Рішення № 109332278, 28.02.2023, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/289/20

Провадження №2/145/42/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28.02.2023 смт Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Маркевич А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій вказує, що 21 лютого 2020 року на адресу бухгалтерії ТОВ Декорбетон у м. Вінниця, де він працює, прийшла Постанова ВП №61088460 від 05.02.2020, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка була винесена приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. про стягнення заборгованості у сумі 8880,00 грн за договором про надання фінансового кредиту від 19.01.2018, укладеного з ТОВ Ультра Фінанс, правонаступником якого є ТОВ УМ ФАКТОРИНГ, згідно виконавчого напису №7564, що виданий 26 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. Однак копії виконавчого напису додані не були.

Вважає цей виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню.

За інформацію з виконавчого листа його адреса зазначена: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 ., за даною адресою він не проживає, а з 2006 року зареєстрований і проживає у АДРЕСА_3 .

Жодних вимог про сплату боргу від ТОВ Ультра Фінанс чи ТОВ Факторинг не отримував, договорів щодо надання фінансового кредиту не отримував та не укладав, що свідчить про спірність суми боргу.

Приватний нотаріус не повідомляв Боржника про те, що до нього звернулися із заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис, оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора (Відповідача).

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 7564, про стягнення з нього заборгованості у сумі 8880 гривень за договором про надання фінансового кредиту від 19.01.2018, укладеного з ТОВ Ультра Фінанс, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю УМ ФАКТОРИНГ.

Судові витрати пов`язані з розглядом даної справи покласти на відповідача.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_2 подав заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у їх відсутності, позов підтримує, просить задоволити із зазначених у заяві підстав.

Представник відповідача ТОВ "УМ ФАКТОРИНГ" увизначений судом строк відзиву не надав, в судове засідання не з`явився,хоч прослухання справиповідомлений вустановленому закономпорядку. Заяви про відкладення розгляду справи, про слухання справи у його відсутності до суду не надходило.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Табінський О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. та представник ТОВ "Декорбетон" в судове засідання не з`явилися,хоч прослухання справиповідомлені вустановленому закономпорядку. Заяв про відкладення розгляду справи, про слухання справи у їх відсутності до суду не надходило.

За таких обставин у відповідності дост.280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в узагальненні «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07 лютого 2014 року підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу II Порядку.

Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Тобто, на сьогоднішній день редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Починаючи з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Судом встановлено, що 05.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження ВП №61088460, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., зареєстрованого в реєстрі за №7564, виданого 26.11.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованості в розмірі 8880 грн.

Отже, починаючи з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15.07.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем договір іпотеки, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна позиція закріплена в постанові Верховного суду України від 15.04.2020 № 158/2157/17.

Задовольняючи позов, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача сплачений ним при подачі заяви судовий збір у сумі 1261,20 гривень (420,40+840,80) (а.с.1, 2).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано Договір про надання правової допомоги від 26.02.2020, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Лісниченком С.В.

Відповідно до акту виконаних робіт адвокатом була надана правова допомога: знайомство з матеріалами, надання консультації - 1051 грн, підготовка клопотання та позовної заяви у справі - 1051 грн., всього 2102 грн.

Вартість наданих адвокатом Лісниченком С.В. послуг 2102 грн. було сплачено ОСОБА_1 адвокату, що стверджується квитанцією від 01.03.2020.

Зазначені документи підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг, а тому суд вважає, що з ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» у зв`язку із задоволенням позову ОСОБА_1 , на користь останнього, належить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 18, 81, 141, 223, 247, 263-265, 274-276, 280 ЦПК України, ст.88 Закону України «Про нотаріат», суд, -

ухвалив :

Позов задоволити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26 листопада 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Євгеном Вікторовичем і зареєстрований в реєстрі за № 7564, про стягнення заборгованості у сумі 8880,00 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят ) гривень з ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту від 19 січня 2018 року, укладеного з ТОВ Ультра Фінанс, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ" (ЄДРПОУ 40274286) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 3363 (три тисячі триста шістдесят три) гривні 20 копійок.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Тиврівського районного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 03.03.2023.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя Ратушняк І. О.