Рішення № 109382759, 03.03.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2023 року

м. Харків

справа № 638/19500/21

провадження № 2-др/638/31/23

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гасана М.С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Приватне акціонерне товариство «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Рудика Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 50 738,25 грн.

10 лютого 2023 року через систему «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Рудик І.І. подана заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

Заява обґрунтована тим, що 06 лютого 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова ухвалено рішення у цивільній справі № 638/19500/21 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ХМСК», ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, які поніс позивач під час розгляду справи, а саме на надання правничої допомоги та на залучення спеціаліста-оцінювача.

У зв`язку із цим зазначив, що позивачем було понесено судові витрати з оплати судового збору в сумі 908,00 грн за подання позову, за надання професійної правової (правничої) допомоги 10 000,00 грн, на проведення незалежної експертної оцінки 2 500,00 грн, що підтверджується відповідними квитанціями, доданими до позовної заяви.

Крім того, витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем підтверджуються Актом- про надану правову допомогу № 1 від 09 лютого 2023 року до Договору про надання правової допомоги від 28 жовтня 2021 року.

Також, понесено витрати на проведення незалежної експертної оцінки - звіту № 726/10-21 від 05 жовтня 2021 року, зумовлені необхідністю визначення розміру матеріального збитку.

Таким чином, вважає, що загальний розмір понесених позивачем судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, складає 13 408, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідачів, приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» та ОСОБА_2 , на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 13 408, 00 грн.

10 лютого 2023 року представник позивачки - адвокат Рудик І.В. у судове засідання не з`явився, про день, місце та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому чинним законодавством порядку, просив розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності позивача та його представника.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про день, місце та час судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином у встановленому чинним законодавством порядку.

Жодних заяв та клопотань з процесуальних питань, зокрема про відкладення розгляду справи, а також заперечень, заяв про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, до суду не подали.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 27 589 гривень 15 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок.

28 жовтня 2021 року адвокат Рудик І.І., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 002212, виданого на підставі рішення ради адвокатів Харківської області від 11 квітня 2008 року № 18, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали договір про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. договору (предмет договору) адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, яка полягає у наданні консультацій та представництві інтересів клієнта з питань відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка сталася 12 серпня 2021 року по вул. Данилевського біля буд. 30 в м. Харкові, в т.ч. з правом подання позову, а клієнт зобов`язаний сплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Відповідно до Акту № 1 про надання правової допомоги № 1 від 28 жовтня 2021 року адвокатом надано такі види правової допомоги:

- вивчення та аналіз наданих Клієнтом матеріалів, заслуховування пояснень. Консультація адвоката з приводу стягнення на користь Клієнта шкоди завданої внаслідок ДТП (в т.ч страхового відшкодування), визначення правової позиції та обсягу' матеріалів, які необхідно зібрати для підготовки позову - 750 грн;

- підготовка та направлення адвокатського запиту на адресу ПрАТ «ХМСК» 03 листопада 2021 року - 750 грн;

- підготовка та направлення поштою досудової вимоги на адресу ОСОБА_2 03 листопада 2021 року - 750 грн;

- підготовка позовної заяви про стягнення з ПрАТ «ХМСК», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (страхового відшкодування, різниці між фактичними розміром шкоди та страховим відшкодуванням) - 3000 грн;

- копіювання додатків до позовної заяви та оформлення всіх екземплярів позову (3 примірники) - 1000 грн;

- подання позовної заяви до суду нарочно 13 грудня 2021 року - 500 грн;

- відстеження ходу розгляду справи № 638/19500/21 в суді, інформування Клієнта про стан розгляду справи, надання роз`яснень та консультацій пов`язаних із розглядом справи у суді (в т.ч, в телефонному режимі) - 750 грн;

- участь в судових засіданнях 03 лютого 2022 року, 20 грудня 2022 року - 1500 грн;

- підготовка та направлення до суду заяви про розгляд справи за відсутності позивача від 06 лютого 2023 року - 500 грн;

- підготовка та направлення до суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі - 500 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і пояснення, не ухвалено рішення.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI (у редакції станом на дату розгляду судами справи та прийняття оскаржуваних рішень) видами адвокатської діяльності, зокрема, є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги від 28 жовтня 2021 року.

Також суду надано копію квитанції до прибуткового касового ордера № 16 від 28 жовтня 2021 року, відповідно до якої, ОСОБА_1 сплачено адвокату Рудику І.І. 10 000 грн відповідно до договору про надання правової допомоги від 28 жовтня 2021 року.

Докази розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подані стороною позивача у порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Так, рішенням суду позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 27 589, 15 грн з 50 738,25 грн, тобто на 54, 4%.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Оскільки в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено, то правові підстави для стягнення судових витрат з останнього відсутні.

Крім того, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Слід зазначити, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 275 ЦПК України).

Матеріали справи свідчать, що дана справа є незначної складності, призначена до розгляду та розглянута у порядку спрощеного позовного провадження.

Стосовно таких дій як копіювання додатків до позовної заяви та оформлення всіх екземплярів позову, подання позовної заяви до суду, то суд не відносить їх до дій з надання професійної правничої допомоги.

Враховуючи тривалість судового провадження у справі, часткове задоволення позовних вимог, а саме на 54,4%, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, що справа є нескладеною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження та виконаної адвокатом роботи, зважаючи на незначний обсяг послуг у суді, критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 5 440 грн.

Водночас, суд зауважує, що не зменшує судові витрати, а виходить з реальності наданих правових послуг, їх необхідності та співмірності.

Таким чином, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, незначну складність справи та невеликий обсяг виконаних адвокатом робіт, перелічених у акті прийому-передачі виконаних робіт, приймаючи до уваги надані документі, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 5 440 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стосовно вимоги про стягнення судового збору у розмірі 908, 00 грн суд звертає увагу на те, що рішенням Дзержинського районного суду м .Харкова від 06 лютого 2023 року вирішено питання про стягнення судового збору, а саме, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908, 00 грн.

Пунктами 34.2, 34.3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у статтею 38 вказаного Закону та статтею 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоду.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 14-176цс18.

Отже, витрати з проведення незалежної експертної оцінки з визначення матеріального збитку не є за своєю суттю судовими витратами та включаються до позовних вимог.

Слід зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу судом було враховано наведені вище критерії.

З урахуванням вищевказаного, обґрунтувань поданої заяви та доданих до неї документів, відсутності заперечень сторони відповідача проти задоволення відповідної заяви та заяв про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Рудика І.І. частково пропорційно задоволених позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивачки 5 440 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, дійсності, конкретним обставинам справи, з урахуванням того, що справа є незначної складності, розглянута у порядку спрощеного позовного провадження, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги. В іншій частині у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 141, 270, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Рудика Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,- задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 440 (п`ять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок.

В іншій частині у задоволенні заяви - відмовити.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Харківська муніципальна страхова компанія», адреса місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, ЄДРПОУ 21186813.

Відповідач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст додаткового судового рішення складено 02 березня 2023 року.

Суддя В. М. Яковлева