Рішення № 109333691, 03.03.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2023 року Справа№200/19242/21

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні (в письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44070187, вул.Італійська, 59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515) про

зобов`язання списати безнадійний борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн., який виник внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

Позов обґрунтований тим, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець в м.Горлівка, населеного пункту, де проводилась антитерористична операція. В 2014 році позивач переїхала на підконтрольну українській владі територію, припинивши отримувати прибуток від підприємницької діяльності. Позивач отримала сертифікат Торгово-промислової палати України щодо обов`язку сплатити борг за період травень 2014 листопад 2021 року. В листопаді 2021 з відповіді відповідача позивач дізналась про те, що згідно з даними інформаційної системи ДПС України за нею обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 37788,74грн.

Вважає, що оскільки отримала сертифікат Торгово-промислової палати України, наявні обставини, які є підставою для списання безнадійного боргу, тому звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проведені наступні нарахування зобов`язань з єдиного внеску за 1 квартал 2018 по 4 квартал 2020 року. Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у період з 2013 по теперішній час не формувались. Протягом 2013-2021 року до Головного управління ДПС у Донецькій області сплата боргу по єдиному внеску позивачем не проводилась. Платником річну звітність по єдиному внеску за 2014-2021 не подано. Станом на 01.01.2022 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску за періоди з 1 квартала 2017 по 4 квартал 2020 у загальній сумі 37788,74 грн. Від позивача заяви щодо списання боргу по єдиному внеску не надходила. Вважають, що у сертифікаті № 1400-21-1061 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вих.№413/12.1-17-03 від 24.12.2021 зазначено вимоги п.100.4-100.5 ст.100 ПКУ, які дають підстави для розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань, а не звільняють платника від сплати загальнообов`язкового державного соціального страхування. Просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 01 січня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 22 лютого 2022 року замінено неналежного відповідача у справі №200/19242/21-а з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44070187, вул.Італійська, 59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515).

У зв`язку з бойовими діями в Донецькій області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, розгляд справи не відбувся, оскільки згідно повідомлення на сайті Донецького окружного адміністративного суду справу знято з розгляду.

Ухвалою суду від 09 червня 2022 року відкладено розгляд справи.

Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

ЗакономУкраїни «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022р.№2738-IXстрок дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно свідоцтва серія НОМЕР_2 проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , дата реєстрації 28.08.2008, місце реєстрації виконавчий комітет Горлівської міської ради Донецької області. Позивач була платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який перебуває на обліку в органі доходів і зборів в місті Горлівка, що розташоване на території населеного пункту, включеного до переліку, що зазначений у ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата на підставі відповідного Указу Президента України.

Згідно з даними інформаційної системи ДПС України та інтегрованої картки платника єдиного внеску станом на 31.01.2021 за позивачем обліковується заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн., яка виникла за період з 01 кварталу 2018 по 04 квартал 2020. Ця заборгованість є єдиним внеском, який нарахований позивачу як платнику, який знаходився на спрощеній системі оподаткування, в автоматичному режимі, а саме:

за 1 квартал 2018 по терміну сплати 19.04.2018 у сумі 2457,18 грн.,

за 2 квартал 2018 по терміну сплати 19.07.2018 у сумі 2457,18 грн.,

за 3 квартал 2018 по терміну сплати 19.10.2018 у сумі 2457,18 грн.,

за 4 квартал 2018 по терміну сплати 21.01.2019 у сумі 2457,18 грн.,

за 1 квартал 2019 по терміну сплати 19.04.2019 у сумі 2754,18 грн.,

за 2 квартал 2019 по терміну сплати 19.07.2019 у сумі 2754,18 грн.,

за 3 квартал 2019 по терміну сплати 21.10.2019 у сумі 2754,18 грн.,

за 4 квартал 2019 по терміну сплати 20.01.2020 у сумі 2457,18 грн.,

за 1 квартал 2020 по терміну сплати 21.04.2020 у сумі 2078,12грн.,

за 2 квартал 2020 по терміну сплати 20.07.2020 у сумі 1039,06 грн.,

за 3 квартал 2020 по терміну сплати 19.10.2020 у сумі 3178,12 грн.,

за 4 квартал 2020 по терміну сплати 19.01.2021 у сумі 2200 грн.

У зв`язку з цим позивача як платника єдиного внеску з податкового обліку не знято.

Позивач звернулася до відповідача із запитом в якому просила надати інформацію про заборгованість по платежах.

Листом від 17.11.2021 року № 30922/6/05-99-13-07-10 позивача повідомлено, що станом на 15.11.2021 за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн.

В матеріалах справи наявний сертифікат Донецької торгово-промислової палати України №1400-21-1061 за вих.№ 413/12.1-17-03 від 24.12.2021, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо обов`язку позивача як платника податків сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за квітень 2014 - листопад 2021 у термін не пізніше 20 числа наступного місяця. В сертифікаті зазначено період дії форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): дата настання 01 травня 2014 року, дата закінчення 10 листопада 2021 року, з посиланням на пункти 100.4 і 100.5 статті 100 статті 102 ПК .

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступного висновку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З огляду на пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464 (у редакції чинній на час спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 5 статті 8 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно частини 12 статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З аналізу зазначених норм встановлено, що фізична особа-підприємець зобов`язана нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок в розмірі 22 відсотків бази нарахування єдиного внеску, а у випадку не отримання доходу у розмірі не менше ніж мінімальний страховий внесок.

Особливістю цієї справи є те, що позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому нормиЗакону № 2464-VI необхідно застосовувати з урахуванням пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цьогоЗакону, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначеністаттею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цимЗакономза невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року№ 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченомуПодатковим кодексом Українидля списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно достатті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»(далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 статті11Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669-VIIперелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»тавід 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено м. Горлівка Донецької області.

Отже, на час виникнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивач перебував на обліку як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції. Відповідно, позивач є суб`єктом правовідносин, на якого розповсюджувалася дія положень пункту 9-4Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464.

Разом з цим, Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи»(далі Закон №440-ІХ) пункт 9-4розділу VIII Закону № 2464-VI виключено.Закон № 440-ІХнабув чинності 13 лютого 2020 року.

Статтею 58 Конституції України визначено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, враховуючи наведені вимоги законодавства платники єдиного внеску, які перебували на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, та здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період з 14.04.2014 по 12.02.2020 включно (період дії п.9-4 розд. VIII Закону № 2464-VI) були тимчасово звільнені від сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції, що передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, виключно у вказаний період до них не застосовувалася.

З 13.02.2020 такі платники повинні виконувати покладені на них обов`язки зі сплати єдиного внеску в загальному порядку.

Щодо порядку списання безнадійного боргу суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" (безнадійний податковий борг) розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин.

Відповідно до п.п. 101.1 та 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577.

Підпунктом 4 п. 2.1 розд. ІІ вказаного Порядку передбачено, що під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України.

Відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктами 4.1, 4.2 зазначеного Порядку передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Отже, списанню підлягає лише безнадійний податковий борг, який має бути підтверджений відповідними документами, і списується на підставі рішення відвідного податкового органу за поданою платником податків заявою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 14 квітня 2020 року у справі № 812/946/17.

Суд зауважує, що докази звернення до контролюючого органу із письмовою заявою, в якій визначена сума, що підлягає списанню, в матеріалах справи відсутні.

Щодо посилання позивача на сертифікат про форс-мажорні обставини непереборної сили, суд зазначає наступне.

За правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16-а, від 12 листопада 2020 року у справі № 805/1516/17-а, від 06 квітня 2021 року у справі № 805/696/18-а, сам факт наявності у позивача такого сертифікату не є безумовною підставою для визнання податкового боргу безнадійним та його списання податковим органом. Для визнання податкового боргу безнадійним має бути встановлений (доведений) причинно-наслідковий зв`язок між виникненням податкового боргу платника та форс-мажорними обставинами. При цьому платник податку не обмежений у доказах, які він може долучити до заяви про списання безнадійного податкового боргу на підтвердження наявності обставин форс-мажору. Встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили з виникненням податкового боргу, тобто визнання його безнадійним, є компетенцією суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду заяви платника податків. У разі звернення платника податку до податкового органу із заявою щодо списання безнадійного податкового боргу необхідно у кожному конкретному випадку досліджувати вплив наявності обставин непереборної сили, засвідчених відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання та на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами.

Суд вважає, щопосилання в сертифікаті Торгово-промислової палати України №1400-21-1061, виданому позивачу 24.12.2021, на пункти100.4і 100.5 статті100 статті102 ПК Українине є свідченням настання обставин непереборної сили для позивача в частині, яка стосується виконання зобов`язань зі сплати податків та обов`язкових платежів; вказані норми регламентують підстави для надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Діючим законодавством не передбачено засвідчення суб`єктам господарської діяльності обставин непереборної сили окремо за кожною статтеюПК України. Крім того, визначальним у спірних правовідносинах є не факт засвідчення таких обставин, оскільки вони є загальновідомими, а їх вплив на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання, що має бути оцінено суб`єктом владних повноважень у кожному конкретному випадку при зверненні суб`єктів господарювання з відповідною заявою.

Суд звертає увагу на те, що позивачем до відповідача надано запит щодо надання інформації про заборгованість по платежам, але як вбачається із матеріалів справи позивач не звертався до відповідача із заявою про списання податкового боргу як безнадійного на підставі п. 9-4 розд. VIII Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з документами, які зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку.

За таких обставин, враховуючи недотримання позивачем вимог Порядку щодо списання податкового боргу, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 104-107,122-143,151-154,158,162,163,167,185-186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44070187, вул.Італійська, 59, м.Маріуполь, Донецька область, 87515) про зобов`язання списати безнадійний борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37788,74 грн., який виник внаслідок виникнення форс-мажорних обставин - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Аканов