Рішення № 109368267, 16.01.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6314/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 січня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання Бомбушкар В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування свідоцтва про право на спадщину та рішення виконкому Ужгородської міської ради

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом у якому зазначає, що у 2007 році на розгляді Ужгородського міськрайонного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про визначення часток та розподіл нерухомого майна в натурі, а саме: належної сторонам на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.05.1997 року квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 82 кв.м.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонногосуду від 25.10.2007 року було визначено розміри часток шести співвласників в рівних долях по 1/6 частини кожному, припинено право спільної власності та виділено сторонам належні їм частки в натурі.

Після набрання вищезазначеним рішенням суду законної сили позивачами по справі на його підставі було поділено спірну квартиру на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , оформлено два свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САС № 179113 від 06.11.2009 року та серії НОМЕР_1 від 14.01.2009 року та було прийняте рішення про реєстрацію права власності на квартиру3а буд. АДРЕСА_3 від 18.12.2009 року, реєстраційний номер 26098802, номер запису 26286, в книзі 139.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12.05.2010 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.10.2007 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.10.2010 року позовну заяву про визначення часток та розподіл нерухомого майна залишено без розгляду, тобто, спір у даній справі по суті не вирішено, право спільної сумісної власності повернуто у попередній стан і свідоцтво про право власності на житло від 28.05.1997 року залишилося діючим.

Враховуючи вищевикладені обставини рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.04.2018 року, що набрало законної сили 11.05.2018 року по справі № 308/12264/17 було задоволено її ОСОБА_1 - позов до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно і рішення про реєстрацію права власності та вирішено: скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 06.11.2009 року та серії НОМЕР_1 від 14.01.2009 року, скасувати рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 від 18.12.2009 року, реєстраційний номер 26098802, номер запису 26286, в книзі 139, як вчинені на підставі скасованого рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.10.2007 року.

Таким чином, на сьогоднішній день єдиним правомірним документом, що засвідчує право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в тому числі і її, є свідоцтво про право приватної спільної сумісної власності від 28.05.1997 року, тобто, відновлено стан речей, що існував до 25.10.2007 року, а саме: квартира АДРЕСА_1 на даний час належить на праві приватної спільної сумісної власності померлій ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в рівних долях без визначення часток.

Разом з тим, при намаганні належним чином оформити своє право приватної спільної сумісної власності виникли проблеми, пов`язані з тим, що скасоване рішення суду від 25.10.2007 року було виконано: свідоцтво про право власності на житло від 28.05.1997 року анульовано, так як скасованим рішенням суду було припинено право спільної сумісної власності квартири, а квартира АДРЕСА_1 поділена в натурі на дві № 3 та № 3а за рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 438 від 07.11.2008 року.

Крім того, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 14.01.2009 року, що було скасовано судовим рішенням від 10.04.2018 року, було оформлено свідоцтво про право на спадщину за померлою ОСОБА_6 від 27.11.2009 року за № 3-2080на квартири АДРЕСА_1 , дія якого на сьогоднішній день також ще не припинена.

Зазначає, що всі вищенаведені факти підтверджуються письмовим роз`ясненням відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 17-09/116 від 03.05.2019 року та доданими до позовної заяви судовими рішеннями та іншими матеріалами. Вказує, що як випливає із вищезазначених обставин та роз`яснення державного реєстратора наявність не скасованих в судовому порядку безпідставних свідоцтва про право на спадщину та рішення органу державного самоврядування про розподіл спірної квартири на дві квартири не дає їй можливості належним чином оформити право власності на належне їй нерухоме майно, тобто перешкоджає їй володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а відтак дані документи підлягають до скасування, як вчинені на підставі скасованого рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.1.2007 року та скасованого судовим рішенням від 10.04.2018 року свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 14.01.2009 року.

А тому просить скасувати свідоцтво про право на спадщину за померлою ОСОБА_6 від 27.11.2009 року за № 3-2080 на квартири АДРЕСА_1 , видане відповідачу ОСОБА_2 державним нотаріусом ПершоїУжгородської держнотконтори Ластівка А.В. та рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 438 від 07.11.2008 року про поділ квартири АДРЕСА_1 на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 .

Позивач у судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подала до суду заяву згідно якої просила розглянути справу без її участі та задовольнити позов з мотивів, викладених у такому. Зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача Ужгородської міської ради в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. У матеріалах справи наявний відзив у якому представник Ужгородської міської ради пояснила обставини прийняття рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 438 від 07.11.2008 року про поділ квартири АДРЕСА_1 на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 . Просила розглянути справу у відсутності представника Ужгородської міської ради на підставі наявних матеріалів у справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, відзиву на позов відповідачем не подано, а тому суд уважає, що у відповідності до ч.1ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно надавши оцінку наявним у справі доказам які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 28.05.1997 року виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради народних депутатів, квартира за адресою: АДРЕСА_4 належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_6 та членам її сім`ї невістці ОСОБА_1 , сину - ОСОБА_5 , дочці - ОСОБА_8 , онучці - ОСОБА_7 , онуку - ОСОБА_4 .

25.10.2017 року Ужгородським міськрайонним судом у справі № 2п-3672/07 за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про визначення часток та розподіл нерухомого майна в натурі ухвалено рішення, згідно якого позов задоволено, ухвалено визначити частки шести співвласників в рівних долях по 1/6 частини кожному, припинено право спільної власності та виділено сторонам належні їм частки в натурі.

Також встановлено, що вказане рішення було виконано.

Відповідно до п. 2.2 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 438 від 07.11.2008 року вирішено: 4/6 квартири АДРЕСА_2 загальною площею 51,2 кв.м., житловою 33,11 кв.м., присвоїти порядковий номер квартира АДРЕСА_2 ; 2/6 квартири АДРЕСА_2 загальною площею 30,8 кв.м., житловою 22,8 кв.м. присвоєно порядковий номер квартира АДРЕСА_2 . Зобов`язано КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» внести необхідні зміни в технічну документацію будинковолодіння та видати свідоцтво про право власності замість раніше виданих документів.

Згідно вказаного рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 438 від 07.11.2008 року видано два свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 06.11.2009 року (на квартиру АДРЕСА_2 ) та серії НОМЕР_1 від 14.01.2009 року (на квартиру АДРЕСА_2 ).

Таким чином, враховуючи, що рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.10.2007 року у справі № 2п-3672/07 було виконано, свідоцтво про право приватної спільної сумісної власності від 28.05.1997 року - анульовано.

Однак, в подальшому ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12.05.2010 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.10.2007 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.10.2010 року позовну заяву ОСОБА_6 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про визначення часток та розподіл нерухомого майна в натурі про визначення часток та розподіл нерухомого майна залишено без розгляду, тобто, спір у даній справі по суті не вирішено, право спільної сумісної власності повернуто у попередній стан, що існував до 25.10.2007 року.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.04.2018 року по справі № 308/12264/17, що набрало законної сили 11.05.2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно і рішення про реєстрацію права власності та вирішено: скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 06.11.2009 року та серії НОМЕР_1 від 14.01.2009 року, скасувати рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 від 18.12.2009 року, реєстраційний номер 26098802, номер запису 26286, в книзі 139, як вчинені на підставі скасованого рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.10.2007 року.

Разом із тим, при зверненні ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, її було повідомлено про наявність не скасованого свідоцтва про право на спадщину від 27.11.2009 року за № 3-2080 виданого державним нотаріусом Першої Ужгородської державної нотаріальної контори Ластівка А.В. про право на спадщину в частині кв. АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за померлою ОСОБА_6 , яка належала їй згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 14.01.2009 року, яке скасоване судом.

Також нескасованим є п. 2.2 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 438 від 07.11.2008 року про поділ квартири АДРЕСА_1 на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 .

Зазначені обставини унеможливлють реєстрацію позивачкою права приватної спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч.1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

А тому на підставі вищенаведеного, суд приходить ддо висновку, що свідоцтво про право на спадщину за померлою ОСОБА_6 від 27.11.2009 року за № 3-2080 на квартири АДРЕСА_1 , видане відповідачу ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Ужгородської держнотконтори Ластівка А.В. та п. 2.2 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 438 від 07.11.2008 року про поділ квартири АДРЕСА_1 на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 підлягають скасуванню як такі, що вчинені на підставі скасованого рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.10.2007 року у справі № 2п-3672/07 та скасованого рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.04.2018 року у справі № 308/12264/17 свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 14.01.2009 року.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4,12,13,76-81,141,263-265,273,280-282,284,289,352,354-355 суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Свідоцтво про право на спадщину за померлою ОСОБА_6 від 27.11.2009 року за № 3-2080 на квартири АДРЕСА_1 , видане відповідачу ОСОБА_2 державним нотаріусом Першої Ужгородської держнотконтори Ластівка А.В. скасувати.

Скасувати п. 2.2 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 438 від 07.11.2008 року про поділ квартири АДРЕСА_1 на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач маєправо оскаржитизаочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дняйого проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук