Рішення № 109335318, 03.03.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2234/21 провадження №2/489/145/23

РІШЕННЯ

Іменем України

03 березня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

при секретарі судового засідання Ткаченко С.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Миколаєва впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельянова Наталя Валеріївна (далі приватний нотаріус), про визнання права власності на частку в нерухомому майні в порядку спадкування за законом

встановив:

У квітні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 18/100 часток домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на 18/100 часток домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину вона прийняла відповідно до умов частини третьої статті 1268 ЦК України, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

14.08.2020 подала приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини на підставі якої приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 67/2020, яка зареєстрована в спадковому реєстрі за № 66270067.

Правовстановлюючим документом на спадкове майно є рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.05.2011 по справі № 2-2168/2011 згідно якого визначено, що частки співвласників будинку АДРЕСА_2 складають: ОСОБА_3 18/100, ОСОБА_4 18/100, ОСОБА_5 64/100. Рішення суду зареєстровано в КП ММБТІ 13.06.2011, номер запису 11245.

Проте, постановою приватного нотаріуса від 30.03.2021 відмовлено в оформленні прав на спадкове майно, оскільки згідно рішення суду частка спадкодавця складає 18/100, а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за спадкодавцем зареєстровано право власності на 7/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

Посилаючись на невідповідність розміру часток майна спадкодавця в правовстановлюючому документі та в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що перешкоджає оформленню спадщини, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 21.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 23.02.2023, сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду письмову заяву в якій просила розгляд справи провести за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, до суду надав заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради та прийняття рішення за наявними у справі матеріалами, відповідно до вимог чинного законодавства.

Третя особа причини своєї неявки не повідомив та правом на подання письмових пояснень не скористався.

Згідно вимогстатті 247ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Факт родинних відносин між позивачем та померлими, як дочкою та батьком підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 ,відпвріднодо якого позивач змінила своє прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Із дослідженої судом спадкової справи № 67/2020 від 14.08.2020, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , вбачається, що 14.08.2020 позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка складається із 18/100 частки домоволодіння, яка нею була прийнята відповідно до статті 1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини була зареєстрована та проживала разом з спадкодавцем.

Постановою нотаріуса від 30.03.2021 № 138/02-31 у вчинені нотаріальної дії з видачі свідоцтва про спадщину за законом позивачу відмовлено через ненадання документу, який підтверджував право власності спадкодавця на вказане спадкове майно.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.05.2011 по справі № 2-2168/2011, з урахуванням ухвали цього суду від 19.07.2013 про виправлення описки, визначено, що частки співвласників домоволодіння АДРЕСА_3 складають: ОСОБА_3 18/100, ОСОБА_2 18/100 та ОСОБА_5 64/100. Визнано за ОСОБА_8 право власності на 64/100 частки вказаного домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.08.2013 підтверджується державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на 18/100 частки домоволодіння.

Згідно відповіді Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 29.10.2020 станом на 28.12.2020 власниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 були ОСОБА_4 18/100 частки згідно нотаріального договору купівлі-продажу від 20.11.1986 та рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.05.2011, зареєстрованого в КП «ММБТІ» 13.06.2011, номер запису: 11245; ОСОБА_3 18/100; ОСОБА_9 64/100.

З інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.04.2021 вбачається, що за номером запису 2193249 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на 7/100 домоволодіння. Підставою реєстрації вказано нотаріального договору купівлі-продажу від 20.11.1986 та рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.05.2011.

Таким чином, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та рішенні суду вказані різні частки спадкодавця, що перешкоджає позивачу оформити спадщину.

При цьому, як вбачається із державного реєстру підставою реєстрації права власності спадкодавця на частку в спільному майні зазначені договорі купівлі-продажу та рішення суду, згідно якого частка складає 18/100.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦКУкраїни кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідностатті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями статті 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень частини другої статті1220, частини пятої статті1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.

Разом із тим, згідно зістаттею 1297 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи,що позивач, яка є єдиним спадкоємцем після смерті батька ОСОБА_2 , прийняла спадщину у встановлений законом строк, але не може реалізувати своє право на оформлення спадщини в позасудовому порядку через розбіжності часток спадкодавця в державному реєстрі та рішенні суду, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд враховує, що визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на 18/100 частки домоволодіння не порушує прав інших співвласників.

Так як позивач не просить здійснити розподіл судових витрат, відповідно до встановлених процесуальним законом меж судового розгляду розподіл таких витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 18/100 частки домовлодіння з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, місце знаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20 ;

третя особа приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельянова Наталя Валеріївна, робоче місце: м.Миколаїв, вул. Чигрина,72,оф.10.

Повний текст судового рішення складено 03.03.2023.

Суддя І.В.Коваленко