Рішення № 109334032, 03.03.2023, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Унікальний номер справи 333/4641/22

Номер провадження 2/333/628/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03березня 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Мала О.О.,

розглянувши увідкритому засіданніцивільну справуза позовомОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левицька Юлія Василівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовною заявою,в якій,з урахуваннямуточнених позовнихвимог, проситьвизнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис№ 22009від 23.04.2021про стягненняз ньогона користьТОВ «Фінансовакомпанія «ЕлітФінанс» сумизаборгованості врозмірі 43105,40грн. Також просить стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що через веб сайт «Автоматизована система виконавчого провадження» позивач дізнався, що він знаходиться в Єдиному реєстрі боржників. Відповідно до постанови № 65789584 від 14.06.2021, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 22009 від 23.04.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. Вважає, що приватний нотаріус видав виконавчий напис всупереч чинному законодавству, оскільки нотаріусу не було надано розрахунку заборгованості, не було досліджено, чи є наявні заборгованість безспірною. Отже вважає вказаний виконавчий напис протиправним, тобто таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

В позовній заяві позивачем зазначено про розгляд справи без його та представника участі.

Відповідач відзив на позов не надав, надіслав заяву про визнання позову та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Також надіслав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Треті особи пояснення не надали, від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької Проценка Д. Ю. надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 65789584 відкритого 14.06.2021 з виконання вказаного виконавчого напису.

ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2022 року відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левицька Юлія Василівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та призначеносправу досудового розглядув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 08лютого 2023року залученодо участіу справів якостітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-приватного нотаріусаКиївського міськогонотаріального округуОстапенка ЄвгенаМихайловича,юридична адреса:м.Київ,вул.Мала Житомирська,6/5.Виключено зчисла учасниківпроцесу третюособу -приватного нотаріусаІвано-Франківськогоміського нотаріальногоокругу ЛичукаТараса Володимировича.Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 22009 від 23.04.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» суми заборгованості в розмірі 43 105,40 грн.

Від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

23.04.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 22009 про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 43 105,40 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», яке на підставі договору факторінгу № 01-23-02/21 від 23.02.2021 ТОВ є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ «Альфа Банк» за кредитним договором № 491013032, укладеного 17.10.2019 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 .Строк платежупо Кредитномудоговору №491013032від 17.10.2019 настав,Боржником допущенопрострочення платежів.Запропоновано стягнутина користьТОВ «Фінансовакомпанія «ЕлітФінанс» з ОСОБА_1 заборгованість за період з 17.10.2019 по 20.04.2021 в розмірі: 43105,40 грн., що складається з заборгованості за сумою кредиту - 26 987,75 грн; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 14467,65 грн.; заборгованості за штрафними санкціями 1600,00 грн.; плати за вчинення виконавчого напису 50,00 грн.

Зазначений виконавчий напис був пред`явлений відповідачем до виконання в порядку, визначеному для примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб).

14.06.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценком Д.Ю. відкрито виконавче провадження ВП 65789584 з виконання виконавчого напису № 22009 вчиненого 23.04.2021приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуОстапенком Є.М.(впостанові помилковозазначено-приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуЛичуком Т.В.)

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно дост. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно дост. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно дост. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно дост. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно дост. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціямине більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.11.2, п.п. 3.13.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів,за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів,установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціямине більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Так, із наведених вище норм закону випливає, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами чинного законодавства, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого написуце нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого написунадання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

При цьому, положеннямист. 88 Закону України «Про нотаріат»визначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржникаце обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. І характер правового регулювання цього питання дає підстави прийти до висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознакаминаданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням наведеного вище, а також приписів ст.ст.15,16,18 ЦК Українита ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», вбачається, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Також боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Як було встановлено судом, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, наданим відповідачем, що не може бути доказом безспірності заборгованості за кредитним договором. Виписка із особового рахунка боржника нотаріусу не надавалась, як і будь-які інші документи на підтвердження безспірності заборгованості. Натомість, безумовним фактом, який свідчить про небезспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що розмір заборгованості був визначений самостійно відповідачем і існує тільки в складених відповідачем документах, які позивачем не визнані та із ним не узгоджені.

Отже, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогамЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості та вчинив виконавчий напис за відсутності всіх належних документів.

Крім того, зі змісту виконавчого напису вбачається, що останній був вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, та із посиланням на положенняпостанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року вказану вище постанову Кабінету Міністрів України було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення переліку документів, новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на свій території України.

Тобто, виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття.

Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором має спірний характер, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис має бути визнанийтаким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, приймаючи до уваги заяву відповідача про визнання позову, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання виконавчого напису від № 22009 від 23.04.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 141, 142 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992 гривні 40 копійок підлягають такому розподілу: понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 496 гривень 20 копійок (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову)підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у зв`язку із задоволенням позову, а понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 496 гривень 20 копійок (інші50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову)підлягають поверненню позивачу з державного бюджетуу зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

При вирішенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу суд приймає до уваги наступне.

У відповідності зі ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги від 05.10.2022 року, ордер на надання правової допомоги серія АР № 1099121 від 06.10.2022 року, копію свідоцтва адвоката Левицької Ю.В. про право на заняття адвокатською діяльністю, акт наданих послуг від 05.10.2022, копію квитанції до прибуткового касового ордера б/н від 05.10.2022 року на суму 2000,00 грн., акт прийому-передачі виконаних робіт від 05.10.2022 року до Договору про надання юридичних послуг від 05.10.2022 року.

Відповідно до акту наданих послуг, для надання правничої допомоги адвокатом витрачено 1,5 години, а саме: 30 хвилин для підготовки та здійснення запитів до виконавця щодо отримання матеріалів виконавчого провадження, вартість послуги-500,00 грн. та 1 годину джля підготовки позову до суду та подання до суду процесуальних документів, заяв, клопотань, вартість послуги-1500,00 грн. Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт визначено, що вартість послуг виконавця, вказаних у п.1 даного акту становить 2000,00 грн.

За змістом частин 5-6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач в своїй заяві про зменшення судових витрат на правничу допомогу зазначав, що витрати, які поніс позивач на оплату послуг адвоката не є співмірними із ціною позову та значенням справи для сторони, складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання робіт з огляду на наступне, оскільки дана справа є малозначною та не є складною, оскільки є усталена судова практика по аналогічним справам і є висновки, висловлені в постановах Великої Палати Верховного Суду.

Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд враховує, що з врахуванням складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); реального часу, необхідного для виконання таких послуг, суд приходить до висновку, що заявлені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2000,00 грн. є співмірними та відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності їхнього розміру.

Отже, на підставі наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, передбачених ч.5ст.137 ЦПК України, для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за надання правничої допомоги на загальну суму 2000,00 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. ст.12,13,76,77,78,79,80,81,82,83,95, 141,258,259,263,264,265,267,268,280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заявуОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левицька Юлія Василівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23.04.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрованийв реєстріза № 22009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Еліт Фінанс» суми заборгованості в розмірі 43 105,40 грн.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користьОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок, та витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 (дві тисячі гривень) 00 копійок.

Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі позовної заяви, а саме: в сумі 496 /чотириста дев`яносто шість/ гривень 20 копійок за квитанцією № 3633-1959-5638-0201 від 12.10.2022.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«Еліт Фінанс»,03035,м.Київ,площа Солом`янська,буд.2, код ЄДРПОУ 40340222.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, юридична адреса: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.

Третя особа:приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, 69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 26, оф. 1.2.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова