до положень якої обвинувачений ОСОБА_3 розкаявся, визнав провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості укладеної міжпрокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_6 , останні дійшли згоди, зокрема, щодо формування обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 4 ст. 246 КК України; істотних для даного кримінального провадження обставин; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення за ч. 4 ст. 246 КК України у виді п`яти років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено характер пред`явленого обвинувачення, вид та розмір узгодженого покарання, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, в тому числі про обмеження права оскарження вироку суду в апеляційному або касаційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності його учасників, не дослідження доказів у судовому засіданні або оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин, обмеження права обвинуваченого на відмову давати показання, подавати та досліджувати докази, внаслідок чого останній заявив про розуміння роз`ясненого, добровільність укладення цієї угоди, повідомивши, що він у повному обсязі визнає свою провину, підтверджує всі фактичні обставини та щиро розкаюється у скоєному.

Представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого нема, шкода відшкодована, відповідно позов, заявлений прокурором в інтересах Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, просить суд залишити без розгляду. Підтвердила, що нею була надана письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості, в якій вона просила угоду затвердити.

В судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про винуватість на стадії досудового розслідування, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену міру покарання. Також обвинувачений в судовому засіданні підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, які повністю знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_6 повністю підтримав позицію обвинуваченого та наполягав на затвердженні вказаної угоди, оскільки жодних порушень закону під час її підписання не було, вказана угода укладена добровільно без будь-якого примусу, міра покарання відповідає тяжкості скоєного та особі обвинуваченого, наслідки її укладання та затвердження були роз`ясненні всім учасникам провадження.

Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 також не заперечував проти укладення угоди про визнання винуватості, також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, підтвердив в суді, що обвинувачений беззаперечно визнав обвинувачення в обсязі обвинувачення та погодився на призначення вказаного покарання, добровільно відшкодував потерпілому завданий злочином збиток. Позов заявлений прокурором в інтересах Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області просив суд залишити без розгляду.

Суд також переконаний в тому, що угода сторонами підписана добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно дочастини 4статті 469КПК Україниугода провизнання винуватостіміж прокуроромта обвинуваченимможе бутиукладена упровадженні щодокримінальних проступків,злочинів невеликоїчи середньоїтяжкості,тяжких злочинів,внаслідок якихшкода завданалише державнимчи суспільнимінтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, а тому, виходячи з вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, суд вважає, що в даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

В судовому засіданні з?ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально - процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.

Узгоджена сторонами угоди міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною частиною КК України.

Суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 в присутності його захисника та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов, заявлений прокурором про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 78338 грн. 48 коп. залишити без розгляду.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

У відповідності до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.10.2022 року.

При цьому, суд виходить з того, що п.4 ч.1 ст. 96-2 КК України визначено, що у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання, застосовується спеціальна конфіскація.

Положеннями ст. 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується, в тому числі, на підставі обвинувального вироку суду.

Згідно ч. 9 ст.100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

З матеріалів провадження вбачається, що кримінальне правопорушення було вчинено за допомогою бензопили невідомої марки б/в, що належать обвинуваченому.

Тому суд вважає, що оскільки кримінальне правопорушення було вчинено за допомогою вказаної пили, то зазначені речові докази підлягають спеціальній конфіскації, згідно ст. 96-1 КК України, ч.9 ст. 100 КПК України, як знаряддя злочину.

Питання щодо інших речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

У відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого потрібно стягнути процесуальні витрати у кримінальному провадженні, які були витрачені на залучення експерта та проведення судової експертизи, вартість якої становить 5663 гривень 10 копійок.

Керуючись ст.ст. 314, 368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості від 07 березня 2023 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР № 12022162390000471 від18 жовтня 2022 року між прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно ст.76 ч.1 п.п.1, 2, ч.3 п.2 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт на речові докази, що накладені ухвалами слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.10.2022 року скасувати.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК Українизастосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувати у власність держави речові докази: лацюгової бензопили невідомої марки, помаранчево-білого кольору, б/в.

Речові докази: стовбури дерев загальної кількості 10 складометрівповернути Захарівській селищній раді Роздільнянського району Одеської області - за належністю.

Цивільний позов прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 5663 (п`ять тисяч шістсот шістдесят три) гривні 10 копійок.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди та затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд Одеської області протягом 30 діб з моменту проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і його захиснику, прокурору та представнику потерпілого, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя: