Рішення № 109372552, 09.02.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа №440/7331/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.

та представників сторін:

від позивача за первісним позовом - Чічіль А.І.,

від відповідача за первісним позовом - Грамчук М.О.,

від позивача за зустрічним позовом - Грамчук М.О.,

від відповідача за зустрічним позовом - Чічіль А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за первісним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними й скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, їх обґрунтування.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 816000,00 грн на підставі постанов від 28.01.2022 №№ 4-19 /а.с. 1-19/.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначив, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно не сплатила адміністративно-господарський штраф, застосований до неї постановами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 28.01.2022 №№ 4-19 на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.

ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, у якій просила визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 28.01.2022 №№ 4-19 /а.с. 126-128/.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані твердженням про протиправність спірних постанов, якими штраф накладений на ОСОБА_1 , як на фізичну особу - підприємця, тоді як позивач за зустрічним позовом припинила підприємницьку діяльність 18.10.2021 - не тільки до дати прийняття оскаржених постанов, а й до моменту призначення перевірки, про що її представником завчасно було повідомлено Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.

2. Позиція відповідачів за первісним та зустрічним позовами.

ОСОБА_1 не визнала позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про стягнення з неї, як з фізичної особи - підприємця, штрафу у розмірі 816000,00 грн, посилаючись на неправомірність постанов про застосування до неї штрафних санкцій та припинення підприємницької діяльності у визначеному законом порядку /а.с. 122-124/.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області так само заперечило правомірність вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом, зазначивши, що постанови від 28.01.2022 №№ 4-19 є правомірними та обґрунтованими, перевірку суб`єкта господарювання проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а вчинення ним господарського правопорушення підтверджено актом перевірки від 23.12.2021, примірник якого надіслано позивачу за зустрічним позовом /а.с. 170-184/.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 первісну позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними й скасування постанов прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження зі справою №440/7331/22 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу; розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 17.01.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судових засідання 31.01.2023 та 09.02.2023 учасники справи підтримали ставлення до первісного та зустрічного позовів, повідомлені суду у заявах по суті справи.

Обставини справи

ОСОБА_1 22.09.2020 зареєстрована як фізична особа - підприємець, основний вид діяльності: роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах (47.72) /а.с. 129/.

18.10.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №2005840060001007412 про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 /а.с. 129/.

У ході розгляду справи у суді представник Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області пояснила, що влітку 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області проведено перевірку господарської одиниці ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої останню притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності за реалізацію продукції (взуття чоловічого та дитячого), що не відповідало вимогам технічних регламентів.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 №440/384/22 позов Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафів задоволено; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 1088000,00 грн; рішення суду набрало законної сили.

24.11.2021 на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області надійшли доручення Держпродспоживслужби від 10.11.2021 №№ 15.1-6/10285, 15.1-6/10286, 15.1-6/10287, 15.1-6/10288, 15.1-6/10289, 15.1-6/10290, 15.1-6/10291, 15.1-6/10292, 15.1-6/10293, 15.1-6/10294, 15.1-6/10295, 15.1-6/10296, 15.1-6/10297, 15.1-6/10298, 15.1-6/10299 та від 16.11.2021 №15.1-6/10832, якими на підставі повідомлень Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам та/або становить серйозний ризик, отриманих за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду доручено здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції, зазначеної у повідомленнях, відповідно до вимог абзацу п`ятого пункту 5 розділу IV Методики щодо порядку планування та звітування про результати державного ринкового нагляду, затвердженої наказом Держпродспоживслужби від 21.08.2017 №731 (зі змінами) /а.с. 24-39/.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 29.11.2021 №4447-ОД "Про проведення позапланової перевірки" доручено посадовим особам контролюючого органу провести у період з 15.12.2021 по 20.12.2021 позапланову невиїзну перевірку характеристик продукції за ланцюгом постачання у ФОП ОСОБА_1 з питань перевірки характеристик продукції (взуття чоловічого та дитячого, всього 16 видів) /а.с. 43-44/.

Того ж дня контролюючим органом видано направлення на проведення перевірки від 29.11.2021 №4414 /а.с. 40-42/.

Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 20.12.2021 №4655-ОД "Про проведення позапланової перевірки" доручено посадовим особам контролюючого органу провести у період з 20.12.2021 по 23.12.2021 позапланову невиїзну перевірку характеристик продукції за ланцюгом постачання у ФОП ОСОБА_1 з питань перевірки характеристик продукції (взуття чоловічого та дитячого, всього 16 видів) /а.с. 45-46/.

Контролюючим органом видано направлення на проведення перевірки від 20.12.2021 №4620 /а.с. 47-49/.

За результатами контрольного заходу складено акт від 23.12.2021 №000040 перевірки характеристик продукції /а.с. 51-54/, у якому вказано на порушення ФОП ОСОБА_1 вимог абзацу п`ятого пункту 9 Технічного регламенту маркування матеріалів, що використовуються для виготовлення складових взуття, яке надходить для продажу споживачу, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.03.2019 №358, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 за №336/3307.

В обґрунтування цього висновку контролюючий орган зазначив, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області у акті від 28.07.2021 №10-05.2/53 встановлено факт розповсюдження на території України взуття, що не відповідає встановленим вимогам. У свою чергу, на підставі наданих ОСОБА_1 видаткових накладних Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області встановлено, що постачальником продукції є ФОП ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією України. А оскільки постачальник продукції знаходиться на тимчасово окупованій території, внаслідок чого, за висновком органу ринкового нагляду, неможливо встановити особу, яка фактично поставила продукцію на територію України для ФОП ОСОБА_1 , останню на підставі пункту 7 статті 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" визнано особою, що ввела продукцію в обіг на території України.

29.12.2021 акт від 23.12.2021 №000040 перевірки характеристик продукції разом з листом від 29.12.2021 №01-27/07.1/7871 надісланий ФОП ОСОБА_1 та 04.01.2022 отриманий нею, що підтверджено копіями фіскального чека та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 50, 55/.

18.01.2022 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області складено протокол№000002 про виявлене(і) порушення вимог Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", який листом від 17.01.2022 вих.№01-27/07.1/289 надісланий ФОП ОСОБА_1 /а.с. 56-59/.

Постановами від 28.01.2022 №№ 4-19 до ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам) застосовано штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн, за кожне найменування продукції (всього 16 одиниць) /а.с. 62-71/.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України від 02.12.2010 №2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (надалі - Закон №2735-VI).

У силу статті 3 Закону №2735-ІV законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно з абзацом восьмим статті 1 Закону №2735-ІV державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Як визначено частиною першою статті 4 Закону №2735-ІV метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 11 Закону №2735-ІV до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Законом №2735-ІV встановлено загальний порядок проведення перевірок характеристик продукції, що визначений в статті 23 цього закону.

Цією нормою передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону.

Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію, зазначених у частині сьомій цієї статті. Продовження строку проведення перевірки не допускається.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов`язана роз`яснити суб`єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

За змістом частини п`ятої статті 23-1 Закону №2735-ІV за результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону №2735-ІV відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

У силу пункту 2 частини другої цієї статті, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону №2735-ІV адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

За змістом частини шостої статті 44 Закону №2735-ІV справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками (головою та членами або уповноваженими посадовими особами державного колегіального органу) відповідно до їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, зараховуються до Державного бюджету України.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі вимоги за первісним позовом пов`язані зі стягненням з ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 816000,00 грн, а вимоги за зустрічним позовом стосуються правомірності постанов Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 28.01.2022 №№ 4-19 про накладення штрафу.

Обидва позови є взаємопов`язаними, виникають з одних правовідносин, з урахуванням чого суд прийняв їх до спільного розгляду та об`єднав в одне провадження.

