Рішення № 109329333, 03.03.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13406/22

Провадження № 2-о/369/104/23

РІШЕННЯ

Іменем України

03.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участю секретаря Соловюк В.І.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Мєстєчкіної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту проживання,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання.

Заяву обґрунтовує тим, що вона з 04.02.1989 року зареєстрована, а фактично з 21.05.1988 року по даний час постійно проживає в АДРЕСА_1 (до перейменування Києво-Святошинський район) Київської області, що до 31.12.2014 входила до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).

28.08.2022 вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення їй пенсії та з метою отримання пенсійних виплат на підставі п. 2 ч. 1ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, рішенням №104650007659 від 02.09.2022 року їй відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання станом на 01.01.1993 у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

У вищезазначеному рішенні - відмові ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області послався на довідку №13-01/740 від 18.07.2022, що видана виконавчим комітетом Боярської міської ради Київської області, в якій зазначено, що вона дійсно зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1 , з 04.02.1989 року по теперешній час (згідно паспорту) і що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 р. №106, м. Боярка відносилось до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона). І, що відповідно до реєстрації (прописки) її місця проживання станом на 01.01.1993р. вона прожила в зоні посиленого радіологічного контролю 3 роки 10 місяців і 23 дні, що є менше 4 років.

Заявник посилається, що фактично вона вселилась в квартиру АДРЕСА_2 раніше своєї реєстрації в ній, а саме 21.05.1988 року, в зв`язку з укладенням шлюбу з мешканцем цієї квартири ОСОБА_2 , який проживав та був прописаний в ній спільно зі своїми батьками з часу побудови будинку, тобто з 18.05.1982р.

Заявник стверджує, що дані обставини підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_2 та нею, ОСОБА_3 , виданим Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області 21.05.1988 року та Витягом від 13.06.2017 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 з 18.05.1982р.

Заявник зазначає, що в даний період вона навчалась на стаціонарному відділенні Київського індустріального педагогічного технікуму і проживаючи в Боярці, кожний день їздила на заняття в м. Київ. Факт її навчання з 01.09.1987 року по 01.07.1990 року у Київському індустріальному педагогічному технікумі підтверджується дипломом НОМЕР_1 виданим 30.06.1990р. та витягом з її трудової книжки (сторінки 6,7).

Заявник вказує, що встановлення факту постійного проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в місті Боярка в період з 21.05.1988 року по даний час, їй необхідно для того, щоб оформити пенсію по пільговій категорії, для чого необхідно надати документи для підтвердження її проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року не менше 4 років.

Просить судвстановити фактїї постійногопроживання заадресою: АДРЕСА_1 , в період з 21.05.1988 року по 27.12.2022 року, що до31.12.2014входила дозони посиленогорадіологічного контролю(4зона).

Заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мєстєчкіна О.І. підтримали заяву про встановлення факту постійного проживання в АДРЕСА_1 , в період з 21.05.1988 року по 27.12.2022 року, просили заяву задовольнити, з підстав, які викладені у ній.

Заінтересована особа свого представника до суду не направила хоча належним чином була повідомлена про місце, дату та час судового засідання, про причини неявки представника суд не повідомила.

Обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відміткою в паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , виданого 04.07.2002р. Києво-Святошинським РВ ГУМВС України в Київській області та довідкою Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 18.07.2022р. №13-01/740, заявниця з 04.02.1989 року зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Згідно рішення №104650007659 від 02.09.2022 року ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання станом на 01.01.1993 у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області 21.05.1988 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб 21.05.1988. А згідно Витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання від 13.06.2017, місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації: 18.05.1982р.

Згідно витягу з трудової книжки ОСОБА_1 та Диплому з відзнакою МТ №818744 від 30.06.1990р. заявниця навчалась на стаціонарному відділенні Київського індустріального педагогічного технікуму з 01.09.1987р. по 01.07.1990р.

Отже, судом встановлено, що відповідно до реєстрації (прописки) місця проживання заявниці станом на 01.01.1993р. вона прожила в АДРЕСА_1 , - 3 роки 10 місяців і 23 дні.

Судом також встановлено, що посилання ОСОБА_1 в заяві, що вона фактично почала проживати в АДРЕСА_1 з часу одруження з її чоловіком ОСОБА_2 , тобто з 21.05.1988р., підтверджується вищезазначеними доказами, а також показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є сусідами заявниці.

Зокрема свідки повідомили суду, що ОСОБА_7 постійно проживає в м. Боярка спільно з її чоловіком ОСОБА_2 , який є їх сусідом, з травня 1988 року, тобто з часу їх одруження і по даний час.

Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначено в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно доч.2ст.315ЦПК України,у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 р. №106, м. Боярка відносилась до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).

Згідно із пунктом 2 ч. 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХіІ особам, які постійно працювали або постійно проживали в зоні посиленого радіологічного контролю, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме: особи, які постійно проживали або постійно прожинають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - пенсійний вік зменшується на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Судприходить довисновку,що встановленнявищезазначеного фактуне пов`язуєтьсяз наступнимвирішенням підвідомчогосуду спорупро правота чиннимзаконодавством непередбачено порядокіншого (позасудового)його встановлення.Його встановленнянеобхідне заявницідля оформленняпенсії по пільговій категорії.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на пенсію, зважаючи на те, що заявниця немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами та показами свідків, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 2, 4, 12, 13, 81, 89, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, про встановлення факту проживання - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 21.05.1988 року по 27.12.2022 року, що до31.12.2014входила дозони посиленогорадіологічного контролю(4зона).

Інформація прозаявника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2023 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