Рішення № 109362865, 24.02.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2023 Справа № 914/1869/22

За позовом:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-3», м. Львівдо відповідача:Приватного акціонерного товариства «Львівська обласна торгово-виробнича компанія», м. Львівпро:стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Шевчук О.О.Представники сторін:від позивача:Решота В.Р. - адвокат;від відповідача:Підбірний М.Я. - адвокат.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСББ «Злагода-3» до ПрАТ «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних.

Ухвалою від 17.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 12.09.2022.

Ухвалою від 12.09.2022 суд задовольнив клопотання ПрАТ «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та розпочати її розгляд зі стадії відкриття провадження у справі.

Також, у судовому засіданні, що відбулось 12.09.2022 оголошувалась перерва до 26.09.2022.

26.09.2022 у підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 10.10.2022.

Підготовче засідання 10.10.2022 не відбулося у зв`язку із повітряною тривогою у м. Львові та відсутністю електроенергії у будівлі Господарського суду Львівської області.

Ухвалою від 11.10.2022 підготовче засідання у справі призначено на 24.10.2022.

У підготовчому засіданні призначеному на 24.10.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголосив перерву до 14.11.2022.

14.11.2022 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Крупника Р.В. на лікарняному.

Ухвалою від 22.11.2022 підготовче засідання у справі призначено на 09.12.2022.

Ухвалою від 09.12.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання ПрАТ «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 09.12.2022 оголошувалась перерва до 28.12.2022.

Ухвалою від 28.12.2022 суд відмовив у задоволенні заяви ОСББ «Злагода-3» про збільшення розміру позовних вимог (вх. №4089/22 від 13.12.2022).

Також, ухвалою від 28.12.2022 закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 27.01.2023.

Ухвалою від 27.01.2023 розгляд справи по суті відкладено на 13.02.2023.

У судовому засіданні 13.02.2023 оголошувалась перерва до 24.02.2023.

У судове засідання 24.02.2023 представник позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.02.2023 також з`явився, подав клопотання про зменшення судових витрат та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСББ «Злагода-3» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №45, що розташований за адресою: м. Львів, просп. Чорновола . Відповідач є співвласником вказаного багатоквартирного будинку, йому належать нежитлові приміщення загальною площею 777,5 кв.м.

Протоколом №2 від 02.10.2021 загальних зборів ОСББ «Злагода-3» встановлено розмір внеску на утримання будинку у розмірі 6,29 грн. за 1 кв.м. в місяць. Зважаючи на це, починаючи з жовтня 2021 місячний внесок відповідача на утримання будинку становить 4890,48 грн.

Окрім цього, протоколом №2 від 02.10.2021 затверджено додатковий внесок у розмірі 36 грн./м2 для проведення ремонту внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання. Розмір такого внеску для відповідача становить 27990,00 грн. Розмір внеску вирішено сплачувати щомісячно протягом шести місяців від жовтня 2021 року до березня 2022 року (місячний внесок відповідача становить 4665,00 грн.).

Як стверджує позивач, відповідач систематично не виконує свого обов`язку щодо сплати внесків на утримання будинку, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 76894,80 грн., з яких 57332,88 грн. нараховано протягом 6 місяців від жовтня 2021 року до березня 2022 року та 19561,92 грн. - протягом 4 місяців від квітня до липня 2022 року.

Як зазначає представник позивача останній надсилав відповідачу рахунки на оплату внесків на утримання будинку, а також вимогу про оплату боргу, у відповідь на яку відповідач повідомив, що не погоджується сплачувати внески на утримання будинку, однак згідний приймати дольову участь в капітальному ремонті будинку та системи водопостачання і водовідведення.

Оскільки з такою відповіддю позивач категорично не погоджується, він звернувся до суду із цим позовом про стягнення 86810,02 грн. заборгованості, з яких 76894,80 грн. основного боргу; 8863,18 грн. інфляційних втрат; 1052,04 грн. 3% річних.

Аргументи відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що провадження у справі потрібно зупинити до вирішення справи №914/2115/22, у межах якої розглядається позовна вимога про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3», оформленого протоколом №02 від 02.10.2021 в частині затвердження кошторису та тарифу на утримання будинку і прибудинкової території (п.3 рішення) та затвердження додаткового внеску (п. 4 рішення).

Позиція відповідача викладена також у письмових поясненнях (вх. №26970/22 від 28.12.2022) та зводиться до наступного:

1. Відповідач не був членом ЖБК-53, який перетворено у ОСББ «Злагода-3», та не брав участі у створенні останнього. Ні ОСББ «Злагода-3», ні його правопопередник не надавало відповідачу жодних послуг, а тому ПрАТ «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» не здійснювало оплату таких послуг чи внесків на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території.

2. Те, яким чином розташовані належні відповідачу нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, просп. В. Чорновола, буд. 45 , вказує на їх відокремленість від інших частин будинку. Утримання таких приміщень та прилеглих до них територій здійснюється за рахунок відповідача, а позивачем не доведено, що саме він поніс витрати на їх утримання. Відповідні приміщення є окремо визначеним об`єктом нерухомого майна, що не підпадає під ознаки спільного майна багатоквартирного будинку.

3. З огляду на відокремленість нежитлових приміщень, відповідач не може вважатись співвласником в розумінні статуту ОСББ «Злагода-3», а тому на нього не поширюються обов`язки щодо виконання статуту та рішень загальних зборів об`єднання.

4. Суми платежів по оплаті щомісячного внеску на управління (у т.ч. утримання) будинку та додаткового внеску, що визначені п.п. 3, 4 протоколу загальних зборів об`єднання №02 від 02.10.2021 та які зазначені у спірних рахунках, не можуть бути стягнуті, оскільки рішення про затвердження таких платежів не відповідає вимогам закону та статуту об`єднання. Відповідне рішення є незаконним, а суд не пов`язаний у даній справі презумпцією правомірності правочину, оскільки така не поширюється на спірне рішення.

5. Ні статутом об`єднання, ні протоколом загальних зборів, чи рахунками на оплату не визначено строку оплати внесків, а тому відповідач не може вважатись таким, що порушив строк виконання грошового зобов`язання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №303553078 від 24.06.2022 Приватне акціонерне товариство «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» (далі - Відповідач) є власником нежитлових приміщень загальною площею 777,5 кв.м., які знаходяться в м. Львові на пр. Чорновола, 45 . Вказані приміщення належать відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності від 06.06.2011.

Жодною із сторін не заперечується та обставина, що належні відповідачу нежитлові приміщення знаходяться на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку в м. Львові на пр. Чорновола, 45 в котрому власниками квартир створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-3» (далі - Позивач, ОСББ «Злагода-3).

02.10.2021 проведено загальні збори ОСББ «Злагода-3» порядком денного котрих було передбачено вирішення питання, зокрема, щодо затвердження кошторису та тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, а також вирішення питання про участь ОСББ «Злагода-3» у «Програмі підтримки співвласників багатоквартирних будинків, що списані з балансу Львівських комунальних підприємств, а також співвласників багатоквартирних будинків ЖБК, у проведенні невідкладного ремонту, капітального ремонту, реконструкції, ремонтно-реставраційних робіт спільного майна у багатоквартирних будинках у м. Львові на 2019-2023 роки», у 2022 році, на умовах співфінансування 30% витрат на проведення ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку за кошти ОСББ «Злагода-3».

Як вбачається з Протоколу загальних зборів ОСББ «Злагода-3» №2 від 02.10.2021 щодо вказаних питань збори вирішили:

1. Затвердити кошторис об`єднання на управління (в т.ч. утримання) будинку на жовтень 2021-2022 у розмірі 97495,25 грн. на місяць (1169943,00 грн. на рік). Затвердити розмір щомісячного внеску на управління (в т.ч. утримання) будинку у розмірі 6,29 грн./кв.м. для власників житлових приміщень та 6,29 грн./кв.м. для власників нежитлових приміщень. Затверджений розмір внеску продовжує діяти до моменту затвердження нового кошторису.

2. Для участі в Програмі затвердити додатковий внесок у розмірі 36 грн./кв.м. для власників житлових приміщень та 36 грн./кв.м. для власників нежитлових приміщень. Розмір додаткового внеску сплачувати щомісячно у розмірі 6 грн./кв.м. для власників житлових приміщень та 6 грн./кв.м. для власників нежитлових приміщень протягом 6 місяців, починаючи з жовтня 2021 року до березня 2022 року.

З матеріалів справи прослідковується, що позивач в період з жовтня 2021 по березень 2022 виставляв відповідачу рахунки на сплату щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4890,48 грн. на місяць та внеску на ремонт труб водопостачання у розмірі 4665,00 грн. на місяць. Починаючи з квітня 2022 та по липень 2022 позивач виставляв відповідачу лише рахунки на сплату щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4890,48 грн. на місяць.

Жодною із сторін не заперечується та обставина, що вказані рахунки залишилися неоплаченими відповідачем.

15.04.2022 позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості зі сплати внесків.

У відповідь на вказану вимогу відповідач направив лист б/н б/д про те, що він не згідний оплачувати по кошторису, що не стосується нежитлових приміщень, які належать товариству. Як зазначив відповідач товариство самостійно оплачує електроенергію в місцях загального користування, прибирання прибудинкової території, виклики аварійних служб, вивезення твердих побутових відходів, а також чистку та перевірку димовентиляційних каналів. Стосовно зарплати членів ОСББ, то на думку відповідача, оскільки він самостійно утримує своє майно і не користується послугами та посередництвом ОСББ, відтак відсутні підстави утримувати громадську організацію. Однак відповідач готовий взяти дольову участь в капітальному ремонті будинку та системи водопостачання та водовідведення на підставі отриманого кошторису безпосередньо від організації, яка буде проводити ремонтні роботи.

Враховуючи вказану відповідь, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Як встановлено судом, після відкриття провадження у даній справі, відповідач подав до Господарського суду Львівської області позовну заяву про визнання частково недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3», оформлене протоколом №02 від 02.10.2021 з підстав відсутності кворуму на зборах при прийнятті цього рішення. На підставі поданої відповідачем позовної заяви Господарським судом Львівської області відкрито провадження у справі №914/2115/22, однак станом на момент вирішення даної справи, рішення у справі №914/2115/22 не ухвалено.

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження в даній справі до завершення розгляду справи №914/2115/22 судом відхилено з підстав зазначених в ухвалі від 09.12.2022

ОЦІНКА СУДУ.

За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VІІІ від 14.05.2015 (далі - Закон №417-VІІІ), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Крім цього правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-ІІІ від 29.11.2001 (далі - Закон №2866-ІІІ), згідно зі статтею 1 якого, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2866-III основною метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема, вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (ст. 17 Закону 2866-III ).

Як вбачається з матеріалів даної справи предметом позову є матеріально-правові вимоги ОСББ «Злагода-3» до відповідача про стягнення заборгованості із щомісячних внесків на управління (в т.ч. утримання) багатоквартирного житлового будинку в м. Львові на пр. Чорновола, 45 за період з жовтня 2021 по липень 2022, а також стягнення заборгованості зі сплати додаткових внесків на проведення ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку за період з жовтня 2021 по березень 2022. Підставами позовних вимог є факт невиконання відповідачем рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3» оформленого Протоколом №2 від 02.10.2021, яким було затверджено розмір цих внесків.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також доводи сторін, викладені ними в заявах по суті спору, суд зазначає таке.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону № 2866-III внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону № 2866-III порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

За змістом ст. 10 Закону № 2866-III загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Аналогічні за змістом положення передбачено в пунктах 3.2, 3.3 та 3.14 Статуту ОСББ «Злагода-3».

Згідно ст. 12 Закону №417-VІІІ витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Як вбачається з матеріалів даної справи рішенням загальних зборів ОСББ «Злагода-3» оформленим Протоколом №2 від 02.10.2021 було вирішено затвердити кошторис об`єднання на управління (в т.ч. утримання) будинку на жовтень 2021-2022 у розмірі 97495,25 грн. на місяць (1169943,00 грн. на рік) та затвердити розмір щомісячного внеску на управління (в т.ч. утримання) будинку у розмірі 6,29 грн./кв.м. як для власників житлових, так і для власників нежитлових приміщень. Крім цього цим рішенням також було затверджено додатковий внесок у розмірі 36 грн./кв.м. як для власників житлових так і нежитлових приміщень для проведення ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку. Додатковий внесок вирішено сплачувати щомісячно у розмірі 6 грн./кв.м., починаючи з жовтня 2021 року до березня 2022 року.

Як встановлено судом, рішення загальних зборів ОСББ «Злагода-3» від 02.10.2021 станом на момент вирішення справи є чинними і в судовому порядку недійсними не визнавалися.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про незаконність вказаного рішення через те, що загальні збори не вправі були встановлювати додатковий внесок у розмірі 36 грн./кв.м. для ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових мереж, оскільки встановлення цього внеску не передбачено ні статутом позивача, ні Законом № 2866-III.

Зокрема, за змістом ст. ст. 10, 21 Закону № 2866-III та ст. 12 Закону №417-VІІІ загальні збори ОСББ не обмежені в правах встановлювати різні переліки внесків та платежів на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності. Відтак, в порядку реалізації відповідних прав загальні збори позивача вирішили взяти участь в «Програмі підтримки співвласників багатоквартирних будинків, що списані з балансу Львівських комунальних підприємств, а також співвласників багатоквартирних будинків ЖБК, у проведенні невідкладного ремонту, капітального ремонту, реконструкції, ремонтно-реставраційних робіт спільного майна у багатоквартирних будинках у м. Львові на 2019-2023 роки», у 2022 році, на умовах співфінансування 30% витрат на проведення ремонту та реконструкції внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку за кошти ОСББ «Злагода-3».

Також суд не погоджується з твердженням представника відповідача про відсутність в останнього обов`язку здійснювати відповідні платежі, оскільки з огляду на відокремленість нежитлових приміщень, які належать відповідачу на праві власності він самостійно здійснює утримання цих приміщень та прилеглої до них території, а також через те, що позивач не надає відповідачу частину послуг за котрі намагається стягнути оплату.

В першу чергу суд зазначає, що в ході розгляду справи представником відповідача не надано жодних належних доказів, які б підтверджували його доводи про самостійне утримання відповідачем місць загального користування. А тому доводи в цій частині є недоведеними відповідачем.

Крім цього, визначені в протоколі №2 від 02.10.2021 внески за своїм правовим характером є внесками не за надання відповідачу послуг з утримання та ремонту приміщень, що перебувають у його власності, а внесками на утримання та ремонт майна, що перебуває у спільній власності. Відповідач може і не використовувати спільне майно, однак даний факт не звільняє його від обов`язку здійснювати відповідні платежі, адже за змістом ч. 3 ст. 12 Закону №417-VІІІ невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні №24-рп/2008 від 16.10.2008 право власності, в тому числі і приватної, не є абсолютним. Його здійснення має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Основного Закону України, в яких зазначається, що власність зобов`язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам та гідності громадян.

Задля розвитку конституційного положення про те, що власність зобов`язує, законодавець у ЦК України (ст. ст. 322, 382) та Законі №417-VІІІ (ст. ст. 5, 7) визначив обов`язок співвласника багатоквартирного будинку утримувати спільне майно.

Суд погоджується з доводами відповідача, що нежитлові приміщення загальною площею 777,5 кв.м., які знаходяться в м. Львові на пр. Чорновола, 45 є приватною власністю останнього і окремим об`єктом нерухомого майна, що не підпадає під ознаки спільного майна багатоквартирного будинку. В силу вимог чинного законодавства України утримання і ремонт цих приміщень здійснюється відповідачем, однак дана обставина не звільняє його від обов`язку вносити платежі, що виступають предметом даного спору. Зокрема саме факт існування права власності на індивідуально-визначений об`єкт нерухомості породжує обов`язок власника утримувати спільне майно багатоквартирного будинку, до котрого згідно ст. 1 Закону №417-VІІІ належать приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Крім цього, в силу положень Закону № 2866-III саме факт існування у відповідача права власності на нежитлові приміщення загальною площею 777,5 кв.м., є підставою його членства в ОСББ (не зважаючи на ту обставину чи він брав участь у створенні об`єднання чи ні), а також підставою існування в нього обов`язку виконувати рішення ОСББ, прийняті в межах його компетенції.

За змістом ст. 22 Закону № 2866-III для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Як вбачається з матеріалів даної справи (Т. 2 а.с. 23-244) забезпечення ОСББ «Злагода-3» належної експлуатації, утримання багатоквартирного будинку в м. Львові на пр. Чорновола, 45 та прибудинкової території реалізовано через укладання договорів з постачальниками послуг, а саме електропостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення в місця загального користування або спільного майна, вивезення побутових відходів, прибирання будинку та прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових мереж та інше. Дані договори укладено з ОСББ, як з колективним замовником для утримання та обслуговування спільного майна всіх співвласників, а не для окремого співвласника.

Крім цього, матеріалами даної справи підтверджується також та обставина, що позивачем понесено витрати на ремонт та реконструкцію внутрішньобудинкових інженерних мереж водопостачання і каналізації багатоквартирного будинку за що рішенням зборів ОСББ «Злагода-3» встановлено додаткову оплату у розмірі 36 грн./кв.м.

Наведене свідчить про те, що ОСББ «Злагода-3» забезпечує надання послуг відповідними постачальними організаціями за рахунок внесків на утримання багатоквартирного будинку та додаткових внесків.

Крім цього, не залишає поза увагою суд також те, що згідно Протоколу загальних зборів ОСББ «Злагода-3» №2 від 02.10.2021 загальні збори вирішили встановити щомісячні внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6,29 грн./кв.м., а також щомісячні внески на ремонт труб водопостачання у розмірі 6 грн./кв.м. як для власників житлових квартир, так і для власників нежитлових приміщень. Вказане свідчить про застосування єдиного підходу для всіх власників нерухомості при визначенні розміру щомісячних внесків.

А тому, з огляду на все викладене вище, враховуючи встановлений позивачем тариф, а також те, що відповідач є власником нежитлових приміщень площею 777,5 кв.м., суд доходить висновку, що в останнього існує обов`язок здійснювати внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, зокрема:

- щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4890,48 грн. (777,5х6,29);

- щомісячні внески в період з жовтня 2021 по березень 2022 на ремонт труб водопостачання у розмірі 4665,00 грн. на місяць (777,5х6).

При цьому, суд не погоджується з твердженням представника відповідача, що відповідач не може вважатись таким, що порушив строк виконання грошового зобов`язання, оскільки ні статутом ОСББ, ні протоколом загальних зборів, ні рахунками на оплату не визначено строку оплати внесків.

Як вже зазначалося, вказані внески відповідач повинен був сплачувати щомісячно.

Згідно ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З огляду на це, строк оплати щомісячного внеску спливає в останній календарний день звітного місяця.

Протягом розгляду справи судом, відповідач не здійснив повного чи часткового погашення суми основного боргу. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 76894,75 грн.

Окрім основної суми заборгованості, позивач також просить стягнути із відповідача 8863,18 грн. інфляційних втрат та 1052,04 грн. 3% річних.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Як передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що така обрахована правильно, а тому підлягає задоволенню у повному розмірі, а саме у сумі 8863,18 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 3% річних, то така підлягає частковому задоволенню у розмірі 1050,05 грн.

При здійсненні обрахунку 3% річних за жовтень 2021 року, квітень та липень 2022 року позивачем не враховано приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно із якою якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Останній день оплати у перелічених місяцях припадав на вихідний день, а тому переносився на перший за ним робочий день. Відтак, прострочення на суму, на яку здійснював нарахування позивач, виникало у відповідача, відповідно, на наступний день, що йде за останнім днем оплати.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Судовий збір.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2480,94 грн.

Витрати, пов`язані з розглядом справи.

Аргументи позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач подав до суду заяву вх. №1449/23 від 20.01.2023, у якій посилається на те, що ОСББ «Злагода-3» понесло витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., що вбачається зі змісту Додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №29/07/22 від 29.07.2022, актів про надання правничої допомоги №08/08/22 від 08.08.2022 та №28/12/22 від 28.12.2022, рахунками на оплату №08/08/22 від 08.08.2022 та №28/12/22 від 28.12.2022, а також платіжним дорученням №573 від 30.12.2022.

Заперечення відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач подав у судовому засіданні клопотання про зменшення судових витрат по справі, у якому посилається на те, що наданий представником позивача розрахунок на підтвердження понесених судових витрат не відповідає вимогам ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України. Обґрунтованими та співмірними витратами позивача у даній справі можуть бути витрати на підготовку позову у сумі 2000,00 грн., що відповідатиме складності справи, ціні позову та обсягу наданих послуг. Інші заявлені витрати на представництво інтересів в суді не можуть вважатись необхідними та співмірними, адже в усіх судових засіданнях представництво інтересів позивача та надання пояснень по справі здійснювалось безпосередньо головою ОСББ «Злагода-3» в порядку самопредставництва.

Проаналізувавши доводи та заперечення сторін, а також докази подані на їх підтвердження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені ним у зв`язку із розглядом справи, становить 10000,00 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 126 ГПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу визначено позивачем у розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на вказану суму ОСББ «Злагода-3» у встановлений процесуальним законом строк подало до суду:

1) Копію Договору про надання правничої допомоги №29/07/22 від 29.07.2022 (надалі - Договір), предметом якого є надання Адвокатським об`єднанням «Максимум» (адвокатське об`єднання) усіма законними методами та способами правової допомоги ОСББ «Злагода-3» (клієнт) у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів. Для цього клієнт доручає адвокатському об`єднанню представляти його інтереси та вести від його імені справи, зокрема у господарських судах з усіма процесуальними правами, належними позивачу (п.1.1.)

Конкретний перелік необхідних послуг та вимоги до них визначатимуться у поданих адвокатським об`єднанням замовленнях та складених ним актах виконаних робіт (п. 1.2. Договору).

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням послуг і їх вартість (п. 4.2. Договору).

2) Копію Додатку №1 до Договору від 29.07.2022, у якому сторони погодили, що за підготовку та подання позовної заяви вартість послуг становить 5000,00 грн.; за підготовку та подання відповіді на відзив вартість послуг становить 1500,00 грн.; за участь адвоката в судовому засіданні, незалежно від його тривалості, сторони узгодили вартість послуг у розмірі 1000,00 грн. (за необхідності).

3) Копію Акту про надання правничої допомоги №08/08/22 від 08.08.2022, згідно із яким адвокатське об`єднання за період з 29.07.2022 по 08.08.2022 надало ОСББ «Злагода-3» правничу допомогу на суму 5000,00 грн., а саме здійснило підготовку та подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області.

Слід зауважити, що вказаний акт береться до уваги судом, як доказ надання позивачу правової допомоги у даній справі, незважаючи на те, що у ньому міститься вказівка про його складення на виконання умов Договору про надання правничої допомоги №08/08/22 від 08.08.2022, а не на виконання умов Договору про надання правничої допомоги №29/07/22 від 29.07.2022.

Так, у матеріалах справи наявні копії рахунку на оплату №08/08/22 від 08.08.2022 та платіжного доручення №120 від 09.08.2022 про його оплату.

У кожному із перелічених документів міститься посилання на Договір №29/07/22 від 29.07.2022, а також на ту ж суму грошових коштів (5000,00 грн.), що зазначена у Акті про надання правничої допомоги №08/08/22 від 08.08.2022. Крім цього, у рахунку на оплату, який сплачений позивачем із зазначенням у призначенні платежу платіжного доручення номеру і дати згаданого рахунку, міститься посилання на Акт №08/08/22 від 08.08.2022. Відтак, у суду наявні підстави вважати, що сторонами допущено описку при виготовленні відповідного акту в частині зазначення номеру та дати договору.

