Ухвала суду № 109326524, 02.03.2023, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/291/23

Провадження № 1-кс/0186/115/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2023 р. м.Першотравенськ.

Слідчий суддя Першотравенського міського суду Дніпропетровської області - ОСОБА_1 ,

секретар ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

слідчого - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в м.Першотравенську клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041380000036 від 13 січня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Першотравенську, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, маючого на утриманні дочку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , на облікуу лікарівнарколога тапсихіатра неперебуваючого,УБД з2017по 2021рік, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

02 березня 2023 року слідчий СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до слідчого судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного - ОСОБА_6 , внесеним в рамках кримінального провадження №12023041380000036 від 13 січня 2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Згідно клопотання слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 у невстановлений слідством час, при невстановлених слідством обставинах, у невстановленої слідством особи, не маючи спеціального дозволу - ліцензії на придбання та зберігання психотропних речовин, умисно, ігноруючи вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів і психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», а також Постанови Кабінету Міністрі України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», якими встановлено правовий режим обігу психотропних речовин в Україні, умисно, незаконно придбав кристалічну речовину загальною масою 0,0586 г, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - "метамфетамін", масою 0,0433 г, яку незаконно зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , з метою подальшого незаконного збуту.

У подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут вищевказаної психотропної речовини, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання - в квартирі АДРЕСА_3 , 28 лютого 2023 року, приблизно о 13.15 годині, незаконно збув ОСОБА_8 один прозорий сліп-пакет з кристалічною речовиною, масою 0,0586 г, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено, - "метамфетамін", масою 0,0433 г, за що, відповідно, отримав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 400 гривень.

Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , кваліфікується по ч.1 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання психотропної речовини, з метою збуту та незаконний збут психотропної речовини.

Підставою для внесення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стало те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, і в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають у тому, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 не працює, постійного джерела доходів не має, власне житло відсутнє, за місцем реєстрації не проживає, сталих соціальних зв`язків у м.Першотравенську не має, враховуючи тяжкість злочину, після повідомлення про підозру, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 не працює, у нього відсутній постійний заробіток, у зв`язку з чим може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин з корисливих мотивів.

У зв`язку з викладеним виникла необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як обрання більш м`якого запобіжного заходу не дає можливості запобігти вищевказаним ризикам.

Просить обративідносно підозрюваногозапобіжний західу виглядітримання підвартою на60днів, з визначенням підозрюваному застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовільнити.

Підозрюваний з клопотанням не згідний, пояснив, що 28 лютого 2023 року між 18:00 та 19:00 годинами він з ОСОБА_9 сиділи в дальній спальні квартири його батьків, почали стукати у двері, поки він підійшов - двері почали вибивати, він не чув, щоб сказали, що це поліція. Поки вибивали двері, ОСОБА_10 викинув з балкону траву "коноплю", приблизно до 1 кг вагою, яку він просив зберегти у нього. Вибили двері, обшукали їх, а у сумці ОСОБА_10 були ваги електронні, з якими він до нього прийшов, ще до обіду. Потім, ОСОБА_10 пішов з поліцейським до себе додому, проводили обшук, нічого не знайшли, ухвали на обшук не давали, збутом наркотиків він не займається, цим займався ОСОБА_10 . Він наркотичні засоби та психотропні речовини пробував, але незалежний від них. Вилучили: дві таблетки, які не є наркотиками, 200 гривень з папки з його документами, 4 банківські картки, які належать ОСОБА_11 з с.Миколаївки, останній їх йому залишив разом з паспортом і ІПН, як заставу за соковижималку, 1 банківську картку, що належить ОСОБА_12 , вона віддала її йому в користування. Шевченка він не знає, 22 лютого 2023 року до нього заходив ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 був у нього, можливо останній й давав комусь пакетики.

