Ухвала суду № 109390887, 07.03.2023, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/157/23

Провадження №2-а/141/10/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року смт Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,

У С Т А Н О В И В :

03.03.2023 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст.171Кодексу адміністративногосудочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, доходить наступних висновків.

Щодо строку звернення до суду.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Статтею 46 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десятиднів здня врученнятакої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, установлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як установлено судом та вбачається з матеріалів позовної заяви, оскаржувана постанова винесена 30.01.2023, отримана позивачем засобами поштового зв"язку 23.02.2023, а надійшов адміністративний позов до суду 03.03.2023. При цьому, в п.1 прохальної частини позовної заяви від 03.03.2023 представник позивача адвокат Загородній В.С. просить суд поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 30.01.2023.

Натомість, ні доводів, ні мотивів поважності об"єктивних причин пропуску строку для звернення до суду щодо оскарження спірної постанови від 30.01.2023 представником позивача належним чином у позові не наведно та необгрунтовано. Поряд з цим, представником позивача не долучено до матеріалів позову належних доказів в обгрунтування заявленого клопотання про поновлення строку для звернення до суду щодо оскарження спірної постанови від 30.01.2023, у тому числі не надано доказів отримання позивачем оскаржуваної постанов засобами поштового зв"язку.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо судового збору.

Статтею 161КАС України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до частини 3 статті 161КАСУкраїни до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до преамбули Закону України«Про судовийзбір» №3674-VI цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Отже, саме Закон України«Про судовийзбір» є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріоритет застосування у даних правовідносинах.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, а саме: визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 30.01.2023 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України"Просудовий збір"№3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України«Просудовийзбір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною п`ятою статті 242КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 гривень.

Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288КУпАП належитьсплатити судовийзбір врозмірі 536,80грн.(2 684 х 0,2).

Однак, в порушення вищевказаних норм, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Просудовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у сумі 536,80 грн, про що надати суду оригінал платіжного документа.

Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Оратiв/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA118999980313131206000002806, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Поряд з цим, відповідно до ч.1, ч.2 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відтак, позивачу слід подати до суду документи на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності (копію паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача, а також довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків).

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви, зокрема, позивачу необхідно належним чином у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду обґрунтувати та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом щодо оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 30.01.2023 (у тому числі надати докази отримання позивачем оскаржуваної постанови засобами поштового зв"язку),сплатити судовийзбір заподання позовноїзаяви досуду урозмірі 536,80 грн або надати належні докази, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору в порядку ст.5ЗУ "Просудовий збір" та надати документ на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності - копію паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача, а також довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

В разі невиконання вимог суду в строк встановлений суддею, позовна заява буде повернута позивачеві.

Принагідно суд звертає увагу позивача та його представника, що у першому абзаці позовної заяви зазначено про складення відносно позивача постанов серії АА № 00002231 від 01.12.2022 та серії АА № 00002275 від 02.12.2022,натомість у п.2 прохальної частини позову зазначена вимога про визнання протиправною та скасування постанови серії АА № 00002231 від 30.01.2023, в той час як до матеріалів позовної заяви додано постанову серії АА № 00004318.

Керуючись ст.ст. 120 123, 160, 161, 169, 171, 256, 286, 293, 294 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі залишити без руху.

2. Запропонувати позивачеві у 10-денний строк з дня отримання даної копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. В разі неусунення вказаних в ухвалі суду недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.

4. Ухвалу суду направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя С.В. Климчук