Ухвала суду № 109371829, 06.03.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3786/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 березня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ЗАХІД ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУД ЗАХІД ЛТД» (місцезнаходження: 79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Рубчака, буд. 37, кв. 2; ЄДРПОУ: 42380183) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090) та Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; ЄДРПОУ: 43005393), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 7081521/42380183, № 7081527/42380183, № 7081536/42380183, № 7081534/42380183, № 7081528/42380183, № 7081523/42380183, № 7081529/42380183, № 7081533/42380183, № 7081530/42380183, № 7081524/42380183, № 7081531/42380183, № 7081532/42380183, № 7081526/42380183, № 7081535/42380183, № 7081525/42380183 від 19.07.2022;

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 7081388/42380183, № 7081383/42380183, № 7081390/42380183, № 7081386/42380183, № 7081389/42380183, № 7081387/42380183, № 7081391/42380183, № 7081426/42380183, № 7081385/42380183, № 7081392/42380183, № 7081395/42380183, № 7081403/42380183, № 7081393/42380183, № 7081411/42380183, № 7081398/42380183, № 7081410/42380183,№ 7081394/42380183, № 7081396/42380183, № 7081397/42380183, № 7081406/42380183. № 7081418/42380183, № 7081421/42380183, № 7081417/42380183, № 7081422/42380183, № 7081419/42380183, № 7081405/42380183, № 7081400/42380183, № 7081404/42380183, № 7081412/42380183, № 7081414/42380183. № 7081401/42380183, № 7081413/42380183. № 7081408/42380183, № 7081399/42380183, № 7081402/42380183, № 7081409/42380183, № 7081424/42380183, № 7081415/42380183, № 7081384/423801 83, № 7081416/42380183, № 7081407/42380183 від 19.07.2022;

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 8203105/42380183, № 8203109/42380183, № 8203112/42380183, № 8203108/42380183, № 8203106/42380183. № 8203110/42380183, № 8203107/42380183, № 8203111/42380183, № 8203113/42380183, № 8203114/42380183, 8203117/423801 83, № 8203115/42380183, № 8203116/42380183, № 8203118/42380183, № 8203120/42380183, №8203119/42380183, № 8203123/42380183, № 8203121/42380183, № 8203124/42380183, № 8203122/42380183 від 03.02.2023р.

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 8226915/42380183, № 8226916/42380183. № 8226917/42380183, № 8226918/42380183, № 8226919/42380183, № 8226921/42380183, № 8226920/42380183, № 8226922/42380183 від 08.02.2023р.

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 18.05.2022р. № 25; від 18.05.2022р. № 26; від 18.05.2022р. № 27; від 18.05.2022р. № 28; від 21.05.2022р. № 29; від 21,05.2022р. № 30; від 21,05.2022р. № З1; від 21.05.2022р. № 32; від 25.05.2022р. № 33; від 25.05.2022р. № 34; від 25.05.2022р. № 35; від 25.05.2022р. № 36; від 26.05.2022р. №41; від 26.05.2022р. № 42; від 26.05.2022р. № 43, від 26.05.2022р. №44 датою їх фактичного надходження;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 01.06.2022р. № 1; від 01.06.2022р. № 2; від 01.06.2022р. № 3; від 01.06.2022р. №4; від 01.06.2022р. № 5; від 01.06.2022р. № 6; від 01,06.2022р. № 7; від 01,06.2022р. № 8; від 02.06.2022р. №9; від 07.06.2022р. № 14; від 07.06.2022р. № 15; від 07.06.2022р. № 16; від 07.06.2022р. № 17; від 09.06.2022р. № 18; від 09.06.2022р. № 19; від 09.06.2022р. № 20; від 09.06.2022р. № 21; від 14.06.2022р. № 22; від 14.06.2022р. № 23; від 14.06.2022р. № 24; від 14.06.2022р. № 25; від 16.06.2022р. № 26; від 16.06.2022р. № 27; від 16.06.2022р. № 28: від 16.06.2022р. № 29; від 18.06.2022р. № 30; від 18.06.2022р. № З1; від 18.06.2022р. № 32; від 18.06.2022р. № 33; від 21,06.2022р. № 34; від 2 1,06.2022р. № 35; від 21,06.2022р. № 36; від 21.06.2022р. № 37; від 23.06.2022р. № 38; від 23.06.2022р. № 39; від 23.06.2022р. № 40; від 23.06.2022р. № 41; від 27.06.2022р. № 42; від 27.06.2022р. № 43; від 27.06.2022р. № 44; від 27.06.2022р. № 45, датою їх фактичного надходження;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 01.07.2022р. № 1; від 01.07.2022р. № 2; від 01.07.2022р. № 3; від 01,07.2022р. № 4; від 01,07.2022р. № 5; від 01.07.2022р. № 6; від 01,07.2022р. № 7; від 01,07.2022р. № 8; від 06.07.2022р. № 9; від 06.07.2022р. № 10; від 06.07.2022р. №11; від 06.07.2022р. № 12; від 08.07.2022р. № 17; від 08.07.2022р. № І8; від 08.07.2022р. № 19; від 08.07;2022р. № 20; від 16.07.2022р. № 27; від 16.07.2022р. № 28; від 16.07.2022р. № 29; від 16.07.2022р. № 30, датою їх фактичного надходження.

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 05.09.2022р. № 1; від 05.09.2022р. № 2; від 05.09.2022р. № 3; від 05.09.2022р. № 4; від 05.09.2022р. № 5; від 05.09.2022р. № 6; від 05.09.2022р. № 7; від 05.09.2022р. № 8, датою їх фактичного надходження.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених статтями 160, 161 КАС України.

У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що частиною першою статті 122 КАС України встановлено загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Разом з тим, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20 та від 23.04.2021 у справі № 380/10006/20, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу, а саме оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18. статті 56 Податкового кодексу можливість оскаржити інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців.

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), становить три місяці.

Предметом оскарження, зокрема, є рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 7081521/42380183, № 7081527/42380183, № 7081536/42380183, № 7081534/42380183, № 7081528/42380183, № 7081523/42380183, № 7081529/42380183, № 7081533/42380183, № 7081530/42380183, № 7081524/42380183, № 7081531/42380183, № 7081532/42380183, № 7081526/42380183, № 7081535/42380183, № 7081525/42380183 від 19.07.2022 та рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 7081388/42380183, № 7081383/42380183, № 7081390/42380183, № 7081386/42380183, № 7081389/42380183, № 7081387/42380183, № 7081391/42380183, № 7081426/42380183, № 7081385/42380183, № 7081392/42380183, № 7081395/42380183, № 7081403/42380183, № 7081393/42380183, № 7081411/42380183, № 7081398/42380183, № 7081410/42380183,№ 7081394/42380183, № 7081396/42380183, № 7081397/42380183, № 7081406/42380183. № 7081418/42380183, № 7081421/42380183, № 7081417/42380183, № 7081422/42380183, № 7081419/42380183, № 7081405/42380183, № 7081400/42380183, № 7081404/42380183, № 7081412/42380183, № 7081414/42380183. № 7081401/42380183, № 7081413/42380183. № 7081408/42380183, № 7081399/42380183, № 7081402/42380183, № 7081409/42380183, № 7081424/42380183, № 7081415/42380183, № 7081384/423801 83, № 7081416/42380183, № 7081407/42380183 від 19.07.2022.

Доказів оскарження вказаних рішень в адміністративному порядку позивачем не подано.

ТзОВ «ВУД ЗАХІД ЛТД» звернулося до суду 27.02.2023, тобто з пропуском передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС України шестимісячного строку

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, позивачу необхідно усунути недоліки вказаної позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом в означеній частині та наведенням причин поважності його пропуску.

Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Як вбачається із заявлених позивачем вимог, позивачем оскаржуються рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 19.07.2022, від 03.02.2023 та від 08.02.2023 у загальній кількості 84 штуки. З огляду на зміст позовної заяви, позивач сформував податкові накладні, в реєстрації яких в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено на підставі рішень комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи пов`язаність вимог підставами виникнення і поданими доказами, слід враховувати, що у відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову, у даному випадку, є різними, індивідуальними, оскаржуваними рішеннями відмовлено у реєстрації 84 абсолютно різних податкових накладних, які в свою чергу складені на підставі здійснення позивачем різних господарських операцій, що також супроводжуються різними доказами та підставами їх виникнення.

В свою чергу, відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Таким чином, оскільки позивачем у даній позовній заяві об`єднано вимоги, які за заявленим предметом та підставами не можуть бути розглянуті одночасно, суд не вбачає наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов`язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Оскільки позивачем не наведено пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, позивач не заявив клопотання щодо необхідності об`єднання заявлених вимог в одне провадження, а наявні у позовній заяві обставини за своїм змістом фактично містять обґрунтування вимог за окремими позовами, приймаючи до уваги викладене у сукупності, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, дотримання принципу рівності перед законом і судом, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема частині 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві час на усунення її недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви приведеною у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази, або подати до суду окремі позови у відповідності до визначеного позивачем предмета спору.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX, у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2023 встановлено у розмірі - 2684,00 грн.

Позивачем заявлено 84 вимоги немайнового характеру, відповідно, загальна сума судового збору за заявленими вимогами становить 225 456 (двісті двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн.

Водночас, згідно з квитанцією про сплату судового збору, наданою позивачем, ним було сплачено 10 736 грн судового збору.

Відтак, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно сплатити сусу судового збору за кожну вимогу немайнового характеру (кожне рішення податкового органу в даному випадку) в ромірі 2684,00 грн. При цьому, суму судового збору слід обчислювати від кількості заявлених вимог у кожному позові при їх роз`єднанні на виконання вимог даної ухвали.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

постановив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ЗАХІД ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Чаплик І.Д.