Захисник з клопотанням погодився частково, просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання із застосуванням електронного засобу контролю, або призначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшла до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходжу з того, що в силу вимог ст.ст.177 та 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий, прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа, вірогідно, вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

Так, на наявність підозри ОСОБА_6 у вчиненні цього злочину вказують наступні докази, долучені до клопотання: протокол огляду покупця та грошових купюр від 28 лютого 2023 року, яким було проведено огляд особистих речей ОСОБА_8 (анкетні дані особи легендовані) та виданих йому грошових коштів у сумі 400 гривень, купюрами наступним номіналом: по 100 гривень в кількості 4 штук: АК 8403577, УГ0460298, УУ 7865987, АЕ 7191011; протоколом оперативної закупки від 28 лютого 2023 року, згідно якого ОСОБА_6 незаконно збув ОСОБА_8 прозорий поліетиленовий сліп-пакет з кристалічною речовиною масою 0,0586 г, яка містить в собі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - "метамфетамін", маса якого становить 0,0433 г; протокол обшуку від 28 лютого 2023 року квартири АДРЕСА_3 , в ході якого виявлені грошові кошти купюрами, номіналом по 100 гривень, номерів яких є ідентичними купюрами, що були видані ОСОБА_8 (анкетні дані особи легендовані), для проведення закупки психотропної речовини; висновок судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/104-23/7970-НЗПРАП від 01 березня 2023 року, згідно якого надана на експертизу 01 березня 2023 року кристалічна речовина білого кольору масою 0,0586 г, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - "метамфетамін", маса якого становить 0,0433 г.

З огляду на викладене, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюються в скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від 4 до 8 років.

На переконання слідчого судді, ці докази є належними та достатніми на цій стадії провадження для прийняття рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу.

Що стосується встановлених слідчим ризиків, передбачених п.п 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то останні є такими, що об`єктивно існують.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 офіційно не працює, постійного джерела доходів не має, зареєстрований та проживає за різними адресами, враховуючи тяжкість злочину, після повідомлення про підозру, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик,передбачений п.5ч.1ст.177КПК України,обґрунтовується тим,що підозрюванийофіційно непрацює,у ньоговідсутній постійнийзаробіток тазасоби дляіснування,в зв`язкуз чимможе вчинитиінше кримінальнеправопорушення,пов`язане знезаконним обігомнаркотичних засобівта психотропнихречовин,в томучислі зкорисливих мотивів.

Повідомлення про підозру підозрюваному вручене 01 березня 2023 року.

28 лютого 2023 року о 20:15 годині підозрюваного затримано в порядку ст.208 КПК України.

Відповідно ст.178 КПК України враховую вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 , тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставини його вчинення, покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, а також особу підозрюваного, який є працездатним, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню дитину.

З урахуванням наведених обставин, приходжу до висновку про те, що ризики переховування від органів досудового розслідування, вчинення інших кримінальних правопорушень, є реальними.

Оцінюючи вищевказані обставини, також зважаю на практику ЄСПЛ, зокрема, в частині того, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З огляду на викладене, доводи сторони обвинувачення щодо наявності заявлених ризиків та неможливості запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є обґрунтованими, належними та підтверджуються матеріалами провадження.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, як особисте зобов`язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу, як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працює та не має засобів для існування, вважаю, за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч.3 ст.183 КПК України, відповідно до яких, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочинів, передбачених статтями 255-2553 КК України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно ч.5ст.182КПК Українирозмір заставивизначається утаких межах:щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину,-від двадцятидо вісімдесятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Такою сумою застави суд визначає тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80 520 гривень, який не є завідомо непомірним для нього, з покладанням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Враховуючи характеризуючідані підозрюваного,те,що вінобґрунтовано підозрюєтьсяв скоєннітяжкого злочину,передбаченого ч.1ст.307КК України,за якийпередбачене покаранняу видіпозбавлення воліна строкдо 8років,не працює,перебуваючи насвободі,може переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду,вчинити новізлочини зкорисливих мотивів,вважаю занеобхідне застосуватидо підозрюваногозапобіжний західу виглядітримання підвартою настрок 60 днів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 176-184, 186,187, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 376 КПК України, - слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041380000036 від 13 січня 2023 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовільнити.

Обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 20 години 15 хвилин 28 лютого 2023 року по 20 годину 15 хвилин 28 квітня 2023 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.

Визначити заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави, вважати, що ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатись із м.Першотравенська, Дніпропетровської області, за місцем проживання: по АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора та суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слідчий суддя: ОСОБА_1 .

Ухвала оголошена, копію ухвали отримав «02» березня 2023 року о «_____» годині «____» хвилин.

___ ОСОБА_6 .