Рішення № 10935404, 17.08.2010, Центральний районний суд м. Сімферополя

СПРАВА №2-1255/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2010 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Шамієвій С.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про зміну договору у звязку з істотною зміною обставин, за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про зміну договору у звязку з істотною зміною обставин. Позов неодноразово уточнювався, згідно останньої редакції позовні вимоги від 23.09.2009 року (а.с.50) мотивовані наступним. 14.04.2008 року між ВАТ «Банк Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії за №2202-П/08/Д-144, згідно якого відкрита кредитна лінія у сумі 178000 доларів США за відсотковою ставкою 14,5%. На день укладення договору офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ, складав 485,05 грн. за 100 доларів США, тобто сума кредитної лінії була еквівалентна 898 900 грн, тобто позивачка отримала від банку 178 000 доларів США, або 898 900 грн. за курсом НБУ. Укладаючи з банком договір, ОСОБА_1 виходила з того, що відсоткова ставка за кредитом в іноземній валюті була значно нижчою ніж відсоткової ставки за кредитом у гривні, а також з того, що на НБУ, відповідно до Конституції України, ЗУ «Про Національний банк України» покладений обовязок забезпечити стабільність грошової одиниці України гривні до долара США, не більше рівня 5,25 грн. за долар США. Проте, у звязку з різким підвищенням курсу долару США, знеціненням гривні майже на 59% відносно долару США, її борг перед банком та проценти по ньому виросли у півтора рази. На думку позивачки ці обставини є істотними, в звязку з чим просить суд змінити умови кредитного договору, виклавши п. 2.1 ст. 2 договору про відкриття кредитної лінії за №2202-П/08/Д-144 від 14.08.2008 року в наступній редакції: «2.1. Банк відкриває Позичальнику поновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі, на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності та надає йому кредитні ресурси у сумі 898 900 грн. з оплатою по відсотковій ставки 14,5% річних»; визнати обовязки ОСОБА_1 перед ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за договором №2202-П/08/Д-144 від 14.04.2008 р. по погашенню заборгованості по кредиту, згідно зі змінами, що внесені в п.2.1 ст. 2 Договору, такими, що виконані у повному обсязі; стягнути на її користь з Банку 302530,22 грн. надмірно сплачених у якості погашення кредитної заборгованості.

02.04.209 року представник ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримського регіонального управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Рублевський А.В. звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги в останній редакції від 22.02.2010 року (а.с.68) мотивовані наступним. 14.04.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії за №2202-П/08/Д-144, відповідно до якого була відкрита кредитна лінія у сумі 178000 доларів США по відсотковій ставці 14,5%. У звязку з неналежним виконанням зобовязань за договором станом на 18.03.2010 року утворилась кредитна заборгованість у розмірі 652120,99грн, яку позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідачки.

У судовому засіданні позивачка за первісним позовом позовні вимоги підтримали, просила їх задовольнити. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

У судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. В задоволенні первісного позову просив відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані і не підлягають задоволенню, в свою чергу вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню частково, за наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.04.2008 року за №2202-П/08/Д-144 між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії, відповідно до якого була відкрита кредитна лінія у сумі 178000 доларів США по відсотковій ставці 14,5%. Згідно п. 3.2 договору ОСОБА_1 зобовязана щомісячно, до 13.04.2009 року погашати кредит шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, за прострочку повернення кредитних ресурсів та\чи уплати процентів, боржник сплачує банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Згідно п.3.4 договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих відсотків, неустойки у випадках: боржник у період дії договору порушував якісь умови, повязані з порядком погашення заборгованості за кредитом та відсотками (а.с.9). Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2202-П/08/Д-144 станом на 18.03.2010 року заборгованість ОСОБА_1 перед ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» становить 652120,99 грн., з них 130603,49 грн. (16306,48 доларів США х 8,0093 - курс долару США по відношенню до гривні станом на 10.02.2010 року)- заборгованість за кредитом +31431,38 грн. (9924,36 доларів США х 8,0093 - курс долару США по відношенню до гривні станом на 10.02.2010 року)- відсотки + 490086,12 грн.- пеня (а.с.70).

Ці обставини встановлені судом, підтверджені доказами, що є у справі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із положень ст.ст.525,526,625 ЦК України про те, що зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, а одностороння відмова від виконання зобовязань за договором не дозволяється. Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України, яка відповідно частини 2 статті 1054 ЦК України розповсюджується на відносини за кредитним договором, передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Офіційний курс гривні за даними Національного банку України станом на 17.08.2010р. по відношенню до долара США складає 789,09грн. за 100 доларів США.

З викладених підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати тіла кредиту і відсотків підлягає задоволенню частково, у загальному розмірі 159639,53 грн., яка складається з 128672,80 грн. заборгованість за кредитом (16306,48 доларів США х 7,8909 - курс долару США по відношенню до гривні станом на 17.08.2010 року) + 30966,73грн. заборгованість за відсотками (3924,36 доларів США х 7,8909 - курс долару США по відношенню до гривні станом на 17.08.2010 року).

Вимоги позивача про стягнення неустойки (пені) в розмірі 490086,12 грн. підлягають задоволенню частково, за наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається із наданих розрахунків, сума нарахованої пені за кредитним договором складає 490086,12 грн., що значно перевищує розмір завданих позивачу збитків, а саме розміру заборгованості з тіла кредиту 128 672,80 грн. та відсотків 30 966,73 грн. За таких підстав суд зменшує суму пені до розміру загальної заборгованості 159639,53 грн. Суд вважає таке рішення розумним і справедливим.

У задоволенні первісного позову суд відмовляє за наступних підстав.

Статтею 652 ЦК України, на яку посилається позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог, передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, що істотно змінилися, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 ст. 652 ЦК України, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладені договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до ст. 627 ЦК України згідно ст. 6 цього Кодексу сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагенту і визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Діюче в Україні законодавство надає право учасникам цивільного обороту вільно, виходячи із власних інтересів, вирішувати, вступати їм у договірні правовідносини або не вступати.

Укладаючи кредитний договір, кожна із сторін у ньому несе свої ризики.

Невнесення у повному обсязі кредитних коштів, несплата щомісячних платежів, а також одностороння відмова від виконання умов договорів є істотним порушенням умов Кредитного договору, оскільки позивач внаслідок цього позбавляється доходів, на які він розраховував при укладенні договору.

В свою чергу жодна країна світу не може передбачити стабільність курсу внутрішньої валюти. Україна не є виключенням. Укладаючи кредитний договір з банком саме в іноземній валюті, позивачка виходила із найбільш вигідної пропозиції для себе, оскільки відсоткова ставка була нижчою, ніж кредит у гривні. Менша процентна ставка за доларовим кредитом і обумовлювалась тим, що ризик погіршення курсу національної валюти до долару США лежить саме на боржникові.

З викладених підстав суд приходить до висновку, що права ОСОБА_1 у договірних правовідносинах не порушені і захисту не підлягають, в звязку з чим у задоволенні первісного позову відмовляє.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Керуючисьст.ст.10,11,88,209,212-215,294 ЦПК України, ст.ст.509,526,527,530,536, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» про зміну договору у звязку з істотною зміною обставин відмовити.

Позов публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» (м. Сімферополь, пров. Піонерський, 3, МФО 384889, ОКПО 26537861, р/рахунок №290992621) заборгованість за кредитним договором № 2202- П/08/Д-144 від 14.04.2008 року станом на 18.03.2010 року у загальному розмірі 319279,06 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та кредит» (04054. м.Київ, вул..Артема, 60 МФО 300131, ОКПО 09807856) судові витрати: судовий збір у розмірі 850 гривень і витрати з інформаційно технічного розгляду цивільної справи у розмірі 30 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СУДДЯ: ДВІРНИК Н.В.