Рішення № 109318909, 28.02.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2023 Справа №607/15846/22

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н.О.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2022 позивач ОСОБА_1 пред`явила до суду, надіславши 04.11.2022 засобами поштового зв`язку «Укрпошта», позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями і спорудами, та на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований вказаний житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами, кадастровий номер земельної ділянки 6125286900020011277, площею 0,2241 га, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_6 , після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, на якій розташоване спірне будиковолодіння. ОСОБА_1 вступила у фактичне володіння та управління майном. Надалі, позивач звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, складеним за життя її бабусею на користь позивача щодо вищевказаного майна. 13.05.2014 за заявою позивача Тернопільською державною нотаріальною конторою було зведено спадкову справу після смерті ОСОБА_5 , а 17.03.2015 ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, з кадастровим номером 6125286900020011278, площею 2,2519 га. Однак, постановою нотаріуса від 30.09.2022 у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірне майно їй відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. З цих підстав позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому просила суд визнати за нею право власності на спірне нерухоме майно.

Ухвалою судді від 11.11.2022 відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання 14.12.2022 о 15 годині 00 хвилин.

14.11.2022 позивач долучила до матеріалів справи копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5

09.12.2022 у відповідь на запит суду від 14.11.2022 від Тернопільської районної державної нотаріальної контори надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №212/2014 року, заведеної після смерті ОСОБА_5 , а також клопотання про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.

12.12.2022, у зв`язку з відсутністю відповіді на запит суду від 11.11.2022, підготовче судове засідання відкладено на 01.02.2023 на 11 год. 40 хв.

22.12.2022 у відповідь на запит суду від 11.11.2022 від Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшли копії погосподарських книг щодо спірного будинковолодіння.

03.01.2023 року представник Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області подала до суду повідомлення, що запитувана 12.12.2022 судом інформація була направлена засобами поштового зв`язку.

Ухвалою суду від 01.02.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 28.02.2023 о 13 годині 50 хвилин.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, однак 25.11.2022, 05.12.2022 та 27.02.2023 від неї надійшли заяви про розгляд справи у її відсутності, згідно з якими вона позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

У судове засідання представник третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори не з`явився, однак 29.12.2022 та 09.02.2023 подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явились, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від відповідачів не надходило.

25.11.2022 від імені відповідачів ОСОБА_3 , та від імені ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку «Укрпошта», до суду надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі, згідно з якою позовні вимоги вони підтримали повністю та не заперечили щодо задоволення позову. Однак, оскільки вказані заяви належним чином не засвідчені, що не дає суду можливості переконатися, чи дійсно їх написали, підписали та надіслали особисто відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 суд не може розцінювати ці заяви як визнання позову відповідачами.

Також, 05.12.2022 на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача, подана від імені ОСОБА_4 , згідно з якою позовні вимоги підтримала повністю та не заперечила щодо задоволення позову. Однак, оскільки вказана заява не підписана електронно-цифровим підписом відповідача, що не дає суду можливості переконатися, чи дійсно її написала та надіслала особисто відповідач ОСОБА_4 , а також ураховуючи, що ця заява надіслана від ОСОБА_1 з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тобто з електронної пошти позивача, суд не може розцінювати цю заяву як визнання позову відповідачем.

До того ж, аналізуючи заяви позивача та відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , слід зауважити, що вони не написані власноруч, а виконані друкованим способом, одним і тим же розміром та стилем шрифту, причому зміст цих заяв є ідентичним. Окрім зазначеного, відповідачем у справі є ОСОБА_2 , а заява написана від імені ОСОБА_2 . І у кожній із вищевказаних заяв про розгляд справи за відсутності відповідача по батькові відповідача ОСОБА_2 зазначено не ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 .

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з частини четвертої статті 223, статті 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідачі були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, не з`явились у судові засідання без поважних причин, не подали відзиву, а позивач у надісланих нею заявах не заперечила проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_1 , що підтверджується паспортом НОМЕР_1 від 15.05.2017, орган, що видав 6126.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 04.05.2017, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб, про що 04.05.2017 Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області складено відповідний актовий запис №556. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу вказано « ОСОБА_1 ».

Згідно зі свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 30.09.1986, виданим виконавчим комітетом Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, цілий жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 Драганівської сільської ради народних депутатів Тернопільського району дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 , на праві особистої власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Тернопільської районної ради народних депутатів №270 від 29.09.1986 «Про оформлення права власності на жилі будинки». Право особистої власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_5 , зареєстровано в Тернопільському бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу №1 сторінка №287 за реєстром №144.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №339949 від 02.06.2009, зареєстрованого за №010964403435, ОСОБА_5 , на підставі рішення сесії Підгороднянської сільської ради від 30.07.2008 №427, є власником земельної ділянки, площею 0,22 га, у межах згідно з планом, землі житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд), що розташована на території с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно з довідкою №796, виданою виконкомом Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 25.07.2014, померлій ОСОБА_5 належить земельна ділянка, площею 0,22 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, з кадастровим номером 6125286900020011277. Інформація про заборгованість по податках за 2014 рік чи інформація про заборону (арешт) земельної ділянки - відсутня.

У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6101312952014 від 09.10.2014 зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125286900:02:001:1277, площею 0,2241 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташована у с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , на пістві державного акту від 02.06.2009 ЯЗ 339949.

Згідно з інформаційною довідкою про технічний стан нерухомого майна №215 від 03.07.2017, виданою Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами (будинковолодіння) АДРЕСА_1 станом на 30.06.2014 по обліку рахується по за ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У довідці зазначено, що вказане будинковолодіння складається з: житлового будинку з прибудовою «А» (1966 рік побудови), хліва з підвалом «Б» (1966 рік побудови), господарської будівлі «В» (1987 рік побудови), гаражу «Г» (1987 року побудови), вбиральні «Д» (1970 року прибудови), поргебу «Пг» (1972 року побудови), огорожі «1-2», криниці «К». Загальна площа становить 71,7 кв.м., житлова площа - 50,5 кв.м.

Зі змісту довідки Тернопільської районної державної нотаріальної контори №1552/02-14 від 29.06.2021 вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті своєї бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, заповіт ОСОБА_5 , посвідчений Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 05.07.2010 за реєстровим №38. Інших спадкоємців за заповітом немає. Ці самі ж обставини підтверджені довідкою Тернопільської районної державної нотаріальної контори №1553/02-14 від 29.06.2021, та доповнено, що ОСОБА_1 претендує за заповітом на спадкове майно, яке складається з частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

У довідці №567 від 05.07.2021, виданій Тернопільським районним бюро технічної інвентаризації, зазначено, що за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 житловий будинок з прибудовами, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., літ. «А», хлів з підвалом літ. «Б», господарська будівля літ. «В», гараж літ. «Г», вбиральня літ. «Д», погріб літ «Пг», криниця літ. «К», огорожа «1-2» по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 30.09.1986.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 25.12.2013.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.

На запит суду Тернопільською районною державною нотаріальною конторою Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було надано копії матеріалів спадкової справи №212/2014, заведеної Тернопільською районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 .

З матеріалів спадкової справи №212/2014 вбачається, що за життя ОСОБА_5 склала два заповіти: перший датований 13.08.2004, яким заповіла земельну ділянку 2,29 га, для ведення сільського господарства, та майновий пай на суму 2596 грн пайового фонду підприємства ТзОВ «Драганівка» ОСОБА_2 . Зазначений заповіт зареєстрований в реєстрі за номером 62; другий датований 05.07.2010, яким ОСОБА_5 заповіла житловий будинок, з господарськими будівлями і спорудами, а також земельну ділянку, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, які розташовані по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 . Зазначений заповіт зареєстрований в реєстрі за номером 38.

Як убачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №37356834 від 13.05.2014, за параметрами пошуку « ОСОБА_5 » заповіти за номером у спадковому реєстрі 41275626, посвідчений 13.08.2004, зареєстрований в реєстрі за номером 62, та за номером у спадковому реєстрі 49748785, посвідчений 05.07.2010, зареєстрований в реєстрі за номером 38, станом на день видачі інформаційної довідки чинні.

Відповідно до довідок №979 від 26.09.2014 та №340 від 20.03.2014, виданих виконкомом Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті на реєстровому обліку за цією ж адресою були і є зареєстровані, на момент видачі довідки, ОСОБА_2 (дочка) та ОСОБА_3 (зять).

13.05.2014 позивач ОСОБА_1 звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті її бабусі ОСОБА_5 .

17.03.2015 відповідач ОСОБА_2 звернулась до Тернопільської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її бабусі ОСОБА_5 .

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, в силу ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України ОСОБА_2 прийняла спадщину після померлої ОСОБА_5 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а в подальшому подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а ОСОБА_1 в силу частини першої статті 1269 ЦК України прийняла спадщину після померлої ОСОБА_5 , оскільки у встановлений законом строк подала до нотконтори заяву про прийняття спадщини за заповітом після її смерті.

09.09.2016 ОСОБА_1 звернулась до нотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на частки житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2241 га та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2519 га, після смерті ОСОБА_5 та частково оформила свої спадкові права, оскільки 09.09.2015 одержала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадщину, яка складається із земельної ділянки, площею 0,2519 га, з кадастровим номером 6125286900:02:001:1278, для ведення особистого селянського господарства.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на решту майна, зокрема на частку в житловому будинку АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований вказаний житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами, кадастровий номер земельної ділянки 6125286900020011277, площею 0,2241 га, ОСОБА_1 відмовлено відповідно до постанови державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. від 09.09.2016 №4105/02-14.

Також, частково оформила свої спадкові права ОСОБА_2 , оскільки 17.03.2015 одержала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме на спадщину, яка складається із земельної ділянки, площею 2,2920 га, з кадастровим номером 6125286900:01:001:3402, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Інші спадкоємці за законом та за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 , відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

В подальшому 30.09.2022 ОСОБА_1 знову звернулась до нотконтори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на частку житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 .

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Осадчук В.Ю. від 30.09.2022 №1595/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З посиланням на зазначені норми закону позивач звернулася до суду за захистом його прав у судовому порядку.

Вирішуючи питання про те, чи дійсно ОСОБА_5 за життя належало спірне будинковолодіння та земельна ділянка для його обслуговування, суд виходить із наданих доказів.

Як зазначалося, свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 30.09.1989 підтверджено, що цілий жилий будинок з приналежними до нього будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 . Також, згідно з Державним Актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №339949 від 02.06.2009 ОСОБА_5 , на підставі рішення сесії Підгороднянської сільської ради від 30.07.2008 №427, є власником земельної ділянки, площею 0,22 га, у межах згідно з планом, землі житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд), що розташована на території с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області.

З копії погосподарських книг за 1991-1995 роки, наданих Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 , з належними до нього будівлями та спорудами, рахується як колгоспний двір, головою якого станом на 15.04.1991 була ОСОБА_5 , членами - ОСОБА_2 (дочка), ОСОБА_4 (дочка) та ОСОБА_3 (зять).

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснив, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відтак, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за життя належало по 1/4 частині вказаного будинковолодіння.

Таким чином, оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності ОСОБА_17 на належну їй частку житлового будинку, це стало перешкодою в оформленні позивачем своїх спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Разом із тим, суд не погоджується з доводами позивача про те, що вона має право на ціле будинковолодіння після смерті її бабусі, оскільки на підставі зібраних доказів судом установлено, що частка ОСОБА_5 як члена колгоспного двору у спірному будинковолодінні становила 1/4. Відтак, позивач має право лише на спадкування лише цієї частки спадкового майна.

За таких обставин підстави визнавати за позивачем право власності на ціле будинковолодівння в спадщині, яку після смерті бабусі, в судовому порядку відсутні.

Разом із тим, беручи до уваги, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №339949 від 02.06.2009, зареєстрованого за №010964403435, ОСОБА_5 , на підставі рішення сесії Підгороднянської сільської ради від 30.07.2008 №427, є власником цілої земельної ділянки, площею 0,22 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що розташована на території с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області, цей державний акт відповідачами не оспорювався, не визнаний судом недійсним і не скасований, тобто як на день смерті спадкодавця, так і на даний час, є чинним, що свідчить про те, що за життя ОСОБА_5 належала ціла зазначена земельна ділянка, а, відповідно, позивач як спадкоємець за заповітом, змістом якого охоплено зазначене майно, має право на його спадкування і, подавши до нотконтори заяву про прийняття спадщини, реалізувала це право, однак не отримала свідоцтво право на спадщину на вказану земельну ділянку.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, які до них застосовуються, суд приходить до переконання про порушення прав позивача, які підлягають до захисту шляхом часткового задоволення її позовних вимог - визнання за ОСОБА_1 права власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, та права власності на земельну ділянку, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований вказаний житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, кадастровий номер земельної ділянки 6125286900020011277, площею 0,2241 га, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 89, 263, 223, 264, 265, 273, 280, 281-284, 289, 352, ст. 354, ст. 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , з відповідною частиною надвірних будівель і споруд у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , з надвірними будівлями та спорудами, кадастровий номер земельної ділянки 6125286900020011277, площею 0,2241 га, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ,

ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ,

ОСОБА_4 , місце проживання: с. Підгородне Тернопільського району Тернопільської області.

Третя особа:

Тернопільська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Котляревського, 27, код ЄДРПОУ 05466080.

Головуючий суддяН. М. Сташків