Рішення № 109368897, 22.02.2023, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/39/23 Справа №447/946/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

22.02.2023 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_3 , про визначення місця проживання дітей,

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_4 ,

представник відповідача ОСОБА_5 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 .

Процесуальні дії у справі.

06.05.2022 на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, у якому позивачка просила суд ухвалити рішення, яким визначити місце проживання спільних із відповідачем дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що 02.09.2008 вона з відповідачем уклали шлюб. Від спільного проживання у позивачки та відповідача народилося п`ятеро дітей, які проживають разом із ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні. Понад два роки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підтримують жодних відносин. 18.11.2021 рішенням Миколаївського районного суду Львівської області ухвалено стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей. Позивачка вказує, що відповідач не сплачує аліментів на утримання спільних дітей, самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_1 зазначила, що у провадженні Жидачівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позивачка обґрунтовує свою позицію тим, що їх спільні із відповідачем діти зареєстровані за адресою місця проживання відповідача ОСОБА_2 у с. Крупське Стрийського району Львівської області, однак, у його будинку не проживають два роки, а відповідач не дає своєї згоди для зміни реєстрації місця проживання дітей. Діти відвідують школу та дошкільний навчальний заклад за місцем реєстрації та проживання позивачки, проживають разом із нею у належному дідусеві - батьку позивачки - будинку. З урахуванням наведеного просить визначити місце проживання дітей з нею.

12.05.2022 до суду надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 16.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву. Крім того, постановлено залучити до участі в розгляді справи службу у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації (вул. Степана Бандери, 28, м. Стрий, Львівська область, 82400), а також зобов`язано службу у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації подати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі ч. 5 ст. 19 СК України.

Копію ухвали від 16.05.2022, копію позовної заяви з доданими до такої документами третя особа Стрийська РДА отримала 16.05.2022, що стверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 26, 27).

Відповідач ОСОБА_2 24.05.2022 отримав копію ухвали щодо відкриття провадження та прийняття позовної заяви до розгляду від 16.05.2022 та копію позовної заяви з додатками, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 28).

Відповідач у встановлений строк відзиву не подав.

26.09.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання третьої особи про заміну на належну, оскільки діти проживають на території Гніздичівської селищної ради (а.с. 43).

У судовому засіданні 26.09.2022 замінено неналежну третю особу - службу у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації на належну - орган опіки та піклування Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області.

22.11.2022 представник третьої особи - органу опіки та піклування Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області подала до суду висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , затверджений рішенням виконавчого комітету Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області №95 від 27.10.2022. Крім цього, просила проводити розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримала та просила визначити місце проживання дітей з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 50, 52, 53-54).

У судовому засіданні було залучено до участі у справі ОСОБА_3 (батька позивачки) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки такому належить на праві приватної власності житловий будинок, у якому позивачка просить визначити місце проживання спільних із відповідачем дітей.

22.12.2022 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав у такому викладених, просила задоволити позовні вимоги. Крім того, повідомила, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 17.05.2022 шлюб між нею та відповідачем розірвано.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Гринда І.І. просила задоволити позов з підстав, викладених у такому. Навела обґрунтування та доводи, що містяться у позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Вошик В.Б. щодо ухвалення рішення у вказаній справі поклався на розсуд суду.

Суд встановив:

Відповідачі у справі записані батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується копіями свідоцтв про народження серій НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 відповідно (а.с. 7-11).

Згідно акту про встановлення факту проживання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 в АДРЕСА_1 від 03.05.2022, встановлено, що спільні діти сторін зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , однак, з 01.09.2021 проживають без реєстрації по АДРЕСА_1 , із своєю матір`ю ОСОБА_1 , яка зареєстрована за вищевказаною адресою з 17.11.2021 (а.с. 12).

Вказане також стверджується довідкою про склад сім`ї №238, виданою 04.04.2022 виконавчим комітетом Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області (а.с. 15).

Відповідно до довідки №1, виданої 02.05.2022 завідувачем дошкільного навчального закладу загального типу «Струмочок» смт. Гніздичів Гніздичівської селищної ради, ОСОБА_10 відвідує вказаний навчальний заклад із 07.10.2021 (а.с. 13).

Відповідно до довідки №7, виданої 02.05.2022 керівником Рудянського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Гніздичівської селищної ради Львівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з 01.09.2021 навчаються у 7, 5, 4 та 1 класах відповідно (а.с. 14).

Згідно копії розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, проведеного начальником Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гармадієм М.Т., при примусовому виконанні виконавчого листа №447/2410/21, виданого 10.01.2022 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, станом на 01.04.2022 сукупний розмір заборгованості становить 64 774,18 грн. (а.с. 16).

Відповідно до копії довідки про доходи ОСОБА_1 , позивачка працевлаштована на посаді старшої медичної сестри у дошкільному навчальному закладі загального типу «Струмочок» смт. Гніздичів Гніздичівської селищної ради (основна форма працевлаштування), за період з лютого по квітень 2022 року сума її доходу становить 11 107,10 грн. (а.с. 17).

Відповідно до копії довідки про доходи ОСОБА_1 , позивачка працевлаштована у ДНЗ «Барвінок» с. Лівчиці Гніздичівської селищної ради (неосновне місце роботи), за період з лютого по квітень 2022 року сума її доходу становить 11 107,10 грн. (а.с. 17).

Згідно копії акту №147 від 12.08.2022, ОСОБА_1 з 01.09.2021 по 16.11.2021 проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дітьми: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З квітня 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 батько дітей - ОСОБА_2 жодного разу їх не відвідував і не брав участь у їх вихованні (а.с. 40).

Судом встановлено, що заочним рішенням Жидачівсбкого районного суду Львівської області від 17.05.2022 у справі №443/1773/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 24.06.2022.

Крім цього, судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 18.11.2021 у справі №447/2410/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, позов задоволено частково, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок на кожну дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення кожною дитиною повноліття, починаючи з 29.07.2021. Рішення набрало законної сили 30.12.2021.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області №95 від 27.10.2022, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дітей разом із матір`ю - ОСОБА_1 (а.с. 53-54, 52).

Крім наведеного, у судовому засіданні було надано договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 26.10.2021 державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т., зареєстрованого в Реєстрі за №2999, та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №281327376, сформованого 26.10.2021, копії яких було долучено до справи, про те, що житловий будинок разом із належними до нього господарськими спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності (одноосібно) ОСОБА_3 (а.с. 65-67).

Оцінка суду.

При вирішенні цього спору суд, передусім, бере до уваги інтереси дітей, враховує положення та принципи Загальної декларації прав людини, Декларації прав дитини, Конвенції ООН про права дитини, Європейської соціальної хартії, Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», Сімейного кодексу України, на підставі яких дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, особливої уваги, має право на особливий захист і допомогу для її благополуччя та гармонійного розвитку. Кожна дитина має право на піклування батьків.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції, Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 14 вищевказаного Закону передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Згідно статтею 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» від 18.12.2008 встановлено, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей. Для того, щоб позбавлення батьківських прав було «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може таке найкраще задоволити інтереси дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07.12.2006).

У рішенні ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі «М. С. проти України», суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Відповідна правова позиція застосована і в постанові ВС від 29.09.2021 у справі №459/3411/17, провадження № 61-10531св21.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 ЄСПЛ прийшов висновку, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини крізь призму врахування найкращих інтересів дитини необхідно встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суд насамперед має виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Тлумачення ч. 1 ст. 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Вказане наведено у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18).

У постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №754/16535/19 (провадження №61-14623св21) вказано, що при розгляді справ щодо місця проживання дитини слід насамперед виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

Судом встановлено, що позивачка належним чином виконує свої батьківські обов`язки, така зареєстрована та проживає у належному її батьку житловому будинку, який облаштований для проживання дітей. Позивачка працевлаштована на посаді медсестри у дитячих садочках у населених пунктах поблизу місця проживання, з місць роботи характеризується позитивно.

При цьому суд також враховує, що діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за місцем фактичного проживання з матір`ю з вересня 2021 року навчаються у школі, а ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 07.10.2021 - відвідує дитячий садок.

Тобто у дітей наявний сталий спосіб життя та відсутня нагальна необхідність змінювати місце проживання та звичний життєвий режим.

Судом також ураховується, що батько дітей не заявив вимог про визначення місця проживання дітей з ним, зустрічний позов не пред`явив, із клопотанням про з`ясування думки дітей, призначення судово-психологічних експертиз не звертався, також не звертався із заявою до органу опіки та піклування, у судові засідання не з`являвся, представник відповідача щодо вирішення спору поклався на розсуд суду.

Виходячи з найкращих інтересів дітей, суд приходить висновку про визначення місця проживання дітей разом із матір`ю за адресою її місця реєстрації та фактичного проживання.

Визначення місця проживання дітей з матір`ю не позбавляє батька дітей батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Батько дітей, який безсумнівно відіграє важливу роль у їх житті та розвитку, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дітей і стан їх розвитку незалежно від того, з ким діти будуть проживати.

Крім того, кожен із батьків не позбавлений права підіймати у майбутньому питання щодо зміни місця проживання дітей з урахуванням обставин, що матимуть істотне значення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі №359/6726/20 (провадження №61-17922св21).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 992,40 гривень на користь позивачки.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 19, 141, 161 СК України, ст. 11, 14 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 29 ЦК України, ст. 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визначити місце проживання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Треті особи:

- орган опіки та піклування Гніздичівської селищної ради Стрийського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Грушевського, 3, смт. Гніздичів, Стрийський район, Львівська область, 81740, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26256866.

- ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Повний текст рішення складено 06.03.2023.

Суддя Головатий А.П.