Рішення № 109357131, 03.03.2023, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6/23

Провадження №2/639/594/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Яременко В.В.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/6/23 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, відповідно до якої позивач просила суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 9 016, 32 грн., витрати пов?язані з оглядом пошкодженого транспортного засобу на проведення експертного дослідження в розмірі 872, 60 грн. та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилався на те, що 28 січня 2019 року у місті Харкові по вул. Пушкінській, 56 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: ЗІЛ45081 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та LEXUS RX300 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .

ДТП трапилось внаслідок порушення ОСОБА_1 п.п. 2.10(а), 13.1 Правил дорожнього руху України, ст. 122-2,124 КУпАП, що підтверджується постановою Київського районного суду міста Харкова по справі № 640/2872/19 від 05 березня 2019 року та відповіддю від Національної поліції України.

22 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулась із повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду до Моторного (транспортного) страхового бюро України. На підставі звіту № 170/М/2019 про оцінку вартості відновлювального ремонту LEXUS RX300 д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП від 03 червня 2019 року; наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 8282 від 19 серпня 2019 року; довідки про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 08 серпня 2019 року, МТСБУ здійснило регламентну виплату у розмірі 9 016,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1151754 від 20 серпня 2019 року. Зазначило, що оскільки, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ЗІЛ 45081 д.н.з. НОМЕР_1 не була застрахована, що підтверджується витягом з ЦБД МТСБУ, то саме до останнього МТСБУ має право вимоги в порядку регресу. Крім того зазначила, що МТСБУ направило на адресу відповідача лист з вих. № 3.1-05/13762 від 08 травня 2019 року, яким висловило прохання повідомити про наявність чинного на дату ДТП договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного на автомобіль ЗІЛ 45081 д.н.з. НОМЕР_1 , та у випадку наявності, надати фотокопію поліса. Відповідь з запитуваними документами на адресу МТСБУ не надходила. 21 серпня 2019 року МТСБУ направило відповідачу лист з вих. № 3.1-05/26702, яким повідомлено останньому, що загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 9 888,92 гри. та запропоновано компенсувати кошти у добровільному порядку, зокрема шляхом реструктуризації боргу. 30 серпня 2020 року представником МТСБУ повторно було направлено вимогу про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, проте усі вищезгадані документи залишились без реагування.

Станом на день подачі позовної заяви вимоги з боку відповідача не виконані. Вказані обставини і вимусили представника позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою. Призначено судове засідання. 23 січня 2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого повідомив, що 27 квітня 2021 року ним була надана письмова відповідь на вимогу МТСБУ, в якій було повідомлено що автомобіль ЗІЛ45081 д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований та надано копію поліса. Вважає, що оскільки цивільно-правова відповідальність була застрахована на момент ДТП, то відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви. 02 лютого 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої повідомили, що інформація яка є у єдиній централізованій базі даних щодо обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, станом на дату ДТП, транспортний засіб ЗІЛ 45081 д.н.з. НОМЕР_1 не було застраховано. Згідно інформації поліс № АМ/4094049 станом на 28 січня 2019 року мав статус «не дійсний». Просили залучити до участі у якості третьої особи ПАТ «Київський страховий дім». Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2023 року залучено до участі у цивільній справі № 639/6/23 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» місцезнаходження м. Київ? вул. Артема37/41.

Представник позивача - Назаренко Р.М., який діє на підставі довіреності від 21 грудня 2021 року № 6-01/72 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив суд їх задовольнити.

Відповідач по справі в судовому засіданні обставини викладені у відзиві на позовну заяву підтримав, проти задоволення позову заперечував, у зв?язку з відсутністю правових підстав.

Представник 3-тьої особи ПАТ «Київський страховий дім» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся, про причину неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні було встановлено, що 28 січня 2019 року у місті Харкові по вул. Пушкінській, 56 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: ЗІЛ45081 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та LEXUS RX300 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 6-10).

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу LEXUS RX300 д.н.з. НОМЕР_2 було завдано механічних пошкоджень (а.с.11).

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 05 березня 2019 року по справі № 640/2872/19 визнано винним ОСОБА_1 за ст. 124,122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави (а.с. 6).

Згідно з ч.5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

В тексті вказаної постанови зазначено, що 28 січня 2019 року о 18-30 годині ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ЗІЛ45081 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись вулиці Пушкінській в районі будинку № 56 не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на автомобіль LEXUS RX300 д.н.з. НОМЕР_2 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1, 2.10 (а) Правил дорожнього руху України (затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306). Винність ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 214962 від 30 січня 2019 року, ОБ № 214963 від 30 січня 2019 складеного уповноваженою посадовою особою в установленому законом порядку, протоколом огляду місця пригоди і схемою місця ДПТ, яке мало місце 28 січня 2019 року, якими зафіксовані розташування автомобіля і наявні на ньому пошкодження, що відповідає механізму ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 6). Позивач у своєму позові та відповіді на відзив зазначив, що на дату скоєння вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що і є підставою даного позову. Статтею ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, матеріали справи не містять інформації щодо притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 28 січня 2019 року.

22 квітня 2019 року потерпіла ОСОБА_2 звернулась із повідомленням про дорожньо-транспорту пригоду до Моторного (транспортного) страхового бюро України та з заявою про отримання відшкодування шкоди(а.с.11 - 12).

Відповідно до Звіту звіту № 170/М/2019 про оцінку вартості відновлювального ремонту LEXUS RX300 д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП від 03 червня 2019 року; наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих № 8282 від 19 серпня 2019 року; довідки про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 08 серпня 2019 року, МТСБУ здійснило регламентну виплату у розмірі 9 016,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1151754 від 20 серпня 2019 року (а.с. 18-49).

Представник МТСБУ вказує, що оскільки відповідач ОСОБА_1 на час дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, то МТСБУ має право на відшкодування понесених витрат в порядку регресу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Пунктом 2.1. статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (стаття 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно із абз. 1 п.22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина перша статті 25 Закону України «Про страхування»).

В силу положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

У даній справі МТСБУ здійснив відшкодування регламентної виплати потерпілому у ДТП - ОСОБА_2 за страховика винної особи - ОСОБА_1 з посиланням на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент скоєння ДТП не була застрахованою. Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що на момент скоєння ДТП цивільна-правова відповідальність транспортного засобу ЗІЛ45081 д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована. Зазначив, що до адміністративної відповідальності за відсутність страхового полісу не притягувався.

Крім того повідомив, що вказаний автомобіль належав КП «Харківводоканал», з яким він перебував у трудових відносинах та дорожньо-транспортна пригода сталася при виконанні ним трудових обов?язків.

У судовому засіданні встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу марки ЗІЛ45081 д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ «Київський страховий дім», відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ4094049, страхувальником за яким є КП «Харківводоканал». Датою укладення даного договору є 15 червня 2018 року, строк дії договору з 30 червня 2018 року по 29 червня 2019 року (а.с.74-75).

В свою чергу позивачем надано інформацію з єдиної централізованої бази даних щодо обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів станом на дату ДТП, а саме: 28 січня 2019 року, де зазначено, що поліс № АМ4094049 мав статус «не дійсний» (а.с.81).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» перебуває в стані припинення з 10 серпня 2018 року.

Положеннями статей 20, 41, 52 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що в разі ліквідації страховика при відсутності у нього коштів його зобов`язання виконує МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій, а у випадку припинення повного членства страховика у МТСБУ зобов`язання повинен виконати страховик.

Відповідно пунктів 20.2, 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, бере на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом. При цьому згідно з пунктом 7 статті 51 Закону № 1961-IV у разі ліквідації страховика або визнання його банкрутом страховик зобов`язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Крім того, такий страховик зобов`язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій із цього виду страхування. Відтак обов`язок з виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у разі недостатності коштів та майна відповідного страховика, покладено на МТСБУ з моменту визнання цього страховика банкрутом та/або його ліквідації як юридичної особи. Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що МТСБУ має зобов`язання на відшкодування шкоди замість страховика лише у випадку визнання його банкрутом та/або ліквідації. При цьому немає значення, чи це було підставою для його виключення із числа членів МТСБУ та/або позбавлення його повного членства. Одночасно у випадку припинення членства страховика в МТСБУ (виключення з числа членів та/або позбавлення повного членства) у зв`язку з банкрутством та ліквідацією, МТСБУ зобов`язане здійснити регламентні виплати на підставі переданих до нього матеріалів усіх укладених договорів обов`язкового страхування у випадку недостатності коштів і майна страховика для здійснення страхових виплат. Відтак відповідно до зазначеного Закону з моменту визнання судом страховика банкрутом та введення ліквідаційної процедури передбачено обов`язкові умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом; наявність невиконаних зобов`язань страховика за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов`язань за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Таким чином, МТСБУ відповідно до Закону № 1961-IV відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.

У разі початку процедури банкрутства страховика, потерпіла особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди у процедурі, передбаченій Кодексом України з питань банкрутства, та захистити своє право на відшкодування шкоди в такий спосіб.

Судом достовірно встановлено, що поліс обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 4094049 було укладено під час діяльності ПАТ «Київський страховий дім», тому зобов?язання передбачені даним договором підлягають виконанню.

А отже, оскільки на дату ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу: ЗІЛ45081 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , була застрахована у ПАТ «Київський страховий дім», то МТСБУ не має право вимоги в порядку регресу до відповідача.

Крім того, суд зазначає, що єдиною підставою звернення до суду МТСБУ з регресним позовом до відповідача була відсутність полісу обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також в судовому засіданні було встановлено, що страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ4094049 є КП «Харківводоканал», з яким відповідач перебував у трудових відносинах та дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 сталася при виконанні ним трудових обов?язків.

За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Однак, МТСБУ з позовом про відшкодування в порядку регресу витрат до КП «Харківводоканал» не зверталось.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування в порядку регресу витрат з ОСОБА_1 , а отже позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судовий збір на користь позивача не стягується, інші судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПК України, ст. 1166, 1172 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 3, 5, 22, 20, 25, 38, 39, 41,51 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.03.2023

Найменування сторін:

Позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім», місцезнаходження м. Київ, вул. Артема, 37/41.

Суддя В. В. Труханович