Вирок № 109352758, 22.02.2023, Дружківський міський суд Донецької області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

номер провадження 1-кп/229/395/2019

номер справи 219/3644/20

22 лютого 2023 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020050000000174 від 25 січня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Новоград-Волинський Житомирського області, українця, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, розлученого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , навідника 1 відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти, молодшого сержанта, раніше судимого вироком Новоград-Волинського міського суду Житомирської області від 26.02.2007 року за ст.ст. 28 ч.3 ст.257, 28 ч.3 ст.187 ч.4, 263 ч.1, 342 ч.2, 309 ч.1, 358 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, ухвалою Бердичевського міського суду Житомирської області від 14.11.2011 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 24 дні, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.121 ч.1, 128, 406 ч.3 КК України, -

в с т а н о в и в:

25 січня 2020 року приблизно о 01 годині 35 хвилин військовослужбовець військової служби за контрактом молодший сержант ОСОБА_5 , проходячи військову службу на посаді навідника 1 відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , в якому розміщується частина військовослужбовців 1 відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, перебуваючи в стані в стані алкогольного сп`яніння, в порушення ст.ст.17, 28 Конституції України,ст.ст.9,11,14,16,33,121,122Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,ст.ст.1-6Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,бажаючи продемонструватисвою фізичнуперевагу надмолодшим сержантом ОСОБА_6 ,який неперебував зним увідносинах підлеглості,задля підвищеннясвого власногоавторитету вколективі, грубо порушуючи порядок взаємовідносин між військовослужбовцями під час проходження військової служби, наніс молодшому сержанту ОСОБА_6 не менше 2-3 ударів кулаками рук в область голови, від яких останній впав на підлогу, після чого наніс йому не менше 2-х ударів ногами в область тулуба та живота, чим завдав останньому тілесні ушкодження у виді поєднаної закритої краніоторакальної травми у вигляді забійних ран голови, параорбітальних гематом, забою головного мозку з формуванням контузіонно-геморагічного вогнища в лівій тім`яній долі, пластичного субдурального крововиливу лівої півкулі, субарахноїдального крововиливу, переломів 8, 9, 10 ребер праворуч та 4,11 ребер ліворуч, правобічного гемопневморораксу, пневмомедіастенуму, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Після чого приблизно о 01 годині 45 хвилин молодший сержант ОСОБА_5 разом з сержантом ОСОБА_7 витягнули молодшого сержанта ОСОБА_6 на подвір`я вказаного будинку, де вирішили покликати на допомогу та поклали ОСОБА_6 на землю, вкриту нашаруванням снігу. Сержант ОСОБА_7 направився до місця проживання військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , які проходять військову службу з сержантом ОСОБА_6 і розміщуються за адресою: АДРЕСА_3 . Молодший сержант ОСОБА_5 в цей час, діючи з необережності, в результаті злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання шкоди для здоров`я ОСОБА_6 , хоча повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю, зайшов до приміщення житлового будинку з метою вирішення особистих побутових питань, залишивши потерпілого ОСОБА_6 на подвір`ї вказаного будинку на землі, що була вкрита нашаруванням снігу, у лежачому положенні на животі, в оголеному стані з наявними тілесними ушкодженнями при температурі повітря приблизно 4 С, що виразилось у настанні у молодшого сержанта ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у виді контактного відмороження І-ІІ ст. черевної стінки, передньої поверхні обох стегон, обох сідниць, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості

20.02.2023 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 62020050000000174 від 25 січня 2020 року, та обвинуваченим ОСОБА_5 на підставі ст.ст.468, 469, 472КПК України за участі захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 булоукладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.406, ч.1 ст.121, ст.128 КК України. ОСОБА_5 у повному обсязі беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язався виконати призначене йому покарання та не вчиняти до закінчення проходження військової служби інших військових злочинів.

Також сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження угоди, а саме - у зв`язку з наявністю кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням ч. 4, 5 ст. 65, 69 КК України КК України, з урахуванням особи винного, погодили призначення покарання ОСОБА_5 за вчинені кримінальні правопорушення: за ч.3 ст.406 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, за ст. 128 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, за ст. 121 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців. Сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_5 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень із застосуванням норми ст.ст. 65, 69, ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлене. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені слідством. Крім того зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначеніст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбаченіст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правилаКПК УкраїнитаКК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Захисник обвинуваченого також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпілий та представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, від потерпілого ОСОБА_6 до суду надійшла заява, в якій він зазначив, що не заперечує проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 , йому повністю відшкодовано майнову та моральну шкоду, вимог майнового та немайнового характеру до ОСОБА_5 він не має, з видом та мірою покарання, що узгоджена ОСОБА_5 , погоджується, наслідки укладання угоди про визнання винуватості йому відомі та зрозумілі, просив судове засідання проводити без його участі.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, розглядаючи в порядкуст.ст.468,469КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши в обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили обвинуваченого погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост.468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Частиною 2ст.469 КПК Українипередбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Згідно з ч.4ст.469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідност.12КК України є тяжкими злочинами (ст.ст. 121 ч.1, 406 ч.3 КК України) та нетяжким злочином (ст.128 КК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має права, визначені п.1 ч.4ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбаченіст.473 КПК України, зокрема про характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом; права, передбачені ч.5ст.474 КПК України.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд вважає винуватість ОСОБА_5 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:

за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння,

за ст.128КК Українияк необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження,

за ч.3 ст.406 КК України як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що спричинило тяжкі наслідки.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно дост. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , відповідно дост. 67 КК України, суд визнає вчинення злочинів в стані алкогольного сп`яніння.

Суд в порядкуст.474КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання очевидно можливі для виконання.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК Україниза наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання вЗагальній частиніцього Кодексу.

Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, вимогам ст.ст.65,69 КК України. При цьому, враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, до яких суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, добровільне відшкодування шкоди потерпілому, та, крім цього, враховуючи дані про особу винного, який раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, за місцем реєстрації та за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, має нагороди за сумлінне виконання службових обов`язків, високі показники в бойовій та професійній підготовці, взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня, нагороджений почесним нагрудним знаком командира НОМЕР_3 ОМПБ, що, в свою чергу, підтверджує істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, зважаючи на думку сторін, вважає за можливе, застосувавши ч.1ст.69 КК України,призначити останньому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.121 КК України.

Беручи до уваги, що умови угоди відповідають вимогам ст.472 КПК УкраїнитаКК України, враховуючи, що обвинуваченому роз`яснені та зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановленіст.476 КПК України, суд вважає про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим та призначення узгодженої сторонами угоди виду та міри покарання.

Щодо цивільних позовів суд зазначає наступне.

Так,в рамкахрозгляду обвинувальногоакту прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону в інтересах Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_4 ) був заявлений цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення з останнього коштів в розмірі 111685 гр. 97 коп. на рахунок витрат, понесених на стаціонарне обстеження та лікування військовослужбовця ОСОБА_6 .

Крім того,прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону в інтересах Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 військовий мобільний госпіталь, розташований у АДРЕСА_4 ), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного центру Північного регіону військової частини НОМЕР_4 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення з останнього коштів в розмірі 1463 гр. 15 коп. на рахунок витрат, понесених на обстеження та стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_6 .

Цивільний відповідач ОСОБА_5 вказані цивільні позови визнав повністю, про що надав відповідну заяву.

Суд, дослідивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, в результаті противоправних дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 військовий мобільний госпіталь, розташований у АДРЕСА_4 ), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного клінічного центру Північного регіону військової частини НОМЕР_4 в період часу з 25.01.2020 по 27.01.2020, та у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону (військова частина НОМЕР_4 ) в період часу з 27.01.2020 по 12.03.2020.

Згідно пункту 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Відповідно до наданого Військово-медичним клінічним центром Північного регіону (військова частина НОМЕР_4 ) розрахунку від 13.04.2020 № 104/320 вартість витрат на стаціонарне обстеження та лікування військовослужбовця ОСОБА_6 становить 111 685 грн. 97 коп. (сто одинадцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень дев`яносто сім копійок) (т.1, а.с.142-143).

Відповідно до наданого військовою частиною НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 військовий мобільний госпіталь розташованого у АДРЕСА_4 ), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного клінічного центру Північного регіону військової частини НОМЕР_4 , розрахунку від 16.04.2020 № 69/747 вартість витрат на обстеження та стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_6 становить 1 463 грн. 15 коп. (одна тисяча чотириста шістдесят три гривні п`ятнадцять копійок) (т.1, а.с.154-155).

Зазначені прокурором матеріальні витрати військовій частині НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 військовий мобільний госпіталь розташованого у АДРЕСА_4 ), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного клінічного центру Північного регіону військової частини НОМЕР_4 , та Військово-медичному клінічному центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_4 ) за обстеження та стаціонарне лікування ОСОБА_6 обвинуваченим ОСОБА_5 в добровільному порядку не відшкодовано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, які підтверджують, що саме внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 військова частина НОМЕР_5 (65 військовий мобільний госпіталь, розташований у АДРЕСА_4 ), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного клінічного центру Північного регіону військової частини НОМЕР_4 , та Військово-медичний клінічний центр Північного регіону (військова частина НОМЕР_4 ) понесли витрати на лікування потерпілого від злочину, між діями відповідача та цими витратами є прямий причинний зв`язок, а тому обов`язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на цивільного відповідача. За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги та стягує з ОСОБА_5 на користь Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_4 ) кошти в розмірі 111685 гр. 97 коп. та на користь Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 військовий мобільний госпіталь, розташований у АДРЕСА_4 ), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного центру Північного регіону військової частини НОМЕР_4 кошти в розмірі 1463 гр. 15 коп. на рахунок витрат, понесених на стаціонарне обстеження та лікування військовослужбовця ОСОБА_6 .

В рамкахрозгляду обвинувальногоакту потерпілим ОСОБА_6 був заявленийцивільний позовдо ОСОБА_5 ,згідно якоговін просивстягнути з ОСОБА_5 кошти в рахунок відшкодування втраченого заробітку (доходу) за час перебування на лікарняному в розмірі 31537 гр. 72 коп. та моральну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення, в сумі 100000 грн.

16 листопада 2022 року потерпілий ОСОБА_6 надав суду заяву, згідно якої зазначив, що обвинуваченим ОСОБА_5 йому повністю відшкодовано матеріальну та моральну шкоду, вимог майнового та немайнового характеру до ОСОБА_5 не має.

16 січня 2023 року до суду надійшла заява від представника цивільного позивача адвоката ОСОБА_8 , згідно якої він зазначив, що, враховуючи повне відшкодування потерпілому ОСОБА_6 майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, потерпілий ОСОБА_9 відмовляється від поданого ним цивільного позову. Правові наслідки відмови від цивільного позову відомі, роз`яснені та зрозумілі потерпілому ОСОБА_6 та його представнику. Просив провадження з розгляду цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної злочином, закрити, у зв`язку з відмовою потерпілого ОСОБА_6 від позовної заяви.

Відповідно до ч. ч.1, 3 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Враховуючи те, що цивільний позивач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_8 надали заяви про відмову від цивільного позову в зв`язку з тим, що обвинувачений повністю відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, оскільки це не суперечить закону, не порушує права, свободи та законні інтереси інших осіб, підстав для неприйняття відмови від позову не встановлено, суд вважає за можливе прийняти відмову потерпілого від цивільного позову та з врахуванням вимог п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України закрити провадження в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_5 .

Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню, відповідно до ст.100 КПК України, арешти, накладені ухвалами Краматорського міського суду Донецької області від 30.01.2020 року натимчасово вилучене майно, необхідно скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 468, 469, 472-476 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.02.2023 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 , та призначити покарання, узгоджене сторонами угоди.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч.1, 128, 406 ч.3 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.121 ч.1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

за ст. 128 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

за ч.3 ст.406 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 28 січня 2020 року, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

Строк відбуття покарання засудженому обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати засудженому у строк відбуття призначеного покарання строк тримання під вартою під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження з моменту фактичного затримання, тобто з 26.01.2020 року, до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Позов прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону в інтересах Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_4 ) до ОСОБА_5 про стягнення витрат в розмірі 111685 гр. 97 коп. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (військова частина НОМЕР_4 ) ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ 07931813, Банк: ДКС України м.Київ, р/р НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ), кошти в розмірі 111 685 грн. (сто одинадцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) 97 коп. на рахунок витрат, понесених на стаціонарне обстеження та лікування військовослужбовця ОСОБА_6 .

Позов прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону в інтересах Військової частини НОМЕР_5 (65 військовий мобільний госпіталь, розташований у АДРЕСА_4 ), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного центру Північного регіону військової частини НОМЕР_4 , до ОСОБА_5 про стягнення витрат в розмірі 1463,15 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 військовий мобільний госпіталь, розташований у АДРЕСА_4 ), який перебуває у підпорядкуванні Військово-медичного клінічного центру Північного регіону військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 , Банк: ДКС України м. Київ, р/р НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ) кошти в розмірі 1 463 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят три) 15 коп. на рахунок витрат, понесених на обстеження та стаціонарне лікування військовослужбовця ОСОБА_6 .

Провадження за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення коштів в рахунок відшкодування втраченого заробітку (доходу) за час перебування на лікарняному в розмірі 31537,72 грн. та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, в сумі 100000 грн. закрити.

Арешт, накладений ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 30.01.2020 року, насорочку кольору піксель, штани комуфльовані-піксель, штани цивільні спортивні з написом adidas чорного кольору з трьома білими смугами з обох боків, кофту темно-сірого кольору, кофту зеленого кольору з кишенями на замку, бурки з резиновими колошами чорно-сірого кольору скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 30.01.2020 року, на куртку темно-зеленого кольору, флісову куртку зеленого кольору, штани комуфльовані-піксель, фрагмент шпалер зі стелі з нашаруванням речовини бурого кольору, змиви з металевого кутка, контрольний змив та зразок марлі, змив з 5-ї плитки від входу, контрольний змив та зразок марлі, змив з верхньої частини зліва металевої стіни твердопаливної печі, змив з 2-ї плитки на вході до кухні, змив з підлоги біля печі, контрольний змив та зразок марлі, ганчірки скасувати.

Речові докази: фрагмент шпалер зі стелі з нашаруванням речовини бурого кольору, змиви з металевого кутка з нашаруванням речовини бурого кольору, контрольний змив та зразок марлі, змив з 5-ї плитки від входу, контрольний змив та зразок марлі, змив речовини бурого кольору з верхньої частини зліва металевої стіни твердопаливної печі, змив речовини бурого кольору з 2-ї плитки на вході до кухні, контрольний зразок марлі, змив речовини бурого кольору з підлоги біля печі, контрольний змив та зразок марлі, ганчірки, що знаходяться в камері схову ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську Донецької області (м. Краматорськ Донецької області, вул. Героїв України, 21), знищити; куртку темно-зеленого кольору, флісову куртку зеленого кольору, штани комуфльовані-піксель, які знаходяться в камері схову ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську Донецької області (м. Краматорськ Донецької області, вул. Героїв України, 21), - повернути ОСОБА_5 за належністю; сорочку кольору піксель, штани комуфльовані-піксель, штани цивільні спортивні з написом «adidas» чорного кольору з трьома білими смугами з обох боків; кофту темно-сірого кольору, кофту зеленого кольору з кишенями на замку, бурки з резиновими колошами чорно-сірого кольору, які знаходяться в камері схову ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську Донецької області (м. Краматорськ Донецької області, вул. Героїв України, 21), повернути ОСОБА_6 за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя - ОСОБА_1