Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 405/770/23
провадження № 1-кс/405/560/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2023 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого на підставі ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022120000000562 від 02.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
15.02.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 надійшло клопотання у якому слідчий просить застосувати запобіжний заходів у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчим зазначається про те, що органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор просила задовольнити клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.
Слідчий підтримав доводи, які викладені прокурором.
Захисник заперечувала щодо задоволення клопотання, в обґрунтування чого вказала, що ризики, які перелічені слідчим в клопотанні належним чином не обґрунтовані та не підтверджені доданими до клопотання матеріалами, за місцем свого проживання ОСОБА_5 зберігав наркотичні засоби для власного вживання, оскільки є наркозалежним. Також вказала, що її підзахисний працює не офіційно, має на утриманні малолітню дитину, яка разом з дружиною перебуває за кордоном, намірів переховуватись ОСОБА_5 не має, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, додатково зазначив, що переховуватись він не буде, під час обшуку сам видав працівникам поліції наркотичні речовини, про зброю він не знав.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022120000000562 від 02.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
20.02.2023 ОСОБА_5 о 09:58 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України.
21.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України - у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої: ОСОБА_5 , у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 08 год. 00 хв. 20.02.2023, за невстановлених слідством обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" №62/95-ВР від 15.02.1995, придбав з метою подальшого збуту кристалічну речовину, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-23/1886-НЗПРАП від 20.02.2023 містить психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено.
Загальна маса амфетаміну в перерахунку на суху речовину становить 0,097 грама.
Таким чином, отримавши у володіння психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, з метою подальшого збуту, ОСОБА_5 вчинив придбання психотропної речовини.
В подальшому, ОСОБА_5 , придбавши психотропну речовину - амфетамін, у невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 08 год. 00 хв. 20.02.2023, за невстановлених обставин, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу в порушення вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" №62/95-ВР від 15.02.1995, розділив її на частини, помістивши до однакових прозорих полімерних контейнерів, залишивши їх зберігатись в духовій шафі в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_1 .
В ході досудового розслідування, а саме, 20.02.2023, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2023, в період часу з 08 год. 00 хв. до 09 год. 58 хв., працівниками поліції проведено обшук квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 , батьку ОСОБА_5 , за місцем вчинення злочинної діяльності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: полімерний пакет на зіп - застібці, всередині якого знаходиться речовина кристалічного походження, який було поміщено до спецпакету «НПУ» № PSP 1195741.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-23/1886-НЗПРАП від 20.02.2023, надана на дослідження речовина, яка була вилучена в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , містить психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено. Маса амфетаміну в перерахунку на суху речовину становить 0,097 грама.
Таким чином, розділивши отриману у володіння психотропну речовину - амфетамін, обіг якої обмежено, з метою подальшого збуту, ОСОБА_5 , помістивши отримані частини у різні ємності, тим самим визначивши подальше місцезнаходження вказаних частин, останній вчинив зберігання психотропної речовини з метою подальшого збуту.
Слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованості підозри, на підставі ст.ст. 8, 9 КПК України, слідчий суддя застосовує практику Європейського суду з прав людини.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Надані слідчим докази, а саме: протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж від 17.09.2022, 22.11.2022, протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі огляд і виїмка кореспонденції від 17.09.2022, 14.12.2022, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 30.01.2023, протокол обшуку від 20.02.2023, висновок експерта від 20.02.2023 № СЕ-19/112-23/1886-НЗПРАП за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів, протокол допиту підозрюваного від 21.02.2023, свідчать про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише вбачає про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред`явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Крім того, слідчий суддя враховує те, що у підозрюваного відсутні стійки соціальні зв`язки, та використовуючи всі можливості та засоби, може переховуватись від органів досудового розслідування, та враховуючи, що на всій території України введено військовий стан, вказаний ризик не є уявним.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також є обґрунтованим ризик щодо вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, який передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 309 КК України та на шлях виправлення не став і в подальшому продовжив вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних речовин.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років, раніше не судимий на підставі сст. 89 КК України, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, суд враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що він не одружений, хоча і вказав, що має на утриманні дитину, але доказів цього не надано, не працює, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, раніше не судимий на підставі ст. 89 КК України, характеризуючих даних та інформації про стан здоров`я не надано, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як встановлено, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке вчинене без застосування насильства або погрозою його застосування; не спричинило загибель людей.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, його стану здоров`я, слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 20.02.2023 по 20.04.2023 включно.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду по справі № 12022120000000562 від 02.08.2022.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_5 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк до 20.04.2023 наступні обов`язки:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4)здати на зберігання до відповідного територіального органу УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити ОСОБА_5 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 , та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, слідчому, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 109360383, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 21.02.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 405/770/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: