Ухвала суду № 109332968, 02.03.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

02 березня 2023 р.Справа № 120/10564/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про розгляд справи в загальному провадженні, витребування доказів і виклик свідків у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправними діянь та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправними діянь та зобов`язання вчинити дії.

08.02.2023 р. позивачем подано відповідь на відзив, в прохальній частині якої просить здійснити розгляд справи в загальному провадженні або з викликом сторін; витребувати документи та викликати свідків.

Обгрунтовуючи вказане клопотання позивач вказує , що відповідач укриває документи та юридичні факти щодо важливих обставин позову, надає взаємовиключні докази щодо одних і тих же обставин в різні суди, обманює суд, "підписує задніми числами документи та факти", а тому з метою забезпечення змагальності сторін та доведення перед судом оскаржуваної протиправності та спростування усіх доводів відповідача іншими додатковими засобами доказування просить прийняти відповідне процесуальне рішення щодо витребування доказів, виклику свідків та розгляду справу з викликом сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд у своїх висновках виходить з наступного.

Положеннями статті 12 КАС України, передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Суд зазначає, що предметом оскарження є діяння стосовно неналежного розгляду запитів та знищення інформації, що підпадає під критерії справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.

Окремо суд зазначає, що відповідно до положень частин першої - четвертої, дев"ятої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Отже учасники справи (сторони), відповідно до процесуального закону мають право надавати суду письмові пояснення (заяви по стуті спору) та докази, при цьому дотримуючись строків, які встановлен процесуальним кодексом для цього, на підставі яких судом приймається рішення. Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в тому рахунку без виклику учасників справи, не позбавляє сторін цього права.

В контексті наведеного та ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності та не підлягають розгляду в порядку загального провадження, а пакет наданих документів дає можливість розглянути справу за наявними матеріалами без окремого виклику сторін в судове засідання.

Надаючи оцінку клопотанню про виклик свідків та витребування доказів, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КАС України, свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

В свою чергу, позивач, висловлючи прохання викликати в якості свідків певних осіб вказує на те, що вони можуть підтвердити обставини справи та факт не знищення документів, однак не вказує, яких саме документів та яке значення такі мають для справи. Позивач не вказує й адреси місця перебування свідків.

Визначальним при вирішені клопотання про виклик свідків є те, що провадження у низці позовних вимог судовим рішенням закрито та на розгляді перебувають лише вимоги пов`язані із запитом позивача датованим 17.10.2022 р., що не стосується знищення документів.

Відтак, відсутні підстави для виклику свідків, а отже клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.

Також суд не вбачає підстав для витребування додаткових доказів оскільки вони стосуються тих вимог провадження у справі по яких закрито.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотань про розгляд справи в загальному позовному провадженні, витребуванні доказів та виклик свідків - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна