Постанова № 109369020, 01.03.2023, Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/639/23

пр.№ 3/464/554/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023 м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Сабара Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , гродянина України, керівник ТОВ «Львів-буд2», м.Львів, вул. Угорська, 14, корп. 4-11, кв8в, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,

встановила:

На розгляд Сихівського районного суду м. Львова скеровано протокол про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №006458/1071/ж12/13-01-04-07 від 02.12.2022 відносно ОСОБА_1 за ст. 163-1 КУпАП.

Згідно вказаного протоколу останній, будучи посадовою особою - директором ТОВ «Львів-буд2», що за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, корп. 4-11, кв. 8В, порушив порядок ведення податкового обліку, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за квітень та травень 2022 року, чим порушив вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Головний державний інспектор Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області Сорокова С.С. в судовому засіданні підтримала обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Додаткового зазначила, що ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про дату, час, місце складення протоколу про адміністративне правопорушення, однак на таке не з`явився. Повідомила, що після складення, скеровувала протокол ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , який він отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень ст. 268 неявка особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Згідно акту №12058/13-01-04-07/41972518 від 19.10.2022 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Львів-буд2» (код ЄДРПОУ 41972518)» за звітний податковий період квітень, травень 2022 року встановлено порушення вимог законодавства про ведення податкового обліку, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18) за квітень 2022 року на суму 93937,00 грн. та травень 2022 року на суму 31648,00 грн.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій притягуються до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

З цього слідує, що диспозиція вказаної норми являється бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.

При цьому, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (п. 1.1. ст. 1 ПК України).

Згідно ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Одночасно, п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

П. 44.2 ст. 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Крім того,п.198.6ст.198ПК Українипередбачено,що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

З урахуванням вищевикладеного, та беручи до уваги склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, у вказаній справі доведенню підлягають обставини порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, особою, яка є керівником або іншою посадовою особою підприємства, установи, організації, що визначені платником податку та перебуває на обліку у контролюючих органах.

Згідно із ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 надано протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення посадова особа, а саме керівник ТОВ «Львів-буд2» ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності на підставі ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки порушив вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18) за квітень 2022 року на суму 93937,00 грн. та травень 2022 року на суму 31648,00 грн.

Однак, головним державним інспектором Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області в протоколі не зазначено, які саме дії чи бездіяльність вчинив ОСОБА_1 , що є об`єктивною стороною інкримінованого адміністративного правопорушення, чи є останній суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, на якого покладено обов`язок ведення податкового обліку або особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського та податкового обліку, до яких вносяться дані, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору. Доказів з даного приводу до протоколу не долучено.

Також, як випливає зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення, в графі «суть правопорушення» послалася на нормативні акти, які порушив ОСОБА_1 та вказала наслідки, які настали через вчинені порушення, однак не зазначила, у яких документах податкової звітності та ким внесені дані, на підставі яких встановлено факт заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту. До протоколу про адміністративне правопорушення додано акт від 19.10.2022 про результати камеральної перевірки ТОВ «Львів-буд2», однак у зв`язку з не зазначенням посадовою особою у протоколі об`єктивної сторони правопорушення, не можливо перевірити, чи є документ належним доказом провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також в Акті зазначено, що ТОВ «Львівбуд 2» порушені вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, хоча згідно протоколу про адміністративне правопорушення в діях ОСОБА_1 інспектор вбачає порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України. Дані про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою ТОВ «Львівбуд 2» в справі про адміністративне правопорушення відсутні. Інших доказів щодо вказаних обставин суду не надано.

Окрім цього, протокол про адміністративне правопорушення складено 02.12.2022 за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , що підтверджується актом неявки №16508/13-01-04-07/41972518 від 01.12.2022. З цього випливає, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, не запропоновано надати пояснення щодо змісту протоколу, а також вирішити питання щодо підписання протоколу чи відмову від цього.

Положеннями ст.252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Разом з тим, статтею 247 КУпАП врегульовано питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Згідно положень вказаної статті встановлюються обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Зокрема, відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за наявності таких умов - вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення, закінчення встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня виявлення правопорушення.

Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 КУпАП, необхідно враховувати положення статті 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже, суди при здійсненні правосуддя повинні діяти у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, не втручаючись у діяльність інших гілок державної влади, зокрема діяльність адміністративних органів.

З огляду на частину 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що встановлення юридичного факту є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення та інших доказів долучених до матеріалів прави про адміністративне правопорушення, встановлено, що події, інкриміновані ОСОБА_1 мали місце у квітні та травні 2022 року.

Зі змісту протоколу не можливо встановити період, що є часом вчинення адміністративного правопорушення. Оскільки, згідно обставин вчиненого адміністративного правопорушення не зазначено коли саме ОСОБА_1 порушив вимоги податкового обліку, у зв`язку із чим настало заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 18) за квітень 2022 року на суму 93937,00 грн. та травень 2022 року на суму 31648,00 грн.

Одночасно, у протоколі в графі «Дата, час і місце вчинення порушення» зазначено виключно місце вчинення порушення, а саме: АДРЕСА_1 , а також реквізити акту перевірки. Однак, дата вчинення такого у протоколі не зазначена, хоча правопорушення могло бути виявлено 19.10.2022 (за результатами проведеної перевірки).

Разом з тим, суд звертає увагу, що момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом фіксації правопорушення, а не виявлення такого. Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №149/2498/17 днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд зазначає, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення, що є безумовною підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Положеннями ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Будь-які сумніви та протиріччя, які виникають при розгляді справи про адміністративне правопорушення, дотримуючись приписів ст. 62 Конституції України, суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Приймаючи до уваги, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення за дане правопорушення, що є безумовною підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

На підставі ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,

постановила:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Сабара Л.В.