Рішення № 109382207, 01.03.2023, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4312/22

2/215/567/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді - Коноваленка М.І.

секретар судового засідання - Коломійчук К.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду №7 цивільну справу в загальному порядку за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання батьківства, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , третя особа - Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання батьківства неповнолітньої дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він та відповідач з червня 2012 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, вели спільне господарство, тобто проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від цих стосунків у них народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний момент проживає разом з позивачем та відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на утриманні позивача. На деякий час (листопад 2021 року - лютий 2022 року) позивач та відповідач припиняли фактичні шлюбні відносини, але з початку війни проживають разом однією сім`єю, ведуть спільне господарство. Так як на момент народження дитини, позивач та відповідач не перебували у шлюбі, дитина була зареєстрована в органах РАЦС на підставі ч.1 ст.135 СК України, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадився за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по-батькові дитини було записано за вказівкою матері.

У зв`язку з цим, позивач просить визнати його батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , вказавши у свідоцтві про народження батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_4 , змінивши прізвище дитини на « ОСОБА_4 ».

30 листопада 2022 року ухвалою судді прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності (а.с.30). На заявленому клопотанні в тексті позовної заяви про допит свідків не наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Мельник Л.Г. в судове засідання не з`явилися, подали суду заяви про визнання позову та розгляд справи за їх відсутності (а.с.36-41).

Представник Тернівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Остапенко Н. надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності (а.с.26).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, на підставі наявних у суду матеріалів, враховуючи, що останні скористалися своїми процесуальними правами.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

З огляду на ті обставини, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідний актовий запис №227, його батьками записані: «Батько - ОСОБА_6 », «Мати - ОСОБА_2 » (а.с.8).

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Пунктом 9 вказаної Постанови роз`яснено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Безучи до уваги роз`яснення Пленуму та практику Європейського суду, але керуючись нормами чинного законодавства України, суду надано результат дослідження №36443 - аналіз ДНК на батьківство від 01.11.2022, передбачуваний батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.10).

За результатом вказаного дослідження встановлено, що вірогідність того, що ОСОБА_1 дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, складає не менше 99,99994% (а.с.10). Таким чином біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 практично доведено, та не постребує додаткових доказів таких як покази свідків.

З огляду на ті обставини, що спір між сторонами про визання батьківства відсутній, а визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення.

Відповідно до пп. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Суд з урахуванням інтересів дитини, вирішуючи справу в межах наданих суду доказів та матеріалів, враховуючи встановлені судом обставини відповідно до результатів дослідження, вважає, що достатньо підстав для встановлення батьківства ОСОБА_1 та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 .

Згідно зі ст. 142 ч.1 ЦПК України та ст.7 ч.3 ЗУ «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.

Таким чином, оскільки відповідач визнала позовні вимоги до розгляду справи по суті, позивачу ОСОБА_1 слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову в розмірі 992,40грн., що складає 496,20грн..

На підставі викладеного, ст. 125, 128, 134 СК України, ст. 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 4-5, 12-13, 133, 142, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Тернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 21.06.2022, актовий запис №227, про що видане відповідне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , вказавши у свідоцтві про народження батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видати нове свідоцтво про народження ОСОБА_4 , змінивши прізвище на « ОСОБА_4 ».

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а саме 496,20грн, згідно квитанції №39365529 від 07.11.2022р., сплаченої у відділенні АТ «ПУМБ».

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення складено без проголошення 01.03.2023 року.

СУДДЯ: