Рішення № 109371827, 02.03.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/15563/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,

встановив:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) у якому просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 46566,05 грн на рахунок UA118999980314080617000017527 Казначейство України МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач ГУК у Рівненській області/Рівне міськ ТГ/18010900.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за платником податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг, який складається із сум податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у сумі 45566,05 грн. Зазначає, що вказаний податковий борг є узгодженим та вчинені податковим органом дії не призвели до погашення податкового боргу, податковий борг не сплачений в строки, визначені податковим законодавством, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути кошти з відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві заперечує щодо заявлених позовних вимог з огляду на те, що нежитлове приміщення загальною площею 158 кв.м., за яке відповідачу було нараховано грошове зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень від 15.04.2020 №41303-5005-1716 та від 28.07.2021 №10049496-2405-1712, було відчужено 16.12.2019, що підтверджується договором купівлі-продажу. Крім того, відповідач стверджує, що жодних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги від 11.06.2021 №002171109749-1301-1716 вона не отримувала, а позивач документів, які б підтверджували вручення податкових повідомлень-рішення, на підставі яких виник податковий борг, не надав.

Ухвалою від 02.12.2022 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Відповідач, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_1 ), зареєстрована з 05.08.2011 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать відомості відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області.

Відповідно до інформаційних баз даних ГУ ДПС у Рівненській області за відповідачем обліковується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 45566,05 грн, який виник внаслідок нарахувань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями:

-№463-1305 від 07.07.2017 (термін сплати 05.09.2017) на суму 9313,21 грн.;

-№328921-5002-1716 від 30.06.2018 (термін сплати 29.08.2018) на суму 9313,21 грн.;

-№112866-5013-1716 від 30.06.2019 (термін сплати 29.08.2019) на суму 9313,21 грн.;

-№41303-5005-1716 від 15.04.2020 (термін сплати 04.09.2020) на суму 9313,21 грн.;

-№10049496-2405-1712 від 28.07.2021(термін сплати 28.02.2022) на суму 9313,21 грн.

Із метою погашення заборгованості податковим органом прийнято податкову вимогу форми Ф від 11.06.2021 №002171109749-1301-1716, яка була надіслана ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_2 , проте поштове відправлення було повернуто з відміткою за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з наявністю податкового боргу, ГУ ДПС у Рівненькій області звернулось до суду із даним позовом.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Щодо податкових зобов`язань, визначених податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях №463-1305 від 07.07.2017, №328921-5002-1716 від 30.06.2018 та №112866-5013-1716 від 30.06.2019, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом з причин, пов`язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно положень п.102.4 ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п.102.9 ст.102 ПК України).

Поряд з цим, пунктом 69.9 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Розділу ХХ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Податкового кодексу України визначено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу.

З аналізу наведений норм слідує, що Податковим кодексом України встановлено право податкового органу на звернення до суду протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

При цьому строк для стягнення податкового боргу, який виник у зв`язку з прийняттям податкових повідомлень-рішень №463-1305 від 07.07.2017 (термін сплати 05.09.2017), №328921-5002-1716 від 30.06.2018 (термін сплати 29.08.2018) та №112866-5013-1716 від 30.06.2019 (термін сплати 29.08.2019) закінчується 06.09.2020, 30.08.2021 та 30.08.2022 відповідно.

Враховуючи той факт, що з позовом про стягнення податкового боргу Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду 28.10.2022, суд відмовляє у стягненні податкового боргу з ОСОБА_1 , який виник на підставі податкових повідомлень-рішень №463-1305 від 07.07.2017, №328921-5002-1716 від 30.06.2018 та №112866-5013-1716 від 30.06.2019, у зв`язку із закінчення строку, протягом якого податковий орган може звернутися із вимогою про таке стягнення.

Стосовно податкових зобов`язань, визначених податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях №41303-5005-1716 від 15.04.2020 та №10049496-2405-1712 від 28.07.2021 суд відмічає наступне.

У своєму відзиві відповідач посилається на те, що в грудні 2019 року вона відчужила нерухоме майно, на яке, на її думку, нараховується податок .

Проте, суд не бере до уваги зазначене, оскільки дана обставина може слугувати підставою для звернення відповідача із позовом про визнання неправомірності податкових повідомлень-рішень, та жодним чином не доводить безпідставності стягнення наявного у відповідача податкового боргу за ППР, які є чинними та не оскарженими.

Поряд з цим, відповідач зазначає, що вона не отримувала жодним передбаченим законодавством способом податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, що є підставою вважати що податковий борг є не узгодженим.

З приводу цього суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Отже, стягненню податкового боргу передує процедура узгодження грошового зобов`язання.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статею 42 Кодексу.

Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п.42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Таким чином, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації.

Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області починаючи з 05.08.2011 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 .

Із матеріалів справи судом встановлено, що у податкових повідомленнях-рішеннях, якими ОСОБА_1 визначені суми податкового зобов`язання на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №41303-5005-1716 від 15.04.2020 на суму 9313,21 грн. та №10049496-2405-1712 від 28.07.2021 на суму 9313,21 грн. зазначена адреса відповідачки АДРЕСА_3 .

При цьому, на підтвердження надсилання податкових повідомлень-рішень на адресу відповідача, Головним управлінням ДПС у Рівненській області долучено до матеріалів справи лише фіскальні чеки від 30.04.2020 та 03.08.2021, у яких в графі «кому» зазначено ОСОБА_2 , у графі «куди» - 33028 Рівне.

Варто наголосити, що ухвалою від 02.12.2022 суд зобов`язав Головне управління ДПС у Рівненській області надати докази наявності у відповідачки податкового боргу та докази адреси проживання ОСОБА_1 у період з 2017 по 2022 роки, що стало підставою для надсилання рішень на різні адреси відповідача.

Проте, жодних інших доказів, на підтвердження вручення/невручення відповідачу податкових повідомлень-рішень, підстав надсилання на іншу адресу, відмінну від зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , позивачем надано не було.

Відповідно до положень ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

За таких підстав, оскільки позивачем не надане підтвердження вручення ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень №41303-5005-1716 від 15.04.2020 та №10049496-2405-1712 від 28.07.2021 , тому вказані рішення податкового органу вважаються не врученими, а відповідач, ОСОБА_1 , вважається не повідомленою про наявність податкового зобов`язання.

Відтак податкове зобов`язання не є узгодженим у спосіб, визначений ПК України.

Верховний Суд в постанові від 08 серпня 2018року по справі № 812/41/17 зазначив, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В постанові від 10 червня 2021року по справі № 826/14316/18 (провадження № К/9901/4565/20) Верховний Суд вказав, що податкова вимога (яка надсилається в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення) повинна бути надіслана контролюючим органом на адресу за місцем проживання платника податків або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи; в протилежному випадку, у разі допущення контролюючим органом помилки при відправленні такої вимоги, зокрема, в частині невірного зазначеної адреси платника податків, така вимога вважається неврученою платнику податків, а платник податків не повідомлений належним чином про наявність податкового зобов`язання.

Крім того, судом встановлено, що ГУ ДПС у Рівненській області сформована податкова вимога від 11.06.2021 №002171109749-1301-1716, згідно якої податковий борг ОСОБА_1 станом на 10.06.2021 становив 46038,39 грн. Зазначена вимога надіслана на адресу АДРЕСА_2 , та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була повернута на адресу податкового органу з відміткою за закінченням терміну зберігання.

При вирішенні даної справи суд враховує висновки Верховного Суду висловлені в постанові від 12 липня 2022року по справі № 160/7345/20, в якій Верховний Суд зазначив, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України не розподіляються.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.