Ухвала суду № 109352676, 03.03.2023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 629/3563/17

(1-кп/199/114/23)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2023 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро в режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, розташованого поза територією Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016220380002987 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Розпорядженням голови Верховного Суду від 06 квітня 2022 року № 16/0/9-22 територіальну підсудність Лозівського міськрайонного суду Харківської області передано Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпропетровська.

На підставі ст. 35 КПК України, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016220380002987 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, розподілено головуючому судді ОСОБА_1 .

За приписом частини 6 ст. 34 КПК України суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбаченічастиною першоюцієї статті.

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявила письмове клопотання про повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_4 як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Своє клопотання захисник обґрунтувала тим, що «обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, згідно з якою обвинувальний акт має відповідати 5 вимогам (групам): викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію та формулювання обвинувачення, обставини, що обтяжують чи пом`якшують покарання, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням; та інше. Викладені в обвинувальному акті фактичні обставини і формулювання обвинувачення містять посилання на призначену судово-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам ОСОБА_6 .І.С.Е. ім. професора Бокаріуса, яка на час складання обвинувального акту не виконана (з тексту обвинувального акту останній аркуш акту). Вказане свідчить про безпідставність обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_4 , так як відсутній доказ, яким підтверджується шкода, яка прокурором визначена не в мірах маси (ваги), а в об`ємах = 299.34 метрів кубічних, що є неприпустимим, не відповідає загальним правилам визначення ваги - в грамах, кілограмах, тоннах. Таким чином, суд позбавлений можливості в ході судового розгляду дати оцінку доказу висновку товарознавчої експертизи, яка не була проведена, у зв`язку з чим невстановлений розмір матеріальної шкоди. Обвинувальний акт містить неконкретність пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, не розкриття у формулюванні обвинувачення всіх елементів складу злочину, оскільки обвинувачення має бути викладене в чіткій, категоричній формі, не може допускати двоякого трактування. В обвинувальному акті не вказано час та місце вчинення злочину. Також в обвинувальному акті не вказані обставини, що пом`якшують покарання (ст.66 КК України)».

Клопотання захисника підтримав обвинувачений, прокурор заперечував, посилаючись на те, що на його думку відсутні підстави для повернення обвинувального акта як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, привласнення чужого майна шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчинених у великих розмірах.

Відповідно до положень ч. 3ст.314КПК України суд під час підготовчого судового засідання може прийняти рішення про повернення обвинувального акта.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 знаходиться на стадії підготовчого судового засідання.

Тлумачення і застосування правової норми яка міститься у ч. 3ст.314КПК України є, власне, визначення критеріїв невідповідності обвинувального акта вимогам закону і, відповідно, передбачуваності для учасників результатів підготовчого судового засідання.

Повернення обвинувального акта є правом суду, а не обов`язком, і приводом для нього може стати не будь-яка формальна невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка реально перешкоджає призначенню судового розгляду, а судова практика показує, що невідповідність обвинувального акта вимогам Кодексу є оціночним поняттям.

Питання форми та змісту обвинувального акту регулюється ст.ст. 109, 110, 291 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У свою чергу, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Обвинувальний акт має відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Відповідно до ч.2ст.291 КПК Україниобвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Крім того, частина 4ст.291 КК Українизазначає, які документи повинні додаватися до обвинувального акту та зазначає, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Отже, до суду повинен надійти обвинувальний акт, в якому мають міститися обов`язкові відомості, які зазначені у ч.2ст. 291 КПК Українита бути доданий перелік документів, який зазначений у ч. 4ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 5) ч. 2ст. 291 КПК Україниобвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Пункт 13 частини першоїстатті 3 КПК Українинадає визначення обвинувачення, зокрема, це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Висунення публічного обвинувачення здійснюється в умовах змагальності у судовому розгляді, коли прокурор оголошує текст обвинувального акту, а суд роз`яснює суть обвинувачення і з`ясовує у обвинуваченого, чи зрозуміло воно йому.

Також, необхідно наголосити, що суд не є стороною кримінального провадження і не може вказувати прокурору як необхідно викласти формулювання обвинувачення або поліпшити фактичний виклад обставин, як і не вправі спонукати прокурора до корегування обвинувального акту, внесення до нього змін, у тому числі щодо фактичних обставин скоєння злочину та інших обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. В обвинувальному акті викладається те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прямо передбачено, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від прокурора змінити їх виклад.

Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі N 273/1053/17).

На думку суду обґрунтування та посилання захисника, викладені в клопотанні про повернення обвинувального акта, мають формальний характер, а з урахуванням стадії судового розгляду, як підготовче засідання, будь-яка оцінка пред`явленого обвинувачення щодо його фактичного змісту є втручанням в оцінку доказів, що є процесуально неприпустимим.

Суд зазначає, що доводи захисника у своєму клопотанні про неконкретність та незрозумілість викладу в обвинувальному акті фактичних обставин і формулювання обвинувачення на підставі відсутнього висновку експерта, відсутність часу та місця вчинення злочину, неконкретність пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, не розкриття у формулюванні обвинувачення всіх елементів складу злочину, можливо перевірити не під час підготовчого судового засідання, оскільки процесуальна оцінка зазначених вище обставин, згідно вимог чинногоКПК України, можлива лише при ухваленні остаточного судового рішення, передбаченогост. 373 КПК України, тобто за наслідками лише судового розгляду кримінального провадження з дотриманням вимог, передбачених ст.ст.318-380 КПК України.

Посилання захисника про невідповідність або неконкретність формулювання обвинувачення, а саме відносно неповноти зазначення прокурором в обвинувальному акті, щодо злочину, якій інкримінується ОСОБА_4 , не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки доведення обґрунтованості обвинувачення покладається на прокурора, а суд, відповідно до норм ч.6ст. 22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Щодо викладу правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, то суд вважає, щоКПКне дозволяє прокурору зазначати кваліфікацію на власний розсуд, а вимагає робити це з врахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акту та того, що обов`язок доказування відповідно дост. 92 КПК Українилежить саме на прокуророві. І, хоча, під час судового розгляду прокурор має право змінити правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення, що передбаченост.338 КПК України, варто зауважити, що такі дії прокурор може вчинити тільки, якщо, під час такого розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення.

Адже в обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини кримінального правопорушення,які прокурор(а не суд)вважає встановленими. До цього слід додати, що КПК України містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримання державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).

Підсумовуючи, можливо прийти до висновку, що повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд. В процесі аналізу положень клопотання захисника ОСОБА_5 , таких недоліків судом не було виявлено.

Таким чином, зазначені захисником обвинуваченого підстави для повернення обвинувального акта не свідчать про наявність визначених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підстав для повернення обвинувального акта.

Керуючись ст. 110, п. 3) ч. 3 ст.314, ст.ст.369,371,372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №12016220380002987 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України як такий, що не відповідає вимогамст. 291 КПК України, - відмовити.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, а заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, яким закінчується судове провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1