Рішення № 109353060, 02.03.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13202/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання - Майор Ю.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Ужгород справуза адміністративнимпозовом ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі № ЕАР № 5958129 від 29.09.2022 року та закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі територіального підрозділу Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення серії № ЕАР № 5958129 від 29.09.2022 року, за ч.2 ст.122КУпАПу вигляді штрафуусумі510,00грн.

Мотивуючи позовнівимоги вказуєна те,що 29.09.2022 року інспектором роти №4 батальйону 1 патрульної поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції Малець О.М., відносно ОСОБА_1 було винесенопостанову про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожнього руху, зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕАР № 5958129,якою позивачавизнано винниму вчиненні правопорушення передбаченого ч.2ст.122КУпАП ізнакладенням адміністративного стягнення увигляді штрафув розмірі510,00грн.

У зазначеній постанові вказано, що позивач 29.09.2022 р.о 21год.45хв.в м.Ужгород,вул.Залізнична, 5,керуючи транспортнимзасобом марки«Mitsubishi»,номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. Також не пред`явив реєстраційний талон на ТЗ та не включив аварійну світлову сигналізацію після зупинки працівником поліції, чимпорушив вимоги п.9.2«б» Правилдорожнього руху, узв`язку зчим відносно ньогобула винесенапостановапроадміністративне правопорушеннясеріїЕАР № 5958129 від 29.09.2022 року якою притягнутойого доадміністративної відповідальностіза ч.2ст.122 КпАП України знакладенням адміністративногостягненняу виглядіштрафувсумі 510,00гривень запорушення п.9.2 «б» ПДР України.

Позивач з винесенням постанови не згідний, вважає, оскаржувану постанову незаконною. Вважає, що інспектор притягнувйого до відповідальності не маючи на те підстав. Позивач вказує, що постанова винесена з порушенням законодавства. Вказав, що жодного правопорушення не вчиняв і його безпідставно було зупинено поліцейським Малець О.М., про що він зазначив у своїх поясненнях. На його вимогу, поліцейський не надав докази фіксації порушення ним ПДР, поліцейський ОСОБА_3 повідомив , що така фіксація не відбулась з причин того, що нагрудна камера не працює, проте він бачив правопорушення особисто.

Позивач вказуєна те,що постанова не містить і до неї не додано, жодних доказів у розумінні ст. 251 КУпАП щодо винуватості ОСОБА_4 в учиненні адміністративного правопорушення. Зазначає,що у справі відсутні пояснення свідків, фото- відеофіксації події та будь-які докази вчиненого правопорушення, а тому рішення поліцейського Малець О.М. про винуватість позивача у порушенні правил дорожнього руху і накладення на нього адміністративного стягнення грунтується виключно на його власних надуманих судженнях та припущеннях.

Позивач посилається на правовий висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 26.04.2018 р., справа № 338/855/17, згідно якого у постанові потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення ; на правовий висновок викладений у постанові ВерховногоСуду від26.04.2018р.,справа №338/1/17,згідно якого візуальне спостереженняза дотриманнямПравил дорожнього руху працівникамиоргану Національної поліції можебути доказом усправі лише у тому випадку,коли вонозафіксовано у встановленомузаконом порядку; на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 р., справа № 524/9716/16-а.

Позивач вказуєна те,що в порушення вимог ст.283 КУпАП, постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення та про те, яким технічним засобом було зафіксовано порушення. Позивач вказує, що постанова винесена з порушенням законодавства. Зазначає, що будь-яких доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано. Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути підставою притягнення до адміністративної відповідальності лише у тому випадку, коли обставини, встановлені під час такого спостереження зафіксовані у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення, відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

Вважає,що йоговина увчиненні правопорушенняналежним чиномне доведена .

На підставі вищенаведеного позивач вважає, що оскарженою постановою порушено його права, свободи та законні інтереси, оскільки ОСОБА_4 незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності та безпідставно накладено адміністративне стягнення. З посиланням на викладене просить суд скасувати постанову про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕАР № 5958129від 29.09.2022 р.та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позивач усудовомузасіданні позовпідтримав просивсуд йогозадовольнити зпідстав тамотивів викладених у позові.Зокрема зазначав,що вінрухаючись попр..Свободи,в біквокзалу бувзупинений працівникамиполіції.Причина зупинки-не ввімкнувпокажчик поворотуколи з`їжджавіз кола.Він попросивдокази,що підтверджують факт скоєння ним правопорушення. Однак працівники поліції докази порушення не надали. Поліцейський ОСОБА_3 повідомив , що така фіксація не відбулась з причин того, що нагрудна камера не працює, проте він бачив правопорушення особисто. Потім приїхав командир батальйону та повідомив, що є камери відеоспостереження біля вокзалу і докази будуть. Він запитав чи працює бодікамера у поліцейського. Нащо отримав відповідь що бодікамера не працює. Працівники поліції викликали представників військомату , щоб мене забрали. В наступне судове засідання після оголошеної в судовому розгляді перерви позивач не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідачаДепартаментупатрульної поліціїусудовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Зокрема зазначив, що відеозаписи мають строк зберігання 30 днів. Після спливу 30 днів, відео знищується автоматично. В даному випадку відеозапис знищено, у зв`язку з чим надати його до суду не надається можливим. Також вказав, що ним подано до суду відзив на адміністративний позов. Просив відмовити у задоволенні позову. В наступне судове засідання після оголошеної в судовому розгляді перерви представник не зявився.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

06.10.2022 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження по справі № 308/13202/22 та призначено справу до розгляду.

Уданійсправізаходизабезпеченнядоказівтазабезпеченняпозовусудомнезастосовувалися.

Провадженняу справіухвалоюсуду незупинялося,атомуне булопідстав дляйого поновлення.

Заслухавши вступне слово позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, наякихґрунтуєтьсяпозов, об`єктивнооцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішенняспорупосуті, враховуючипринципи рівності сторін, суд дійшов наступного висновку.

Так, спір між сторонами виник з приводу притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто,особливістюадміністративногосудочинстваєте,щотягардоказування в спорі покладаєтьсянавідповідача-суб`єктавладнихповноважень, який повинен надати докази, що свідчатьпроправомірністьйогодій,законністьприйнятихрішень.

Відповідно до вимог ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із ст.77 КАС Україникожна сторонаповинна довеститі обставини,на яких ґрунтуються їївимоги тазаперечення. Вадміністративних справахпро протиправність рішень, дійчибездіяльності суб`єктавладнихповноваженьобов`язокщодо доказування правомірності свогорішення, діїчи бездіяльностіпокладаєтьсянавідповідача.

Надаючиправовуоцінкуспірнимправовідносинам,щовиниклиміжсторонамиу справі, суд виходитьзнаступного.

Спірні правовідносини регулюютьсяКодексом України про адміністративні правопорушення(далі-КУпАП),ЗакономУкраїни «Про Національну поліцію»,Правилами дорожнього руху, що затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(далі -ПДР) та ст.286КАС України.

Згіднозп.8ч.1ст.23ЗаконуУкраїниПроНаціональнуполіцію,поліція відповідно до покладених нанеїзавданьувипадках,визначених законом,здійснює провадження усправах про адміністративні правопорушення,приймаєрішенняпро застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом11частини1статті23 цьогоЗаконувизначено,що поліціявідповіднодо покладених нанеїзавдань регулюєдорожнійрухта здійснюєконтроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасникамитаза правомірністю експлуатації транспортних засобівна вулично-дорожніймережі.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно дост.14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативно правових актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Увідповідностідо ст.283 КУпАПрозглянувшисправупро адміністративне правопорушення, орган (посадоваособа)виноситьпостановупосправі.

Як встановленосудом,29.09.2022 року інспектором роти №4 бат. 1 Управління патрульної поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції Малець О.М. було винесенопостанову усправі проадміністративне правопорушеннясерії ЕАР № 5958129,якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальностіза вчинення29.09.2022 р.о 21год.45хв. адміністративного правопорушення,передбаченого ч.2 ст.122 КУпАПусфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване нев автоматичному режимі з накладенням адміністративного стягнення увигляді штрафув розмірі510,00 гривень, а самеза порушеннявимог п. 9.2 «б» ПДР України.

Відповіднодоп.9.2 «б» ПДР - водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням , поворотом або розворотом.

Відповіднодоч. 2 ст. 122 КУпАП ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповіднодост.222цьогоКодексу,органиНаціональноїполіціїрозглядають справи, зокрема, про порушенняправилдорожньогоруху,втомучисліза ч.2ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.3ст.254 КУпАПпротокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбаченихст.258 цього кодексу.

Згідно з ч.2 та ч.4ст.258 КУпАПпротокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених ч.1 та ч.2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст.283 КУпАП.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Ст.258 КУпАПмістить вичерпний перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Відповідно доп.10розділу ІІІІнструкціїз оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративніправопорушення усферізабезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані невавтоматичномурежимі, затвердженоїнаказомМВСУкраїни№1395від 07.11.2015, поліцейський оцінює доказизасвоїмвнутрішнімпереконанням,що ґрунтується навсебічному, повномуі об`єктивному дослідженні всіх обставин справи вїх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так,відповіднодост.288КУпАП, перевірказаконностіта обґрунтованості постанови по справі про адміністративне правопорушеннясудом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративногосудочинстваУкраїни.

Суд,здійснивши перевіркурішення субєктавладнихповноваженьщодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2ст.2Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, вважаєза необхідне зазначитинаступне.

Згіднозп.1ст.247КУпАПобов`язковоюумовоюпритягненняособидоадміністративної відповідальностієнаявністьподіїіскладуадміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначенанормавстановлюєобовязоксуб`єкта владнихповноваженьщодо доказування правомірності своїхрішень,дійчи бездіяльності.Оскільки позивачпроти вчинення правопорушення заперечує,відповідачзобовязаний податидоказина спростування таких заперечень. Позивач заперечує факт порушення ним ПДР.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КпАП).

Всилуст.7КУпАПніхтонеможе бутипідданий заходу впливувзв`язкуз адміністративним правопорушеннямінакшеякнапідставахівпорядку,встановлених законом. Провадженняв справах про адміністративніправопорушенняздійснюєтьсяна основісуворого додержання законності. Застосуванняуповноваженими нате органами і посадовимиособами заходів адміністративного впливу провадитьсявмежах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАПвстановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогстатті 245 КУпАПщодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зст.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приприйняттіпостановипронакладенняадміністративногостягненнязаправиламист.252 КУпАП визначенообовязоквідповідачапровестиоцінкунаявнимдоказам,повно і об`єктивно дослідити всі обставинисправивїх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже,притягненняособи доадміністративної відповідальності,можливелишезанаявності подіїадміністративногоправопорушеннятавиниособиуйоговчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Отже,знаведенихнормвбачається,щоправовоюпідставоюдляпритягненняособидоадміністративноївідповідальностієнаявністьскладувчиненогоадміністративного правопорушення, щомає підтверджуватисяналежнимиідопустимимидоказами.

Відповіднодоч.4ст.258КУпАПувипадках,передбаченихчастинамипершоюта другою цієї статті, уповноваженимиорганами(посадовимиособами)намісцівчинення правопорушення виноситься постановаусправіпроадміністративне правопорушення відповіднодовимог статті 283 цьогоКодексу.

Відповідно доп.1,2«Інструкціїзоформленняполіцейськими матеріалівпро адміністративніправопорушенняусферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксованіневавтоматичномурежимі» затвердженоїнаказомМВС№1395від07.11.2015р.,-розглянувшисправупроадміністративне правопорушення,поліцейський виноситьпостанову посправіпроадміністративнеправопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідатистатті 283КУпАП.

Згідно зстаттею 283 КУпАПрозглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адмінстягнення у вигляді штрафу.

В порушення приписів ст.283 КУпАП постанова від 29.09.2022 року не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа), уповноважена на розгляд справ про адміністративні правопорушення, в тому числі, інспектор поліції, мають діяти із дотриманням вимог законодавства.

ПриписамиКодексу України про адміністративні правопорушеннявстановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ПрицьомуКодексомУкраїнипроадміністративніправопорушеннявстановлюється чітка стадійність притягненняособидовідповідальності:виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формуваннядоказовоїбази (матеріалівсправи), розгляд справипро адміністративне правопорушення.

Тобто,післявиявленняфактувчиненняправопорушенняпрацівникполіціїзобов`язаний зібрати належнітадопустимідоказитакогоправопорушення.

Позивач у позовній заяві заперечує обставини, вказані у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, заперечує факт порушення нимправил дорожнього руху, вказує, що факт порушенняПДРне зафіксовано.

Так,зізмістуоскаржуваноїпостанови серії ЕАР № 5958129 від 29.09.2022року слідує, що 29.09.2022 р.о 21год.45хв.в м.Ужгород,вул.Залізнична, 5, ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом марки «Mitsubishi»,номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, а саме правий, чим порушив вимоги п.9.2 «б» ПДР порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 гривень.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що порушення не зафіксоване свідками, показаннями технічнихприладівта технічних засобів, що мають функціїфото-ікінозйомки, відеозапису чизасобівфото-і кінозйомки, відеозапису,що за наявності не спростованого твердження позивача про відсутність порушення ним ПДР, є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою що підлягає скасуванню.

Крімтого,оскаржуванапостановавграфі7неміститьвказівки про долучення до постанови відеозапису, показання технічнихприладів, яким зафіксовано правопорушення, якдоказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, із зазначенням технічного засобу, якимйогоздійснено.

Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач ОСОБА_4 заперечує факт порушення нимправил дорожньогорухута зазначає на неповноту та необ`єктивність з`ясування фактичних даних по справі, відсутність доказів його вини.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься лише постанова у справі про адміністративне правопорушення від 29.09.2022 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2ст.122 КУпАП.

Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.122 КУпАП, зокрема, фото- відеозапис, яким зафіксовано адміністративне правопорушення, відповідач не надав.

Жодних доказів, які б спростували твердження позивача, відповідачем не надано.

Незважаючи на заперечення гр. ОСОБА_4 факту порушенняПДРпри винесенні оскаржуваної постанови інспектором всуперечст.245 КУпАПне було вжито заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідженні всіх обставин справи. Відповідачем жодних доказів, зокрема пояснень свідків, показання технічнихприладівта технічнихзасобів, що мають функції фото-ікінозйомки, відеозапису чизасобівфото-ікінозйомки,відеозапису на підтвердження саме факту вчинення позивачем вказаного правопорушення суду не надано.

Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідачем всупереч положень Кодексу України про адміністративні правопорушенняне проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст.ст.278,279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частиною 2статті 251 КУпАПвстановлено, що обов`язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Позивач заперечив факт дослідження відповідачем будь-яких обставин під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та дослідження доказів на підтвердження вини останнього.

Крім цього, в порушення вимог ч.3ст.283 КУпАПоскаржувана постанова не містить інформації щодо технічного засобу, яким мало здійснюватись фото або відеозапис правопорушення.

Пунктом 24Постанови ПленумуВерховногоСудувід23.12.2005р.№14«Пропрактику застосуваннясудамиУкраїнизаконодавствау справахпродеякізлочинипротибезпекирухутаексплуатації транспорту,атакожпроадміністративніправопорушеннянатранспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

При розгляді даної справи, суд враховує правову позицію , викладену у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17, згідно якої спостереження працівником поліції повинно бути зафіксоване на матеріальному носії.

При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує при прийняті рішенняу данійсправі правовупозиціюВерховного СудуУкраїни ускладі колегіїсуддів Касаційногоадміністративногосуду викладенуупостанові усправі №524/9716/16-а від13.02.2020року,згідно якої -уразі відсутностівоскаржуваній постановіпо справі проадміністративне правопорушенняпосиланьнатехнічний засіб,за допомогою якого здійсненовідеозапис,такийвідеозаписзгідно звимогамист.74КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановіВерховного Судуускладіколегії суддівКасаційногоадміністративногосуду у справі№524/1284/17від 19.02.2020року.

Судзвертаєувагу,щопроцесуальнийобов`язокщододоказуванняправомірностівинесенняпостановипропритягненняособидоадміністративноївідповідальностівідповіднодоположеньдіючо-гоначасвиникненняспірнихправовідносинпроцесуальногозаконодавствапокладенонавідповідача.

Прицьому,судзазначає,щоскладенняпостановиздотриманнямвимогст.283КУпАПнеєдостатнімдоказомпідтвердженнявчиненогоособоюправопорушення,оскількисамепособіописанняадміністративногоправопорушеннянеможебутиналежнимдоказомвчиненняособоютакогопорушення.Такапостановапосвоїйправовійприродієрішеннямсуб`єктавладнихповноваженьщодонаслідківрозглядузафіксованогоправопорушення,якомупередуєфіксуванняцьогоправопорушення

НаведенийвисновокузгоджуєтьсяізпозицієюВерховногоСуду,викладеноюупостанові від26квітня2018рокуусправі№338/1/17.

Відповідно дост.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз законодавчихнорм,запереченняпозивачащодо вчинення адміністративного правопорушення дає підстависудудійти висновку, що відповідач,яксуб`єктвладних повноважень, повинен бувзібрати докази, якіб підтверджували наявністьскладу правопорушеннята спростувати позицію позивача, однакдоказівтого, що ОСОБА_2 порушив вимоги ПДР України не надано, про наявність таких не зазначено у оскаржуваній постанові.

Виходячиізнаведеного,шляхомспівставленнязібранихпосправідоказів,зврахуванням встановленогоКАСУкраїниобов`язкудоказуванняправомірностісвогорішення,діїчибездіяльності,судприйшовдовисновкупро недоведеність винипозивачав скоєнні адміністративного правопорушення.

Такимчиномсуд,враховуючи правову позицію викладену у вищезазначених постановах Верховного Суду , вважає,щовідповідачемнедоведенофактувчинення позивачем порушень правилдорожньогоруху, оскількизнаявнихусправідоказівне вбачається , що позивачем порушено правила дорожнього руху.

Увідповідностідоч.3ст.62КонституціїУкраїни,усісумнівищододоведеностівиниособи тлумачатьсянаїїкористь.

ВсвоїхрішенняхЄвропейськийсудз правлюдини,юрисдикціяякогопоширюється навсі питання тлумаченняізастосуванняКонвенції (п.1ст.32Конвенції)неодноразово наголошував, що судприоцінці доказів керуєтьсякритерієм доведення «поза розумним сумнівом».Таке доведення може випливатизі співіснування достатньо вагомих, чіткихіузгодженихміж собою висновків абоподібних неспростованих презумпцій щодофактів:(п.45РішенняЄСПЛ усправі «Бочаров проти України» від 17.06.2011р.,заява№21037/05;заява №38683/06;п.75 Рішення ЄСПЛу справі «Огороднік протиУкраїни» від 05.05.2015р., заява№29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛу справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013р.,заява№12167/04).

Виходячи із норм викладених в ст. 77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В порушення законодавчих положень відповідачем не з`ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимогст. 280 КУпАП.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповіднодоч.2ст.2КАСУкраїниусправахщодо оскарженнярішень, дійчи бездіяльності суб`єктіввладнихповноважень адміністративнісуди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1)на підставі,умежахповноваженьта успосіб,що визначені Конституцієюта законами України; 2)звикористаннямповноваженнязметою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобтозурахуваннямусіх обставин, що маютьзначення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) здотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючивсім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансуміжбудь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод таінтересів особи іцілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особина участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобтопротягом розумного строку.

Повноваження адміністративногосудуусправахз приводурішень,дійчи бездіяльності суб`єктів владнихповноваженьщодопритягнення доадміністративної відповідальності, визначені ст.286КАС України.

Так,відповіднодоч.3ст.286КАСУкраїни,за наслідкамирозглядусправиз приводу рішень, дійчибездіяльності суб`єктіввладнихповноважень усправах про притягненнядо адміністративної відповідальності місцевийзагальнийсуд як адміністративний маєправо:1) залишити рішеннясуб`єкта владнихповноважень без змін, апозовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень інадіслати справу нановийрозгляддо компетентного органу(посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноваженьі закрити справупро адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення вмежах, передбачених нормативним актомпро відповідальність заадміністративне правопорушення, зтим, однак,щобстягненнянебулопосилено.

Напідставіаналізунормзаконодавстватаобставинсправи,суд дійшов до висновку щовірним способом відновленняпорушенихправпозивачаєскасування постанови по справі про адміністративне правопорушеннясеріїЕАР № 5958129 від 29.09.2022 року, тазакриття провадження усправі,щовідповідаєположеннямч.3 ст.286 КАС України.

Підсумовуючи вказане, з оглядунавстановленівсудовомузасіданніобставинитавизначені відповіднодонихправовідносини, враховуючи те, що на час розгляду справи та винесення постанови по суті заявлених позовних вимог, відповідачем доказів щодо правомірності свого рішення суду надано не було, не було надано відповідних доказів, які б підтверджували скоєння позивачем зазначеного правопорушення, будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суда відсутні, суд приходить до висновку, що порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої КУпАП,недотриманнявимогщодосвоєчасного,всебічного,повногоі об`єктивногоз`ясуваннявсіхобставин справитаналежногодокументуванняобставин адміністративногоправопорушення,єпідставоюдляскасування постановисеріїЕАР№ 5958129року,якою ОСОБА_4 визнановиннимувчиненніадміністративного правопорушення,передбаченогоч.2 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Відповідно дост.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі ст. ст.6-14, 25,32,77,205, 241,243 -246,250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.33, ч.2 ст.122, ст.ст.247, 251, 258,268,280,283,284 КУпАП, суд, -

ухвалив:

Адміністративнийпозов ОСОБА_1 до Департаменту Патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі № ЕАР № 5958129 від 29.09.2022 року та закриття провадження у справі- задовольнити.

Скасуватипостановуусправіпроадміністративнеправопорушеннясерії № ЕАР № 5958129 від 29.09.2022 року пропритягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчиненняадміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 496,20 грн.

Відповідноч.2ст.271КАСУкраїникопіїсудовихрішеньусправах,визначених цією статтею, невідкладно видаютьсяучасникамсправиабонадсилаютьсяїм,якщовони не були присутні підчас його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ч. 4 ст.286КАСУкраїни у десятиденний строк із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_1 )

Відповідач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження : вул.Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048)

Дата складання повного судового рішення 02.03.2023 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца