Рішення № 109346678, 02.03.2023, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/119/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Мельничук І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 27.01.2023 року серії АА №00004295,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 27.01.2023 року серії АА №00004295.

В обґрунтування позову зазначив, що відносно нього неправомірно винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі від 27.01.2023 року серії АА № 00004295 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП і накладено штраф у розмірі 17000 грн. Вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки транспортний засіб DAF XF 105/410, д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом GENERAL TRAILERS TX34С д.н.з НОМЕР_2 їхав по одному маршруту через два окремі автоматичні вагові комплекси Укртрансбезпеки WIM 32, WIM 9, однак перевищення вагових норм зафіксовано лише на пункті WIM 9, а на іншому WIM 32 перевищення не встановлено, що свідчить про очевидну несправність вагового комплексу WIM 9. Арефметичні обчислення відповідачем здійснено з помилками, а саме відповідачем зазначено в постанові фактичні зафіксовані парамерти ТЗ, кількість осей, відстань між ними, фактичне навантаження на кожну вісь при зважуванні в русі та загальна маса транспортного засобу яка становить 43355 кг, але згідно товарно-транспортної накладної № 712/2 від 07.12.2022 року вага транспортного засобу становить 40800 кг, разбіжності у вазі складає

2555 кг., внаслідок чого навантаження на одиничну вісь збільшена до 12811,68 кг, що в подальшому вплинуло на перевищення допустимих максимальних навантажень на вісь

11,5 тон. Зазначив, що з постанови встановлено, що автоматичний ваговий комплекс Укртрансбезпеки WIM 9, яким проводилось зважування ваги транспортного засобу, згідно свідоцтва про повірку технічного засобу WIM 9 проводить зважування з протермінованим свідоцтвом про повірку UA.TR/001 35 209-21 № 210-21 до 16.06.2022 року, що могло в подальшому вплинути на перевищення допустимих максимальних навантажень на вісь та загальної маси транспортного засобу. Вважає, що оскаржувана постанова є необгрунтованою та такою, що не відповідає нормам законодавства. В зв`язку з чим позивач просив визнати пропиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 27.01.2023 року серії АА №00004295 та стягнути на його користь понесені ним судові витрати.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 лютого 2023 року відкрито провадження у справі.

Відповідач надіслав до суду відзив, в якому зазначено, що оскаржувана позивачем постанова містить необхідну інформацію, передбачену законодавством України, також в постанові зазначені подія та склад адміністративного правопорушення для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Так у оскаржуваній постанові зазначено виміряні, з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Твердження позивача, що відповідно товарно-транспортної накладної вага транспортного засобу з вантажем в межах доступної норми не заслуговують на увагу з огляду на наступне. Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно - транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей, в аспекті підтвердження факту. Тому сам факт наявності товарно-транспортної накладної не спростовує перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає як на навантаження по осях, так і на загальну вагу транспортного засобу. Тобто, товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспорного засобу та вантажу з боку позивача, тому посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товаро-транспортної накладної, з урахуванням ваги автомобіля та пичепу, виключає перевантаження транспортних засобів, відповідач вважає необгрунтованими. В зв`язку з викладеним відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов та просив задовольнити з підстав, викладених у позові. Пояснив, що перегрузу не могло бути, оскільки при відправці вантажу зважування відбувалося на сертифікованих вагах, про що є відповідний документ. Його автомобіль перевозив пшеницю та проїхав два пункти зважування, один з яких зафіксував перегруз. Він вважає, що даний пункт зважування може не правильно працювати, оскільки не пройшов повірку. Також він виключає можливість переміщення такої значної кількості вантажу під час транспортування. Відзив він отримав та відповідь на відзив не готував.

Представник відповідача Мельничук І. В. в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві. Пояснила, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства України та містить усі передбачені реквізити. Також вказала, що автоматичний ваговий комплекс Укртрансбезпеки WIM зафіксував перевищення навантаження на одинарну вісь транспортного засобу та при цьому ваговий комплек також враховує і похибку, формула розрахування якої наведена у відзиві. Щодо твердження позивача про те, що можливість переміщення такої значної кількості вантажу під час транспортування виключена, то зазначила, що переміщення можливе при екстренних гальмуваннях, власник та водій транспортного засобу зобов`язані забезпечити правильне розміщення вантажу, належну швидкість руху та з метою забезпечення безпеки перевезень виключити можливість його переміщення під час здійснення перевезень.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідні їм правовідносини.

27 січня 2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком В. О. відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії АА №00004295, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн. (а. с. 8).

Згідно даної постанови 07.12.2022 року о 21:20 год., за адресою Н-01 Київ-Знам`янка, км 198+300, зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.410, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 11.406% (1.312 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон.

Також, з оскаржуваної постанови вбачається, що у результаті зважування було зафіксовано такі навантаження на осі зазначеного вище транспортного засобу: перша вісь - 7618 кг; друга вісь - 15252 кг; третя вісь - 6727 кг; четверта вісь - 7157 кг; п`ята вісь - 6601 кг.

Суд також зазначає, що оскаржувана постанова містить усі необхідні складові, зокрема, обставини правопорушення, необхідні в достатній мірі для його кваліфікації, зокрема, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабміну України №30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що Рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують зовнішніх габаритів: за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом або трьохвісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на

2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одинарну вісь понад

11,5 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одинарну вісь понад 11,5 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Частина 2 ст. 132-1 КУпАП визначає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок №1174) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року

№ 623).

Положенням п. 7 Порядку №1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Відповідно до положень п. 12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги (п.17 Порядку).

Допустима похибка вимірювання вагового комплексу складає 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16% щодо навантаження на осі, що передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування».

Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Тобто, основним доказом у приведених випадках є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови.

В оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містяться всі дані, вказані в п. 17 вказаного вище Порядку, в тому числі виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу в розділі «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення», вказані технічні відомості підтверджують факт перевищення загальної маси транспортного засобу, навантаження на одинарну вісь.

Крім того, як вбчається з оскаржуваної постанови, остання містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174. Окрім того, постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Суд вважає, що позивач, як відповідальна особа у розумінні чинного законодавства, допустив рух великогабаритного транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР, що стало підставою для винесення оскаржуваної ним постанови.

Щодо твердження позивача про те, що в оскаржуваній постанові вказано, що технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення є WIM 9, свідоцтво про повірку технічного засобу UA.TR.001 35 209-21, чинний до 16.06.2022 року, тобто є протерміноване, то суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався, востаннє Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Отже, у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на момент перевірки вважалось чинним.

При цьому технічні засоби фіксації адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94, на підтвердження чого відповідачем надано копії сертифікатів відповідності (а. с. 50, 62-67).

Щодо твердження позивача, відносно товарно-транспортної накладної (а. с. 15) наданої до позовної заяви, що при завантаженні та розвантаженні вагові показники відповідали передбаченим законодавством нормативним параметрам, суд зазначає наступне.

Товарно-транспортна накладна (далі - ТТН) не є документом суворої звітності (обліку), а тому не може мати визначальний (пріоритетний) вплив в межах даної справи та повинна оцінюватись в сукупності з іншими доказами.

При цьому слід наголосити, що відповідно до І Розділу Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Наведене формулювання свідчить, що ТТН в першу чергу є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб`єктами підприємницької діяльності з метою обліку товарно-матеріальних цінностей.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, вказаною в постанові від 31 липня 2019 року справа №802/518/17-а, у якій судом було зазначено, що посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно-транспортної накладної, з урахуванням нормативної ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, Верховний Суд вважає необґрунтованими. Так, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що по одному маршруту через два окремі автоматичні вагові комплекси Укртрансбезпеки WIM 32, WIM 9, перевищення вагових норм зафіксовано лише на одному пункті, що на думку позивача свідчить про протиправність спірної постанови про притягнення до відповідальності, оскільки вказані обставини (навіть за їх наявності) не виключають можливість довантаження/розвантаження на протязі маршруту слідування, а отже не можуть бути беззаперечним доказом невірного вимірювання відповідачем ваги транспортного засобу, яке стало підставою для прийняття спірної постанови.

Щодо доводів позивача, про те, що він виключає можливість переміщення такої значної кількості вантажу під час транспортування, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року

№ 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).

У контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Згідно чинного законодавства будь-яких виключень з Правил дорожнього руху при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів не встановлено.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений ст. 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем на дотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення, а вимоги до змісту постанови, визначені ст. 283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, дотримано.

Відтак судом встановлено, що позивач в даному випадку виступає як перевізник, який здійснив перевезення вантажів автомобілем, за наслідками контролю за яким виявлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм, без спеціального дозволу, тож оскаржувану постанову винесено правомірно, а тому підстав для скасування постанови судом не встановлено та в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 27.01.2023 року серії АА №00004295 - відмовити.

Повні найменування сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса місцезнаходження:

пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 39816845.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. В. Левченко