Рішення № 109326689, 27.02.2023, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1633/22

Провадження 2-др/190/2/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 лютого 2023 року м.Пятихатки

П?ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Пронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті П?ятихатки Дніпропетровської області питання про розподіл судових витрат, заявлених представником позивача ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

10 січня 2023 року рішенням П`ятихатського районного суду позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 було задоволено.

18.01.2023 року від представника позивача адвоката Крюкової М.В., до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 сплачені витрати на правову допомогу у розмірі 8000, 00 грн..

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: суд не вирішив питання про судові витрати.

За положеннями ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом при постановленні рішення не було вирішене питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» на отримання правової допомоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» - адвокатом Крюковою М.В., на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано договір про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022 року (а.с.44-45), копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ОСОБА_2 (а.с.46), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5127 Крюковою М.В. (а.с.47), копію звіту про надання правової допомоги згідно договору №07/07-2022 від 07.07.2022 р. (а.с.48), рахунок на оплату по замовленню №69/21/06 від 08.11.2022 року в сумі 8000,00 грн. (а.с.49), копію платіжного доручення №289 від 17.11.2022 року про перерахування коштів в сумі 8000.00 грн. за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви від 08.11.2022 року адвокатом Крюковою М.В. (а.с.50)

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності зокремає:надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом Крюковою М.В. послуг та виконаних робіт, не співмірність, на переконання суду, вартості погодинної оплати адвоката зі складністю справи, приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в заявленому представником позивача розмірі є не співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом, який представляв інтереси позивача, на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони, у зв`язку із чим з урахуванням принципу розумності та справедливості, підлягають відшкодуванню частково в розмірі 4000 грн. для позивача.

Оцінюючи складність справи, суд також акцентує увагу, що спірні правовідносини між сторонами не є складними, текст позовної заяви, на написання якої представником позивача витрачено 8 годин, складає 4 аркуші, відповідь на відзив позивачем не подавалась, жодного судового засідання за участю сторін в справі не проводилось, позивач та його представник скористались своїм правом на подання заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Тому, враховуючи критерії співмірності, складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, суд приходить до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., в даному випадку є завищеними.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн..

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України,суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачаадвоката Крюкової М.В., про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28 лютого 2023 року.

Суддя П?ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева