Вирок № 109358768, 27.02.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17237/20

Провадження №: 1-кп/752/610/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження № 12020105010000080, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українка, громадянка України, освіта вища економічна, незаміжня, офіційно працевлаштована, має на утриманні матір похилого віку, в силу п. 2-1 ст. 89 КК України раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2020 вдень ОСОБА_6 , реалізуючи наявний у неї протиправний умисел, прибула до супермаркету "Сільпо", що розташований у Голосіївському районі м. Києва по вул. К. Малевича, 107, де господарську діяльність провадить Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (04073, м. Київ, вул. Бутлерова, 1, ідентифікаційний код 40720198), де звернула увагу на фрукти, доступ до яких був вільним. Упевнившись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливою метою, протиправно, таємно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання їх наслідків у виді особистого збагачення, ОСОБА_6 приблизно о 13-й годині 03.07.2020 в указаному супермаркеті узяла з відкритих прилавків одну упаковку фасованої ожини, вагою 250 г, вартістю 39,83 грн без ПДВ, три упаковки фасованої лохини "Голубика", вагою 500 г, вартістю 249,98 грн без ПДП, усього товарів на загальну суму 289,81 грн без ПДВ, які помістила до своєї сумки, котру тримала при собі та направилася до виходу з супермаркету, покинула його з викраденим майном, яким у подальшому розпорядилася на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями обвинувачена ОСОБА_6 завдала майнову шкоду потерпілій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на суму 289,81 грн та вчинила нетяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України і визнається винуватою таємному викраденні чужого майна (крадіжці), що вчинене повторно.

За цих же обставин і у тому ж самому місці ОСОБА_6 вчинила аналогічне кримінальне правопорушення.

Так, 08.07.2020 приблизно о 13-й годині, ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні супермаркету "Сільпо", що розташований за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 107 вирішила повторно таємно викрасти чуже майно. З цією метою, упевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 узяла з відкритих прилавків товар, доступ до якого був вільним, а саме: ожину, вагою 0,566 кг, вартістю 100,94 грн без ПДВ, авокадо "Ready to Eat" у кількості 3 штуки, вартістю 184,98 грн без ПДВ, масло вершкове "Valio 82%" у кількості 2 пачки, вартістю 155,82 грн без ПДВ, а всього товарів на загальну суму 441,74 грн без ПДВ та поклала їх до власної сумки, яку тримала при собі та направилася до виходу з супермаркету, не оплачуючи їх. Покинувши супермаркет, ОСОБА_6 розпорядилася цим майном на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями обвинувачена ОСОБА_6 завдала майнову шкоду потерпілій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на суму 441,74 грн та вчинила нетяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України і визнається винуватою таємному викраденні чужого майна (крадіжці), що вчинене повторно.

Крім того 03.07.2020 приблизно о 13:00 ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні супермаркету "Сільпо", що розташований за адресою: м. Київ, вул. К. Малевича, 107 вирішила вчинити новий умисний корисливий злочин проти власності - повторно таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи свій протиправний умисел, обвинувачена, упевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, узяла з відкритих торговельних полиць та прилавків вагову лохину 0,588 кг, вартістю 173,46 грн без ПДВ, вагову черешню 1,24 кг, вартістю 73,87 грн без ПДВ, ваговий персик 0,006 кг, вартістю 29,08 грн без ПДВ, чотири пачки маргарину "Olkom вершковий 72,5 %", вартістю 33,30 грн без ПДВ, одну пачку кави "Pellini Gusto Bar", вартістю 103,33 грн без ПДВ, чотири плитки шоколаду "Millenium", вартістю 71,97 грн без ПДВ, усього на загальну суму 485,01 грн. Помістивши описаний товар до власної сумки, яку ОСОБА_6 тримала при собі, остання направилася до виходу з супермаркету "Сільпо". Однак, виконавши всі дії, які вона вважала за потрібне для доведення злочинного умислу до кінця, а саме: пройшовши повз торговельні каси без оплати товару, обвинувачена не довела злочин до кінця з причин, що не залежали від її волі, адже її зупинили співробітники служби охорони супермаркету.

Своїми умисними, протиправними діями обвинувачена ОСОБА_6 намагалася завдати майнової шкоди потерпілій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на суму 485,01 грн та визнається винуватою у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що вчинене повторною, не доведений до кінця з причин, що не залежали від волі особи.

З огляду на те, що обвинувача не оспорювала фактичні обставини та кваліфікацію кримінальних правопорушень, що викладені в обвинувальному акті від 31.08.2020, і повністю визнала свою вину, отримавши згоду сторін, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням документів, що характеризують її особу і стосуються вирішення питання про долю речових доказів, понесення процесуальних витрат, а також інших, які дозволяють встановити наявність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження.

У ході допиту ОСОБА_6 свою вину у вчиненні таємного викрадення чужого майна повторно та у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, що вчинене повторно, який не був доведений до з причин, які не залежали від волі особи, визнала повністю, надала показання, у яких підтвердила обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені у установчій частині вироку, зокрема у частині способу, дати, часу і місця вчинення злочинів, переліку товарів, їх вартості. Зокрема обвинувачена повідомила, що 03.07.2020, 08.07.2020 викрала в супермаркеті "Сільпо", що по вул. К. Малевича, 107 у м. Києві продукти харчування, таємно клала їх до своєї сумки та проходила касові зони не оплачуючи, хоча кошти для цього мала. 10.07.2020 намагалася викрасти перелічені в обвинувальному акті продукти, пройшовши з ними без оплати повз каси, але була зупинена службою охорони супермаркету.

Покази обвинуваченої в судовому засіданні послідовні, логічні і не викликають сумніву суду у правильності розуміння нею змісту обставин, добровільності та істинності її позиції.

Отже під час розгляду справи та в ході допиту обвинувачена свідомо і добровільно підтвердила, що всі обставини, відображені в обвинувальному акті, відповідають дійсності.

При цьому ОСОБА_6 повідомила, що штраф за вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 05.08.2020 сплатила нещодавно, у вчинених злочинах щиро кається, соромиться вчиненого, зробила внутрішню роботу над собою, подібного в майбутньому не повторюватиме.

Скарг на правоохоронців від обвинуваченої не надходило.

Отже, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за вище встановлених обставин.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_6 була засуджена вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 05.08.2020 у справі № 752/14745/20 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. Ухвалою цього ж суду від 04.02.2021 ОСОБА_6 було розстрочено сплату штрафу і за повідомленням Дарницького районного відділу філії Державної установи "Центр пробації у м. Києві та Київській області" від 22.02.2023 № 32/12/1488-23 засуджена ОСОБА_6 знята з обліку 16.08.2021 у зв`язку зі сплатою штрафу. Таким чином, на момент закінчення розгляду кримінального провадження та постановлення вироку ОСОБА_6 вважається такою, що раніше не судима в порядку приписів п. 2-1 ст. 89 КК України.

У цей же час суд зазначає, що дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України з такою кваліфікуючою ознакою як повторність, оскільки на момент надходження до суду обвинувального акта вона була засуджена за ч. 1 ст. 185 КК України і покарання за вироком від 05.08.2020 не було нею відбуте.

За таких обставин, підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки у ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Майнова шкода описаним кримінальним правопорушенням заподіяна потерпілій юридичній особі, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" у розмірі вартості викраденого ОСОБА_6 майна і станом на час розгляду справи така шкода не є відшкодованою. Разом з тим, цивільний позов не заявлено.

Розгляд кримінального провадження проведено за відсутності представника потерпілої особи, який завчасно і належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи щодо кожного судового засідання та за відсутності від нього заперечень щодо можливості проведення судового розгляду за його неявки.

Під час судових дебатів прокурор оголосила міркування щодо міри необхідного покарання, зокрема, прокурор просила застосувати в якості покарання за ч. 2 ст. 185 КК України 1 рік обмеження волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - 3 місяці арешту із застосуванням приписів ч. 1 ст. 70 КК України щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, посилалася на те, що обвинувачена є раніше судимою та осудною, не є вагітною, не має малолітніх дітей, усвідомлювала свою злочинну поведінку, її наслідки для працівників супермаркету, кошти на оплату товарів мала, працювала на той час, об`єктами злочинного посягання обирала не продукти першої необхідності, що задовольняють нагальні потреби, свою злочинну діяльність припинила, адже була викрита та у подальшому засуджена вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 05.08.2020.

ОСОБА_6 у судових дебатах й останньому слові зазначила, що жалкує про вчинене, кається, просить суворо не карати, адже з моменту вчинення злочинів пройшло більше 2 років, за цей час вона виправилася, працює офіційно, сплачує податки, повністю забезпечує свою матір пенсійного віку, є донором і постійно здає кров, яка у неї рідкісної групи, про можливість відшкодування шкоди потерпілій особі не знала, адже не є обізнаною у правових питаннях у кримінальних провадженнях.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій суд, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, невисоку вартість викраденого майна, відсутність у потерпілої особи вимог майнового характеру до обвинуваченої, особу винної, яка має постійне місце реєстрації за місцем свого мешкання, утримує матір пенсіонерку, працює офіційно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває та є осудною.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття ОСОБА_6 , яке полягає у жалю з приводу учиненого, осуді своєї поведінки, визнання нею всіх обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо подій кримінальних правопорушень, у тому числі, їх часу, місця, способів учинення, повне визнання своєї винуватості.

Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України судом не встановлено, в обвинувальному акті не зазначено.

Підстави для застосування при призначенні покарання приписів ст. 69, 74 КК України у цьому провадженні відсутні.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкцій того кримінального закону, за яким вона визнається винуватою, а саме у виді обмеження волі на строк 2 роки за ч. 2 ст. 185 КК України та у виді обмеження волі на строк 1 рік та шість місяців за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому, при призначенні покарання судом застосовуються положення ст. 70 КК України, за якими шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_6 призначається у виді 2 років обмеження волі, що перебуває у рівномірному співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного й особою винної, та базується на тому, що метою покарання має стати перевиховання та виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Поряд з викладеним, суд знаходить можливим звільнити ОСОБА_6 від відбуття покарання з випробуванням у порядку приписів ст. 75 КК України та з покладенням на неї обов`язків за п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, адже вважає, що виправлення і перевиховування обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до правил, передбачених ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати для здійснення їх розподілу судом у кримінальному провадженні не заявлені.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та 5 (п`ять) місяців.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, та згідно зі ст. 76 КК України покласти на неї обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місяця роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази, а саме: лазерні диски з записами з камер відеоспостереження, які зберігаються органом досудового розслідування - Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, зберігати за правилами зберігання речових доказів.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення за винятком підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України (щодо обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційноїскарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1