Ухвала суду № 109340812, 02.03.2023, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2315/23

1-кс/295/1023/23

УХВАЛА

Іменем України

02.03.2023 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

власника майна ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4

розглянувши всудовому засіданніклопотання проарешт майна,подане старшим слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_5 , погоджене прокурором Житомирськоїобласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні за№62022240020000399від 14.10.2022за ознакамизлочину,передбаченого ч.3ст.368КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на належне ОСОБА_3 майно: блокноти в кількості 2-х штук, які упаковано до сейф пакету №500220913; грошові кошти в загальній сумі 1600 доларів США, які упаковано до сейф пакету №В2016707; грошові кошти в загальній сумі 1480 гривень, які упаковано до сейф пакету №В2016708; мобільний телефон «iPhone 13 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_1 ; один аркуш паперу з друкованим текстом.

У клопотанні вказано, що в ході досудового розслідування встановлено, що 30.09.2022 приблизно о 16 год. 00 хв. керівник ТОВ "СІГМА ГРУП ДИСТРИБЬЮШН" ОСОБА_7 з метою уточнення інформації щодо здійснення гуртової та роздрібної торгівлі лікеро-горілчаної продукції на території м. Житомир та Житомирської області, попередньо домовившись із ОСОБА_3 , зустрівся з останнім поблизу ТРЦ «Глобал», що за адресою: вул. Київська, 77, м. Житомир.

В цей же час, в ході розмови, у ОСОБА_3 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 .

З цією метою, діючи умисно, з корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_3 висловив ОСОБА_7 прохання надання йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 40 000, 00 гривень за не створення штучних перешкод у роботі, невжиття заходів реагування в переміщенні та реалізації лікеро-горілчаної продукції, а також не вжиття відносно нього адміністративних заходів, тобто притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_3 повідомив, що грошові кошти, ОСОБА_7 повинен йому надавати щомісячно, а всі проблемні питання в ході здійснення підприємницької діяльності він буде вирішувати по телефону в разі їх виникнення.

На вказане прохання ОСОБА_3 , ОСОБА_7 вимушений був погодитись, оскільки розумів, що у випадку відмови, останнім будуть вжиті заходи, спрямовані на постійну зупинку підлеглими працівниками поліції транспортних засобів на дорогах загального користування розташованих на території м. Житомир та Житомирської області та застосування останніми заходів адміністративного впливу, що негативно вплине на господарську діяльність вказаного підприємства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, за результатами попередньої телефонної домовленості, 21.10.2022 року близько 11 год. 20 хв. відбулась зустріч ОСОБА_7 із ОСОБА_3 на автомобільній парковці поблизу ТРЦ «Глобал», що за адресою: вул. Київська, 77, м. Житомир, у ході якої ОСОБА_7 діючи на прохання ОСОБА_3 сів до останнього в автомобіль марки «Mitsubishi» р.н. НОМЕР_2 , який рушив до АЗС «БРСМ-Нафта», що за адресою: проспект Незалежності, 95, м. Житомир. У ході зазначеної зустрічі ОСОБА_7 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень як неправомірну вигоду за не створення штучних перешкод у роботі, невжиття заходів реагування в переміщенні та реалізації лікеро-горілчаної продукції, а також не вжиття відносно нього адміністративних заходів, тобто притягнення до адміністративної відповідальності.

24.02.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 09.02.2023 року проведено обшук в приміщенні службового кабінету за місцем роботи ОСОБА_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, на яке слідчий просить накласти арешт.

В обгрунтування клопотання слідчий вказав, що з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також з метою конфіскації майна, у зв`язку із наявними підставами вважати, що вилучене майно містить відомості, щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та може бути використане як доказ у суді необхідно накласти арешт на зазначене вище майно. Окрім цього, грошові кошти в загальній сумі 1600 доларів США та 1480 гривень, які належать ОСОБА_8 у подальшому можуть бути предметом конфіскації майна як виду покарання за ч. 3 ст. 368 КК України.

Слідчий ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, в прохальні частині клопотання просив розгляд справи проводити без його участі та без участі прокурора.

ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання та пояснили, що під час обшуку ОСОБА_3 добровільно передав належне йому майно, зазначив, що надав слідчому всі паролі для розблокування телефону, а грошові кошти вилучені під час обшуку утримував при собі з зв"язку непередбачувальністю подій під час воєнного стану та з збільшенням кількості квартирних крадіжок, зазначив, що це всі збереження які має його багатодітна сім`я. Крім того, зазначив, що напередодні ОСОБА_3 звільнено з займаної посади, тому кошти необхідні для утримання сім"ї, яка наразі перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Заслухавши власника майна та його представника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно доч.1ст.98КПК Україниречовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпідчас кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою

Згідно п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що в провадженні другого слідчоговідділу (здислокацією умісті Житомирі)Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Хмельницькому перебуває кримінальне провадження №62022240020000399 від 14.10.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Зі змісту протоколу обшуку від 24.02.2023 року встановлено, що в приміщенні службового кабінету за місцем роботи ОСОБА_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено майно, на яке слідчий просить накласти арешт.

Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_5 від 24.02.2023 року вилучене під час обшуку майно, належне ОСОБА_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62022240020000399 від 14.10.2022 року, а саме: блокноти в кількості 2-х штук, які упаковано до сейф пакету №500220913; мобільний телефон «iPhone13ProMax»IMEI1: НОМЕР_1 ;один аркушпаперу здрукованим текстом.

Відомості про визнання речовими доказами решти майна вилученого під час обшуку від 24.02.2023 року до матеріалів клопотання не долучено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Як визначено в ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені під час обшуку речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином, слідчим не доведено, з якою метою та доказом яких обставин можуть бути грошові коштив загальнійсумі 1600доларів США, грошовікошти взагальній сумі1480гривень, мобільнийтелефон «iPhone13ProMax»IMEI1: НОМЕР_1 ,вилучені підчас обшуку, які саме слідчі дії мають бути проведені з вказаними речами.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Отже, слідчий та прокурор повинні обґрунтувати та довести в судовому засіданні ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу та мету для накладення арешту, проте останні в судове засідання не з`явились.

На підставі викладеного та враховуючи те, що слідчий в клопотанні не наводить достатніх та переконливих доказів необхідності накладення арешту на грошові кошти та телефон, а також не наводить жодних вагомих доказів наявності ризиків їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, ОСОБА_3 власне надав телефон для огляду, надав паролі для розблокування телефону, за час перебування майна в органах досудового розслідування доказів про проведення слідчийх дій( призначення експертизи) з вказаним майном слідчому судді не надано, слідчим не надано доказів про те, що вилучене майно, а саме грошові кошти в загальній сумі 1600 доларів США, грошові кошти в загальній сумі 1480 гривень, мобільний телефон «iPhone 13 Pro Max» IMEI1: НОМЕР_1 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, не зазначено, які саме слідчі дії заплановані та мають бути проведені з вказаним майном, доказами яких обставин може бути зазначене майно, тому слідчий суддя вважає, що наявні підстави для відмови в задоволенні клопотання накладення арешту на майно в цій частині.

Врахувавши обставини та специфіку кримінального правопорушення, що розслідується, стадію досудового розслідування, оскільки вилучене майно, а саме блокноти в кількості 2-х штук, які упаковано до сейф пакету №500220913 та один аркуш паперу з друкованим текстом визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, з метою з`ясування усіх обставин справи, проведення відповідних судових експертиз, слідчий суддя вважає, що на даний час наявні підстави для накладення арешту вищезазначене майно.

Керуючись ст. ст. 98, 168, 170, 171, 172, 173, 234, 236 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти арешт на блокноти в кількості 2-х штук та один аркуш паперу з друкованим текстом.

В задоволенні решти вимог клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_5 внесеного у кримінальному провадженні за №62022240020000399 від 14.10.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про накладення арешту на майно відмовити.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1