Рішення № 109338409, 02.03.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17865/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 рокум. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції.

Обставини справи:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ №115 від 22.11.2022 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» Департаменту патрульної поліції.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходить службу на посаді інспектора в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.

17.09.2022 позивач та інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 здійснювали реагування на звернення залишені на скорочений номер екстреного виклику поліції «102». Прибувши на місце події розпочали реагування, лейтенант поліції ОСОБА_2 здійснювала спілкування з жінками, а позивач підійшов до чотирьох працівників військової служби правопорядку України та працівника відділку поліції, які здійснювали затримання правопорушника ОСОБА_3 , та допоміг здійснити затримання останнього, який вчиняв активний опір. Під час затримання гр. ОСОБА_3 , правопорушник наніс удар ногою в обличчя позивачу, внаслідок чого позивач отримав травми: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м`яких тканин нижньої губи, поверхнева травма носа, забій, носова кровотеча.

22.11.2022 Департамент патрульної поліції видав наказ №115 від 22.11.2022 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Позивач вважає наказ Департаменту патрульної поліції №115 від 22.11.2022 необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнятий без урахування всіх обставин, які впливають на його прийняття.

Ухвалою суду від 16 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 01 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що 17.09.2022 наряд поліції у складі інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції Пристая Т.В. та інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Матвійчук О.А., заступив на патрулювання у Шевченківському районі міста Львова.

Згідно даних Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» 17.09.2022 о 14 год. 24 хв. на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102», надійшло повідомлення від перехожого, в якому останній повідомив про конфлікт військовослужбовця і продавця в одному із павільйонів ринку по АДРЕСА_1 . О 14 год. 49 хв. на мобільний логістичний пристрій наряду поліції надійшло звернення про порушення громадського порядку з боку громадянина ОСОБА_3 , який висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе агресивно, розкидав коробки з товаром в одному із павільйонів ринку міста Львова.

Дане звернення опрацьовував піший наряд поліції ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області та шестеро представників військової служби правопорядку України.

Згідно з даними Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» наряд поліції у складі інспекторів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17.09.2022 о 14 год. 12 хв. створив подію №92124758 «Перерва», яку було завершено 17.09.2022 о 14 год. 49 хв. О 14 год. 51 хв. наряд поліції у складі інспекторів поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прибув на місце події. Під час вирішення конфлікту громадянин ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження правою ногою в область обличчя ОСОБА_1 , який 17.09.2022 звернувся за медичною допомогою до медичного закладу.

Під час проведення службового розслідування, встановлено, що відповідно до дислокації сил та засобів батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП з 08 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв. у складі наряду поліції виконували службові обов`язки інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції Матвійчук О.А.

Відповідно до відомостей журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації від 17.09.2022 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП наряд поліції отримали портативні відеореєстратори №471909 (отримала ОСОБА_2 ) і №471235 (отримав ОСОБА_1 ).

Переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора №471235, дисциплінарною комісією встановлено, що такий технічний засіб знаходився у службовому автомобілі, під час всієї події, яка відбувалася 17.09.2022 р. по АДРЕСА_1 , тому, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , під час всієї події, яка відбувалася, не використовував портативний відеореєстратор, який отримав заступаючи на службу. Невикористання технічного засобу, останній пояснив тим, що однострій не передбачає місця для кріплення, однак, ОСОБА_1 не повідомляв керівнику про такий факт.

Опитаний в ході службового розслідування командир роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції Гоїнець М.І. повідомила, що на кожному шикуванні, перед заступанням на зміну особовому складу, проводить інструктаж та наголошує на дотриманні мір особистої безпеки під час несення служби, дотриманні законодавства та нормативно-правових актах, що регулюють діяльність поліцейського, зокрема, наголошує на дотриманні Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026. Також повідомив, що жодних скарг, щодо неможливості закріпити портативний відеореєстратор на форменому одязі, від ОСОБА_1 не надходило.

В ході службового розслідування отримано довідку від начальника відділу забезпечення діяльності УПП у Львівській області ДПП підполковника поліції Королишина Р., де вказано, що однострій поліцейського, який видається особовому складу УПП у Львівській області ДПП, отримується централізовано від Департаменту патрульної поліції, тому отриманий однострій поліцейського відповідає нормам та вимогам постанов Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства внутрішніх справ України. Зазначає, що на сорочці, яка є елементом однострою поліцейського, на грудях розміщується дві кишені та у накладках на них, містяться наскрізні отвори, які слугують для розташування технічних засобів.

Абзацом сьомим пункту третього розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026 визначено, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції №1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Пункт 4 розділу II Інструкції №1026 вказує, що під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Згідно з п. 5, 6 розділу II Інструкції №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Згідно з п. 2 розділу VII Інструкції №1026, поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

17.09.2022 залишивши технічний засіб у службовому автомобілі ОСОБА_1 унеможливив безперервну фіксацію подій, що мали місце 17.09.2022 на АДРЕСА_1 , тим самим порушив пункт 4, 5 розділу II, пункт 2 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026.

Відеозаписи з портативного відеореєстратора №471235 не містять фіксації з місця подій, що в свою чергу підтверджує, що даний технічний засіб під час усієї події знаходився в службовому автомобілі, відповідно під час реагування на конфліктну ситуацію ОСОБА_1 , пристрій не використовував.

Проте, в ході службового розслідування, дослідивши наявні відеозаписи, дисциплінарною комісією встановлено, що 17.09.2022 р. о 14 год. 51 хв. наряд поліції прибув на місце події. З переглянутих відеозаписів вбачається скупчення людей, працівники ВСП розмовляють з ОСОБА_3 , після чого розпочинають вчиняти фізичні дії та за декілька секунд повалили останнього на землю. В цих діях приймали участь чотири працівники ВСП та один працівник поліції. Через декілька секунд на місці події з`явився старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , останній декілька секунд озирався і потім підійшов до ніг ОСОБА_3 , присів з однієї сторони, встав, обійшов на іншу сторону нагнувся та згодом присів, розпочавши застосовувати фізичну силу, а саме тримати ОСОБА_3 за ногу. Ноги ОСОБА_3 тримав ОСОБА_1 та один з працівників ВСП. В певний момент ОСОБА_3 розпочав вчиняти активні фізичні дії, намагаючись вивільнити ноги, що йому і вдалося, саме у той момент працівник ВСП зреагував та відійшов, і в той ж момент ОСОБА_1 отримав удар ногою по обличчю.

Наявними матеріалами, не надається можливим встановити необхідність втручання ОСОБА_1 у процес затримання військовослужбовця, оскільки не відомо, чи висловлював хтось із працівників ВСП, прохання про надання допомоги.

Встановити такий факт дисциплінарній комісії не вдалося, у зв`язку із відсутністю відеозапису події, зі сторони ОСОБА_1 , який брав безпосередньо участь в ній.

Отже, своїми діями ОСОБА_1 проявив непрофесійне, халатне ставлення до службових обов`язків.

Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач з 07.11.2015 по теперішній час (станом на день винесення рішення) проходить службу в Національній поліції України, зокрема з 02.11.2018 на посаді інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.

19.09.2022 на адресу начальника УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції надійшла доповідна записка від 17.09.2022, яка зареєстрована за №13465вн/41/12/-2022, в якій зазначено, що 17.09.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_2 заступили на патрулювання та о 14:49 годині на планшетний пристрій отримали завдання «Конфлікт». Прибувши на місце події, було виявлено порушення громадського порядку з боку гр. ОСОБА_3 , який під час припинення правопорушення поводив себе агресивно та зухвало, розмахував руками, на зауваження не реагував та наніс тілесні ушкодження правою ногою в область обличчя ОСОБА_1 ОСОБА_1 17.09.2022 о 15:50 годині звернувся за медичною допомогою до комунальної міської клінічної лікарні де встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій м`яких тканин нижньої губи, поверхнева травма носа, забій, носова кровотеча, призначено амбулаторне лікування.

Наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №242 від 03.10.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин отримання тілесних ушкоджень інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків 17.09.2022 про які зазначено в доповідній записці від 17.09.2022, яка зареєстрована за №13465вн/41/12/-2022, призначено службове розслідування.

Наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №134 від 12.10.2022 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 03.10.2022 №242 на п`ять днів.

За результатами службового розслідування призначеного з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин отримання тілесних ушкоджень інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків 17.09.2022 дисциплінарною комісією складено висновок від 15.11.2022, яким встановлено, що « 19.09.2022 до ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП надійшла доповідна записка в якій зазначено, що 17.09.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_2 заступили на патрулювання та о 14:49 годині на планшетний пристрій отримали завдання «Конфлікт». Прибувши на місце події, було виявлено порушення громадського порядку з боку гр. ОСОБА_3 , який під час припинення правопорушення поводив себе агресивно та зухвало, розмахував руками, на зауваження не реагував та наніс тілесні ушкодження правою ногою в область обличчя ОСОБА_1 .

За даними ІПНП 17.09.2022 о 18:07 на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102» надійшло повідомлення з медичного закладу, де повідомили, що самостійно звернувся працівник поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями, отриманими під час виконання службових обов`язків близько 15:30.

Відповідно до відомостей журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації від 17.09.2022 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП наряд поліції отримали портативні відеореєстратори №471909 і №471235.

У висновку службового розслідування від 15.11.2022 також зазначено, що у ході службового розслідування здійснено перегляд відеозаписів з портативних відеореєстраторів №471235, який отримав ОСОБА_1 , №471909, який отримала ОСОБА_2 .

Переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора №471235 установлено, що такий технічний засіб знаходився у службовому автомобілі, під час усієї події, яка відбувалася 17.09.2022 по АДРЕСА_1 .

Переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора №471909 установлено, що 17.09.2022 о 14:51 наряд поліції прибув на місце події, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 йде попереду, а за ним слідує лейтенант поліції ОСОБА_2 . Працівники поліції підійшли до місця події, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зупинився біля осіб у військовій формі, а за декілька секунд скоротив відстань до них та зник із радіусу зйомки технічного засобу. Далі на відеозаписі відображається, що чотири чоловіка у військовій формі, один працівник поліції та старший лейтенант поліції ОСОБА_1 намагаються здійснювати фізичний контроль над ОСОБА_3 . Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 тримав ОСОБА_3 за ногу. У той час жінка, яку за руку тримала лейтенант поліції ОСОБА_2 розпочала поводитися агресивно та висловлюватися нецензурною лайкою. Після таких дій працівниця поліції відвела жінку у бік, намагаючись установити її особу, між ними тривала розмова. Під час того на задньому фоні відбуваються дії, ОСОБА_3 з місця події забрали, а старший лейтенант поліції ОСОБА_1 стоїть збоку і тримається рукою за обличчя. О 15:04 лейтенант поліції ОСОБА_2 підійшла до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та запитала, чому він втрутився у затримання і чим він там допоміг. Змістовної відповіді старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не надав.

За результатами службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів та їх оцінки дисциплінарною комісією установлено, що 17.09.2022 інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції, ОСОБА_2 , здійснювали реагування на звернення залишені на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102». Прибувши на місце події, працівники поліції розпочали реагування, лейтенант поліції ОСОБА_2 здійснювала спілкування з жінками, а старший лейтенант поліції ОСОБА_1 підійшов до чотирьох працівників ВСП та працівника відділку поліції, які здійснювали фізичний контроль над військовим ОСОБА_3 , та розпочав застосування фізичної сили до військового. Переглядом наявних відеоматеріалів, дисциплінарна комісія вважає, що застосування поліцейського заходу примусу, а саме фізичної сили, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , відповідно до ст.29 Закону України «Про Національну поліцію», не було обхідним. Останній не правильно оцінив обстановку та не здійснив належної комунікації з особами, які вже здійснювали фізичний контроль над ОСОБА_3 і розпочав здійснювати фізичний вплив на останнього, однак внаслідок власних непрофесійних дій, отримав тілесні ушкодження.

Дисциплінарною комісією установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , під час описаної події, не використовував портативний відеореєстратор, який отримав 17.09.2022 заступаючи на службу. Не використання технічного засобу, останній пояснив тим, що однострій не передбачає місця для кріплення, проте, не повідомляв керівнику про такий факт.

Зазначається, що на сорочці яка є елементом однострою поліцейського, на грудях розміщується дві кишені та у накладках на них, містяться наскрізні отвори, які слугують для розташування технічних засобів.

Отже, своїми діями старший лейтенант поліції ОСОБА_4 проявив непрофесійне, халатне ставлення до службових обов`язків.

Також у ході службового розслідування установлено, що 17.09.2022 лейтенант поліції ОСОБА_2 допустила порушення у розміщенні портативного відеореєстратора, помістивши його на поясі».

Висновок службового розслідування затверджений начальником УПП у Львівській області Департаменту патрульної поліції 15.11.2022.

Позивачем під час службового розслідування надано письмові пояснення від 05.10.2022, які також наявні у висновку службового розслідування від 15.11.2022, в яких позивач зокрема пояснив, що прибувши на місце події, виявили скупчення людей, піший наряд ВПС РУПС та четверо працівників ВСП, які намагались вгамувати громадянина (як згодом встановлено ОСОБА_3 , військовослужбовець) який здійснював спершу адміністративні, та згодом і кримінальні порушення, з вигляду був напідпитку, на зауваження реагував агресивно. Не гаючи часу, оцінивши обстановку, відразу підійшов до колег, для того, аби вияснити обставини події та надати допомогу. Інспектор ОСОБА_2 здійснювана прикриття, та фіксувала подію на портативний відеореєстратор. Несподівано гр. ОСОБА_3 почав агресивніше поводитись, працівники поліції та військовослужбовці ВСП почали здійснювати затримання, для припинення правопорушення, я їм надавав допомогу, в межах чинного законодавства, для забезпечення публічного порядку, та припинення правопорушення. Під час затримання отримав удар ногою у голову, у мене почалась кровотеча з носа, та запаморочення.

В письмових поясненнях також зазначено, що у екіпажі єдиний, хто вміє керувати т.з. з ручною коробкою передач, відповідно, після отримання повідомлення про необхідність надання допомоги працівникам поліції, керував авто, а не відволікався на закріплення відеореєстратора, що прямо б суперечило техніці безпеки наказу ДПП №1396 від 07.08.2019. Був одягнений у формений одяг де не передбачено місця кріплення відеореєстратора так, як це вимагає наказ МВС №1026 від 18.12.2018. Тримати у руці відеореєстратор під час керування т.з. порушує техніку безпеки, та здоровий глузд! Згідно наказу МВС №1026 від 18.12.2018, розділ №2, пункт № 4, вказує на вичерпний та чіткий перелік місць кріплення відеореєстратора. Конструкція виданого мені відеореєстратора, та видана мені форма одягу, даного кріплення не передбачала, тримання у руці відеореєстратора при затриманні злочинця недоречно!Згідно хронології відеоматеріалів, прибули на місце події о 14:51:50, травми отримав 14:52:42, тобто менше 1 хв після прибуття на виклик про допомогу екіпажу, тому, усі уточнюючі питання про мої дії після отримання травми середньої важкості, вважаю недоречними, та нелогічними, оскільки такі травми несумісні з виконанням службових обов`язків!

Підсумовуючи, наголосив, що я діяв виключно та в межах чинного законодавства, так, як це дозволяла оперативна обстановка. Наказ МВС №1026 від 18.12.2018, сформульований так, що унеможливлює його виконання (розділ 2 п.4 та п.5) з технічних причин, та неналежним рівнем матеріально-технічного забезпечення екіпажу.

Інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Матвійчук Оксаною Андріївною (яка була на патрулюванні разом з ОСОБА_1 ) надано письмові пояснення від 05.10.2022, які також наявні у висновку службового розслідування від 19.10.2022, в яких зокрема пояснила, що її напарник, не гаючи часу, відразу підійшов до колег, для того, аби вияснити обставини події та надати допомогу. У цей же момент здійснювана прикриття напарника, та фіксувала подію на нагрудний відеореєстратор. Під час затримання напарник отримав удар ногою у голову, у нього почалась кровотеча з носа. Незважаючи на отриману травму він гідно продовжив виконувати службові обов`язки і навіть після того, як гр. ОСОБА_3 «втихомирили» та забрали працівники ВСП, старший лейтенант ОСОБА_1 контролював обстановку на місці інциденту. Встановив усіх учасників даної події, контролював, аби учасники події не зникли з місця події, відібрав заяву та пояснення. Від мене він вимагав, щоб я фіксувала увесь процес на відеореєстратор, та контролювала перебування учасників конфлікту до прибуття додаткового екіпажу для допомоги у встановленні усіх обставин.

Підсумовуючи, наголосила, що вона, та ОСОБА_1 , діяли виключно у правовому полі, з дотриманням нормативно-правових актів, які регламентують роботу. Вважає дії ОСОБА_1 варті заохочення.

Наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №115 від 22.11.2022 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч.1 ст.8, п.1,2 ч.1 ст.18, ч.4 ст.29 Закону України «Про Національну поліцію», вимог п.1,2 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національно поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абз.2,3 п.1 розд.ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п.1 п.3.1 розд.ІІІ Посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.08.2021 №1705, п.4,5 розд.ІІ, п.2 розд.VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, п.3.1 розд.ІІІ Інструкції з охорони праці при виконанні службових обов`язків, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2019 №1396, на підставі п.1 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Позивач вважаючи наказ Департаменту патрульної поліції №115 від 22.11.2022 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Згідно ст.2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

За приписами ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з ч.1 ст.64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

В силу приписів ст.23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 5-1) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про електронні комунікації».

Відповідно до п.9 ч.1 ст.31 Закону №580-VIII поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, які поліція може закріплювати на однострої.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці (ч.2 ст.40 №580-VIII).

Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України (ч.3 ст.40 №580-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.42 Закону №580-VIII поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.

Згідно ч.ч.2,3 ст.42 Закону №580-VIII фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників. Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.

Відповідно до ст.43 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим (ч.1 ст. 43 Закону №580-VIII).

Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку (ч.2 ст. 43 Закону №580-VIII).

Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення (ч.3 ст. 43 Закону №580-VIII).

Частинами 1,2 ст.44 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом. Поліцейський зобов`язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов`язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.

Частинами 1,2 ст.19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 (далі - Дисциплінарний статут).

Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Нормою ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

Частинами 1,2,3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч.5 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Частиною 3 ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч.6 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.

Відповідно до ч.1 ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку (ч.2 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Частиною 3 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч.4 ст.19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського (ч.5 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Частиною 7 ст.19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 9,10 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Частиною 1 ст.27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Відповідно до ч.1,2 ст.29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції (абз.1 ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту).

У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (абз.5 ч.2 ст.29 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1179 від 09.11.2016 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських (далі-Правила №1179).

Відповідно п.1 розд.І Правил №1179, правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей, які поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції (п.2 розд.І Правил №1179).

Правила ґрунтуються на Конституції України, Законах України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції», інших законах України, актах Президента України та постановах Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України (п.3 розд.І Правил №1179).

Пунктом 4 розд.І Правил №1179 передбачено, що під час прийняття на службу до поліції особу ознайомлюють з вимогами цих Правил.

Згідно п.1 розд.ІІ Правил №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України».

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно п.1 розд.ІІ цього Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

За змістом п.1 розд.V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до п.4 розд.V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розд.V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом п.1 розд.VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставини, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

Разом з тим, суд враховує, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку. Вирішуючи спір та встановлюючи істину в справі, суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоб в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Крім того, під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до виконання службових обов`язків. Такі відомості повинні бути викладені у висновку службового розслідування.

Аналіз правових норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни та чи є воно грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 28.02.2020 у справі №825/1398/17, від 06.03.2020 у справі №804/1758/18, від 15.10.2020 у справі №640/11784/19, від 20.10.2020 у справі №340/1502/19, від 06.10.2021 у справі №200/11250/19-а.

Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №242 від 03.10.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин отримання тілесних ушкоджень інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків 17.09.2022 про які зазначено в доповідній записці від 17.09.2022, яка зареєстрована за №13465вн/41/12/-2022, призначено службове розслідування.

За результатами службового розслідування призначеного з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин отримання тілесних ушкоджень інспектором взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов`язків 17.09.2022 дисциплінарною комісією складено висновок від 15.11.2022, яким зокрема встановлено, що 17.09.2022 інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції, ОСОБА_2 , здійснювали реагування на звернення залишені на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102». Прибувши на місце події, працівники поліції розпочали реагування, лейтенант поліції ОСОБА_2 здійснювала спілкування з жінками, а старший лейтенант поліції ОСОБА_1 підійшов до чотирьох працівників ВСП та працівника відділку поліції, які здійснювали фізичний контроль над військовим ОСОБА_3 , та розпочав застосування фізичної сили до військового. Переглядом наявних відеоматеріалів, дисциплінарна комісія вважає, що застосування поліцейського заходу примусу, а саме фізичної сили, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , відповідно до ст.29 Закону України «Про Національну поліцію», не було обхідним. Останній не правильно оцінив обстановку та не здійснив належної комунікації з особами, які вже здійснювали фізичний контроль над ОСОБА_3 і розпочав здійснювати фізичний вплив на останнього, однак внаслідок власних непрофесійних дій, отримав тілесні ушкодження.

Дисциплінарною комісією установлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , під час описаної події, не використовував портативний відеореєстратор, який отримав 17.09.2022 заступаючи на службу. Не використання технічного засобу, останній пояснив тим, що однострій не передбачає місця для кріплення, проте, не повідомляв керівнику про такий факт.

Зазначається, що на сорочці яка є елементом однострою поліцейського, на грудях розміщується дві кишені та у накладках на них, містяться наскрізні отвори, які слугують для розташування технічних засобів. Отже, своїми діями старший лейтенант поліції ОСОБА_4 проявив непрофесійне, халатне ставлення до службових обов`язків.

Відповідно до відомостей до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації від 17.09.2022, ОСОБА_1 отримав відеореєстратор з інвентарним/номенклатурним номером обладнання №471235, а інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції Матвійчук О.А. за №471909.

Судом досліджені відео матеріали долучені Департаментом патрульної поліції до справи, з яких вбачається, що відеореєстратор позивача з інвентарним номером №471235 в період часу з 14:51:47 годин до 15:00:00 години (період виникнення події з отримання тілесних ушкоджень) перебував в службовому автомобілі та не здійснював відеофіксацію подій на реагування яких виїхав патруль поліції у складі ОСОБА_1 та інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Матвійчук О.А., що свідчить про порушення позивачем вимог п.4, 5 розд.ІІ, п.2 розд.VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

Разом з тим, відеореєстратор інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції Матвійчук О.А. за №471909 з 14:51:47 години здійснює відеофіксацію подій, на яких серед іншого фіксується факт відсутності відеореєстратора на однострої ОСОБА_1 , що також підтверджує факт невикористання ОСОБА_1 відеореєстратора та нездійснення відеофіксації події, зокрема, отримання тілесних ушкоджень ногою в область обличчя.

Більш того, суд зазначає, що ОСОБА_1 не заперечує факт відсутності відеореєстратора на його однострої під час перебування на місці події та невикористанні відеореєстратора і нездійсненні відеофіксації подій на реагування якого виїхав патруль поліції, про що також зазначає в наданих під час службового розслідування поясненнях.

Посилання позивача на відсутність на його однострої місця для кріплення відеореєстратора, суд не приймає до уваги, оскільки, відповідно до довідки начальника ВЗД УПП у Львівській області ДПП однострій поліцейського, який видається особовому складу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, отримується централізовано від Департаменту патрульної поліції та відповідає нормам і вимогам постанов КМУ та наказів МВС України.

Крім того, суд наголошує, що інспектор взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції Матвійчук О.А. хоча і з порушенням, але розмістила відеореєстратор на поясі та здійснювала відеофіксацію подій на реагування яких виїхав патруль, що свідчить про можливість встановлення та розміщення відеореєстратора навіть з порушенням.

Таким чином, судом встановлено, що зміст матеріалів дисциплінарної справи свідчать про порушення ОСОБА_1 основних обов`язків поліцейського, в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків, зокрема щодо здійснення закріплення відеореєстратора на однострої та здійснення відеофіксації під час виконання службових обов`язків, а саме здійснення спеціальної поліцейської операції.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.31, ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 затверджена Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису (далі-Інструкція №1026).

Відповідно до п.1 розд.І Інструкції №1026, інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Згідно п.2 розд.І Інструкції №1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Пунктом 2 розд.ІІ Інструкції №1026 встановлено, що портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

У відповідності до пунктів 4,5, 6 розд.ІІ Інструкції №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п.5 розд.ІІ Інструкції №1026).

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання (п.6 розд.ІІ Інструкції №1026).

Відповідно до п.2 розд.ІІІ Інструкції №1026 включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Суд зазначає, що під час розгляду справи та дослідження матеріалів справи встановив, що позивач здійснюючи реагування на звернення залишене 17.09.2022 о 14:24 годині на скорочений номер екстреного виклику поліції « 102», прибувши на місце події о 14:51 годині, не здійснював фіксування порушення на належний йому портативний відеореєстратор за №471235 протягом всього часу перебування на місці події.

Водночас, Інструкція №1026 встановлює обов`язок поліцейського здійснювати повну відеофіксацію. При цьому, фіксування порушення повинно здійснюватися поліцейським безпосередньо з моменту початку виконання ним службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд враховуючи зміст наданих пояснень, даючи аналіз висновку службового розслідування та оспорюваному наказу, приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах недотримання вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Таким чином, судом встановлено, що зміст матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 свідчить про недотримання вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, щодо забезпечення відеозйомки на портативний відеореєстратор.

Суд наголошує, що позивачем не надано докази, які спростовують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про не вчинення дисциплінарного проступку.

В межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак порушення службової дисципліни, щодо незабезпечення відеозйомки на портативний відеореєстратор під час виконання службових обов`язків, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Зазначене підтверджується висновком службового розслідування, встановлено судом під час розгляду справи на підставі наявних матеріалів та не спростовується позивачем під час розгляду справи належними, допустимими та достовірними доказами.

Відтак, застосування на підставі наказу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №115 від 22.11.2022 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження є правомірним і пропорційним.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції №115 від 22.11.2022 «Про застосування до працівника управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», яким до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження прийнятий на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є правомірним.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 02.03.2023.

Суддя Коморний О.І.