Ухвала суду № 109343815, 02.03.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

02.03.2023Справа № 910/10291/20

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Громадської організації "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 59/65, квартира 3

до 1. Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (Військова прокурора Київського гарнізону) (вул. Петра Болбочана,8-а, м.Київ, 01014) в інтересах держави

в особі Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168)

2. Київської міської ради (вул. Хрещатик 36, м. Київ, 01044)

3. Центрального територіального управління капітального будівництва (пр-т Повітрофлотський 28-А, м. Київ, 03049)

про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Центрального територіального управління капітального будівництва про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Кравченка Н.П. від 12.04.2016 року, реєстраційний номер 899657980000, про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно від 12.04.2016 року за №29208361 на земельну ділянку площею 0,97 га за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, яким визначено власником Київську міську раду;

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Верповської О.В. від 13.05.2016 року, індексний номер 29595148, яким зареєстровано іпотеку №14500250 на підставі договору іпотеки № 1693 (іпотекодавець ТОВ "Будінпроект", іпотекодержатель ТОВ "Фінансова компанія "Житло-Капітал");

- визнання право власності на земельну ділянку площею 0,97 га за адресою: АДРЕСА_1 за державою в особі Міністерства оборони України;

- відповідачам усунути перешкоди у здійснення права користування та розпорядження майном держави в особі Міністерства оборони України площею 0,97 га за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави при здійсненні забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, шляхом укладення протиправної угоди про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:91:165:0018) від 12.04.2016 року між Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва, а також договору від 01.10.2015 року між Центральним територіальним управлінням капітального будівництва та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будінпроект" про будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1, а також внесення до Державного реєстру речових прав на підставі оспорюваних рішень державних реєстраторів записів реєстрацію права власності за відповідачем 1 та реєстрацію обтяження на підставі договору іпотеки, за наявності рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року № 5011-51/5456-2012 та за умови незаконної зміни цільового призначення спірної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви.

Окрім цього 05.08.2020 року через відділ діловодства суду від прокурора за підписом військового прокурора Київського гарнізону Гладія Є. надійшло клопотання № 11/4545 від 03.08.2020 року про зменшення позовних вимог, а саме шляхом виключення вимоги "визнати право власності на земельну ділянку площею 0,97 га за адресою: АДРЕСА_1 за державою в особі Міністерства оборони України" зі складу позовних вимог, а також про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 2102,00 грн. Клопотання судом долучене до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року, за результатами розгляду заяви прокурора № 11/4546 вих.20 від 03.08.2020 року про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10291/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2020 року, а також вказаною ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінпроект" (код ЄДРПОУ 40026438).

В свою чергу ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 року у справі № 910/10291/20 згідно приписів ч. 11 ст. 176 ГПК України залишено позовну заяву Військового прокурора Київського гарнізону без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 01.09.2020 року від прокурора на виконання вимог ухвали суду від 25.08.2020 року надійшла заява № 11/5076 вих.20 від 01.09.2020 року про усунення недоліків позовної заяви, в якій також міститься клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 2102,00 грн. Заява разом з доданою до неї новою редакцією позовної заяви судом долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 року подані прокурором 07.09.2020 року заяви залишені судом без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 року за заявою прокурора залишено позовну заяву Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Київської міської ради та Центрального територіального управління капітального будівництва в частині позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,97 га за адресою: АДРЕСА_1 за державою в особі Міністерства оборони України без розгляду, розгляд справи № 905/825/20 продовжено в частині решти позовних вимог в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020 року відкладено підготовче засідання на 22.10.2020 року.

Проте, судове засідання, призначене на 22.10.2020 року, у зв`язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 року розгляд справи призначено на 24.12.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 року підготовче засідання відкладено на 10.02.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 року задоволено клопотання позивача - Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі та провадження у справі № 910/10291/20 зупинено до вирішення пов`язаної з нею господарської справи № 910/248/20 за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінпроект" та Центрального територіального управління капітального будівництва, за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал" та гр. ОСОБА_1 про визнання недійсними угоди та договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2021 року за заявою Міністерства оборони України надійшла заява б/н від 26.11.2021 року поновлено провадження у справі №910/10291/20 та призначено підготовче засідання на 27.01.2022 року.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання, призначене на 27.01.2022 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року розгляд справи призначено на 03.03.2022 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022 року судове засідання, призначене на 03.03.2022 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 року згідно норм статті 3 Конституції України та положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи призначено на 14.07.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року за заявою гр. ОСОБА_1 б/н від 24.12.2020 року залучено вказану фізичну особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача та, відповідно, підготовче засідання відкладено на 31.08.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 року за заявою б/н від 25.08.2022 року ТОВ "Будінпроект" залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал" та підготовче засідання у справі відкладено на 29.09.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 року у зв`язку з неявкою в підготовче судове засідання уповноваженого представника відповідача 2 та третіх осіб 1, 2 на стороні відповідачів, та враховуючи подані сторонами заяви та клопотання з процесуальних питань оголошено перерву в підготовчому засіданні до 03.11.2022.

У судовому засіданні 03.11.2022 року за усним клопотанням прокурора про оголошення перерви судом протокольною ухвалою оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.12.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 року в задоволенні клопотання Громадської організації "Врятуймо Київ - зелене місто-сад" за підписом голови громадської організації ОСОБА_1 вих. 2/ГО-28/10-22 від 28.10.2022 року про об`єднання справи № 910/10291/20 в одне провадження з господарською справою № 910/14124/22 відмовлено, а також за клопотаннями третіх осіб гр. ОСОБА_1 та ТОВ "Фінансова компанія "Житло Капітал" залучено до участі у справі як третіх осіб 3, 4, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталію Петрівну та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповську Олену Володимирівну, та, відповідно, підготовче засідання у справі відкладено на 01.02.2023 року.

Поряд із цим, через канцелярію суду 01.02.2022 року Громадська організація "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" як третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 2/с-23 від 31.01.2023 року, яка підписана головою ГО ОСОБА_1, до Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (Військова прокурора Київського гарнізону) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київської міської ради, Центрального територіального управління капітального будівництва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: на стороні позивача - гр. ОСОБА_1 , на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінпроект" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал", в якій просить суд:

- визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 419-24/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування землею, в частині, яка залишилась чинною після набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року у справі № 5011-51/5456/2012 та в цілому;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, а саме - запис в Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування запису щодо реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018 (з присвоєнням їй кадастрового номеру) із зазначенням дати та підстави для скасування;

- зобов`язати Міністерство оборони України та Київську міську раду здійснити реєстрацію належних їм на праві власності земельних ділянок у Державному земельному кадастрі;

- стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 8052,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року за клопотаннями третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - гр. ОСОБА_1 залучено до участі у справі Київське квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 22991617) як третю особу 5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, а також витребувано від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна - земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:91:165:0018 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 899657980000), та, відповідно, підготовче судове засідання відкладено на 02.03.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2023 року позовну заяву Громадської організації "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії повернуто у зв`язку з відкликанням заявником згідно п. 3 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Поряд із цим через канцелярію суду 24.02.2023 року Громадська організація "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" як третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 5/с-23 від 23.02.2023 року, яка підписана головою ГО ОСОБА_1, до Київської міської ради, Центрального територіального управління капітального будівництва, Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (Військова прокурора Київського гарнізону) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: на стороні позивача - гр. ОСОБА_1 , на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінпроект" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло-Капітал", в якій просить суд:

- визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 419-24/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування землею", в частині, яка залишилась чинною після набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року у справі № 5011-51/5456/2012 та в цілому;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, а саме - запис в Поземельній книзі шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування запису щодо реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 8000000000:91:165:0018 (з присвоєнням їй кадастрового номеру) із зазначенням дати та підстави для скасування;

- зобов`язати Міністерство оборони України та Київську міську раду провести дії з формування належних їм на праві власності земельних ділянок в межах, визначених проектом відведення земельної ділянки Центральному спеціалізованому будівельному управлінню для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом, дошкільним дитячим закладом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на АДРЕСА_1 (виготовлення КП "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації земель" у 2004 році) та здійснити їх реєстрацію у Державному земельному кадастрі;

- стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 8052,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви ГО "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" посилається на те, що права та інтереси мешканців кварталу порушуються шляхом будівництва на території військового містечка висотного житлового комплексу на 365 квартир, що суперечить чинній містобудівній документації та волі громади, зокрема, резолюціям громадських слухань 18.07.2005 року "Про збереження історичної забудови та природного середовища Києва", проведених за розпорядженням КМДВ, які увійшли до рішення Київської міської ради № 2/3492 від 06.10.2005 року «Про заходи щодо реалізації резолюції громадських слухань щодо збереження історичної забудови, природно - заповідних територій та впорядкування території зелених насаджень загального користування м. Києва». Відтак, на переконання заявника, за наслідками прийняття рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 419-24/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення прав користування землею" спірною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 протиправно та протизаконно фактично заволодіє головний бенефіціар будівництва - ТОВ "Будпроект", який обраний без передбаченого законом тендеру у непрозорий спосіб та діє всупереч державним інтересам та інтересам місцевої громади, у зв`язку з чим оспорюване рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 419-24/1829 має бути визнано незаконним та скасовано в судовому порядку як таке, що несе як наслідки негативного характеру (майнового, економічного та економічного) для держави, військових та місцевої громади, так і загрозу спричинення шкоди культурній спадщині.

Розглянувши матеріали справи № 910/10291/20 та позовної заяви ГО "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" № 5/с-23 від 23.02.2023 року суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього кодексу.

Так, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2 ст. 180 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 180 ГПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

У відповідності до приписів ч. ч. 4, 5 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Суд зазначає, що зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом та характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача. При цьому специфіка зустрічного позову полягає в тому, що останній має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Згідно з постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Обставини, які свідчать про взаємну пов`язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв`язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві. Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду.

Як зазначалось судом вище, предметом первісного позову прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України є, зокрема, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за Київською міською радою на нерухоме майно від 12.04.2016 року за №29208361 на земельну ділянку площею 0,97 га за адресою: АДРЕСА_1, а також усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном держави в особі Міністерства оборони України, позаяк в порушення приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" вид цільового призначення земельної ділянки було незаконно змінено з використання земель оборони на житлове будівництво, про що також свідчить реєстрація 13.05.2016 року договору іпотеки № 1693, іпотекодержателем за яким є ТОВ "Фінансова компанія "Житлобуд- Капітал".

Згідно Законів України "Про оборону Україна" та "Про правовий режим майна у збройних силах України" Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

За приписами ст. 13 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у збройних силах України",ст.ст. 9, 14 Закону України "Про збройні сили України" землі, закріплені за військовими частинами та установами, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яки порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у користуванні ним права користування та розпорядження своїм майно.

При цьому, звертаючись з даним позовом прокурор, виконуючи субсидіарну роль, в першу чергу, здійснює захист інтересів держави в особі уповноваженого органу Міністерства оборони України та замінює в судовому провадженні вказаного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює належного захисту, оскільки порушені права як міністерства, так і його структурних підрозділів, зокрема, Київського квартирно - експлуатаційного управління як співуправителя та співкористувача спірної земельної ділянки, на якій розташовані військові об`єкти та яка перебуває на оперативному обліку останнього.

В свою чергу, як встановлено судом, обґрунтовуючи позовні вимоги ГО "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет даного спору зазначає, що заявлені прокурором позовні вимоги не відповідають кадастровій документації земельної ділянки, а сама кадастрова документація не оскаржена прокурором, тобто, на переконання Громадської організації, спосіб відновлення прав держави в даному випадку не є оптимальним, відтак, на думку заявника, наведене свідчить про неналежний захист інтересів держави в межах справи № 910/10291/20 і призведе до порушення прав ГО "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад".

Суд зазначає, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - це ймовірні суб`єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають в чужий судовий процес з метою захисту своїх суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

В контексті приписів ст. 49 ГПК України під предметом спору слід розуміти матеріально - правовий об`єкт, з приводу якого виник конфлікт між позивачем та відповідачем.

При цьому третя особа може бути допущена до участі у справі лише в тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Самостійність таких вимог полягає в тому, що третя особа вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона і саме її право порушено відповідачем.

Відтак, третя особа заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь, тому третя особа з самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу(ам), а й позивачу, тобто, в даному випадку, прокурору в інтересах держави в особі Міністерства оборони України.

З урахуванням вищенаведеного та змісту позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору суд зазначає, що підстави позовних вимог Громадської організації з позовом прокурора збігаються частково в частині посилання на неправомірність рішення Київської міської ради від 15.07.2004 року № 419-24/1829, проте позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання Міністерство оборони України та Київську міську раду сформувати земельні ділянки та здійснити їх реєстрацію знаходяться поза межами предмета позову прокурора.

Поряд із цим предметом спору є земельна ділянка площею 0,97 га за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером 8000000000:91:165:0018, яка перебуває у державній власності, а спір між сторонами вирішується, зокрема, в частині можливості Міністерства оборони України реалізувати правомочності щодо належного користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою, доказів наявності права власності/користування на яку у ГО "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад", які і правових підстав можливості звернення до суду з позовними вимогами щодо захисту інтересів держави та її органів, заявником суду не надано.

Враховуючи викладене, за висновками суду подана позовна заява не відповідає за своїм змістом приписам ст.ст. 49, 180 ГПК України як позовна заява особи, вимоги якої мають бути протиставлені вимогам позивача, спрямованим на захист держави в даному спору у справі № 910/10291/20, що унеможливлює розгляд позовних вимог Громадської організації в даному позовному провадженні як таких, що суперечать інституту третіх осіб з самостійними вимогами щодо предмета спору у господарському процесі.

В той же час частиною 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином, оскільки подана до суду 24.02.2023 року позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Громадська організація "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" не підлягає спільному розгляду з позовом прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України у справі № 910/10291/20 в розумінні ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, що, враховуючи приписи даної статі, є підставою для повернення такої позовної заяви заявнику.

Разом з тим, враховуючи приписи ч. 8 ст. 174 ГПК України, згідно яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, суд зауважує, що заявник не позбавлений права захистити своє порушене право шляхом передачі у встановленому законодавством спору на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів, з урахуванням вимог ст.ст. 53, 162, 174 ГПК України.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Тобто, зазначені вимоги до заяв та порядку вчинення відповідних дій зі звернення, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою їх залишення без руху або повернення.

Разом з цим, суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Одночасно, застосовуючи при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов`язків.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Поряд із цим, за умови наведення частиною 2 статті 43 ГПК України переліку дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства, виключного переліку дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом, приписами господарського процесуального кодексу не встановлено.

Суд зазначає, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст. 15 Господарського процесуального кодексу України.

Викладене свідчить, що суд у своїй діяльності має забезпечувати непорушність балансу інтересів сторін, їх рівності та змагальності, зокрема, шляхом запобігання зловживання процесуальними правами окремими учасниками судового процесу, а отже в даному випадку повернення поданої позовної заяви третьої особи не є обмеженням доступу до правосуддя.

Окремо суд наголошує, що завданням підготовчого провадження, виходячи із змісту ст. 177 ГПК України є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З метою виконання визначеного у ст. 177 ГПК України завдання підготовчого провадження суд вчиняє передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Водночас, за приписами ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Поряд із цим згідно ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та, як зазначено в ч. 1 ст. 43 ГПК України, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, відтак мають бути обізнані з положеннями статей 177, 181 ГПК щодо мети, завдань та строків підготовчого засідання, а також використання засобів підготовчого засідання, передбачених ст. 182 ГПК України.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 113 ГПК України, згідно яких строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом, ухвалами суду від 14.07.2022 року, 31.08.2022 року, 29.09.2022 року, 22.12.2022 року та 01.02.2023 року про відкладення підготовчих засідань у справі № 910/10291/20 учасникам справи для подання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень тощо судом було встановлено відповідні строки.

Однак, не зважаючи на вищенаведене та встановлення судом відповідних строків, гр. ОСОБА_1 , на відміну від інших учасників судового процесу, під час підготовчого провадження неодноразово звертався до суду з численними поясненнями, клопотаннями, заявами та доповненнями до них, зокрема, поясненнями 03.11.2022 року, про відкладення розгляду 29.09.2022 року та 03.11.2022 року, про поновлення строку для подання пояснень третьої особи 31.08.2022 року та 29.09.2022 року, про залучення третіх осіб 26.08.2022 року, 01.09.2022 року, 29.09.2022 року, 03.11.2022 року, 31.01.2023 року, витребування доказів 29.09.2022 року, 31.01.2023 року, про витребування доказів та допит свідка 22.12.2022 року, що, відповідно, зумовлювало необхідність ознайомлення з поданими документами інших учасників справи, чергового відкладення та оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 910/10291/20.

Поряд із цим суд звертає увагу на факт звернення ГО "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" до Господарського суду міста Києва 28.10.2022 року та 16.12.2022 року з аналогічними даному позовами, які ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 року у справі № 910/11512/22 (суддя Морозов С.М.) та від 22.12.2022 року у справі № 910/14124/22 (суддя Баранов Д.О.) повернуті на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України та п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України, позаяк позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог та не обґрунтовано наявності повноважень для звернення з вказаним позовом до суду з метою представництва інтересів держави України та місцевої громади, подальшу відмову в задоволенні клопотання ГО "Врятуймо Київ-зелене древнє місто-сад" про об`єднання справи № 910/10291/20 в одне провадження з господарською справою № 910/14124/22 ухвалою суду від 22.12.2022 року, а також відкликання заявником ГО "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" раніше поданої ним в межах справи № 910/10291/20 позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Окремо суд наголошує на обставини залучення гр. ОСОБА_1 , який є головою ГО "Врятуймо Київ-зелене древнє місто-сад", до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ухвалою від 14.07.2022 року, участі гр. ОСОБА_1 в інших судових справах, предмет позову яких пов`язаний з предметом даного спору та має аналогічний склад учасників, що, в сукупності з численними заявами, клопотаннями та додатковими поясненнями вказаної третьої особи, поданими під час судового розгляду справи № 910/10291/20, свідчить про свідоме уникання учасника процесу вироблення сталої правової позиції на протязі тривалого підготовчого провадження та недотримання правової поведінки, яка сприяє якісному та швидкому розгляду справи, відтак розцінюється як зловживання процесуальними правами згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3, 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки звернення Громадської організації в даній справі із позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору визнано зловживанням процесуальними правами, зазначене є додатково підставою для повернення позовної заяви ГО "Врятуймо Київ-зелене древнє місто-сад" у справі № 910/10291/20 на підставі ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно в контексті вищевикладеного суд звертає увагу, що статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013), гарантовано право на правову допомогу.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Наразі, Конституцією України встановлено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура і виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

В свою чергу приписи статті 16 Господарського процесуального кодексу України закріплюють за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

Отже, приймаючи до уваги предмет та підстави даного спору суд наголошує на юридичній грамотності як необхідній умові дотримання учасником справи норм матеріального і процесуального права під час звернення до суду, в тому числі шляхом реалізації учасником справи права на користування професійною правничою допомогою, відшкодування понесених на яку витрат може бути здійснено заявником в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 174, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву № 5/с-23 від 23.02.2023 третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Громадської організації "Врятуймо Київ - зелене древнє місто - сад" про визнання недійсним та скасування рішення, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії повернути.

Додаток: позовна заява №5/с-23 від 31.03.2023 року з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон