Ухвала суду № 109346730, 24.02.2023, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/158/23

Провадження № 1-кс/715/55/23

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2023 Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В клопотанні слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-1X, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, вчинив злочин, пов`язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час особами, за попередньою змовою в період часу з 01.02.2023 року по 22.02.2023 рік, підшукали громадян України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які з метою ухилення від призову за мобілізацією, будучи особами, які на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі країни забороняється, мали намір виїхати за межі території України поза пунктом пропуску через державний кордон, яким повідомили, що за грошову винагороду у розмірі 3 000 доларів США або 3 000 Євро з людини, можуть організувати їх незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктом пропуску.

22 лютого 2023 року, біля 17 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , діючи за попередньою домовленістю із сином ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний час особами, з метою реалізації спільного умислу, спрямованого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України поза пунктом пропуску, а також виконуючи вказівки сина ОСОБА_7 , які полягали у зібранні осіб, які мали намір незаконно перетнути кордон України та доставці їх до місця їхнього безпосереднього переправлення на транспортному засобі марки «Audi А8», державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував в його користуванні, направився до смт. Красноїльськ та м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області, де його очікували згідно попередньої домовленості з ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

У подальшому, ОСОБА_4 , рухаючись у напрямку державного кордону України, діючи відповідно до відведеної йому ролі, по вказівці ОСОБА_7 , надав консультації ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а саме, які їхні будуть подальші дії, що їх зустрінуть зі сторони Румунії, що їм необхідно буде сісти в інший автомобіль, який довезе їх ближче до державного кордону України і що їм необхідно більшу частину речей залишити і взяти лише саме необхідне, чим сприяв незаконному переправлення осіб через державний кордон України.

Рухаючись по автодорозі в с. Їжівці Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_9 , діючи за вказівкою ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2800 доларів США, які були обумовлені з ОСОБА_7 за переправлення його через державний кордон України до Республіки Румунія.

В подальшому 22 лютого 2023 о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , з метою незаконного переправлення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України, рухаючись автомобілем марки «Audi А8», державний номерний знак НОМЕР_1 , на автошляху, що в межах с. Їжівці Чернівецького району Чернівецької області, в напрямку державного кордону України, був зупинений працівниками поліції та працівниками прикордонного загону.

ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20:15 годин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, раніше не судимого, громадянина України, українця, було затримано з підстав, передбачених ст. 208 КПК України.

23.02.2023 року в порядку та з підстав, передбачених ст.ст. 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та які підтверджуються зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

- протоколами обшуку автомобіля «Audi А8», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 являється ОСОБА_11 , та який перебуває в користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та по місцю проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 ;

- протоколом затриманням ОСОБА_4 , в порядку ст. 208 КПК України;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який відповідно до санкції ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме:

- підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України, останній має змогу перетнути кордон України для переховування від органів досудового розслідування чи суду, з метою уникнення від покарання;

- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та інших осіб, в тому числі на співучасників вчинення кримінального правопорушення, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між співучасниками;

- в разі перебування на волі ОСОБА_4 згідно покладених на нього обов`язків будь-якого іншого більш м`якшого запобіжного заходу, матиме реальну здатність вчиняти нові злочини, оскільки він матиме змогу здійснювати пошуки осіб, які бажають незаконно перетнути кордон України, організувати незаконний перетин для відшуканих осіб та отримати за це неправомірну вигоду.

Зважаючи на вищевикладене, просить суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення даного клопотання, вказували, що ОСОБА_4 не організовував незаконний перетин осіб через Державний кордон України та не має ніякого відношення до даного кримінального правопорушення. Просили суд відмовити у задоволенні даного клопотання.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.

Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри на даному етапі досудового розслідування підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, які були досліджені під час розгляду клопотання, зокрема витягом з ЄРДР №12022262020004032, протоколом огляду місця події, протоколом огляду речей та предметів, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами допиту свідків, протоколом проведення слідчого експерименту.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши надані докази, вважаю, що слідчим доведено також наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_4 на даний час не має постійного місця роботи та джерела доходу, він є мешканцем населеного пункту, який знаходиться в прикордонному районі, тобто обізнаний із способами незаконного перетину, що в своїй сукупності свідчить про можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, досудовим розслідуванням на даний час не встановлені всі особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку із чим ОСОБА_4 зможе впливати на даних осіб та свідків для уникнення відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, приходжу до висновку, що такий ризик в повній мірі доведений слідчим в ході розгляду клопотання. Так, ОСОБА_4 , може продовжувати здійснювати організацію переправлення осіб через Державний кордон України, підшуковуючи людей, які мають бажання незаконно перетнути кордон та організовуючи схеми такого перетину, оскільки він добре обізнаний на місцевості, яка межує з кордоном. Відтак, існує ризик вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, з метою попередження можливості підозрюваним вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючих даних про особу підозрюваного, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави в даному конкретному випадку, вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного буде застава в сумі 180 000 грн.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 22 квітня 2023 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 квітня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: