Ухвала суду № 109338300, 28.02.2023, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/810/23

Провадження № 1-в/635/59/2023

У Х В А Л А

28 лютого 2023 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_4 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вищою освітою, розлученого, до засудження мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.04.2021 за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,-

В С Т А Н О В И В:

Начальник Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_4 , звернувся до суду з поданням, в якому просив про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування подання зазначив, що засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.04.2021, яким його засуджено за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. З 16.04.2020 засуджений відбуває покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100). На думку адміністрації колонії, засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому доцільно звільнити ОСОБА_6 умовно-достроково.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на відсутність підстав для його задоволення, оскільки ОСОБА_5 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, звільнявся умовно-достроково та вчиняв нові злочини. Крім того, засуджений працював не систематично.

Засуджений та представник установи виконання покарань в судове засідання не з`явились, повідомлялись своєчасно і належним чином, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає подання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З характеристики, що надана адміністрацією установи виконання покарань убачається, що засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 20.03.2020 року. Під час тримання в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», характеризувався посередньо, режим тримання не порушував, дисциплінарної відповідальності не притягався, стягнень та заохочень не мав.

З 16.04.2020 року відбував покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)».

До промислової зони установи не працевлаштований, залучається у роботах по благоустрою установи.

За час відбування покарання порушував режим тримання, за що притягався до дисциплінарної відповідальності двічі. На даний час стягнення погашені і зняті у встановленому законом порядку. В наслідок проведеної виховної роботи змінив поведінку на кращу, на даний час характеризується позитивно. За виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки прані рішенням дисциплінарної комісії заохочувався шість раз.

Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, на критику в свою адресу реагує адекватно.

Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи.

Спальне місце та при ліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд.

Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням.

До виконання законних вимоги персоналу установи виконання покарань ставиться сумлінно, виконує їх у повному обсязі.

Самостійно виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок.

До виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься позитивно, у роботі проявляє ініціативу.

Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Відповідно до ст. 123 КВК України бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», «Професія». За результатами участі у програмі у лютому 2022 року здобув професію фрезерувальника.

Соціально-корисні зв`язки з представниками релігійних організацій підгримує шляхом листування та телефонних розмов, отримує посилки, стосунки доброзичливі.

Адміністрація установи виконання покарань дійшла до висновку, що засуджений ОСОБА_5 за час відбування довів своє виправлення, застосування до нього статті 81 КК України доцільно.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст.81КК України є правом, а не обов`язком суду.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.04.2021, яким його засуджено за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі.

Згідно п.2 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Проумовно-достроковезвільнення відвідбування покаранняі замінуневідбутої частинипокарання більшм`яким»№2від 26квітня 2002року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений за весь час відбування покарання і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Відповідно до довідки про працевлаштування засудженого ОСОБА_5 останній за час відбування покарання працював не систематично, зокрема, з квітня 2020 р. по грудень 2022 р. працевлаштований лише 5 місяців.

З матеріалів особової справи засудженого убачається, що останній неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення злочинів проти власності, звільнявся умовно-достроково та вчиняв нові злочини.

На думку суду, наявність шістьох заохочень не може само по собі свідчити про виправлення засудженого до встановленого вироком суду строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення та вважає подання таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала можебутиоскарженадо Харківськогоапеляційногосудупротягом семиднів з дня її оголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали оголошено 03.03.2023.

Суддя ОСОБА_1