Постанова № 109389269, 02.03.2023, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1529/21

Провадження № 3-в/163/6/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

представника Волинської митниці Кунєвої З.Ю.,

представника особи, що притягнута до відповідальності, Лошака В.О.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом №0166/20500/21 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Німеччини, що проживає по АДРЕСА_1 ), керівника благодійної організації "Bokerner Clique", РНОКПП невідомий, паспорт НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 як представник Зеельхорста В.В. звернувся у суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами і скасування постанови судді Любомльського районного суду від 21 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Обґрунтував вимоги тим, що участь у складанні протоколу про порушення митних правил брали участь працівники Волинської митниці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що суперечить положенням ст.ст.504, 505 МК України . Крім цього, ОСОБА_1 тривалий час надавав гуманітарну допомогу Україні, а під час проведення митного контролю було вчинено заміну частини переміщуваного вживаного вантажу на новий. Такі обставини не були взяті до уваги, через що постанова від 21 липня 2021 року є незаконною і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 . Лошак В.О. заяву підтримав, представник Волинської митниці проти заяви заперечила.

Вивченням матеріалів справи та доданих до заяви ОСОБА_5 доказів встановлено таке.

Постановою від 21 липня 2021 року ОСОБА_1 як керівник благодійної організації "Bokerner Clique" визнаний винним у вчиненні дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України 12 662 штук нового чоловічого, жіночого та дитячого одягу в асортименті загальною вартістю 11821259,76 гривні з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу документів, що в частині цих товарів містили неправдиві відомості про їх найменування, а також неправдиві відомості, необхідні визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, тобто правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

За вчинення правопорушення на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11821259,76 грн з конфіскацією в дохід держави 12 662 штук чоловічого, жіночого та дитячого одягу в асортименті тою ж вартістю.

Представник ОСОБА_1 . Лошак В.О. на цю постанову подав апеляційною скаргу.

Постановою судді Волинського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року ця апеляційна скарга ОСОБА_5 залишена без задоволення, постанова судді Любомльського районного суду від 21 липня 2021 року без змін.

В процесуальних рішеннях суддів першої та апеляційної інстанції зазначено, що ОСОБА_1 в письмових поясненнях визнав невідповідність переміщуваних товарів поданим до митного контролю товарно-супровідним документам, однак пояснив це помилкою, а не навмисними діями.

Такі пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності умислу на приховування товарів від митного контролю оцінені як неправдиві з огляду на кількість та асортимент цих товарів.

У зв`язку з цим і відповідно до приписів п.3 ст.4 та ч.2 ст.459 МК України ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності як керівник благодійної організації, що переміщувала товару в Україну за приховуванням від митного контролю.

Частиною 2 ст.486 МК України визначено, що провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Згідно із ст.487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ч.5 ст.529 КУпАП постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Як встановлено ч.2 ст.287 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст.294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Крім цього, ст.2971 КУпАП встановлено, що заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною. Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч.1 ст.2974 КУпАП заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається до Верховного Суду.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, judgment of 21 February 1975, Series A no. 18, p. 18, § 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги (заява № 23436/03, § 22).

Таким чином, встановлена МК України та КУпАП процедура розгляду справ про порушення митних правил не передбачає перегляду постанов судді районного суду за нововиявленими обставинами.

В той же час з цього приводу вбачаються підстави для таких міркувань.

Згідно із ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В рішенні "Надточій проти України" (заява № 7460/03, § 21, рішення від 15 травня 2008 року) Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У вже наведеному рішенні Європейського Суду з прав людини в справі "Мельник проти України" хоча й вказано про можливість обмеження права на подання скарги на судове рішення, однак зазначено, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. Guerin v. France рішення від 29 липня 1998 року, Reports of Judgment and Decisions 1998-V, с.1867,§ 37).

Як вказано вище, норми процесуального законодавства, що регулюють розгляд справ про адміністративне правопорушення, в тому числі про порушення митних правил, встановлюють лише право на апеляційне оскарження.

В той же час положення кримінального процесуального законодавства України передбачають не тільки право на апеляційне оскарження (глава 31 КПК України), а й на касаційне оскарження (глава 32 КПК України), перегляд за нововиявленими або виключними обставинами (глава 33 КПК України).

Зокрема, згідно із ч.1, п.п.1, 4 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; … 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Європейський Суд з прав людини відповідно до наведеного рішення у справі "Надточій проти України" відносить справи про порушення митних правил до "кримінального обвинувачення".

В абз.1 п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп вказано, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

Отже, з огляду на наведені правові приписи та тяжкість стягнення (покарання) в справах про порушення митних правил (безальтернативний штраф та конфіскація майна) видається обґрунтованим вважати, що за наявності певних істотних обставин обмеження в праві на перегляд постанови в справі про порушення митних правил, яка набрала законної сили, буде порушувати право особи на справедливий суд в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В цій справі підставами для перегляду і скасування постанови від 21 липня 2021 року зазначено участь в складанні постанови працівників митниці, зазначених свідками; невідповідність фактичних обставин справи в частині кількості, асортименту і характеристик товару; попередню і наступну діяльність ОСОБА_1 щодо надання гуманітарної допомоги.

З цього приводу вбачаються підстави для такого висновку.

В судовому засіданні представник Волинської митниці Кунєва З.Ю. пояснила, що працівники митниці ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в протоколі про порушення митних правил вказані як особи, що посвідчили складання цього протоколу за відсутності ОСОБА_1 .

Згідно із ч.9 ст.494 МК України якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Отже, залучення працівників митного органу як свідків складання протоколу за відсутності особи дійсно було вчинено в порядку ч.9 ст.494, ст.504 МК України. У зв`язку з цим підстав визнавати цих працівників понятими в розумінні ст.505 МК України, як про це вказано в заяві ОСОБА_5 , не встановлено, як і інших порушень при складанні протоколу про порушення митних правил.

Таким чином, в цій частині заява ОСОБА_5 є безпідставною.

В матеріалах справи міститься акт про проведення митного огляду транспортного засобу, в якому переміщувались товари, що зазначені в товарно-супровідних документах як вживаний одяг в кількості 650 упакувань загальною вагою 12 980 кг.

Тим же актом стверджено виявлення 12662 штук нового чоловічого, жіночого та дитячого одягу в асортименті без ознак використання, з наявними етикетками та бирками.

Той факт, що визначена при складанні протоколу про порушення митних правил загальна вартість товару у 19702008,03 грн більша, ніж визначена експертом у 11821259,76 грн, обґрунтована застосуванням знижки щодо партії товару та врахуванням цінової пропозиції і не спростовує факту виявлення нового одягу.

Як зазначено вище, сам ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях визнав факт невідповідності характеристики товару як вживаного одягу.

Отже, в цій частині заява ОСОБА_5 є також необґрунтованою.

Щодо здійснення ОСОБА_1 багаторічної діяльності як керівником благодійної організації належить зазначити, що сама по собі ця обставина в жодний спосіб не спростовує висновків, викладених в оскаржуваній постанові щодо його вини у вчиненні порушення митних правил.

З огляду на викладене вбачаються підстави для висновку, що жодних істотних обставин, які б не були предметом розгляду справи по суті або обмежували право ОСОБА_1 на справедливий суд, не встановлено.

У зв`язку з цим заява про перегляд і скасування постанови є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.522, 528 МК України, ст.304 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_5 як представника ОСОБА_1 про перегляд і скасування за нововиявленими обставинами постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 21 липня 2021 року у справі про порушення митних правил №163/1529/21 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, відмовити.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Дата виготовлення повного тексту постанови 06 березня 2023 року.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій