Ухвала суду № 109382273, 06.03.2023, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/135/23

Провадження № 2-а/938/1/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2023 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., вивчивши матеріали

позовної заяви Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В.

розглянувши позовні матеріали

позивача ОСОБА_1

до відповідача Інспектора сектору швидкого реагування патрульної поліції №1 м. Яремче Надвірнянського районного відділу поліції лейтенанта поліції Ілитчука Андрія Васильовича,

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД №223602,

визнав подані матеріали недостатніми для відкриття провадження у справі, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Відповідно до ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище ім`я по батькові для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електрона адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов`язок досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом позову та з тих самих підстав.

З урахуванням вказаного зазначений позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме:

В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не зазначено місце проживання чи перебування відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, відомі номери засобів зв`язку, офіційна електрона адреса або адреса електронної пошти;

При цьому суд, звертає увагу позивача на те, що п.9 ч.1 ст.4 КАС України, встановлено, що відповідач, це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Чинним законодавством України, а саме ст.ст.213, 222 КУпАП, уповноваженим працівникам органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а самевід імені органів Національної поліції і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.

Окрім того, як передбачено ч.7 ст.161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

При цьому суд враховує, що умовою, за якою позивач має право ініціювати клопотання про витребування доказів є вжиття ним заходів, спрямованих на отримання цього доказу самостійно, та (або) зазначення причин неможливості самостійного отримання цього доказу (п.4 ч.2 ст.80 КАС України).

Отже, аналіз наведених норм вказує, що КАС України покладає на позивача обов`язок додати до позовної заяви всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у випадку відсутності таких доказів у позивача - надати докази вжиття усіх можливих заходів спрямованих на їх отримання. І лише у тому разі, коли позивач не має об`єктивної можливості здобути відповідний доказ, останній має право звернутися до суду із клопотанням в порядку ст.80 КАС України про його витребовування.

Натомість, позивач заявляючи вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не долучив до матеріалів справи копію оскаржуваної постанови. Більше того, позивачем чітко не визначені реквізити такого рішення, а саме не зазначена дата його прийняття, що, по перше, позбавляє суд ідентифікувати оскаржувану постанову, як предмет даного спору, а по друге перевірити дотримання позивачем визначених процесуальних строків звернення до суду на стадії відкриття провадження у справі. При цьому клопотання про витребування доказів не подано.

До матеріалів позоної заяви долучено адвокатський запит від 23.02.2023, яким адвокат Бельмега М.В., просить направити на його адресу належним чином засвідчену копію постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, однак жодних доказів про здійснення адвокатом Бельмегою М.В. правової допомоги у даній справі (договір про надання правової допомоги;довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги) до матеріалів позовної заяви не долучено.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Позивачем не долучено до позовної заяви жодних доказів, які б підтверджували що його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання єС.Ільці, Верховинськогорайону, як це зазанчено у позовній заяві, що в свою чергу позбавляє суд можлдивості перевірити, чи підсудна ця справа Верховинському районному суду Івано-Франківської обалсті.

Відповідно до частин 1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Судом при винесенні ухвали враховується практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Враховуючи викладене, вважаю що даний адміністративний позов слід залишити без руху.

Керуючись ст.ст.160-161,169 КАС України, суддя, -

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора сектору швидкого реагування патрульної поліції №1 м.Яремче Надвірнянського районного відділу поліції лейтенанта поліції Ілитчука Андрія Васильовича, про скасуванняпостанови пронакладенн адміністративногостягнення серіїБАД №223602 - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк в сім календарних днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви заззначених в ухвалі.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає її вимоги, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Роман ДЖУС