Ухвала суду № 109323450, 01.03.2023, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/499/23

Провадження №1-кс/173/106/2023

У Х В А Л А

іменем України

01 березня 2023 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,при секретареві ОСОБА_2

За участю прокурора ОСОБА_3

Слідчого СВ №3 КамРУП ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

Розглянувши увідкритомусудовомузасіданнів містіВерхньодніпровськуклопотання слідчогоСВ ВП№ 3Кам`янськогоРУПГУНП вДніпропетровськійобласті майораполіції ОСОБА_4 , погодженогоз прокуроромЖовтоводськоїокружноїпрокуратури,прозастосуваннязапобіжногозаходуу виглядітриманняпідвартоюувідношеннідо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, утриманців не маючого, проживаючого без реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.03.2016 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 187 ч.1, 185 ч.3, 185 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком 2 роки;

- 23.08.2017 Солонянським районним судом за ст. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, відповідно до ст. 71 ч.1 КК України, частково приєднаний 1 рік 6 місяців по вироку Верхньодніпровського районного суду від 25.03.2016 та до відбування 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 24.11.2021 з Бердянської ВК Запорізької області (№77) по відбуттю строку покарання;

- 18.10.2018 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 122 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупності вироків, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим по вироку Солонянського районного суду від 23.08.2017 до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, строк покарання вираховувати з 24.07.2017,

- 15.09.2022 року притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.4 ст.185 КК України, обвинувальний акт направлено до суду 11.11.2022 року. Обвинувальний акт на розгляді Верхньодніпровського районного суду, рішення не прийнято;

- 28.12.2022 року притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.4 ст.185 КК України, обвинувальний акт направлено до суду 11.11.2022 року. Обвинувальний акт на розгляді Верхньодніпровського районного суду, рішення не прийнято

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041430000086 від 28.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До судунадійшло клопотанняслідчого СВВП №3Кам`янськогоРУПГУНП вДніпропетровськійобласті майораполіції ОСОБА_4 , погодженогоз прокуроромЖовтоводськоїокружноїпрокуратури,прозастосуваннязапобіжногозаходуу виглядітриманняпідвартоюувідношеннідо підозрюваного ОСОБА_5 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041430000086 від 28.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

В обґрунтуванняподаного клопотанняслідчий посилаєтьсяна наступне:досудовим розслідуваннявстановлено,що ОСОБА_5 28лютого 2023року,близько 06год.00хв.,знаходячись ум.Верхівцеве Кам`янськогорайону Дніпропетровськоїобласті,маючи умисел,спрямований навідкрите викраденнячужого майна,із застосуваннямнасильства,яке неє небезпечнимдля життята здоров`япотерпілого,переліз черезпаркан домоволодіння,та використовуючизаздалегідь заготовленувикрутку,шляхом віджимуметало-пластиковоїрами вікна,проник дожитлового будинкупо АДРЕСА_2 ,власницею якогоє ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Після чого ОСОБА_5 ,закривши своєобличчя медичноюмаскою тав`язаною шапкою,пройшов покімнатам будинку,де вспальній наліжку виявив ОСОБА_7 ,яка уцей час,в силусвоєї хвороби лежалана спині,обличчям угору.Після цього ОСОБА_5 визначив ОСОБА_7 об`єктом свогопротиправного посягання,оцінив своюреальну перевагуу фізичномурозвитку,перед потерпілоюжіночого роду,а такожфактор раптовостінападу,у темнийчас доби.Та задопомогою заздалегідьзаготовленого карманноголіхтаря,світло відякого спрямуваву очі ОСОБА_7 ,створив перешкодудля візуальногосприйняття потерпілоюйого особи,чим подавивволю останньоїдо їїможливого супротиву.Одночасно зцим, ОСОБА_5 ,грубо тагучно вимовив своюзлочинну вимогудо потерпілої ОСОБА_7 :-«Где деньги?!».Та відразу,запобігаючи діямпотерпілої ОСОБА_7 ,яка намагаласьувімкнути світлоу кімнаті,знаходячись безпосередньобіля неї,наніс ОСОБА_7 один ударсвоєю рукоюпо їїправій руці.Продовжуючи своїзлочинні дії,направлені навідкрите викраденнямайна ОСОБА_7 ,повторив їйсвою протиправнувимогу спрямовануна виявленняу будинкугрошей.Після чого ОСОБА_5 ,усвідомлюючи недієвістьта безрезультативність методу,який вінобрав длядосягнення корисливоїзлочинної мети,а саме-відкритого викраденнягрошей потерпілої ОСОБА_7 ,що виразилосьу недостатньомупрояві агресіїта залякуванніпотерпілої,змінив тактикусвоєї злочинноїповедінки.Та урезультаті раптово-виниклогоумислу,направленого нанапад зметою заволодіннячужим майноміз погрозоюзастосування насильстванебезпечного дляжиття таздоров`я, ОСОБА_5 ,знайшовши укухні будинку,ніж господарсько-побутовогопризначення,повернувся доспальні,де діючиз метоюшвидкого схиленняволі потерпілоїта послідуючоговиконання йоговимог,утримуючи ніжу правійруці,приставив йоголезом дожиттєво-важливихорганів нашиї ОСОБА_7 ,а самедо горла,після чогоповторив їйсвою протиправнувимогу спрямовануна відшуканняу будинкугрошей.У своючергу ОСОБА_7 ,усвідомлюючи реальнунебезпеку длясвого життята здоров`я,від дій ОСОБА_5 ,не бажаючивіддавати йомусвої грошівідповіла,що унеї немаєу будинкугрошей.Отримавши відмовупотерпілої, ОСОБА_5 ,не припиняючисвоїх злочиннихдій,направлених нарозбійний напад,діючи умисно,з метоювідшукання грошейта цінностейу будинку ОСОБА_7 ,відчинив дверцяташаф укімнатах,та провів обшукособистих речейпотерпілої,де знайшовшигрошові коштиу сумі3500гривень,та їїмайно увигляді:мобільного телефону"Nokiaх1-01"вартістю 200гривень,мобільного телефону"Nokiamodel1650»вартістю 350гривень,та стартовогопакету мобільногооператору «МТС»,вартістю 180гривень,які забравдо своєїкишені.Після чого ОСОБА_5 швидко,через вхіднідвері вийшовз будинку,де черезхвіртку вийшовна проїжджучастину вулиціВиконкоміської,та зникіз місцявчинення злочину.

Врезультаті розбійногонападу,умисними протиправнимидіями ОСОБА_5 ,потерпілій ОСОБА_7 ,згідно висновкусудово-товарознавчоїекспертизи № 1028/23від 01.03.2023,завдано матеріальногозбитку насуму 4230гривень.

Умисні дії ОСОБА_5 що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ч. 4 ст. 187 КК України.

28.02.2023 року о 15.01 год. в порядку ст.208 КПК України, працівниками поліції за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено фактичне затримання ОСОБА_5 .

28.02.2023 року ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

-даними протоколу огляду місця події від 28.02.2023 року у ході якого було відображене місце, де було вчинено розбійний напад, виявлені і вилучені сліди злочину

-даними протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого було виявлено та вилучено мобільні телефони, які належать потерпілій ОСОБА_7 ;

-даними протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 ;

-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 ;

-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ;

-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ;

-даними протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ;

-даними протоколу огляду предметів від 28.02.2023 року у ході якого слідчим були оглянуті два мобільні телефони та одна сім карта, які були виявлені у ході проведення невідкладного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ;

-даними протоколу затримання ОСОБА_5 в порядку ст.. 208 КК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України

-даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 28.02.2023 р.;

-даними висновку товарознавчої експертизи № 1028/23 від 01.03.2023 відповідно до якого загальна ринкова вартість досліджуваних об`єктів на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 28.02.2023, становить 730 гривень;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 , у ході якого було встановлено, що вилучені ключі у ОСОБА_5 при проведенні обшуку за місцем його мешкання, підходять до замка вхідних дверей будинку ОСОБА_7 ;

-даними протоколів пред`явлення речей для впізнання, у ході якого потерпіла ОСОБА_7 упізнала викрадений у неї мобільний телефон «Nokia model 1650»

Обґрунтовуючи матеріали клопотання слідчий приходить до висновку, про доцільність обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від слідства та суду, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення особливої тяжкості, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 8 до 15 років та іншого альтернативного покарання не передбачено, тому усвідомлюючи факт невідворотності покарання за вчинений злочин у вигляді позбавлення волі, ОСОБА_5 може переховуватись від органу слідства та суду. Крім того, вчинення підозрюваним ОСОБА_5 правопорушення із корисливим мотивом, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вказує на його небажання ставати на шлях виправлення, а також те, що останній не дотримується суспільних норм поведінки і моралі, не має бажання до суспільно-корисної роботи, що вказує і на відсутність у нього сталих соціальних зв`язків, та на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Крім того, перебуваючи на свободі, наявний ризик незаконного впливу зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 на потерпілу ОСОБА_7 , оскільки йому відоме місце її постійного проживання та фактично безпорадність потерпілої і зв`язку із її хворобою. У зв`язку з чим, з метою попередження можливому переховуванню ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, незаконному впливу на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженню, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, доцільно обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали вимоги за клопотанням та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши учасників розгляду справи, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до наступних висновків.

28.02.2023 року внесені відомості до ЄРДР за № 12023041430000086 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, що підтверджується копією витягу із ЄРДР .

28.02.2023 року о 15.01 год. в порядку ст.208 КПК України, працівниками поліції за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено фактичне затримання ОСОБА_5 , що підтверджується протоколом затримання.

28.02.2023року ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах,а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі«Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011року,згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться,могла вчинити правопорушення,слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

Крім того,слідчий суддя акцентує увагу,що на даній стадії кримінального провадження,слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

При вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, суспільно-небезпечний характер такого діяння та приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування.

В частині існування ризику впливу підозрюваного на потерпілу, свідків в рамках кримінального провадження, слідчий суддя враховує те, що підозрюваному відомі особи потерпілої та свідків, вони є жителями одного міста та на яких він може здійснювати вплив, схиляючи їх до надання неправдивих показань, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а тому слідчий суддя приходить до переконання про доведеність існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику ймовірного впливу підозрюваним на потерпілу та свідків.

Крім того, слідчий суддя вважає, що вчинення підозрюваним ОСОБА_5 правопорушення із корисливим мотивом, в період воєнного стану, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вказує на його небажання ставати на шлях виправлення, а також те, що останній не дотримується суспільних норм поведінки і моралі, не має бажання до суспільно-корисної роботи, що вказує і на відсутність у нього сталих соціальних зв`язків, та на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

З огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що слідчим та прокурором доведено недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу та на даній стадії кримінального провадження обрання більш м`якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також виходячи з особистості підозрюваного ОСОБА_5 який неодноразово судимий, офіційно не працює, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення з корисливим мотивом та погрозою застосування насильства, ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 , процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді та не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, вчиненого із погрозою застосування насильства, розмір застави слідчим суддею не визначається.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183 193, 194 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчогоСВ ВП№ 3Кам`янськогоРУПГУНП вДніпропетровськійобласті майораполіції ОСОБА_4 , погодженогоз прокуроромЖовтоводськоїокружноїпрокуратури,прозастосуваннязапобіжногозаходуу виглядітриманняпідвартоюувідношеннідо підозрюваного ОСОБА_5 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041430000086 від 28.02.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України - задовольнити.

Застосувати запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюдопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 тривалістю в шістдесят днів, з моменту фактичного затримання, з 28 лютого 2023 року по 28 квітня 2023 року до 15:00 години включно, без визначення застави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1