А оскільки питання наявності підстав для задоволення первісного позову (про стягнення штрафу) перебуває у прямій залежності від вирішення по суті зустрічного позову (про визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафу), суд спочатку надав оцінку правомірності позовних вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом.

Перевіряючи відповідність постанов Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 28.01.2022 №№ 4-19 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу вимогам до правомірності індивідуальних правових актів суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, суд виходить з таких міркувань.

Спірними постановами ФОП ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за введення в обіг продукції (взуття чоловічого та дитячого, всього 16 найменувань), яка не відповідає встановленим вимогам.

Тож у спірних відносинах слід встановити, чи є ФОП ОСОБА_1 суб`єктом господарювання, який ввів відповідну продукції в обіг на території України вперше.

Суд враховує, що ОСОБА_1 , як суб`єкт господарювання - фізична особа-підприємець, здійснювала підприємницьку діяльність з торгівлі взуттям в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 .

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області проведено планову перевірку характеристик продукції, за результатами якої встановлено факт розповсюдження на території України взуття, що не відповідає встановленим вимогам: відсутнє маркування про матеріали, що використовуються для виготовлення основних складових взуття, яке надходить для продажу споживачу.

Представники Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області у ході розгляду цієї справи зазначили, що за розповсюдження продукції, яка не відповідає технічним регламентам, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф загалом у розмірі 1088000,00 грн (4000 н.м.д.г. х 16 найменувань продукції).

З відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень та КП "ДСС" суд встановив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 №440/384/22 позов Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафів задоволено; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 1088000,00 грн (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 104255480).

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила, що постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про накладення на неї штрафу, як і зазначене судове рішення, у визначеному законом порядку не оскаржені.

Таким чином, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за розповсюдження продукції, яка не відповідає технічним регламентам.

Водночас суд враховує, що у спірних відносинах Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області доручено провести позапланову перевірку характеристик продукції за ланцюгом постачання з метою встановлення суб`єкта господарювання, який ввів продукцію в обіг на території України.

У ході перевірки контролюючий орган встановив, що постачальником продукції ФОП ОСОБА_1 був ФОП ОСОБА_2 . Тобто, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області встановлено постачальника продукції - особу, яка фактично здійснила введення продукції в обіг на території України.

Однак, стверджуючи про те, що місцем реєстрації ФОП ОСОБА_2 є м. Донецьк, який відноситься до тимчасово окупованої території України, відповідач за зустрічним позовом, посилаючись на приписи частини сьомої статті 8 Закону №2735-ІV, вважав, що особою, яка ввела продукцію в обіг, є саме ФОП ОСОБА_1 .

Надаючи правову оцінку цим доводам відповідача за зустрічним позовом, суд виходить з такого.

За змістом частини другої статті 1 Закону №2735-ІV терміни "введення в обіг" та "розповсюджувач" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", а термін "ланцюг постачання продукції" - у значенні, наведеному у Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Зокрема, у силу статті 1 Закону України від 15.01.2015 №124-VIII "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (надалі - Закон №124-VIII) введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України.

А відповідно до статті 1 Закону України від 02.12.2010 №2736-VI "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (надалі - Закон №2736-VI) ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача); постачання продукції - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

У свою чергу, згідно з частиною сьомою статті 8 Закону №2735-ІV у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що диспозиція норми пункту 2 частини другої статті 44 Закону №2735-ІV передбачає можливість накладення штрафної санкції виключно на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг.

При цьому, у розумінні статті 1 Закону №124-VIII введенням в обіг вважається надання продукції на ринку України в перший раз, тобто, зокрема, внаслідок платного постачання продукції на підставі, в тому числі, договорів купівлі-продажу, поставки тощо, які передбачають передачу права власності на такі товари для розповсюдження на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності.

Для цілей же Закону №2735-ІV, як це передбачено частиною сьомою статті 8 цього Закону, особою, що ввела продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію, у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду.

Разом з цим, як зазначено вище, ФОП ОСОБА_1 до завершення перевірки надала на вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області видаткові накладні, на підставі яким контролюючий орган встановив, що постачальником продукції є ФОП ОСОБА_2 .

Як наслідок, ФОП ОСОБА_1 не може вважатись особою, яка ввела продукції в обіг, у розумінні Закону №2735-ІV.

Доводи Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про те, що місцем реєстрації ФОП ОСОБА_2 є м. Донецьк, який відноситься до тимчасово окупованої території України, висновків суду не спростовують, адже Закон №2735-ІV не містить положень, які перекладали б відповідальність у такому випадку на розповсюджувача продукції, яким фактично була ФОП ОСОБА_1 .

У частині першій статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Основного Закону України).

Аналогічний припис закріплено у частині першій статті 6 КАС України.

А відповідно до частини другої згаданої статті, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР, який набрав чинності з 11.09.1997, Україна як член Ради ропи ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), взявши на себе зобов`язання поважати права людини. Цим законом Україна повністю визнала на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зауважує, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен бути якісним, щоби виключити будь-який ризик свавілля.

У цій справі позивач оспорює рішення компетентного органу державної влади про застосування до нього штрафу, а тому на спірні відносини поширюються положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Європейський суд з прав людини у пунктах 50, 51 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06) зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (див. рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Jatridis v. Greece) [ВП], №31107/96, пункт 58, ПЛ 1999-II).

Говорячи про "закон", стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (), №26449/95, пункт 54, від 09.11.1999). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy), [ВП], №33202/96, пункт 109, ПЛ 2000-І).

За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за введення в обіг продукції, адже позивач за зустрічним позовом не може вважатись особою, яка ввела продукцію в обіг.

До того ж, ФОП ОСОБА_1 у спірних відносинах уже притягнута до відповідальності за розповсюдження відповідної продукції.

Суд зауважує, що листами Держпродспоживслужби від 10.11.2021 №№ 15.1-6/10285, 15.1-6/10286, 15.1-6/10287, 15.1-6/10288, 15.1-6/10289, 15.1-6/10290, 15.1-6/10291, 15.1-6/10292, 15.1-6/10293, 15.1-6/10294, 15.1-6/10295, 15.1-6/10296, 15.1-6/10297, 15.1-6/10298, 15.1-6/10299 та від 16.11.2021 №15.1-6/10832 Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області доручено провести перевірку характеристик продукції за ланцюгом постачання.

Натомість, контролюючий орган, встановивши постачальника продукції, фактично провів перевірку у її розповсюджувача, чим вийшов за межі власних повноважень.

При цьому суд також враховує, що Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області двічі призначало позапланову невиїзну перевірку характеристик продукції у ФОП ОСОБА_1 на підставі наказів від 29.11.2021 №4447-ОД та від 20.12.2021 №4655-ОД.

Проте в акті перевірки характеристик продукції від 23.12.2021 №000040 зазначено про проведення перевірки на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 20.12.2021 №4655-ОД та направлення від 20.12.2021 №4620 /а.с. 51, зі звороту/.

У графі направлення на перевірку від 20.12.2021 №4620 "Інформація про проведення попередньої перевірки" зазначено "не проводилась" /а.с. 49/.

ФОП ОСОБА_1 про проведення перевірки не повідомлялась.

Доводи Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про те, що ФОП ОСОБА_1 не надано інших документів для встановлення виробника продукції або її імпортера суд відхиляє, адже орган ринкового нагляду не звертався до суб`єкта перевірки з вимогою про надання таких документів та не вчиняв жодних інших дій з метою їх отримання.

Суд повторює, що розповсюджувач може бути визнаний особою, яка ввела продукцію в обіг лише у випадку ненадання ним документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію, а отже, неможливості ідентифікації органом ринкового нагляду такої особи.

Водночас, ФОП ОСОБА_1 на вимогу органу ринкового нагляду надала видаткові накладні від 01.06.2021 №№ СФ-0001741, СФ-00001743, якими підтверджено, що постачальником продукції є ФОП ОСОБА_2 .

На цій підставі позивач за зустрічним позовом правомірно вважала, що нею виконані вимоги закону в частині надання органу ринкового нагляду інформації про постачальника продукції.

Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі №1440/2024/18 дійшов висновку, що у випадку надання розповсюджувачем інформації щодо виробника або особи, яка поставила йому продукцію, орган ринкового нагляду зобов`язаний вжити заходів щодо перевірки такої інформації з метою ідентифікації цієї особи.

Однак, у спірних відносинах орган ринкового нагляду, якому було доручено провести перевірку характеристик продукції у ланцюгах постачання, а не перевірку ФОП ОСОБА_1 , не встановлював фактичне місце знаходження постачальника та не перевіряв можливість поставки ним продукції, внаслідок чого самого лише твердження про адресу реєстрації ФОП ОСОБА_2 у м. Донецьку, на переконання суду, не достатньо для висновку про неможливість встановлення особи, яка ввела продукцію в обіг.

Окрім того, суд погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом про те, що призначивши та провівши перевірку ФОП ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 20.12.2021 №4655-ОД та направлення від 20.12.2021 №4620 орган ринкового нагляду фактично здійснив контролюючий захід щодо неіснуючого суб`єкта, адже 18.10.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №2005840060001007412 про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 /а.с. 129/.

Тож, на момент призначення та проведення позапланової перевірки характеристик продукції такого суб`єкта господарювання, як ФОП ОСОБА_1 не існувало.

Стосовно посилань представників відповідача за зустрічним позовом на приписи частини першої статті 52 Цивільного кодексу України, відповідно до яких фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення, суд зазначає, що наведені положення стосуються саме застосування заходів відповідальності до фізичної особи - підприємця (у т.ч., й фінансової, як у цій справі).

Однак, на переконання суду, немає підстав для поширення цього припису на визначення суб`єктів здійснення заходів державного нагляду (контролю), у т.ч. й в частині перевірки характеристик продукції відповідно до вимог Закону №2735-ІV.

До того ж, у ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 на момент проведення відповідачем за зустрічним позовом перевірки втратила статус фізичної особи - підприємця внаслідок припинення підприємницької діяльності, тоді як штраф спірними постановами накладено на ОСОБА_1 саме як на фізичну особу - підприємця.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують та не є визначальними для вирішення спору по суті.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про безпідставність накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за введення в обіг продукції (взуття чоловічого та дитячого, всього 16 найменувань).

А тому, зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області належить задовольнити, визнати протиправним та скасувати постанови про накладення штрафу від 28.01.2022 №№ 4-19.

Як наслідок, у задоволенні первісного позову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до ФОП ОСОБА_1 належить відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області при зверненні до суду з первісним позовом сплатило судовий збір у розмірі 12240,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями від 23.08.2022 №157 /а.с. 100/ та від 08.08.2022 №194 /а.с. 109/.

ОСОБА_1 за подання зустрічної позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 8160,00 грн, що підтверджено квитанцією від 13.10.2022 №9282-2527-9273-2022 /а.с. 136/.

Судовий збір зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено виписками /а.с. 101, 110, 137/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом, сплачений нею судовий збір у розмірі 8160,00 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.

Оскільки у задоволенні первісного позову Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області відмовлено, підстав для розподілу понесених ним судових витрат немає.

Питання про розподіл витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу на підставі заяви адвоката Грамчук М.О. буде вирішене після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними й скасування постанов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 28 січня 2022 року №№ 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 про накладення штрафу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8160,00 грн (вісім тисяч сто шістдесят гривень).

Позивач за первісним позовом: Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 40358617; вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020).

Відповідач за первісним позовом: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ).

Позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач за зустрічним позовом: Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 40358617; вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2023 року.

Суддя О.О. Кукоба