4) Копію Акту про надання правничої допомоги №28/12/22 від 28.12.2022, згідно із яким адвокатське об`єднання надало ОСББ «Злагода-3» правничу допомогу на загальну суму 2000,00 грн., а саме:

- участь в судовому засіданні в Господарського суду Львівської області у справі №914/1869/22 від 09.12.2022 вартістю 1000,00 грн.;

- підготовка і подання до Господарського суду Львівської області заперечень на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №914/1869/22 вартістю 500,00 грн.;

- підготовка і подання до Господарського суду Львівської області письмових пояснень у справі №914/1869/22 від 28.12.2022 вартістю 500,00 грн.

5) Копії рахунку на оплату №28/12/22 від 28.12.2022 та платіжного доручення №573 від 30.12.2022 про його оплату.

У матеріалах справи наявні також копії Ордеру серії ВС №1128931 від 08.08.2022, виданого адвокату Решоті В.В., та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1742 від 15.09.2010.

Здійснивши аналіз та оцінку наданих позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, суд дійшов висновку, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Верховний Суд неодноразово (наприклад, в постанові від 25.05.2021 у справі №910/7586/19) висловлював правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, повністю або частково у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу.

Частина 4 ст. 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Необхідно зазначити, що на підставі критеріїв, які визначені в ч. 4 ст. 126 ГПК України суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Враховуючи те, що відповідачем у даній справі подано заперечення проти заяви про відшкодування судових витрат з обґрунтуванням їх неспівмірності, суд має право зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій вказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було надано послуги із підготовки та подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області (5000,00 грн.), участі в судовому засіданні 09.12.2022 (1000,00 грн.), підготовки і подання до заперечень на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (500,00 грн.) та письмових пояснень у справі №914/1869/22 від 28.12.2022 (500,00 грн.).

Суд зауважує, що у Додатку №1 до Договору від 29.07.2022 його сторони погодили виключно вартість послуг із підготовки та подання позовної заяви, відповіді на відзив, а також із участі адвоката в судовому засіданні, незалежно від його тривалості.

Жодної інформації про порядок та форму обчислення вартості послуг із підготовки будь-яких клопотань у відповідному додатку не міститься.

Зі змісту розділу 4 «Порядок оплати послуг адвокатського об`єднання» Договору про надання правничої допомоги №29/07/22 від 29.07.2022 також вбачається, що його сторони не погодили порядку обчислення, форми та ціни послуг.

Таким чином, суд позбавлений можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару за надання послуг із підготовки і подання до заперечень на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та письмових пояснень у справі №914/1869/22 від 28.12.2022.

Зважаючи на це, суд вважає за необхідне зменшити остаточний розмір витрат на професійну допомогу (7000,00 грн.) на 1000,00 грн. (одну тисячу), тобто в тій часті, у якій позивач та його представник не погодили порядку розрахунків.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що заявлені витрати на представництво інтересів в суді не можуть вважатись необхідними та співмірними, адже в усіх судових засіданнях представництво інтересів позивача та надання пояснень по справі здійснювалось безпосередньо головою ОСББ «Злагода-3» в порядку самопредставництва.

Участь у судовому засіданні 09.12.2022 голови ОСББ «Злагода-3» та одночасно адвоката позивача жодним чином не нівелює факт надання адвокатом послуг із професійної правничої допомоги.

Таким чином, здійснивши аналіз та оцінку наданих позивачем доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у справі, врахувавши наявність заперечень відповідача про стягнення правової допомоги, складність справи; характер, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг; час, необхідний для надання відповідних послуг; ціну позову у даній справі та її обставини, суд, керуючись критеріями реальності (дійсності та необхідності) наданих послуг, пов`язаності цих послуг із розглядом справи №914/1869/22, співмірності та розумності їх розміру, доходить висновку, що розумним та справедливим буде відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. В решті вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 12-13, 16, 42, 123-124, 126, 129, 222, 232-233, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівська обласна торгово-виробнича компанія» (79070, м. Львів, вул. О. Довженка, буд. 5; код ЄДРПОУ 01567418) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Злагода-3» (79058, м. Львів, проспект В. Чорновола, буд. 45; код ЄДРПОУ 20851510) 76894,75 грн. основної заборгованості, 8863,18 грн. інфляційних втрат, 1050,05 грн. 3% річних, 2480,94 грн. судового збору та 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2023.

Суддя Крупник Р.В.