Ухвала суду № 109372266, 06.03.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

06 березня 2023 р. № 400/1084/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши матеріали

за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити з 01.07.2021 позивачу щомісячну доплату в розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 17.02.2023 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу (пункт 4 резолютивної частини ухвали від 17.02.2023).

Недоліки позовної заяви позивачу належало усунути поданням до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

28.02.2023 до суду надійшла заява представника позивача від 27.02.2023 про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

В обгрунтування заяви позивач зазначає, що не мав змоги подати позовну заяву до суду раніше, оскільки правова позиція Верховного Суду із спірного питання сформована лише у постанові від 08.11.2022 (у справі № 420/2473/22). Крім того, позивач послався на початок 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, введення воєнного стану, ведення бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва як на обставину, що унеможливила своєчасне звернення до адміністративного суду.

В ухвалі від 17.02.2023 про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулював новий правовий висновок, згідно з яким:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Тому дата отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що дата отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.09.2021 у справі № 460/1904/19.

Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач пов`язує порушення його прав з невиплатою йому з 01.07.2021 доплати до пенсії в сумі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 „Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

В ухвалі від 06.02.2023 про залишення позовної заяви без руху суд вказав, що пенсія виплачується щомісячно, у зв`язку з чим позивач повинен був дізнатися про невиплату йому зазначеної доплати не пізніше місяця, наступного за місяцем, з якого позивач має право на таку доплату. Позивач зазначає, що має право на спірну доплату з 01.07.2021, тому про її невиплату позивач повинен був дізнатися не пізніше серпня 2021 року.

Шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду почав свій відлік з вересня 2021 року і тривав по лютий 2022 року. До суду позивач звернувся у січні 2023 року, тобто з пропуском 6-місячного строку.

Суд вказав, що лист відповідача від від 27.01.2023, який є відповіддю на заяву позивача від 13.01.2023, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Суд оцінив зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду і вказує на таке.

Суд відхиляє наведений у заяві від 27.02.2023 аргумент позивача щодо відсутності у нього можливості подати позовну заяву до суду раніше через відсутність правової позиції Верховного Суду (така позиція сформована в постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22), оскільки відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування певних правових норм не позбавляє учасників суспільних правовідносин звертатися до суду за захистом прав, які вони вважають порушеними. Постанови Верховного Суду містять правові висновки щодо застосування норм права, які обов`язкові до врахування судами та усіма органами, які застосовують відповідну норму, але не установлюють нових прав. Тобто якщо позивач вважає, що він має право на спірну доплату за постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 саме з 01.07.2021, то підставою виникнення такого права є саме відповідна постанова Кабінету Міністрів України, а не постанова Верховного Суду.

Прийняття Верховним Судом постанови від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 не змінює моменту, коли позивач повинен був дізнатися про невиплату йому спірної доплати до пенсії.

Оцінюючи посилання позивача на початок війни та введення воєнного стану, суд керується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.

У постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 (пункт 47) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

У пункті 48 постанови від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала: «Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачкою за умови надання нею до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку».

Отже, якщо строк звернення до суду пропущений через війну, у заяві про поновлення пропущеного строку належало навести фактичні обставини, пов`язані з війною, які унеможливили подання позовної заяви в установлений строк, із зазначенням того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та наданням відповідних доказів.

У заяві від 27.02.2023 такі обставини не повідомлені.

Позивач не повідомив суду та не підтвердив доказами існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду з вимогами про виплату спірної доплати з 01.07.2021.

Отже, позивач не усунув недоліків позовної заяви в установлений судом строк щодо позовних вимог, про захист яких просить з 01.07.2021.

Суд бере до уваги, що обставина, на підставі якої позивач звернувся до суду (невиплата доплати в сумі 2 000 грн) продовжує існувати і на час звернення позивача до суду.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що спір між сторонами повинен бути розглянутий в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Оскільки звернення до суду відбулося 14.02.2023, провадження належить відкрити в частині позовних вимог за період з 14.08.2022.

Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини п`ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, позовну заяву належить повернути у частині позовних вимог, щодо яких строк звернення до адміністративного суду пропущений, а саме: з 01.07.2021 по 13.08.2022.

На підставі вищезазначеного, керуючись пунктом першим частини четвертої статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву повернути в частині таких позовних вимог:

- про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 по 13.08.2022 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";

- про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити з 01.07.2021 по 13.08.2022 позивачу щомісячну доплату в розмірі 2 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до П`ятого апеляцйного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна