Рішення № 109365848, 06.03.2023, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/281/23

Провадження по справі №2-а/276/10/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.;

за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, відповідно до якого просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.02.2023 року серії БАД №102618 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1, 2 ст. 121, ст. 125 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В позовній заяві зазначає, що 4 лютого 2023 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП, зокрема за те, що він керуючи автомобілем не надав перевагу пішоходу, який переходив проїжджу частину. Вважає, що працівники поліції зупинили його безпідставно, оскільки позивач дотримувався правил дорожнього руху, будь-яких громадян, яких він нібито не пропустив взагалі не бачив, жодних доказів його вини працівниками поліції надано не було. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки працівником поліції не встановлені фактичні обставини справи, не зібрано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вчиненого порушення.

Ухвалою судді від 13.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі без повідомлення сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву.

Від відповідача, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, 27.02.2023 надійшов відзив на позовну заяву, де останній просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. На обґрунтування заперечень зазначено, що у зв`язку з порушенням п. 18.1, п. 9.9 «б», п. 31.4.7. «є» ПДР поліцейським СРПП Відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області Сінкевичем І.М. винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. З відзиву на позов вбачається, що доказом встановлення вини позивача у порушенні ПДР є винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та відеозапис, зафіксований на нагрудну камеру поліцейського та відеореєстратор, а тому твердження позивача спростовується матеріалами справи, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху. Також, позивачем не надано будь-яких доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, відповідно до ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Реалізуючи свої повноваження у сфері безпеки дорожнього руху, суб`єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи відповідно до ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність свого рішення з використанням доказів, які були покладені в основу оскаржуваного рішення з обґрунтуванням висновків про правомірність своїх дій та порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

Встановлено, що 04.02.2023 поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Сінкевичем І.М. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1, 2 ст. 122, ст. 125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

3i змісту постанови вбачається, що 04.02.2023 року о 11 год. 05 хв. в смт. Хорошів по вул. Древлянській, 24 водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем наближаючись до пішохідного переходу не надав перевагу пішоходу, який переходив проїжджу частину з права на ліво (п. 18.1), під час зупинки поліцейським не увімкнув аварійну світлову сигналізацію (п.9.9. «б»), автомобіль не було укомплектовано належним чином (п. 31.4.7. «є»).

Також зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що до неї додається відео з портативного відео-реєстратора, позивачу під підпис роз`яснено права за ст. 268 КУпАП, строк оскарження постанови та надано її копію.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Відповідно до п.18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Згідно з п.9.9. «б» ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Вимогами п. 31.4.7. «є» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

відсутні:

медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж;

знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі;

на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т противідкотні упори (щонайменше два);

проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м;

працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.

Згідно із ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ст. 125 КУпАП інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, -тягнуть за собою попередження.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення та переглядом доказів відеозаписів з портативних реєстраторів, долучених відповідачем до відзиву, вбачається факт порушення позивачем пунктів 18.1 та 31.4.7. «є» ПДР України, а саме ОСОБА_1 керуючи 04.02.2023 близько 11 год 05 хв. в смт. Хорошів автомобілем Mazda, д.н.з. НОМЕР_1 та наближаючись до пішохідного переходу по вул. Древлянській не надав перевагу пішоходам (дітям та жінці з велосипедом), які переходили проїжджу частину з права на ліво, а також автомобіль не було укомплектовано вогнегасником, що спростовує доводи позивача про дотримання ним Правил дорожнього руху та свідчить про вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122 та ст. 125 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, за що останній був притягнутий оскаржуваної постановою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до підпункту «г» пункту 9.1 Правил дорожнього руху, увімкнення аварійної сигналізації, відноситься до попереджувальних сигналів.

При цьому, пунктом 9.2 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно підпункту «б» пункту 9.9 Правил дорожнього руху, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Аналізуючи наведені вище норми, суд вважає, що в одному випадку увімкнення аварійної сигналізації виникає за передбачених та визначених умов, а у іншому випадку встановлений обов`язок подання попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, при чому за не виконання вказаних вимог відповідальність передбачена частиною другою статті 122 КУпАП.

Диспозицією частини 2 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності і суспільної шкідливості.

Вказаною нормою не передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу. При цьому, зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що позивач, здійснивши зупинку на вимогу поліцейського, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, що є порушенням вимог підпункту «Б» пункту 9.9 Правил дорожнього руху. Проте, згідно Правилами дорожнього руху, пункт 9.9 «Б», який передбачає випадки, коли повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація міститься у розділі 9 Правил дорожнього руху «Попереджувальні сигнали». Тобто, вимога про увімкнення аварійної світлової сигналізації стосується вимог Правил дорожнього руху щодо попереджувальних сигналів.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що порушення позивачем вимог підпункту «б» пункту 9.9 Правил дорожнього руху, що полягає у не увімкненні аварійної світлової сигналізації після зупинки на вимогу поліцейського, не може бути кваліфіковане за частиною 2 статті 122 КУпАП, оскільки в даному випадку відсутній факт порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 125 КУпАП передбачено відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених ст.ст.121-128, ч.1 і 2 ст.129, ст.ст.139 і 140 цього Кодексу.

Аналогічних висновків дійшли апеляційні адміністративні суди при розгляді справ №№ 669/1043/21, 207/1711/19, 674/667/22, 724/623/21.

Згідно із ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що поліцейським накладено стягнення на позивача із застосуванням ч.2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, передбаченої частиною 2 статті 122 КУпАП.

Таким чином, висновки відповідача про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП є необгрунтованими, а оскаржувана постанова від 04.02.2023 року серії БАД №102618 незаконною та такою що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України,за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Разом з тим, підстави для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені ч.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи те, що в діях позивача наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122 та ст. 125 КУпАП, строки притягнення за вчинення яких не закінчилися, та відсутні інші, передбачені ч.1 ст. 247 КУпАП обставини, у суду відсутні підстави для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що усунути допущені працівниками поліції порушення законодавства у судовому засіданні суд не має можливості, оскільки в силу ч. 1 ст. 222 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ст. 125 КУпАП віднесено до компетенції органів Національної поліції, то постанову від 04.02.2023 року серії БАД №102618 слід скасувати, а справу надіслати до посадової особи, яка її склала, для нового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного із відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь позивача слід стягнути 50% сплаченого ним судового збору.

На підставіст. 19 Конституції України, керуючись ст.ст.7, 9, 23, 213, 251, 280 КУпАП, ст. ст.2,77,241-246,255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.02.2023 року серії БАД №102618 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 ст.122 та ст. 125 КУпАП, а справу надіслати до відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області на новий розгляд.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 50% сплаченого ним судового збору, що становить 268 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, адреса місцезнаходження: 10001, Старий бульвар, 5/37, Житомир, Житомирська область; код ЄДРПОУ: 40108625.

Головуючий суддя Д.О. Бобер